"Мовчи, жінко - твоє місце на кухні": база про гендерно зумовлене насильство / ПАЛАЄ

[@martharuda]

Розлучена півтора роки, винуватила себе, що пішла від такого "прекрасного хлопця", одружені були 10 років. А пішла, бо втомилася бути в депресіях, які ніяк не могла собі пояснити, тому що 9 років з 10 шлюбу ніде не працювала, завжди була в чомусь винна, бо не прибрано, не наготовлено, бо "а от моя мама мала 11 дітей і все встигала, а в тебе одна і ти нічого не можеш", бо коли говорила, що мені погано в наших стосунках чула у відповідь "ти сама собі щось надумала, все прекрасно, ти з жиру бісишся", бо безкінечно порівнювали мене з іншими невістками в родині, бо чула в свій бік "я знав з якої сім'ї я тебе беру, там не могло бути чогось толкового", бо щоб піти працювати я зі слізьми мусила випрошувати, доводити, що не можу більше бути вдома, що деградую,що мені потрібне спілкування, у відповідь чула, що хочу до хлопців і хочу зраджувати. Мій біль і мої проблеми були знецінені, бо йому було важче, гірше і тд. Я тоді не розуміла, що саме це було насилля, що мене знищили як особистість. В результаті була явна причина звинувачувати мене, що я розвалила прекрасну сім'ю, бо в мене з'явився молодий друг, який в мене закохався і в якого закохалася я (якщо що ми не разом, то були ще гірші стосунки). Я самоізолювалася більше як на рік, бо я невдаха, проклята, прокажена, бо упустила свій єдиний шанс на кохання - це все що я чула в свою адресу і в що я повірила. Зараз я вже відходжу від цього стану, зцілюю самооцінку, вчуся жити і бути дорослою в 33 роки. Не шкодую про розлучення ні граму. Аби ж я тоді знала, що це насилля, що так не можна, що то не норма, я би з цим покінчила раніше. Дуже вам вдячна!!! Прослухала випуск з слізьми і радістю, що мені вдалося вибратися!!! Ви робите величезну роботу!!! Пишаюся вами🔥🔥

[@anastasiia_bilyk]

У мене мурашки пробігли від вашої історії. Який це був жах. Я дуже рада що це все позаду і ваше життя налагодилось.

[@natabel7165]

Чудово, що Ви відкрилися і поділилися своїм досвідом! Дякую.

[@ivanovskazhanna4004]

Поділюсь своїм досвідом після виходу з дуже токсичного шлюбу . Зараз головне - зрозуміти себе . Пізнати себе . Закохатися себе , й прийняти себе такою , як ти є . Просто згадати , що в Біблії навіть сказано - кожна людина унікальна і неповторна , створена за подобою Бога . То ж ти цінна сама по собі . І якщо хтось поруч з тобою змушує тебе відчувати меншовартість - ти ж не дерево , можеш рухатись , пересуватись .. Бажано далеко від такої персони . Головне прийняти себе на такому рівні , щоб відчути , що тобі добре й комфортно бути сама з собою . І твоя цінність незалежить від того , чи є партнер поруч . Це непросто , бо суспільство ( й часто ми самі) оцінюємо свою цінність через призму якогось узагальненого стереотипу « як воно має бути у нормальних людей « Іякщо ми в той шаблон не вписуємось - ми невдахи . Життя надто коротке , щоб переживати « що люди скажуть « Людям до фєні . Як казала одна одеситка - хай миють мою сраку , чистіша буде . Вже дуже великий крок зробила , що вийшла з цього токсичного «союзу» Це як прививка , тепер ти точно будеш бачити таких людей , як колишній абюзер . І не допустиш їх більше в своє життя . Ти на шляху до кращого , щасливого Життя . Це все прийде . Я знаю . Це прийшло до мене , коли час настав . Прийде й до тебе . Всього тобі найкращого !

[@user-random-change-later]

Ви сильна, якщо змогли вийти з таких відносин, сподіваюсь у вас буде все добре!)

[@martharuda]

@@user-random-change-later дякую)

[@mamaogirochka]

Так, дівчатка, це починається як турбота і нічого зайвого. А потім перетворюється на тотальний контроль не тільки твого зовнішнього вигляду, а і твоїх поглядів на вулиці, гучності твого сміху, яскравості мейкапа. Це тривало досить довго, проходило багато етапів, пройшло крізь народження двох дітей. В мене нетипова ситуація, як мені здається. Покласти цьому край мене надихнули саме діти. Дорослі діти. Коли моїй старшій донці було всього 13 років, вона мені сказала, - Заради чого ти це терпиш? Заради нас, щоб в нас була повна родина? А хто тобі сказав, що ми щасливі в родині, де мама плаче через батька? Ти гадаєш, що ми будем вдячні за такі спогади про дитинство і родину? І все. Я зібрала речі, дітей, покинула рідний дім, місто і навіть регіон. Бо знала, якщо я залишусь в місті, він знайде і змусить повернутись. Не маючи грошей, житла, роботи і навіть досвіду роботи (бо роботать мені не дозволено було), я опинилась за 800 км від дому, батьків, з двома неповнолітніми дітьми. Але я впоралась. Жалкую тільки, що не зробила цього раніше.

[@juliaf7]

які розумні у Вас діти. Ви молодець, що впоралися!

[@elinakhrystenko6889]

Ви молодець!!

[@mamaogirochka]

@@elinakhrystenko6889 дякую

[@vr1112]

Дякую вам , що поділились історією 🙏

[@mamaogirochka]

@@juliaf7Дякую за підтримку, і теплі слова. Не очикувала на реакцію і тому вдвічи приємно.)))

[@katerynarybalochka7387]

Дякую, що створюєте країну, в якій можна відчувати себе безпечно та інформовано за будь-яких умов!

[@katerynaberkutova7680]

Для мене завжди звучало як повний маразм, коли на серйозі люди питають "а тебе чоловік/хлопець пускає?", "а чоловік/хлопець не проти, що ти ...?" Але зачасту в суспільстві це вважається більш нормальним, ніж коли ти сама вирішуєш куди і коли тобі йти та що робити

[@МаринаСухоставець-е7ж]

Те саме, я так дивуюся коли люди таке запитують, наче в стосунках хтось надзирачем має бути

[@julli_dzyga]

Таааак мене це так бісить. При чому мене особисто ніколи не питали чи дозволила я чоловіку піти, наприклад, на корпоратив.

[@natamor9008]

Мене також бісить, коли мене питають, чи я відпущу свого чоловіка на сходку з його друзями. Альо, він дорослий! Все, що йому потрібно - це просто мене проінформувати, все!

[@wowdy.tania_]

Так, моя знайома завжди дивувалася з того, що мій хлопець абсолютно нормально відноситься до того, що у мене є друзі чоловіки, що він не забороняє мені йти гуляти з подругами, що він не слідкує за кожним моїм кроком та не дзвонить кожні 10 хвилин, дивувалася та казала, що йому байдуже на мене, що він повинен боятися щоб я не пішла до іншого і потім приводила в приклад її відносини з хлопцем, який постійно обмежує та контролює її, називаючи це турботою та любов'ю, а сам може гуляти з друзями та навіть спілкуватися з дівчатами, називаючи це просто відпочинком від навчання.

[@DroidBoost]

Так само і чоловікам кажуть: "А тебе дружина відпусте?"

[@ІринаПрятка]

Я сподіваюсь, що це відео побачить максимальна кількість людей. Тема, яку дівчата піднімають досі є табуйованою. Часто жінки не знаходять підтримки навіть у найближчих людях , тому що коли приходять до них за підтримкою чують лише «Мовчи,бо що люди скажуть?». Дуже важливо , щоб постраждалі знали куди їм звертатись , де шукати прихистку і підтримки. Також важливо не бути байдужим до чужого горя❤

[@ТалаМеломан]

У мене було навпаки- всі родичі бачили , що мій колишній тиран, і мовчали. А коли я вже від нього пішла з дитиною, то такі- так тю, ну нарешті, ти шо так пізно зрозуміла що він тиран.. 😶

[@ElliI-pg5ic]

Мій колишній чоловік був моральним тираном. Та й до нього були стосунки з моральними уродами. Після розлучення довго психологічно відновлювалася. Зараз другий раз заміжня за іноземцем і переїхала в країну чоловіка. Тут взагалі суспільства до насилля ставиться з осудом, тому тут його набагато менше, і жінки не бояться про це говорити.

[@bdzhilonka]

@@ElliI-pg5ic а яка це країна?.

[@ElliI-pg5ic]

@@bdzhilonka Данія

[@alyonakhomko3267]

Дуже важлива тема. Мою рідну тьотю регулярно бив чоловік, бив їхніх дітей дуже сильно. В родині (серед родичів) всі це знали, всі на свята збиралися у них за розкішно накритими столами - все чудово! Бо ж винна була за умовчанням моя тьотя: 1) їй казали батьки за нього заміж не виходити, а вона вийшла; 2) це вона намагалася в молодості втекти від цього жахіття до іншого чоловіка, на жаль, безуспішно. Тому «зрадниця» й отримувала все «заслужено». Бо чоловік її багато і по господарству допомагав, і гроші додому приносив. А розлучення - це публічний сором, що скажуть люди, як прогодувати 2-х дітей, де жити. Це при тому, що тітка мала вищу освіту, працювала за фахом на керівній посаді, її дуже шанували колеги. Написала це тільки для того, щоб ті жінки чи юні дівчата, які хоча би раз були биті - тікали від таких чоловіків не озираючись, одразу! Без усіляких 2-х шансів. Їх 1000% не буде.

[@sofiiaozorovych602]

Підтримую, на власному досвіді знаю.

[@lisa81ua]

Жертва знайшла свого хозяїна.класичний варіант стосунків

[@inksorwatercolour]

@@lisa81ua а ви така в білому пальті тут повз проходили? Для чого ваш коментар?

[@stepanyda-x7v]

Дякую, що поділилися.

[@user4ik355]

Моєю останньою каплею емоційного насилля стало те,що колишній телефонував моїй мамі,коли я казала,що говорю з нею,щоб перевірити чи в неї зайнято.🤦🏼‍♀️ А ще,я після таких відносин зрозуміла,що я б можливо не потрапила в них,якби мені з підліткового віку батько і мати не повторювали: «Хто з твоїм характером на тобі одружиться,тобі треба такого,щоб тримав тебе в зубах»😬🤦🏼‍♀️ Але,я рада,що в мене був такий досвід,я тепер знаю,що я буду і що не буду говорити своїй доньці. Нажаль,ще декілька поколінь будуть отримувати ці знання на своєму гіркому досвіді. Але це вже великий прогрес,навіть порівняно з нашими батьками.

[@ІринаМельничук-ъ8т]

Це точно! Мені мама повторювала " зміни свій характер, бо з таким ти ніколи не будеш мати друзів і хто з тобою такою одружиться". Вгадайте кого я звинувачую і мурдую докорами, коли навіть якась дрібниця стається, як, наприклад, студент завершує в мене навчання". Себе! Ці відголоски тай багато чого іншого з дитинства зараз аукаються і заважають жити в дорослому житті( працюю над цим зараз

[@KleineSprechenfuhrerin]

Ох блін Мені мама досі каже "хто тебе таку терпіти буде" При тому, що я за останні 7 років була без стосунків лише кілька місяців... і так, усі 7 років - спершу з одним аб'юзером, потім з іншим. Тому що "хто крім нього мене терпітиме". І тільки недавно я пішла від чоловіка - до самої себе, обстежилась у психіатра (окрема історія, аххах), почала лікувати кукуху. І раптом виявилось, що нормальна я, не така вже й нестерпна. Зараз у прекрасних стосунках, нормально терпить, я його теж)))

[@bdzhilonka]

@Юлія Процюк Та чому ще декілька поколінь будуть отримувати ці знання на своєму гіркому досвіді - суспільство вже "очунює" потроху.. самі ж написали, що прогрес є, отже, й буде - це свідомісна, психологічна еволюція ;) та і "революція")

[@bdzhilonka]

@@KleineSprechenfuhrerin тут слово "терпить" укінці радше у лапки взяти)

[@KleineSprechenfuhrerin]

@@bdzhilonka я спеціально написала без лапок 😅 Притягла, на жаль, чималий багаж токсичності з минулих стосунків, але ми це проговорили, тому доки я пропрацюю це з терапевтом і мене попустить - таки терпить)))

[@ana_a]

Мою маму били і я ставала на її захист. Був момент коли мій вітчим бив її в під'їзді, кров була всюди, вона кричала просила про допомогу, ніхто не допоміг. Через те що я бачила все це, довелося швидко дорослішати. Чоловіки стали загрозою, тим від кого тільки агресію і можна очікувати. Це вплинуло на все моє життя. Мені 29 а в мене досі не було довготривалих стосунків, терапія звісно допомагає але це роки пропрацювання всіх цих травм.

[@SsergioS93]

Чоловіки-загрози в даний час захищають вас від орди оркостану(рашки)...те що ваш вітчим хворий псих агресор це ясно. Но непотрібно це клеймо ставити до всіх чоловіків!!

[@volodymyrbilas2224]

Ви багато пройшли, бажаю вам успіхів. Впевнено можу сказати, що є дуже багато чоловіків які в такі моменти як ви розказали готові вбити того хто таке робить з жінкою, є чоловіки які живуть по чітким цінностям і мають повагу до жінок і ви такого знайдете, але важливо в терапії пропрацювати якраз цю погану модель батька і чоловіка на користь здорової і такої як вам потрібно, якщо ви це не пропрацюєте ви будете ставати на граблі вашої матері.

[@olamelny1001]

@@SsergioS93Нашим суспільством закладено що чоловік захисник і головний в сімї, ваш коментар підтверджує це показуючи що ніби ця жінка має довіряти більшості чоловікам через те що саме у них є зобовязання захищати нашу країну. Багато людей воює зараз як чоловіки так і жінки , людина автоматично не стає не насильником або не поганою тільки через те що вона захищала нашу країну. Всім захисникам ми маємо бути вдячні за це але лише вдячні і тільки за це.

[@olamelny1001]

@@SsergioS93Не кожен чоловік захищає і не кожеш робить зараз це по свої волі , зараз у лавах ЗСУ є жінки.

[@MrFahrenheit9]

Ви дуже сильна, бажаю вам найголовніше - чудового і комфортного життя: зі стосунками, якщо хочеться, чи без, бо іноді підтримку знаходиш у друзів чи сім'ї. Дякую, що поділилися своїм досвідом!

[@ksuslenko]

Моя мама, коли я була меншою, проходила багато тренінгів щодо домашнього насильства (в силу професії). І зараз я розумію, наскільки неоціненний подарунок вона мені зробила, вклавши в голову правильні думки. Бо я вже маленькою дівчинкою розуміла, що таке насильство, і як поводити себе в таких ситуаціях. Дякую, ма! І дякую вам, дівчата, ваша справа суперважлива, бо далеко не біля кожної дівчинки у складний момент опиниться притомна мама, яка допоможе виплутатись з важкої ситуації🙏🙏🙏

[@Катерина-ь8ъ2е]

Моя бабуся терпіла насильство протягом вього свого життя( і вибачте що так скажу, вона певною мірою насолоджувалась своїми стражданнями, і навіть робить це до сих пір, коли, так мовити, "джерело" бід у вигляді мого дідуся відсутнє , але то зовсім інша історія ). Тим, як вона жила із алкоголіком і насильником були сильно травмовані діти, психологічні проблеми і душевні рани їх переслідують досі. В цьому я переконалась спостерігаючи за своєю мамою та її братами. Стосунки в нашій сім'ї достатьньо складні хоча, як було сказано у відео, за брамою багато чого не видно. В моєї мами не склався шлюб і виховувала вона мене самотужки, часто від неї можна було почути вибачення за те, що в мене немає батька, але вона також зауважувала "за те немає поганого прикладу стосунків" і я знею в цьому погоджуюсь. Проте, ось мені 19 і я безпонняття як будувати відносини і навіщо це робити, адже негативні їх сторони я пізнала в достатній мірі, а от позитивні.... чесно я навіть боюсь їх ( але працюю над собою) Отже, я хочу сказати, що на прикладі моєї родини можна розглянути історію поколінь, як нездорові стосунки можуть впливати на людей та які це має наслідки , тому коли наступного разу у Вас винекне думка "я стреплю це бо мені потрібно зберегти сім'ю" чи щось подібне, просто згадайте цю історію і подумайти про те чи хочете Ви таке своїм дітям, чи можливо запустете розвиток еволюції свідомості вже зараз, тим самим зберігши рідним і собі як фізичне, так і спихологічне здоров'я. (Ми ж не росіяни, причино-наслідкові зв'язки у нас повинні працювати ) Дякую за увагу!

[@inksorwatercolour]

Ваші слова навряд чи допоможуть жінкам, які зараз у таких стосунках. Але дуже добре, що ви вже розумієте куди рухатися. Ваша бабуся "насолоджувалася", бо так працює механізм самозахисту, інакше вона б наклала на себе руки чи ще щось. Звісно, вийти із стану жертви дуже важко і це свідомий крок

[@Delidar]

Ваша мама молодець і у вас все з часом будуть стосунки, якщо ви цього захочете, звісно. Мені здається, що для здорових стосунків треба для початку самому стати здоровою психологічно людиною, вірте в себе, працюйте над собою, не картайте себе за помилки та невдачі і все буде

[@pozhe4614]

Де дуже слушна думка, часто люди забувають про це. Говорять «Вона доросла людина, сама це обрала» але забувають що це наслідки моделі поведінки взяті з минулого, а ще гірше коли забувають що це впливає на дітей в першу чергу

[@mariannakravchuk8894]

Катерино Іванів, ми з вами ніби з однієї сім'ї 😅

[@viktoriazinkovska4556]

Ви не одинока! Історія моєї знайомої слово в слово збігається із вашою слово в слово

[@ВікторіяЗахарчук-т5з]

Моя мама яка була жертвою насильства.Це був ляпас і в неї була розбита губа,знайшла сили і вигнала його.В маленькому селі ходила і всім казала,що він її вдарив і ніхто не вірив одразу, а як він же такий хороший.

[@Dungeonmajster]

Дякую, що піднімаєте важливі теми. Я теж не знав, що означає саме гендерно-зумовлене насильство. Страшно трохи, що у нас це нормалізовано у суспільстві. Поняття особисті кордони та гендерну рівність у нас взагалі ніхто не чув. Є багато над чим працювати.

[@MsTbiliseli]

Дівчата, велике дякую за цей випуск від мене, як від багаторічної жертви домашнього насильства в різних форматах. Ви робите величезну справу! :)

[@nnaderenivska7860]

😢🫶🏻

[@karinabunetska]

Сподіваюсь, ви зараз у порядку? 🙌

[@SsergioS93]

Багато років нерозуміла що тебе бють?) Це хвороба якась?

[@lisa81ua]

@@karinabunetska наврячі.людина багаторічна жертва

[@ИринаХорольская-п8ч]

@@lisa81ua Згодна. Багатьом жертвам подобається бути жертвами. Мазохістки! Зневажаю таких і НІКОЛИ не допомагаю! Бачили очі, що купували, то їжте, хоч і повилазьте!

[@ЮляБарилко-д2б]

У мене хороший чоловік, бажана дитина і щасливе (наскільки зараз це можливо) життя. Але до того життя, яке зараз є, я йшла швидше інтуїтивно, ніж усвідомлено. А чому? Тому що ніхто не говорив про різні види насильства, і ще гірше - заохочував багато з них. Вдарив хлопчик? Так то ж він з любові. Хлопець ревнивий? Так то ж він так сильно тебе любить і т.д. Якби в моєму житті років так в 15-18 була можливість дивитися такий контент, скількох би гімняних людей і небезпечних ситуацій я змогла б уникнути) Дякую вам за працю!

[@ukraine_will_win_]

+

[@irynapivtorak3015]

18 років я прожила в такому пеклі. Дякую вам, ви супер, що про це говорите. Так, все починається з малого, а потім одна дитина, будова хати, друга дитина і це ж село, ніхто не підтримує. Куди я піду з двома дітьми? Все змінила війна, подала на розлучення і взагалі не спілкуємося, бо ще пів року було емоційне, письмове і словесне насильство і приниження і погрози. Надіюся, що з часом забуду про існування цього агресора, хоча діти є постійним нагадуванням, плюс вони з ним спілкуються, а він через них постійно, дізнається, як я живу і чим займаюся.

[@elenasvyatenko492]

Ви - велика молодець, що пішли від нього. Тому що в мене є і не один приклад знайомих жінок, які роками терплять, які щоразу після побиття або якогось конфлікту збираються піти, але все одно не уходять, скільки не кажи їм. Нажаль, поки людина не почне себе поважати, не піде до психотерапевта - не послухає нікого.

[@inksorwatercolour]

Дуже розумію

[@Delidar]

Ви дуже смілива, бажаб вам бути щасливою і захищеною

[@АленаКоломиец-ъ7щ]

Моя історія дуже схожа,але без хати, 😅 і діти майже не спілкуються,я обмежую бо батько фінансово не бере участі в утриманні дітей

[@nataliiay1614]

Дякую за випуск! Моя бабуся розповідала як потерпала від діда, мала доньку і 5-хлопців і завжди стримувала синів, коли ті повиростали, бо боялася що вони його приб'ють, а що ж скажуть люди. Коли дід помер, нахлеставшись денатурату у односельця, бабуся нарешті видихнула. Моя мама мала досить аб'юзивні стосунки з батьком і хотіла розлучитися, але не встигла (померла через хворобу, коли я була мала). Я і сама мала такі стосунки - 1-й чоловік почав піднімати руку на мене і на доньку - терпіти не стала і подала на розлучення, пару років колупав дитину, що то я не хочу зберегти сім'ю, але з часом відчепився. Доречі, його сестра і його батько завжди мене підтримували в моїх діях. Потім були ще 1 токсичні стосунки кілька років, без фізичного насилля, але психологіного - хоч греблю гати. Благо, пережила і цей досвід. Маю 2-й щасливий шлюб. Старшу донька теж мала токсичні стосунки, перед війною розбіглася з хлопцем - видихнула вільно (мене не хотіла засмучувати, тому нічого не казала, коли почалися проблеми). Тепер знає напевно, що у неї завжди є підтримка. Якесь жахливе коло, але щастя, що наразі перестали боятися розірвати те замкнене коло та озиратися на "а що ж люди скажуть".

[@MrLeni89]

У нас такий навіть вираз створили - « підіймати руку», застосовують саме в контексті побиття жінки її чоловіком. В ньому наче закладено і виправдання насильству над жінкою, і втаємничення цієї дії, і відмова зізнаватися, що жінку просто б‘ють.

[@lornaj_]

@@MrLeni89 так! дуже влучно підмічено

[@РусланаТесленко-ш6л]

Я передувала в такому насиллі 7 років. Все почалось коли мені було 13 років. Я думала на той час, що це просто стосунки, так пари себе поводять (приклад батьків у мене був абсолютно адекватним, батьки ніколи не сварились при мені). Хлопець був старшим на 5 років, коли я проаналізувала (та пропрацювала все з психологом) зрозуміла, що я ще була жертвою педофіла. Він мене переконував в тому що я тупа, страшна (чому в тебе такі товсті ноги, чому ти не як модель), що зі мною не цікаво, також він мене ревнував, бив, викидав телефона, і звісно погрожував, що він себе вб’є (переріжу шию, стою на пероні буду пригати під потяг), якщо я піду від нього. Я змогла піти від нього (втекти) тоді коли мене почав захищати наш спільний знайомий, він мене врятував, бо я зрозуміла що я не одна. Щодо батьків я страшно боялась їм розказати про це все, бо для мене було найстрашніше що вони взнають що я вже не цнотлива (хоча я розумію, що мій перший раз це був примус, бо він казав, що якщо ти хочеш бути зі мною, то мусиш це зробити), а я була закохана, вперше в житті. Зараз у мене все добре і себе люблю та ціную, мені 30 років, йому 35, є син, але він до сих пір намагається знайти спосіб щоб зі мною зв’язатись. Це страшне насилля, якби мені хтось в мої 13 років пояснив би все так як ви дівчата в цьому випуску я б ніколи не втрапила в це насильство. Дякую, що говорите про це, наснаги вам у вашій роботі!

[@AlikaLi357]

у кого є син? син від нього?

[@dima45ft93]

Жодного разу в дитинстві не зустрічався з насиллям в сім'ї. Ніколи не чув, щоб батьки, дідусі чи бабусі не те що вдарили один одного, навіть не обзивались ні разу. Виріс в такій бульбашці і думав, що насильства не існує, що у всіх все добре. А виявилось, що моя родина це скоріше виключення з правил

[@mariannakravchuk8894]

Ого, Вам пощастило.

[@Din_Ili]

Аналогічно,я з дитинства такого не бачила. Вийшла заміж,перший час все ок.Потім різко все змінилось і я не могла зрозуміти що не так ... думала що я може щось не так роблю.Коли розмовляла з ним про це,він казав - Та все норм,типу не знаю про що ти.

[@Вікторія-с6ч]

Дівчата, дякую за те що піднімаєте ці теми!! Згадую як я маленька бачила як батько ображає маму..б‘є, морально принижує. Спостерігати за цим було найжахливішим. Позорніше згадувати як про це все знали родичі і знайомі, і ніяк не допомогли. Добре, що суспільство прозріває, а ви йому допомагаєте🌹

[@PozanajSwoichSasiadow]

Зазвичай близькі люди щей звинувачують жертву, бо самі не взмозі впоратися з своїми негативними емоціями такі як страх та сором, і роблять вигляд що їх це не торкається, знаю з власного досвіду реакцію сім’ї матері на наші та її побиття

[@stepanyda-x7v]

❤❤❤❤❤❤

[@МаксТим-и5х]

Ще один приклад. Якось у школі в мене не склалися стосунки з учителем праці. При цьому з усіма іншими вчителями, у тому числі чоловіками, все було ок. Так ось, той дегенерат, програючи мені у дискусіях, які велись на весь клас, постійно лякав мене армією. Казав, що мені там буде тяжко, що постійно "виховуватимуть" мене там "правильно", натякаючи на вчинення насилля, "дідівщини". До армії я таки потрапив і там у мене було все гаразд. Але служба в добровольчому батальйоні у зоні бойових дій, де служив я, це не те ж саме, що строкова служба в тилу, де справді панує насилля. Було б цікаво почути публічну дискусію від вас щодо неадекватності "зеківських" норм армії, як травми постсовка. Пам'ятаю ще те л..йно - серіал "солдати", який я, на жаль, дивився, з нього можна начерпати багато нездорового, що вливали нам у голови

[@hamstrissimo]

Стосовно недовіри до організацій і зневірення в тому, що тобі можуть допомогти. Вдитинстві я звернулася до міськкої адміністрації стосовно того, що вітчим принижує вдома мене і маму. Long story short - це був абсурд. ПСИХОЛОГ В ШКОЛІ сказала мені, що проблема в мені, а не в тому, що вітчим заходить до мене в ванну коли я гола і погрожує розправою. Цілком логічно, що коли в стосунках мене гвалтували, принижували і забирали паспорт я знала - звертатися нема до кого. Все це починається значно раніше, тому про насилля треба не тільки говорити ще у школі, але і викорінювати до чортів у свідомості наших людей що це - нормально.

[@natalyzjuman3755]

😧 жах

[@chornatrava__007]

Мені таке нав'язують з самого дитинства. Фрази від матері по типу: "Здорові відносини це коли чоловік головний" або "Посміхайся завжди на тебе ніхто не подивиться", "ти не можеш бути незалежною", "дай йому відчути себе чоловіком". Щодо останньої фрази, згадуються слова Анастасії з каналу "смішно не буде", але в контексті де жінці говорять відчувати себе жінкою: "А ким вона має себе відчувати? Котом? Бутербродом?" 🤔🤔🤔 Дякую за такий важливий контент! Завдяки вам я знаю таку базу, яку ви знімаєте на каналі і не встигла в себе пустити божевільні тези щодо мене і яка я маю бути. Це прекрасно, що таким контентом ви зможете врятувати людей від травм та неприємних ситуацій.

[@Mykolakoval_ko]

Я знаю випадки, коли батьки що не що "ти ж дівчинка, тому будь акуратна" і інші "ти ж дівчинка". І справді вона страждала від інших видів насилля від батьків. І я вважаю, що це кошмарніше всього

[@ЛобоваЮля-т8щ]

Хех, я у таких випадках казала: "А якщо я була б хлопчиком, мені не треба було б бути охайною?" Декілька таких разів і риторика змінилась на "Просто всім треба бути охайними".

[@UA_in_USA]

Дуже доречна тема! Колись в мене був бойфренд, років 16 тому, який ляпнув що жінка це візитна картка чоловіка. Більше я з ним не спілкувалася 😂

[@ОксанаАлександровна-ы9л]

А чого ви написали "ляпнув"? Так воно і є. По обраному партнеру в парі можна багато зрозуміти про чоловіка і жінку.

[@alisavovk8306]

Навіть не додивилася до половини, а ви вже описали в деталях мої трьохрічні стосунки. І я хотіла піти багато разів, і намагалася. Але він починав "коліна, вибачення, я без тебе не можу і т.д. ". От просто один в один, як ви описали. Абсолютно жорстокий емоціний шантаж і маніпуляція. І допомогли мені лише переїзд у Канаду і найкраща подруга, яка під час ще однієї його вибрички сказала "закінчуй, це ідеальний час" і нормально так пушнула мене. Вічно буду їй вдячна. І ви неймовірні, що піднімаєте важливі теми ❤

[@Іринка-о6д]

Хочу підтримати вас, написавши цей коментар. Вам і всіх людей кому потрібна допомога. Неможна допускати насильства, ні над собою, ні над кимось. Породжуючи насильство, ми робимо саме жахливе: даємо приклад руйнівної поведінки для прийдешніх поколінь. Ми вже бачимо приклад наших сусідів, де насильства так багато, що воно постійно виливається за краї їхньої проклятої держави. Дякую за випуск❤❤❤

[@tanyacan_]

100 % правда, зокрема про циклічність! У подруги починалося з того, що в студентські роки бойфренд не пускав її на університетські вечірки (казав, сиди краще вдома і вчися вареники ліпити😏), "вкладав спати", контролював коло спілкування, а після одруження доводив до божевілля за погано випрані носки і бив до втрати свідомості за те, що відкривала рота. .. Я кричала криком, благала її піти від нього, але, на жаль, нажила собі ворога в обличчі її чоловіка, бо була" не за сім'ю". Вони до цих пір разом, ми спілкуємося інколи, але тепер подруга ніколи не відкриває цю тему. Її аргументи залишитися з ним: 1. Не у всіх все ідеально. 2. Я теж була не права. 3. А де гарантія, що я знайду кращого. 4. Кому я потрібна з дітьми 🤦🏻‍♀️

[@OlhaNedashkivska]

В одному з експериментів було виявлено закономірність, що більш схильні піддаватись маніпуляціям та впливу оточення саме люди, які мале нещасливе дитинство. Це на додаток до важливості адекватної самооцінки.

[@alla_mardar]

Як важливо навчити дітей розумінню, як з ними можна і не можна поводитись. Якщо в дитинстві тобі цього ніхто не говорив і більше того дитина бачить, як насильство спускають з рук, то звідки їй знати. Дякую за просвіту, кожне наступне покоління буде краще, захищеніше і впевненіше в собі.

[@m14bilyk]

Зустрічалася з хлопцем десь три роки. Це були перші серйозні такі стосунки. Я постійно думала, що він за мене переживає. Але з часом зрозуміла, що це просто знущання. Він придушував всі мої мрії, які стосувалися лише мене. Наприклад: в спортзал хочу записатися - ні, бо там хлопці; на курси дизайну хочу - ні, бо там хлопці. І т.д. І це дослівно «ні, бо там хлопці». Я працювала в школі, там жіночий колектив переважно, його це заспокоювало. А коли я говорила про зміну роботи, то він казав, що краще «будеш вдома сидіти, готувати їсти, а я буду нас забезпечувати». Я не могла спонтанно піти на каву з рідною сестрою навіть. А ще я жила сама, мені треба було вдома прибирати, готувати, прати одяг і все таке, а він жив з батьками і братом. І коли я казала, що сьогодні не зможу вийти погуляти, бо багато такої роботи назбиралося, то він казав, що я просто його не люблю. Але він просто цього не розумів. А ще він звинувачував мене в тому, що я на вихідні їздила до батьків, а могла би з ним час провести. Хоча до батьків я їздила раз у місяць/два. І те, що це було просто насильство, я зрозуміла вже з часом, через роки. Благо, мені раніше не вистачило сил тягнути все і я розірвала з ним стосунки. Наступний мій хлопець показав мені, що це все було неправильно. Що я не повинна відпрошуватися в нього, аби кудись піти. Що я можу ходити в зал, на курси чи взагалі куди хочу. Що я можу багато говорити і це не нервує його. Що я можу губитися в думках і це нормально. Цей хлопець вже став моїм чоловіком і я щаслива❤ Я не можу сказати, що вдячна тому першому за досвід, ні. Але я точно через те більше ціную ставлення мого чоловіка до мене.

[@veravesna7308]

Випадок не настільки "страшний" але гендерно зумовлений. Колись в археологічній експедиції ми відзначали День археолога (наше професійне свято 15 серпня). І ось керівник експедиції піднявся і промовив тост "Випємо за чоловіків в археології! Бо жінка-археолог це і не жінка і не археолог!" І я досі пам'ятаю той випадок і ту образу (перш за все на себе, тому що я не те що нічого не сказала проти а навіть натягнуто поспіхнулась). Потім я розмовляла з іншими археологинями які були тоді присутні і всі вони відчули схожі почуття, і всім нам затьмарилося святкування, і всі ми промовчали.

[@user-antonia]

Хочу заради справедливості зазначити, що як норму насилля сприймають не лише люди з поганих родин, у випадку коли людина не зтикалася із подібним вона також може бути не готова давати відсіч, припиняти стосунки, а чекатиме на покращення. Нажаль ця тема дуже складна і не можна її однозначно окреслити, але ви дуже круто підняли тему і дали інструменти допомоги!

[@vitamli2284]

Мені все дитинство вдовблювали в голову що я маю бути гарною господинею, і вміти готувати бо інакше не одружусь.Мене це дуже дратувало, після ваших відео розумію чому . Я зараз така рада що в мене є інтернет, і я можу послухати різні історії, поради і робити правильні висновки. Дуже дякую за роботу:)

[@МаринаСухоставець-е7ж]

Мені пощастило не мати досвіду гендерно зумовленого насильства від партнерів. Але просто стереотипних закидів від родичів хвата. Дуже цікаво почитати досвіди інших людей, щоб бути готовой, якщо що вирізнити патерни, яких варто остерігатися

[@molfarka-n5n]

Свекруха часто каже мені - Бачили очі, що вибирали. І тут претензій ноль до неї. Бо, коли тебе хлопець на другому побаченні веде знайомитись зі своїми батьками - певно варто насторожитись)) У мене чудовий чоловік, ми абсолютно рівні в домашньому господарстві і в усіх питаннях, ми кохаємо одне одного. Але він має найтоксичніших батьків, з якими я стикалась. Вони постійно маніпулюють емоційним станом, істериками та образами. І тільки через них я думала не раз піти.

[@ОльгаБондарь-ю6я]

Ооооо, як це знайомо.... "Бачили очі, що купували" - це був тост моєї свекрухи на нашому весіллі😁😁😁😁😁😁і він був озвучений моєму чоловікові, тобто "ти сам вибрав це "чудо", то не приходь до мене жалітися".....

[@molfarka-n5n]

@@ОльгаБондарь-ю6я Одного разу свекруха показала на молоду співробітницю и сказала мені, що мріяла, щоб вони з її сином були разом)))) А тут така я))) Нічого. Головне, щоб чоловік був нормальним)

[@SsergioS93]

Золоті слова Добавлю ще що непотрібно звинувачувати в всьому Чоловіків чи Жінок Винен перш за все ТИ САМ

[@yaroslavachorna808]

Мінімізуйте з такими батьками спілкування до нуля, ви не за них виходили заміж..

[@miskuzzy]

Раджу книгу «Дорослі діти емоційно незрілих батьків» Ліндсі Гібсон. Там є приклади і поради.

[@Nazavetc2204]

Надзвичайно гостра і актуальна тема!!! Як мені здається , проблема починається набагато раніше чим про : шлюб чи стосунки між чоловіком і жінкою і т.д. Гендерне насилля починається в САДОЧКУ! Коли якась т.Аня чи т.Люба яку швидка буденно возить до лікарні іде з синцями на роботу і починає чинити гендерне насилля над дітьми. Чому? Ізза недолугості мозку та вихованню. Вона говорить дівчинці: " куди ти вилізла, чому ти задерла ноги, який футбол, іди допомагати в столовій БО ТИ ДІВЧИНКА! " А хлопчику:" ти чого граєшся лялькою, ти чому пісяєшь сидячи, чого це в тебе рожева ковтинка і т.д. - ти Ж ХЛОПЧИК!" Я вже мовчу про те що транслюється потім ними вдома і відповідно вихованими ними дітьми транслюється в школі... А ви все про домашнє насилля і саме над жінками , як на мене це дуже вузька частина глобальної гендерної проблеми- те що ви обговорили . Але , браво ! Про це потрібно говорити і вести просвітницьку роботу.

[@koteczek_k]

Дякую за випуск! В моїй пам'яті розблокувався спогад з дитинства. Коли помер мій дід, який бив бабусю все життя, на п'яну голову бігав з рушницею за сином по подвір'ю, морально і фізично знущався над усіма 8 із 11 дітей які вижили (бо їх народжували в полі під час роботи), переспав з усіма жінками села і там тепер купа моїх далеких "родичів", то вона над труною не плакала, а з полегшенням зітхнула і сказала: "нарешті я поживу", а баби сусідки стояли і ревли так, як то померла остання надія села, перецвіт нації. Тупо всі в селі знали, що відбувається в тій хаті. Він не отримав жодного суспільного осуду, а вже не кажу про кримінальну відповідальність, бо чого? Список недоторканості діда: 1. він був гарним 2. високим (майже 2м) 3. працював лісником. І це історія не з 19-го століття, не початку 20-го. Це були 50-70-ті. І очевидно, що таку модель поведінки перейняли дочки і сини. Дівчат били їх чоловіки і то так, як жінку про яку Емма розповідала, що аж скальп здирали, а сини відповідно своїх дружин, хоча нікому з них не подобались такі розклади в дитинстві.

[@kseniayanko6707]

Дуже класний випуск, дякую що говорите на цю тему. Але я б не акцентувала що від почуття провини за невиконаний "подружній обов*язок" страждають здебільшого жінки. Бо також є живучий стереотип, що чоловік має хотіти завжди. Не маю досвіду шлюбу, але в тривалих стосунках часто доводилось пояснювати партнерам: "Це окей що ти зараз не хочеш. Це окей, що ти хочеш не так часто як я, не тоді коли я". Вони ж ділились попереднім досвідом, коли їхні партнерки дорікали, мовляв: "Не хочеш - не мужик"

[@Valerie-s6n]

Так, дійсно. Цікавий досвід. З іншої сторони, я думаю, це як з гендерної зумовленим насильством, частіше жертвами є жінки. Навіть от звичайна розмова двох блогерів зі своїми дружинами в Призмі-Пофігізма, і в явно дисфункціональних стосунках всі претензії на рахунок сексу до жінок :( Але хлопці порахували, що це відео нормально, і його можна викласти в ютуб :(

[@dolli.k]

Дякую вам за ці теми! Мене досі лякає, що батьки в багатьох випадках самі прищеплюють думку, що це все ок. Ти жінка, ти ж маєш коритися, а як він тебе витерпить і тд. Мені досі говорять, що дивно, що хлопець від мене не втік, бо я ж не готую...

[@y.m.9301]

Така ж фігня… Мама недавно запитала: «тобі треба готувати частіше. що чоловіка мама скаже на те, що ти не готуєш?». А нічого, бо підтримує мої погляди)) та й взагалі, що за постановка питання? Яке мені діло до того, що скажуть про те, як ми творимо побут, інші люди?

[@sapriniti]

Я в таких випадках пропоную "Слухай, а зробімо так: я щось приготую, а ти це з'їси без відмовок. Швидку собі викликай заздалегідь!" Якщо людина розуміє цей жарт і моє ставлення до нутижжінкатижмусиш, то можемо щось обговорювати далі. Якщо ні, то гайда за воєнним кораблем, із такими спілкуватися немає сенсу. Спробуйте й Ви такий метод!;)

[@НаталіяКравчук-й7ы]

Дівчата, я вас обожнюю! Ви промінчик світла серед кончених архаїчних сексистів, гомофобів, расистів, моралфагів та іншої нечисті, яка поки що, вважає себе панівною у нашому суспільстві...Маю неординарну особисту ситуацію, пов'язану з порушенням моїх прав як людини через те, що я жінка. Це жахливо. Дякую, що висвітлюєте ці питання.

[@МиколаївнаМиколаївна-е2ж]

Співчуваю всім, хто пережив чи переживає насилля. Дякую авторкам, що піднімають такі важливі теми!

[@OlhaNedashkivska]

Я вдячна авторам каналу за обговорення цієї теми. Щойно подумала, що якби ютуб був доступний 20 років тому, то мого першого шлюбу не було б, бо тривожних дзвіночків було більш ніж достатньо. Єдина цінність того шлюбу - мій 16-річний син.

[@pao11235]

Якщо "традиційна сім'я" - це та, в якій фізичне та емоційне насильство - це норма, то кому воно треба?!

[@Di80002]

Дякую вам дівчата за вашу роботу. Моя мама - жертва гендерно зумовленого насильства все своє життя. В дитинстві її і її маму бив вітчим, потім над нею знущався мій батько, потім новий мужик. На щастя, я вже не потрапила в це коло, зараз вірю, що мої молодші сестри теж будуть більш захищені, або принаймні більш обізнані і не будуть вважати це все за норму.

[@lyuba9261]

Моя бабця терпіла насильство і потім вважала це нормою, ще й хотіла мені це навязати((( дякую за ваші чудові випуски!

[@Iryna_Lana]

Я дуже сильно хочу, щоб якомога більше жінок та чоловіків побачили це відео. Не перелічити скільки в мене подруг с гарною освітою та роботою страждали від домашнього насилля, тому ще "ну це усього-лише ляпас, ну яж дійсно дурна-некрасива, він говорить правду і т.д."

[@yusefivna]

Дякую за відео. Я 10 років прожила в таких стосунках. Зараз в процесі розлучення. Іноді думаю про те, що я могла б щось змінити, якби... Ваше відео дало мені сили і впевненості, що рішення піти було єдиним правильним. І немає про що жалкувати, когось жаліти. Цей шлях до себе такий важкий. Тим більше під час війни. Але я впораюся. Завдяки Вам також. Тож... дякую.

[@daryayelshaeva614]

Це найкраще рішення 100%. Тримайтеся. Все буде добре, ви на шляху до кращого. Ви дуже сильна, що змогли піти.

[@yusefivna]

@@daryayelshaeva614 дякую❤❤❤

[@ВітаСупрунюк-н9о]

Я гадаю кожен хто переглянув це відео з над важливою темою для створення сім'ї не потрапить в стосунки де є насильство. Дякую , дівчата за тему .

[@Лессін]

Ви праві, тема дуже важлива. Я знаю таку ситуацію, де жінка після розлучення тероризує чоловіка, постійно контролює, стежить за ним більше 8 років. Всі його намагання створити іншу сім'ю зазнають краху, бо вона погрожує його обраницям, пише, звонить, приходить додому, розпускає плітки. Вона знає всіх рідних, друзів і їх номери. Телефонує і розказує, що він її б'є і т.д. Люди разом не живуть, а живуть в одному населеному пункті. Численні звернення в поліцію не дають результату. Всі спроби і намагання говорити і мирно співіснувати в одному населеному пункті неуспішні. Жінка не здорова, але відправити її на лікування теж немає можливості. Вона ж нібито нічого не робить, а пліткарство і балачки не злочин. Той факт, що чоловік не має спокою від колишньої не рахується. Як втікти від такої агресії? Як заборонити людині втручатись в життя іншої? Ми живемо не в США і заборонити їй наближатись до нього немає можливості. Виходить йому тільки втікати в інше місто, але якщо йому тут хочеться жити, робота, житло і друзі, тоді як діяти?

[@sapriniti]

Змусити законодавців до прийняття законів навіть ліпших, ніж у Штатах, а поліцію - до втілення цих законів у життя. Инакше вона тому чоловікові остаточно все отруїть.:((( Такі персонажі й персонажки зазвичай не зупиняються, доки не отримають під нижню спину...

[@JustHelenS]

До речі, щодо старих норм-колись лише сто років тому в європейських країнах діти молодшого шкільного віку працювали на фабриках по 12 годин. Ми маємо змінювати норми суспільства

[@chervona.svytka]

Про провокації, дуже подібно було в мене. Він виголошував/творив якусь діч, я офігівала що відбувається, осягала певний час цей абсурдний причинно-наслідковий ланцюжок, починала розмову щоб покроково пройтися ситуацією і зрозуміти його мотиви і таки та - повний абсурд. Ми гуляли ввечері біля дит.майданчика і він думав, що я виконаю феляцію. А я взагалі не підозрювала і натяків не зчитувала. Він мені цього не казав, але очікував, що я вгадаю. А як вже сказав, то я точно мала зробити. Питаю, ти побачив від мене якийсь натяк? Ні. Щось в моїй комунікації на ці думки наштовхувало? Ні. Ми колись про це хіба говорили і я казала, що не проти с.ексу в публічному місці? Ні. То що, в біса, тебе до цієї думки привело?! Я так собі подумав. І винна ти, бо відмовляєш. І якщо я тобі це роблю, то і ти повинна. І тут почалася короночка: "А я ж бо про тебе подумав, попіклувався і пе6ред цим чллен протер вологими серветками!" Осягни, жінко, який скарб тобі попався, як про тебе дбають! Вау, просто вау. І те саме було в побутовому спілкуванні. Було щось, що ми по-різному зрозуміли, але він не розбирався з цим в моменті, а щось творив, робив міні скандал, ображульки, закривався в кімнаті на пів доби (коли ми приїхали до моєї бабусі в гості і це, бляха, навіть не його дім, щоб таке могти творити!), а коли нарешті я витягала, після довгих спроб і прохань поговорити, що ж власне сталося, я розуміла, що нічого. Він думав, що щось буде так, а воно не так і все. Або коли я щось казала, що можна зрозуміти двояко і замість того, щоб одразу перепитати, він робив оте все. І винною була я, бо так, він зробив щось не те, так, він міг перепитати і на тому все б закінчилося, так, я не вмію читати думки, так, я не можу все передбачити, але ж через мене він так повівся, тому частково винна я! Господи, як добре, що це все закінчилося і я тепер не живу в очікування скандалів і не мушу наперед вгадувати слизькі місця.

[@Евгенияевгения-ф7е]

Вдячна, дівчата вам за ваш контент. Бо дійсно, багато йде саме з родини, наші матусі, відповідають : ми так жили, а ти захотіла краще ?! Бо, саме в них психіка людини того часу. Я сама на собі довго відчувала різного, відчуваю зараз в чужій країні, Бо я самотня, нікого просити допомоги. Коли, прошу, у наших старших українських жінок, чую, ми проходили, ти повинна...я вирішила, просто йти сама...Бо багато , просила і плакала, Бо в саму тяжку хвилину, піднімаю очі до неба і прошу допомоги у Бога, дзвонити немає кому. Бо, розуміючи, можу залишатися на вулиці в деяких видах, як і було

[@SsergioS93]

Самому бути також не вихід...ми соціальні створіння, просто потрібно звязуватись з правильними людьми, які будуть поважати твій простір

[@Евгенияевгения-ф7е]

@@SsergioS93 , може я не така, но більше не хочу шукати недоліки у себе і казати вот всьому винна я.

[@Евгенияевгения-ф7е]

@@SsergioS93 дякую, за підтримку

[@Delidar]

Співчуваю вам. Можливо є можливість знайти групи в онлайні для спілкування з людьми вашого віку? Чи є якісь програми допомоги, якщо є, то сподіваюсь вам пощастить на них натрапити і отримати допомогу, яку ви ЗАСЛУГОВУЄТЕ, бо ж ви людина. І ще, це не ви винні

[@sapriniti]

Вашої провини в цьому немає. І крапка. Якщо Ви зараз у Польщі, то пошукайте: тут є центри допомоги. Знаю точно, що у Вроцлаві є Калейдоскоп культур, куди можна звернутися про допомогу безоплатно. А ще старайтеся працювати з собою, читайте, думайте, аналізуйте. Придивляйтеся до людей довкола, слухайте, про що вони кажуть і як саме. На жести й міміку теж звертайте увагу, вони чимало можуть розповісти про людину. А передусім не зупиняйтеся! Й шукайте товариства адекватних людей, котрі розуміють, що насильство - це огидне паскудство і що його треба всіляко засуджувати й викорінювати. Спочатку буде складно, та Ви зможете! Успіху!;)

[@annasokolova8553]

А ще, в стосунки з абьюзером, частіше попадають молоді зовсім жінки. Я вихована в сім’ї де фемінізм, і почуття гідності де ти не річ, мені з самого малечку вбивали. Та й те, в 19 років потрапила в таку пастку, коли спочатку все прекрасно, а через три роки обернулася: і я з екстраверта, з купою друзів, перетворилася в абсолютно самотню людину, де був тільки партнер, і оці емоційні качелі від дуже добре до повного трешу. А ще потихеньку, але методично знищувалася моя самооцінка, яка так плекалися моєю мамою. Через три роки я була впевнена, що не здатна побудувати кар’єру, бо занадто тупа. Висмикуватися з цього було дуже важко, але завдяки якійсь чортовій матері, я хз як, все було як в тумані в той період, я знайшла сили піти після того, як він шарпнув мене за руку. Але як я страждала, мені здавалося ще років п’ять потім, що я однолюб, і більше ніколи нікого не покохаю. Але оце от шарпання за руку стояло перед очима і я не поверталася, хоча ми зустрічалися періодично і гуляли по парку розповідаючи один одному як у нас справи. Це ппц, після кожної такої прогулянки я довго розмірковувала може треба повернутися, може все буде по іншому. Але та сварка з шарпанням ставала перед очима і я жила, і крокувала далі з думкою: ну не буду я вже більше нікого аж так любити, але він мене шарпав. І вже десь під 26-27років до мене само дійшло, що ті емоції це було сильно, але для здорової менталки то не ок. Зараз в мене інший партнер уже 6 років, і я щаслива з ним, ніяких качель, все гармонійно. Ми все ділимо порівно, всі обов’язки і домашні, і з дитиною. В мене чудова кар‘єра, що склалася після завершення тих стосунків. І мене зараз в холодний піт кидає, коли я уявляю, що б було б зі мною якби я тоді не знайшла в собі сили припинити те все.

[@stepanyda-x7v]

❤

[@KasiMary]

Дякую! Я вже багато разів хотіла піти з дитиною від чоловіка абюзера... Але постійно ці але.... ...але ж не б'є а тільки обзиває. ...але ж платить за житло і продукти, хоча кожного дня принижує що сиджу на шиї і не працюю (офіційно в декреті, дитині 2 роки). ...важко з дитиною в чужій країні. ...не можу знайти роботу. ...дитина 2 роки в садочку більше хворіє ніж ходить, відповідно працювати не можу адже вдома з ним. ...а син такий радий коли приходить тато. ...син же його любить. ...як можу залишити дитину без батька. ...нема коштів навіть житло орендувати. ... нікому не треба. ... нічого не вмію щоб знайти роботу. Стільки але... а я все досі з ним) бо просто не буде даху над головою. І страх... Страх що не справлюся сама. І постійно від родичів ,,а кому ще гірше, чого ти жалієшся,,. Мені 30. Разом 10 років, у шлюбі 7. Дуже бажаній дитині 2. І всі ці 2 роки я все сама з сином))) жодного разу батько навіть не проснувся вночі до сина. І навіть цієї ночі, коли син вчергове просив цицю вночі щоб заснувати (я потрошку хочу давати менше) , то знову чула ,,сама винна з цим грудним вигодовуванням, зробила з сина молочного наркомана і залежного, не дає тепер спати і постійно тебе ,,доїть,,. Але вина сама, сама хотіла гв от і мучайся". Останні декілька місяців у мене на нервовому підгуниі почали ,,пізнати мурашки,, по лівій нозі. Спочатку в моменти сильного стресу кожні 10 за цілий день, тепер менше. У момент стресу і сварки почали тремтіти руки... Особливо гостро це почалося коли приїхала його мама. І вони разом дружно обговорювали яка ж я тупа, готую не так, виглядаю погано, дитину без його мами виховаю погано, роботи не маю. Я почула одну з багатьох розмов , яка була не для моїх вух.... Але зараз я вчуся і здобуваю нову професію. І сподіваюся що скоро у мене буде можливість забезпечувати себе.

[@YanaLypska]

Тримайтеся! І як найскоріше кінчайте з аб‘юзером

[@SsergioS93]

​@@YanaLypska "кінчайте з аб'юзером"...хммм гарно звучить🤭🤭😆

[@brwibydgoszcz5440]

У вас все вийде. ви- нормальна. Просто вам потрібна підтримка. 😊

[@НадіяМозжухіна]

Моя бабуся потерпала від насилля від свого чоловіка. Моя мама двічі... І от я намагаюся розімкнути це коло освідчуючи себе такими відео. Дякую за контент💗

[@JustHelenS]

Дякую за етер. Насправді, патріархальне суспільство нормалізує насильство в стосунках. Я та більшість моїх знайомих травмовані як мінімум психологічним абьзом…

[@oksanav5931]

Дякую за вашу працю 💙💛 Я раніше теж навіть не підозрювала, що була жертвою гендерного насильства. При чому це були навіть мої родичі, не тому що вони погані люди, а тому що так прийнято, бо їх теж привчали з дитинства, що "закарпатська жона " має бути така от, а я не хотіла вписуватися в ті рамки. І Я не одна така жінка в моїй сім'ї. Більше того, у мене самої раніше були схожі судження про жінок. Дуже добре, що ви піднімаєте цю тему. Маю надію, що наше суспільство потрохи очищатиметься від тих застарілих і деструктивних нашарувань.

[@artpotvora]

Згадую 1у спільну ніч, коли їхала до нього, вийшла не на тій зупинці де він чекав, а він влаштував скандал. На моє намагання пояснити свої дії гаркнув, що або я замовкну, або забираюся геть. Кожен раз собі кажу, що краще б забралась і не псувала собі 2 роки життя з токсичним нарцисом і ще рік виходу з неврозу після евакуації з того життя...

[@nadiiaistomina9202]

Дякую, що підняли цю важливу тему. В моєму оточенні багато жінок і чоловіків, які страждають від гендерно зумовленого насильства. Їх настільки багато, що від розуміння цього стає моторошно. І найгірше, що вони не бачать в цьому проблему і сприймають насилля як належне

[@natabel7165]

Таких чоловіків я бачила на першому побаченні або ще в переписці. Один двіночок і допобачення (ультиматум про скільки дітей він хоче, чому не додала мене в друзі, чому не даєш мені всі свої соцмережі, чому не видно твого номера в телеграмі, чи готова кинути роботу і займатися дітьми, і моє улюблене "ти шо феміністка якась?"). Краще бути одній ніж з таким. В свою чергу, дівчата також часто зациклені на "добитчик", "чоловік має бути сильним, не плакати, заробляти". Жінки часто також принижують чоловіків щодня просто в більш м'якій формі.

[@SsergioS93]

Це все для того щоб розвалити здоровий інститут сім'ї...а дальше думайте

[@Madtwins]

Маю декілька випадків у подруг (деякі за кордоном) які показують що оце "приниження добитчіка" виходить зі завченої впевненості і страху - що так має бути (стереотип що чоловік фінансово тягне сім'ю). Дівчат не вчать, що вони самі добре впораюься з забезпеченням себе і сім'ї без чоловіка. Під час ковідних років у чоловіків і бойфрендів тих подруг падав заробіток і вони почали панікувати, вимагати щоб саме вони покращували ситуацію, так ніби їм це геть не під силу. Не те що б - ти сиди вдома, а я піду заробляти - коли скрута, можна піднажати вдвох і не вважати що без первного рівня заробітку чоловіка - все розвалиться.

[@natabel7165]

Цілком згодна. Це часто йде з дитинства. Я вдячна своїм батькам за те, що постійно вчили мене, що жінка має мати роботу чи улюблену справу, навіть якщо в неї з/п мінімалка, а чоловік - мільйонер. Якщо не дай Боже з чоловіком щось стається, втратить роботу чи піде з сім'ї то жінка не пропаде і зможе забезпечити сім'ю чи сама себе. Мені навіть самій приємно заробляти і не просити в чоловіка гроші "на помаду". Мало того був час коли я сама фінансово тягнула сім'ю, а він був без роботи і я ні разу не дорікнула. Хоча мушу зізнатися, що ця довбана соціальна догма про добитчіка вплинула на мою підсвідомість і я теж іноді відчувала злість:)

[@maritadanilevska5294]

@@SsergioS93 що в сьогоденному інституті сім'ї здорового?

[@aplen23]

Вдарити за "спровоковану поведінку" найчастіше може людина фізично сильніша, яка знає, що не отримає рівноцінну відповідь. Ті самі жорстокі насильники не лупашуть всіх підряд, не лупашуть начальника на роботі, а жінку в хаті, бо здачі не дасть і в суд не подасть за злочин проти неї. Кожен злочин має бути покараний, безкарність - породжує ще більше зло! Також, бачимо це "ще більше зло" на прикладі нашого "недружнього" сусіда, якщо б за Крим і Донбас отримав ще в 2014, то сьогодення було би іншим!

[@Sir_Muller_24]

Погоджуюсь з коментами - цей випуск дійсно дуже корисний! Радий, що висвітлюєте проблему з усіх боків, скажімо так) Власного досвіду з гендерним насильством, на щастя, немає. Проте в родичів це стандартна історія, нажаль😢

[@nataliakolosov8490]

Дуже потрібне відео. Багато жінок не розуміє, що окрім синців і побиття існує багато інших форм гендерного насильства, особливо психологічного.

[@tanjastone869]

Дуже корисний випуск! І дуже хороші думки, до яких сама я не доходила. Дякую вам! Як завжди шикарні!

[@КатяАгафонова-з1ы]

Люблю вас, починаю свій ранок з вами, нехай квітне український ютюб

[@ИринаКорниенко-ш8н]

Дякую. Як би я побачила це відео років 30 тому моє життя було б зовсім іншим.

[@НадіяГалицька-н6ю]

Дівчата, пишаюсь вами, наша золота молодь, за вами майбутнє нашої країни. Сьогодні теж стикнулась з темою насильства, але над дітьми🤯, досі актуальна тема. В людей в голові совок дрімучий.

[@olenazheliezova]

Круте відео. Я була в аб‘юзивних стосунках, де наді мною знущались, він міг не приходити додому і кілька разів підняв п‘яним руку на мене. За пів року я ще й дізналась про зради. Але як гарно стелив спочатку. За пів року, коли він черговий раз не прийшлов додому, я покликала маму і друзів, ми зібрали мої речі за 2 години і я пішла. Після цього 4 роки я цуралась стосунків, але я зустріла чудового чоловіка і зараз ми два роки разом і найголовніше те, що ми можемо говорити і він поважає мене. Не треба терпіти ганебне ставлення до себе і мільйони чоловіків і жінок, з якими модна будувати стосунки без аб‘юзу і страждань.

[@NATE2905]

Дівчата, ви робите дуже важливу справу. Дякую!

[@o.f.8472]

Я теж згадую, як бабуся говорила ( і не лише вона, всі сусіди) " от не пощастило нашій сусідці, хороша людина її чоловік, але як нап'ється ... то кожного разу б'є жінку". Або ще один вислів " Ну п'є трохи, хто не п'є? Але ж не б'є, тобі пощастило." Любі жінки та дівчата , тікайте від таких чоловіків, бережіть себе.

[@ingialionka]

Дякую за відео! Насильство у всіх його проявах - це досвід моєї родини, зокрема моїх батьків та відповідно мій.

[@nebessy8]

Дівчата, ви, як завжди, підняли дуже важливу і багатогранну тему, і мені стільки всього хочеться сказати у відповідь на різні частини цього відео))) Цього разу не відмовлю собі в задоволенні: 1. Щодо описаних ситуацій домашнього насильства, вони часто йдуть в парі з нарцисичним розладом особистості (у аб'юзера): це і тотальний контроль (перевірка телефону, компу, месенджерів), і намагання залишити жертву максимально ізольованою від суспільства, обрізати їй всі соціальні зв'язки (як у вашому прикладі дружина айтішника з гарною освітою, яка не працювала + жила в приватному будинку за містом - впевнена, він контролював, і хто їй дзвонить, і як довго вона розмовляє, висловлював незадоволення конкретними подругами, включав "обіженку", якщо вона йшла на зустріч із друзями або в гості до родичів і її півдня не було, наполягав, що "працювати їй не потрібно, їм же його зарплати вистачає", а потім "виділяв їй гроші"), такі ще люблять заміж іноземок брати, аби вона не знала мови => тим більше не могла знайти друзів, влаштуватися на роботу чи банально поскаржитися на аб'юз місцевим органам. Я чула історію, коли такий муж-іноземець відмовлявся свою дружину, яка не володіла добре мовою, відвезти до лікаря, коли тій було погано, - тобто це тотальний контроль за спілкуванням, фінансами і, власне, тілом. Але ключове тут - описаний вами "гачок", який всі нарциси використовують на початку стосунків. Ці стосунки обов'язково є "райськими", "ідеальними", такими, в які "неможливо повірити", коли "не тямишся від щастя". Цей гачок жертва нарциса має заковтнути і поглибше на нього насадитись, так, щоб уже "не зіскочити". Тому не дивно, що у наведених вами історіях жертви часом страшного фізичного насильства поверталися знову і знову до свого аб'юзера: по-перше, вони часто вже були гранично ізольовані своїм партнером-нарцисом від тих, хто міг би їм допомогти: друзі, з якими він не дозволяв їй нормально спілкуватися, відвернулись і вже про неї забули, родичі відсторонились (+ вона зазвичай ще дуже соромиться розповісти близьким, що з нею насправді відбувається, адже існує сімейний міф про те, що "вона вийшла заміж за принца" і "їй надзвичайно пощастило"), фінансово вона від нього на 100% залежна, а якщо ще є діти - то це вже точно "короткий пасок", адже перше, чим він їй погрожуватиме, це що відбере дітей, якщо вона від нього піде, адже вона буде фінансово не здатна їх утримувати - і з юридичного погляду це, на жаль, правда: опіку їй, швидше за все, не дадуть. А по-друге, вона не може повірити, що її "рай" розпався, і хоче будь-що його повернути, "заслужити". І цей емоційний "гачок" тримає значно сильніше за фінансовий. Цей момент ("медового місяця стосунків") повторювався в усіх сценаріях за участю нарциса-аб'юзера, які я знаю. Звідси незрозуміле сторонніми спостерігачам постійне повернення туди, де жертву ледь не вбили. Пишу це на основі реального сумного колективного досвіду, в якому є частка і власного. Тобто обережно: нарцис - з великою ймовірністю = аб'юзер.

[@nelia_zh]

Дівчата! Дуже важлива тема. Щиро радію, що в Україні з’явилися служби, які допомагають Людям вийти із таких жахливих стосунків.

[@katrineklymenko3233]

Як добре, що рогаті феміністки прийшли і все мені розказали. Бо мені 20 років, і коли я чую від Емми "я була дуже юна", я такая думаю ну да з ким не буває в такому віці, а потім розумію, що наврядчи Еммі тоді було 15-16 років, скоріш за все якраз 20+ років. І дуже круто, що для мене і для мого оточення речі про які ви кажете абсолютно очевидні, та й в 16 були очевидні, вже не знаю коли то було закладено, але явно це наслідки діяльності бородатих феміністок, до яких маю честь належати

[@soreoooooooo]

Я завжди думала, що якщо попадуть такі стосунки, то зможу розрізнити реж флеги та недопустити знущання над собою, але коли Емма посада розказати про свій пережитий досвід, то я усвідомила, що не сприйняла б ляпас за щось серйозне, за щось таке щоб мало мене насторожити. Я сподіваюсь відео побачать люди, яким воно допоможе

[@belledejour2403]

Я сама з дуже патріархальної родини, батько мій не всівся би до столу якби йому не засерверували стіл з трьох страв,і не прибрали після, баба і прабаба теж биті ходили і теж за хлопами прибирали як за інвалідами,а вдячності за то нуль цілих нуль десятих, теж пригадую пару сусідок і знайомих з періодичними фінгалами від чоловіків. Що стосується «сама дура вибирала» скажу тим Панам одне, шо ніхто би не зустрічався/одружувався з тими чоловіками, якби ті забухані приходили на побачення чи фінгали ставили на перших рандках,в основному всі веселощі вилазять після одруження,є ше такий термін love bombing,ознайомтесь на дозвіллі

[@inksorwatercolour]

О, виходити із таких стосунків ну дуже важко, бо люди, які намагаються контролювати, при тому дуже часто вони абсолютно не беруть на себе відповідальність ані за свої вчинки, ані за себе, а "жертва", то травмована особа, якій із собою би розібратися, а тут складні стосунки співзалежні. Я не знаю якими дивами мене таки винесло на берег, напевно, отримала певну підтримку і "дозріла" до розуміння, що так далі не можна і, що він може мене вбити, а вдома діти, навіщо їм це бачити це переживати. І я пішла із трьома. При тому із родини ніхто спочатку не знав, що він мене на останньому етапі вже бив. Ну і як бив, майже без синців, це ж ще не рахується, правда? Короче, я не знаю навіщо деяким людям потрібно переживати цей ад. Зате я тепер токсів відчуваю за кілометри і не підпускаю таких до себе. Після семи років аду, я підпустила до себе чоловіка знову тільки через п'ять років. Дійсно, ця війна дала змогу втекти багатьом жінкам від таких стосунків, часто із дітьми (це єдиний позитивний момент, напевно), інакше б було більше жерт домашнього насилля. Але десь читала, що статистика.по домашньому насиллі із відключенням світла - збільшилася, на жаль

[@PurpleHg]

Розрив сердечка. Дуже дякую за цей випуск , за вашу прекрасну подачу і можливість рефлексувати на таку важку тему . Тим паче що мене це стосується особисто . І хотіла додати , що доки дитині як раз не розповідатимуть як треба до неї ставитися і як вона має ставитися до інших - і буде вчинятися насилля що ментальне , що фізичне . А база - це слухати свої почуття і довіряти собі . З такими проектами суспільство поступово навчиться цьому. Піду вчитися

[@nazariusf7633]

Мені 22 Дивлюся відео і розумію яку огиду/зневагу/злість я відчуваю до цього старшого покоління. Ось це покоління "правильних цінностей" ... Покоління, яке приймало за норму насилля, яке могло говорити на кухні "Боже, як він її б'є" і нічого з цим не робити, яке бачило дітей з гематомами і розбитими губами. Покоління пасивних глядачів ... Покоління, яке тепер каже мені як "правильно" жити, чим займатися, з ким кохатися. Єдине, що мене тішить - це те, що завдяки таким людям як Емма та Яна зараз формується нове покоління, покоління інших, вільних і гордих людей. Дякую за старання, дякую за прогрес у відео та аудіо, дякую за те що просто говорите про це, бо тоді починають говорити й такі як я, які мають 20 підписників в інстаграмі але всеодно поширюють відео, бо серед тих підписників є подруги, сестри, знайомі... Хай розквітає український ютуб ❤️

[@dianataranko5120]

Я рік була у стосунках з хлопцем, який був класичним аб'юзером, помішаним на гіперконтролі і насиллі. Це було пекло, з якого я б не вирвалась сама. Зовні ми були чудовою парою, яка ходила, тримаючись за руки при всіх. А вдома він повільно з'їдав мою самооцінку і почуття безпеки у житті, знущався зі всього, що було для мене дороге. Допомогла доля - він просто кинув мене, перемкнувшись на іншу пасію. Тоді було дуже боляче, але зараз я зрозуміла, що сама б не змогла вийти з цих стосунків і дійсно все робиться на краще.

[@roksolanakuziv8966]

Дякую вам за цей випуск. Я мама двох дівчат, і те що з кожним дне все більше піднімається такі питання в мене є надія, що мої діти будуть жити кращому світі, де обюзивні і токсичні стосунки , це не ОК, де говорити, що до тебе проявили насильство в будь-якій формі і отримати адекватну реакцію, це нормально. ДЯКУЮ

[@veldiam]

дуже добре, що суспільство відходить від тих традицій, де жінка прирівнюється до хатьньої тварини

[@tetiana_lira]

Згадалась пісня, а особливо кліп Скрябіна "Мумітроль". Його не зрозуміли, і навіть заборонили для показу на телебаченні. Але він вже тоді підіймав цю тему. Дякую вам за те, що висвітлююте такі важливі проблеми.

[@Nina-vo8wx]

добре що ви нагадали, пішла передивилась, згадала

[@ingialionka]

Точно, я десь на початку цього року передивлялася той кліп і думала , що як же ж Кузьма тонко натяк зробив про аб'юз і насильство.

[@tetiana_lira]

@@Nina-vo8wx я Скрябіна обожнюю, не зле й нагадати про нього))

[@tetiana_lira]

@@ingialionka він багато в яких піснях так робив...

[@tetiana_lira]

@Псему-а-гверу так)

[@ЛесяМаланюк-б8р]

Молодці, дівчата, що порушуєте такі теми.

[@YanaLoona]

Ця тема завжди важлива. Дякую, Яно та Еммо. Я була близько 5 років в стосунках, де мені нав'язував хлопець, що я без нього нічого не зможу в цьому житті, що вся моя сім'я мені руйнує життя і я маю відмовитись від спілкування з ними. Постійні емоційні гойдалки. І це я далеко не все описала. Після стосунків з ним я не вступаю ось вже 5 років в серйозні стосунки. Мені не хочеться, є страх і немає віри, що є ще в світі адекватні зрілі чоловіки...

[@koshkomashko]

Коментар для просування) колись мій тато вдалив мою маму. І це був кінець їхнього шлюбу. Я дуже вдячна мамі, за цей приклад. Я точно знаю, шо бити мене чи якось інакше чинити насильство наді мною неможна. Іще я думаю, що про такі речі незайве говорити із партнером відкрито іще на самому початку стосунків. Розставити крапки над і, так би мовити. Бо коли ми вголос скажемо нашому хлопцю / чоловіку, що терпіти жодне насильство ми не будемо і це призведе до негайного розірвання стосунків, ми і собі це скажемо вголос. Тоді і виконати цю установку, у разі чого, буде легше. Бо ця тема вже виведена із тіні і сорому

[@КатеринаЗінкевич-с2и]

Під час перегляду відео я усвідомила, що я та жінка, яка потенційно могла опитнитися у страшенно токсичних стосунках, піддаватися будь-якому насильству і нікуди не йти... Дякую вам, ця інформація цінна для усіх! Вирішила, що буду використовувати її при необхідності для своїх пацієнтів і пацієнток.

[@Inna04]

Чудовий випуск, дуже корисний, справді може допомогти жінкам та дівчатам які переживають насилля та з певних причин не розголошують про це, або не просять допомоги. Відео допоможе розібратись зі своїми думками, емоціями і що робити далі. Адже насилля це справді жахливо, а ви можете навіть не здогадуватись, що хтось з ваших близьких зараз у надзвичайно складному становищі, тож задумайтесь. Зверніть увагу на поведінку людини, можливо вона чимось стурбована і нічого не може розказати, а на питання як справи, завжди відповідає нормально. Зверніть увагу на оточення цієї людини, раптом насильник зовсім поруч і ви можете знати його все життя, та навіть не здогадуєтесь про те що коїться насправді. На жаль це не рідкість і тому допоможіть тій людині, адже навіть найменші дії можуть змінити все..

[@valeriiakorniienko978]

Дуже класно виглядає картинка!

[@adeptexiao2431]

ооо, нова локація)) картинка стала більш якоюсь офіційною. Не сказала б, що це погано, але коли ви сиділи на креслах-мішках було якосьь затишніше.

[@palaye]

Ми обов‘язково повернемось на пуфи! просто зараз там немає світла🤷‍♀️

[@adeptexiao2431]

@@palaye оо, тоді можна не перейматись за це. дякую за дуже корисне відео, як завжди!💕

[@olenaoleksiyenko3582]

Дякую Вам за цей ефір, неймовірно важлива тема. Я дуже щаслива побачити цей ефір саме зараз і саме у вас, оскільки війна напевно ускладнює ситуацію жертв насильства в Україні, але часто забувають про те, що насильство це не тільки домашнє насильство або військові злочини проти цивільних, це також і погіршення ситуації жертв гендерно зумовленого насильства. Про що мало говорять, а тим часом ми все більше бачимо жертв цієї форми насильства серед біженців з України (я працюю в гуманітарній організації, яка між іншим, допомагає жертвам насильства)

[@irynaoshovska9396]

Дякую за випуск! Дуже важлива та табуйована тема. Я спостерігала і спостерігаю за цим досі, за моїми батьками, хоча зараз це по-іншому відбувається. Психологічно лише. Я знаю, що не хочу так жити і будую свої стосунки в протилежну сторону. Але ГЗ насильство дуже травмувало мене психологічно. В нормальних, здорових стосунках чекаю ножа в спину, хоча все прекрасно. Мене рятує те, що я справді вмію аналізувати ситуації самостійно і знаю як не має бути в стосунках завдяки таким випускам, вебінарам та постами в інтернеті, а поряд зі мною людина, яка підтримає та допоможе. Дякую!

[@andriyf8146]

Дуже корисне відео на важливу тему. Як завжди,дівчата розібрали все аспекти заявленої теми, в тому числі теми які перетинаються з даною темою. Це і домашнє насильство, маніпуляції в стосунках. Щиро вам за вдячний.

[@АленаКоломиец-ъ7щ]

Війна допомогла вийти з такого шлюбу нарешті,17 років разом,останні 2 роки вже почала розуміти що не нормальні стосунки і готуватись до розлучення.

[@stepanyda-x7v]

😢😢😢😢😢

[@НадіяКудінова-т6е]

Знаю, нажаль, зі свого досвіду про це. Дуже тяжко вийти із цього кола пекла. І багато жінок поважного віку живуть таким чином, навіть не усвідомлюючи що треба з цим щось робити. На наше покоління зараз випала щаслива можливість висвітлювати цю тему з конкретним засудженням і саме це і має дати поштовх для змін у суспільному мисленні та подоланні стереотипів. Дякую що докладаєте зусиль для подолання цієї проблеми, обожнюю ваші відео загалом. Цей контент має бачити небагато більше людей

[@Анастасія-м7л]

Я мрію щоб такі теми були дуже популярними, бо це важливо, це життя яке ми живемо кожен день і насильство це пекло в якому живуть люди! Тому ці теми потрібно повторювати знову і знову! Щоб люди розуміли це ненормально так жити, що "так всі живуть" - це ненормально, так не може бути так не повинно бути! Дякую, дівчата!

[@irenama]

Я зрозуміла, що була в аб'юзивних відносинах аж через років сім. Те, що ви робите є дуже необхідним проговорюванням. ❤️❤️❤️💙💛

[@aprildaisy3397]

Боже, наша культура не те щоб толерувала биття жінки чоловіком, а оспівувала це і робила винною жінку. Я виросла в селі, мою маму бив тато, але в селі часто співали таку от пісню, сміялися з цього і ввжали що це норм: "Скрипка би не грала якби не той смичок, чоловік би жінку не бив, якби не язичок. Чоловік би жінку не бив ніколи-ніколи, якби вона говрила до нього поволи. Чоловік би жінку не бив ні ціпом ні буком, якби вона говрила до нього півзвуком".

[@Yaroslava-Marijash]

Я була у романтичних стосунках з дівчиною, яку зґвалтував колишній, а до того і після ще й аб'юзив. Вона розповідала мені про ті страшні часи зі сльозами на обличчі, мені доводилося ґуґлити, як зупинити панічні атаки і цілу ніч її заспокоювати по телефону (стосунки на відстані), чути, який він бридкий в плані поведінки та ставлення щодо дівчат, а я у свою чергу була рада, що вона змогла порвати з ним. Але як я потім дізналася, вона не розірвала з ним усі зв'язки, бо досі гуляла з компанією, у якій він теж був. На прогулянках вона намагалася ігнорувати його, але він відверто до неї приставав (лапав, обіймав, намагався поцілувати і т.д.). І ніхто на це не звертав уваги, вважали такі дії нормою. Для мене це був такий шок...влітку вона з компанією і НИМ поїхала на море, тиждень мені не писала, а коли вийшла на звязок то розповіла, шо він зґвалтував її знову...І знаєте, що найцікавіше? Вона кинула мене, щоб піти до свого колишнього...

[@addy1909]

Випуск неймовірно важливий. Дякую! 🔥 По-перше, мені дуже подобається залучення фахівців з тих питань, які ви обговорюєте - це додає ваги вашим відео, особливо, в очах людей, які люблять з кожного питання вимагати статистику та докази. А, по-друге, з приводу романтизації насильства та якихось неадекватних патернів поведінки, я пам’ятаю, як раніше вважалося, що якщо чоловік ревнує, значить, він любить. В юності я сама в це щиро вірила. Мовляв, якщо хлопець нормально ставиться до твоїх прогулянок з друзями/подругами, значить він або байдужий до тебе, або якийсь неправильний. А якісь історії про те, що хлопець «не пускає» кудись гуляти або йде на зустріч з тобою і твоїми подругами взагалі сприймались, ну якщо не нормою, то цілком прийнятною поведінкою, це типу він так переживає, бо дуже любить 🥸 Ще було б класно, якби ви докладніше дослідили тему фізичного і психологічного насильства над дітьми з боку батьків. Всі ці «шлєпки по попі», приниження, знущання, історії про «моя дитина - як хочу, так і виховую» і таке інше. Що робити, якщо таке бачиш на вулиці, як втрутитись і коли… Можливо, також зможете запросити фахівця з цього питання. Це супер-важлива тема, і, на жаль, навіть цілком прогресивні батьки потрапляють в полон чи то своїх дитячих травм, чи хворобливих моделей виховання зі своєї сім’ї . Ще раз дякую! ❤