"Мовчи, жінко - твоє місце на кухні": база про гендерно зумовлене насильство / ПАЛАЄ

Куди звертатися, якщо ви постраждали від гендерно зумовленого насильства:
Платформа “Аврора” - сервіс з надання спеціалізованої психотерапевтичної підтримки людям, які зазнали насильства, у тому числі сексуального насильства, пов’язаного з війною. «Аврора» забезпечує доступ постраждалих від насильства до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України, включно на тимчасово окупованих територіях, та закордоном. Детальніше - ukraine.unfpa.org/uk/aurora
Національна гаряча лінія для постраждалих від насильства - 116 123.
Це цілодобова, анонімна та конфіденційна гаряча лінія, яка надає інформаційні, юридичні, психологічні та соціальні консультації постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства. Там можна дізнатися: як діяти, якщо людина є постраждалою від домашнього насильства або його свідком;розробити план дій для конкретного випадку постраждалої людини; дізнатися яку допомогу може отримати постраждала особа за місцем проживання. Роботу гарячої лінії забезпечує ГО «Ла Страда-Україна» за підтримки UNFPA.
Гаряча лінія для чоловіків - це фахові психологічні консультації та підтримку за коротким номером 2345. Мета гарячої лінії - допомогти чоловікам стабілізувати свій емоційний стан, знайти внутрішні ресурси для виходу із складних ситуацій та усвідомити проблемні патерни поведінки. Детальніше про гарячу лінію: 2345.in.ua
Денні центри - це місце, де постраждалі від насильства можуть займатися із психологами, отримувати юридичну допомогу, проводити час на навчаннях і тренінгах. Детальніше про роботу центрів: • Як працює денний центр?
Безпечні простори для жінок і дівчат - ці простори поки на етапі втілення. Це буде місце безпечного і цікавого проведення часу для жінок для саморозвитку і відновлення внутрішньої рівноваги.
Кар’єрні хаби "Вона" - це кар’єрні хаби, спрямовані на розвиток професійного потенціалу та фінансової спроможності жінок, котрі постраждали від домашнього чи гендерно зумовленого насильства або є у групі ризику потрапляння в ситуацію насильства. У цих хабах дівчата і жінки можуть отримати індивідуальну конфіденційну консультацію кар’єрної радниці; допомогу кар’єрних радниць на всіх етапах пошуку роботи або започаткування власного бізнесу; підтримку психологинь; можливість пройти професійні курси, які допоможуть здобути нові знання, навички чи навіть професію.
***
Підтримайте нас лайком, коментарем та тут:
mono bit.ly/3HNxEn9 (5375 4115 0604 6296)
patreon / palaye
PayPal [e-mail]
Емма Антонюк- / emmocean
Яна Брензей- / yanabrenzey
TikTok / nam_palae
З питань реклами: / sorochechkin
***
0:00 починаємо палати
1:05 що таке гендерно зумовлене насильство?
9:31 як розпізнати гендерно зумовлене насильство
20:47 традиційна родина та насильство
26:02 статистика насильства
30:47 чи на часі говорити про гендерно зумовлене насильство під час війни?
33:31 сексуальне насильство у шлюбі
36:19 де отримати допомогу постраждалим від насильства
41:09 хто найчастіше страждає від гендерно зумовленого насильства?
51:08 чи можлива провокація насильства?
54:19 не відкладайте життя на потім!

[@mamaogirochka]

Так, дівчатка, це починається як турбота і нічого зайвого. А потім перетворюється на тотальний контроль не тільки твого зовнішнього вигляду, а і твоїх поглядів на вулиці, гучності твого сміху, яскравості мейкапа. Це тривало досить довго, проходило багато етапів, пройшло крізь народження двох дітей. В мене нетипова ситуація, як мені здається. Покласти цьому край мене надихнули саме діти. Дорослі діти. Коли моїй старшій донці було всього 13 років, вона мені сказала, - Заради чого ти це терпиш? Заради нас, щоб в нас була повна родина? А хто тобі сказав, що ми щасливі в родині, де мама плаче через батька? Ти гадаєш, що ми будем вдячні за такі спогади про дитинство і родину? І все. Я зібрала речі, дітей, покинула рідний дім, місто і навіть регіон. Бо знала, якщо я залишусь в місті, він знайде і змусить повернутись. Не маючи грошей, житла, роботи і навіть досвіду роботи (бо роботать мені не дозволено було), я опинилась за 800 км від дому, батьків, з двома неповнолітніми дітьми. Але я впоралась. Жалкую тільки, що не зробила цього раніше.

[@juliaf6496]

які розумні у Вас діти. Ви молодець, що впоралися!

[@elinakhrystenko6889]

Ви молодець!!

[@mamaogirochka]

@@elinakhrystenko6889 дякую

[@vr1112]

Дякую вам , що поділились історією 🙏

[@mamaogirochka]

@@juliaf6496Дякую за підтримку, і теплі слова. Не очикувала на реакцію і тому вдвічи приємно.)))

[@martharuda]

Розлучена півтора роки, винуватила себе, що пішла від такого "прекрасного хлопця", одружені були 10 років. А пішла, бо втомилася бути в депресіях, які ніяк не могла собі пояснити, тому що 9 років з 10 шлюбу ніде не працювала, завжди була в чомусь винна, бо не прибрано, не наготовлено, бо "а от моя мама мала 11 дітей і все встигала, а в тебе одна і ти нічого не можеш", бо коли говорила, що мені погано в наших стосунках чула у відповідь "ти сама собі щось надумала, все прекрасно, ти з жиру бісишся", бо безкінечно порівнювали мене з іншими невістками в родині, бо чула в свій бік "я знав з якої сім'ї я тебе беру, там не могло бути чогось толкового", бо щоб піти працювати я зі слізьми мусила випрошувати, доводити, що не можу більше бути вдома, що деградую,що мені потрібне спілкування, у відповідь чула, що хочу до хлопців і хочу зраджувати. Мій біль і мої проблеми були знецінені, бо йому було важче, гірше і тд. Я тоді не розуміла, що саме це було насилля, що мене знищили як особистість. В результаті була явна причина звинувачувати мене, що я розвалила прекрасну сім'ю, бо в мене з'явився молодий друг, який в мене закохався і в якого закохалася я (якщо що ми не разом, то були ще гірші стосунки). Я самоізолювалася більше як на рік, бо я невдаха, проклята, прокажена, бо упустила свій єдиний шанс на кохання - це все що я чула в свою адресу і в що я повірила. Зараз я вже відходжу від цього стану, зцілюю самооцінку, вчуся жити і бути дорослою в 33 роки. Не шкодую про розлучення ні граму. Аби ж я тоді знала, що це насилля, що так не можна, що то не норма, я би з цим покінчила раніше. Дуже вам вдячна!!! Прослухала випуск з слізьми і радістю, що мені вдалося вибратися!!! Ви робите величезну роботу!!! Пишаюся вами🔥🔥

[@anastasiia_bilyk]

У мене мурашки пробігли від вашої історії. Який це був жах. Я дуже рада що це все позаду і ваше життя налагодилось.

[@natabel7165]

Чудово, що Ви відкрилися і поділилися своїм досвідом! Дякую.

[@ivanovskazhanna4004]

Поділюсь своїм досвідом після виходу з дуже токсичного шлюбу . Зараз головне - зрозуміти себе . Пізнати себе . Закохатися себе , й прийняти себе такою , як ти є . Просто згадати , що в Біблії навіть сказано - кожна людина унікальна і неповторна , створена за подобою Бога . То ж ти цінна сама по собі . І якщо хтось поруч з тобою змушує тебе відчувати меншовартість - ти ж не дерево , можеш рухатись , пересуватись .. Бажано далеко від такої персони . Головне прийняти себе на такому рівні , щоб відчути , що тобі добре й комфортно бути сама з собою . І твоя цінність незалежить від того , чи є партнер поруч . Це непросто , бо суспільство ( й часто ми самі) оцінюємо свою цінність через призму якогось узагальненого стереотипу « як воно має бути у нормальних людей « Іякщо ми в той шаблон не вписуємось - ми невдахи . Життя надто коротке , щоб переживати « що люди скажуть « Людям до фєні . Як казала одна одеситка - хай миють мою сраку , чистіша буде . Вже дуже великий крок зробила , що вийшла з цього токсичного «союзу» Це як прививка , тепер ти точно будеш бачити таких людей , як колишній абюзер . І не допустиш їх більше в своє життя . Ти на шляху до кращого , щасливого Життя . Це все прийде . Я знаю . Це прийшло до мене , коли час настав . Прийде й до тебе . Всього тобі найкращого !

[@user-co4ls9ki6o]

Ви сильна, якщо змогли вийти з таких відносин, сподіваюсь у вас буде все добре!)

[@martharuda]

@@user-co4ls9ki6o дякую)

[@katerynaberkutova7680]

Для мене завжди звучало як повний маразм, коли на серйозі люди питають "а тебе чоловік/хлопець пускає?", "а чоловік/хлопець не проти, що ти ...?" Але зачасту в суспільстві це вважається більш нормальним, ніж коли ти сама вирішуєш куди і коли тобі йти та що робити

[@user-jp7qx4ky8x]

Те саме, я так дивуюся коли люди таке запитують, наче в стосунках хтось надзирачем має бути

[@julli_dzyga]

Таааак мене це так бісить. При чому мене особисто ніколи не питали чи дозволила я чоловіку піти, наприклад, на корпоратив.

[@natamor9008]

Мене також бісить, коли мене питають, чи я відпущу свого чоловіка на сходку з його друзями. Альо, він дорослий! Все, що йому потрібно - це просто мене проінформувати, все!

[@wowdy.tania_]

Так, моя знайома завжди дивувалася з того, що мій хлопець абсолютно нормально відноситься до того, що у мене є друзі чоловіки, що він не забороняє мені йти гуляти з подругами, що він не слідкує за кожним моїм кроком та не дзвонить кожні 10 хвилин, дивувалася та казала, що йому байдуже на мене, що він повинен боятися щоб я не пішла до іншого і потім приводила в приклад її відносини з хлопцем, який постійно обмежує та контролює її, називаючи це турботою та любов'ю, а сам може гуляти з друзями та навіть спілкуватися з дівчатами, називаючи це просто відпочинком від навчання.

[@DroidBoost]

Так само і чоловікам кажуть: "А тебе дружина відпусте?"

[@katerynarybalochka7387]

Дякую, що створюєте країну, в якій можна відчувати себе безпечно та інформовано за будь-яких умов!

[@user-fm5in6er3n]

Моя мама яка була жертвою насильства.Це був ляпас і в неї була розбита губа,знайшла сили і вигнала його.В маленькому селі ходила і всім казала,що він її вдарив і ніхто не вірив одразу, а як він же такий хороший.

[@user-gk4xb8fd3e]

Я сподіваюсь, що це відео побачить максимальна кількість людей. Тема, яку дівчата піднімають досі є табуйованою. Часто жінки не знаходять підтримки навіть у найближчих людях , тому що коли приходять до них за підтримкою чують лише «Мовчи,бо що люди скажуть?». Дуже важливо , щоб постраждалі знали куди їм звертатись , де шукати прихистку і підтримки. Також важливо не бути байдужим до чужого горя❤

[@user-pm4ou3bz9w]

У мене було навпаки- всі родичі бачили , що мій колишній тиран, і мовчали. А коли я вже від нього пішла з дитиною, то такі- так тю, ну нарешті, ти шо так пізно зрозуміла що він тиран.. 😶

[@ElliI-pg5ic]

Мій колишній чоловік був моральним тираном. Та й до нього були стосунки з моральними уродами. Після розлучення довго психологічно відновлювалася. Зараз другий раз заміжня за іноземцем і переїхала в країну чоловіка. Тут взагалі суспільства до насилля ставиться з осудом, тому тут його набагато менше, і жінки не бояться про це говорити.

[@bdzhilonka]

@@ElliI-pg5ic а яка це країна?.

[@ElliI-pg5ic]

@@bdzhilonka Данія

[@pao11235]

Якщо "традиційна сім'я" - це та, в якій фізичне та емоційне насильство - це норма, то кому воно треба?!

[@ksuslenko]

Моя мама, коли я була меншою, проходила багато тренінгів щодо домашнього насильства (в силу професії). І зараз я розумію, наскільки неоціненний подарунок вона мені зробила, вклавши в голову правильні думки. Бо я вже маленькою дівчинкою розуміла, що таке насильство, і як поводити себе в таких ситуаціях. Дякую, ма! І дякую вам, дівчата, ваша справа суперважлива, бо далеко не біля кожної дівчинки у складний момент опиниться притомна мама, яка допоможе виплутатись з важкої ситуації🙏🙏🙏

[@user-dq8ji3wl7z]

Моя бабуся терпіла насильство протягом вього свого життя( і вибачте що так скажу, вона певною мірою насолоджувалась своїми стражданнями, і навіть робить це до сих пір, коли, так мовити, "джерело" бід у вигляді мого дідуся відсутнє , але то зовсім інша історія ). Тим, як вона жила із алкоголіком і насильником були сильно травмовані діти, психологічні проблеми і душевні рани їх переслідують досі. В цьому я переконалась спостерігаючи за своєю мамою та її братами. Стосунки в нашій сім'ї достатьньо складні хоча, як було сказано у відео, за брамою багато чого не видно. В моєї мами не склався шлюб і виховувала вона мене самотужки, часто від неї можна було почути вибачення за те, що в мене немає батька, але вона також зауважувала "за те немає поганого прикладу стосунків" і я знею в цьому погоджуюсь. Проте, ось мені 19 і я безпонняття як будувати відносини і навіщо це робити, адже негативні їх сторони я пізнала в достатній мірі, а от позитивні.... чесно я навіть боюсь їх ( але працюю над собою) Отже, я хочу сказати, що на прикладі моєї родини можна розглянути історію поколінь, як нездорові стосунки можуть впливати на людей та які це має наслідки , тому коли наступного разу у Вас винекне думка "я стреплю це бо мені потрібно зберегти сім'ю" чи щось подібне, просто згадайте цю історію і подумайти про те чи хочете Ви таке своїм дітям, чи можливо запустете розвиток еволюції свідомості вже зараз, тим самим зберігши рідним і собі як фізичне, так і спихологічне здоров'я. (Ми ж не росіяни, причино-наслідкові зв'язки у нас повинні працювати ) Дякую за увагу!

[@inksorwatercolour]

Ваші слова навряд чи допоможуть жінкам, які зараз у таких стосунках. Але дуже добре, що ви вже розумієте куди рухатися. Ваша бабуся "насолоджувалася", бо так працює механізм самозахисту, інакше вона б наклала на себе руки чи ще щось. Звісно, вийти із стану жертви дуже важко і це свідомий крок

[@Delidar]

Ваша мама молодець і у вас все з часом будуть стосунки, якщо ви цього захочете, звісно. Мені здається, що для здорових стосунків треба для початку самому стати здоровою психологічно людиною, вірте в себе, працюйте над собою, не картайте себе за помилки та невдачі і все буде

[@pozhe4614]

Де дуже слушна думка, часто люди забувають про це. Говорять «Вона доросла людина, сама це обрала» але забувають що це наслідки моделі поведінки взяті з минулого, а ще гірше коли забувають що це впливає на дітей в першу чергу

[@mariannakravchuk8894]

Катерино Іванів, ми з вами ніби з однієї сім'ї 😅

[@viktoriazinkovska4556]

Ви не одинока! Історія моєї знайомої слово в слово збігається із вашою слово в слово

[@dima45ft93]

Жодного разу в дитинстві не зустрічався з насиллям в сім'ї. Ніколи не чув, щоб батьки, дідусі чи бабусі не те що вдарили один одного, навіть не обзивались ні разу. Виріс в такій бульбашці і думав, що насильства не існує, що у всіх все добре. А виявилось, що моя родина це скоріше виключення з правил

[@mariannakravchuk8894]

Ого, Вам пощастило.

[@user-zq2rv9wv9q]

Аналогічно,я з дитинства такого не бачила. Вийшла заміж,перший час все ок.Потім різко все змінилось і я не могла зрозуміти що не так ... думала що я може щось не так роблю.Коли розмовляла з ним про це,він казав - Та все норм,типу не знаю про що ти.

[@alyonakhomko3267]

Дуже важлива тема. Мою рідну тьотю регулярно бив чоловік, бив їхніх дітей дуже сильно. В родині (серед родичів) всі це знали, всі на свята збиралися у них за розкішно накритими столами - все чудово! Бо ж винна була за умовчанням моя тьотя: 1) їй казали батьки за нього заміж не виходити, а вона вийшла; 2) це вона намагалася в молодості втекти від цього жахіття до іншого чоловіка, на жаль, безуспішно. Тому «зрадниця» й отримувала все «заслужено». Бо чоловік її багато і по господарству допомагав, і гроші додому приносив. А розлучення - це публічний сором, що скажуть люди, як прогодувати 2-х дітей, де жити. Це при тому, що тітка мала вищу освіту, працювала за фахом на керівній посаді, її дуже шанували колеги. Написала це тільки для того, щоб ті жінки чи юні дівчата, які хоча би раз були биті - тікали від таких чоловіків не озираючись, одразу! Без усіляких 2-х шансів. Їх 1000% не буде.

[@sofiiaozorovych602]

Підтримую, на власному досвіді знаю.

[@lisa81ua]

Жертва знайшла свого хозяїна.класичний варіант стосунків

[@inksorwatercolour]

@@lisa81ua а ви така в білому пальті тут повз проходили? Для чого ваш коментар?

[@user4ik355]

Моєю останньою каплею емоційного насилля стало те,що колишній телефонував моїй мамі,коли я казала,що говорю з нею,щоб перевірити чи в неї зайнято.🤦🏼‍♀️ А ще,я після таких відносин зрозуміла,що я б можливо не потрапила в них,якби мені з підліткового віку батько і мати не повторювали: «Хто з твоїм характером на тобі одружиться,тобі треба такого,щоб тримав тебе в зубах»😬🤦🏼‍♀️ Але,я рада,що в мене був такий досвід,я тепер знаю,що я буду і що не буду говорити своїй доньці. Нажаль,ще декілька поколінь будуть отримувати ці знання на своєму гіркому досвіді. Але це вже великий прогрес,навіть порівняно з нашими батьками.

[@user-wd2vu5ey8m]

Це точно! Мені мама повторювала " зміни свій характер, бо з таким ти ніколи не будеш мати друзів і хто з тобою такою одружиться". Вгадайте кого я звинувачую і мурдую докорами, коли навіть якась дрібниця стається, як, наприклад, студент завершує в мене навчання". Себе! Ці відголоски тай багато чого іншого з дитинства зараз аукаються і заважають жити в дорослому житті( працюю над цим зараз

[@KleineSprechenfuhrerin]

Ох блін Мені мама досі каже "хто тебе таку терпіти буде" При тому, що я за останні 7 років була без стосунків лише кілька місяців... і так, усі 7 років - спершу з одним аб'юзером, потім з іншим. Тому що "хто крім нього мене терпітиме". І тільки недавно я пішла від чоловіка - до самої себе, обстежилась у психіатра (окрема історія, аххах), почала лікувати кукуху. І раптом виявилось, що нормальна я, не така вже й нестерпна. Зараз у прекрасних стосунках, нормально терпить, я його теж)))

[@bdzhilonka]

@Юлія Процюк Та чому ще декілька поколінь будуть отримувати ці знання на своєму гіркому досвіді - суспільство вже "очунює" потроху.. самі ж написали, що прогрес є, отже, й буде - це свідомісна, психологічна еволюція ;) та і "революція")

[@bdzhilonka]

@@KleineSprechenfuhrerin тут слово "терпить" укінці радше у лапки взяти)

[@KleineSprechenfuhrerin]

@@bdzhilonka я спеціально написала без лапок 😅 Притягла, на жаль, чималий багаж токсичності з минулих стосунків, але ми це проговорили, тому доки я пропрацюю це з терапевтом і мене попустить - таки терпить)))

[@ana_a]

Мою маму били і я ставала на її захист. Був момент коли мій вітчим бив її в під'їзді, кров була всюди, вона кричала просила про допомогу, ніхто не допоміг. Через те що я бачила все це, довелося швидко дорослішати. Чоловіки стали загрозою, тим від кого тільки агресію і можна очікувати. Це вплинуло на все моє життя. Мені 29 а в мене досі не було довготривалих стосунків, терапія звісно допомагає але це роки пропрацювання всіх цих травм.

[@SsergioS93]

Чоловіки-загрози в даний час захищають вас від орди оркостану(рашки)...те що ваш вітчим хворий псих агресор це ясно. Но непотрібно це клеймо ставити до всіх чоловіків!!

[@volodymyrbilas2224]

Ви багато пройшли, бажаю вам успіхів. Впевнено можу сказати, що є дуже багато чоловіків які в такі моменти як ви розказали готові вбити того хто таке робить з жінкою, є чоловіки які живуть по чітким цінностям і мають повагу до жінок і ви такого знайдете, але важливо в терапії пропрацювати якраз цю погану модель батька і чоловіка на користь здорової і такої як вам потрібно, якщо ви це не пропрацюєте ви будете ставати на граблі вашої матері.

[@olamelny1001]

@@SsergioS93Нашим суспільством закладено що чоловік захисник і головний в сімї, ваш коментар підтверджує це показуючи що ніби ця жінка має довіряти більшості чоловікам через те що саме у них є зобовязання захищати нашу країну. Багато людей воює зараз як чоловіки так і жінки , людина автоматично не стає не насильником або не поганою тільки через те що вона захищала нашу країну. Всім захисникам ми маємо бути вдячні за це але лише вдячні і тільки за це.

[@olamelny1001]

@@SsergioS93Не кожен чоловік захищає і не кожеш робить зараз це по свої волі , зараз у лавах ЗСУ є жінки.

[@anastasiiazdorikova]

Ви дуже сильна, бажаю вам найголовніше - чудового і комфортного життя: зі стосунками, якщо хочеться, чи без, бо іноді підтримку знаходиш у друзів чи сім'ї. Дякую, що поділилися своїм досвідом!

[@user-lr9je4eb4z]

У мене хороший чоловік, бажана дитина і щасливе (наскільки зараз це можливо) життя. Але до того життя, яке зараз є, я йшла швидше інтуїтивно, ніж усвідомлено. А чому? Тому що ніхто не говорив про різні види насильства, і ще гірше - заохочував багато з них. Вдарив хлопчик? Так то ж він з любові. Хлопець ревнивий? Так то ж він так сильно тебе любить і т.д. Якби в моєму житті років так в 15-18 була можливість дивитися такий контент, скількох би гімняних людей і небезпечних ситуацій я змогла б уникнути) Дякую вам за працю!

[@ukraine_will_win_]

+

[@Dungeonmajster]

Дякую, що піднімаєте важливі теми. Я теж не знав, що означає саме гендерно-зумовлене насильство. Страшно трохи, що у нас це нормалізовано у суспільстві. Поняття особисті кордони та гендерну рівність у нас взагалі ніхто не чув. Є багато над чим працювати.

[@user-tc4ok6db9e]

Я передувала в такому насиллі 7 років. Все почалось коли мені було 13 років. Я думала на той час, що це просто стосунки, так пари себе поводять (приклад батьків у мене був абсолютно адекватним, батьки ніколи не сварились при мені). Хлопець був старшим на 5 років, коли я проаналізувала (та пропрацювала все з психологом) зрозуміла, що я ще була жертвою педофіла. Він мене переконував в тому що я тупа, страшна (чому в тебе такі товсті ноги, чому ти не як модель), що зі мною не цікаво, також він мене ревнував, бив, викидав телефона, і звісно погрожував, що він себе вб’є (переріжу шию, стою на пероні буду пригати під потяг), якщо я піду від нього. Я змогла піти від нього (втекти) тоді коли мене почав захищати наш спільний знайомий, він мене врятував, бо я зрозуміла що я не одна. Щодо батьків я страшно боялась їм розказати про це все, бо для мене було найстрашніше що вони взнають що я вже не цнотлива (хоча я розумію, що мій перший раз це був примус, бо він казав, що якщо ти хочеш бути зі мною, то мусиш це зробити), а я була закохана, вперше в житті. Зараз у мене все добре і себе люблю та ціную, мені 30 років, йому 35, є син, але він до сих пір намагається знайти спосіб щоб зі мною зв’язатись. Це страшне насилля, якби мені хтось в мої 13 років пояснив би все так як ви дівчата в цьому випуску я б ніколи не втрапила в це насильство. Дякую, що говорите про це, наснаги вам у вашій роботі!

[@AlikaLi357]

у кого є син? син від нього?

[@nataliiay1614]

Дякую за випуск! Моя бабуся розповідала як потерпала від діда, мала доньку і 5-хлопців і завжди стримувала синів, коли ті повиростали, бо боялася що вони його приб'ють, а що ж скажуть люди. Коли дід помер, нахлеставшись денатурату у односельця, бабуся нарешті видихнула. Моя мама мала досить аб'юзивні стосунки з батьком і хотіла розлучитися, але не встигла (померла через хворобу, коли я була мала). Я і сама мала такі стосунки - 1-й чоловік почав піднімати руку на мене і на доньку - терпіти не стала і подала на розлучення, пару років колупав дитину, що то я не хочу зберегти сім'ю, але з часом відчепився. Доречі, його сестра і його батько завжди мене підтримували в моїх діях. Потім були ще 1 токсичні стосунки кілька років, без фізичного насилля, але психологіного - хоч греблю гати. Благо, пережила і цей досвід. Маю 2-й щасливий шлюб. Старшу донька теж мала токсичні стосунки, перед війною розбіглася з хлопцем - видихнула вільно (мене не хотіла засмучувати, тому нічого не казала, коли почалися проблеми). Тепер знає напевно, що у неї завжди є підтримка. Якесь жахливе коло, але щастя, що наразі перестали боятися розірвати те замкнене коло та озиратися на "а що ж люди скажуть".

[@MrLeni89]

У нас такий навіть вираз створили - « підіймати руку», застосовують саме в контексті побиття жінки її чоловіком. В ньому наче закладено і виправдання насильству над жінкою, і втаємничення цієї дії, і відмова зізнаватися, що жінку просто б‘ють.

[@lornaj_]

@@MrLeni89 так! дуже влучно підмічено

[@hamstrissimo]

Стосовно недовіри до організацій і зневірення в тому, що тобі можуть допомогти. Вдитинстві я звернулася до міськкої адміністрації стосовно того, що вітчим принижує вдома мене і маму. Long story short - це був абсурд. ПСИХОЛОГ В ШКОЛІ сказала мені, що проблема в мені, а не в тому, що вітчим заходить до мене в ванну коли я гола і погрожує розправою. Цілком логічно, що коли в стосунках мене гвалтували, принижували і забирали паспорт я знала - звертатися нема до кого. Все це починається значно раніше, тому про насилля треба не тільки говорити ще у школі, але і викорінювати до чортів у свідомості наших людей що це - нормально.

[@natalyzjuman3755]

😧 жах

[@irynapivtorak3015]

18 років я прожила в такому пеклі. Дякую вам, ви супер, що про це говорите. Так, все починається з малого, а потім одна дитина, будова хати, друга дитина і це ж село, ніхто не підтримує. Куди я піду з двома дітьми? Все змінила війна, подала на розлучення і взагалі не спілкуємося, бо ще пів року було емоційне, письмове і словесне насильство і приниження і погрози. Надіюся, що з часом забуду про існування цього агресора, хоча діти є постійним нагадуванням, плюс вони з ним спілкуються, а він через них постійно, дізнається, як я живу і чим займаюся.

[@elenasvyatenko492]

Ви - велика молодець, що пішли від нього. Тому що в мене є і не один приклад знайомих жінок, які роками терплять, які щоразу після побиття або якогось конфлікту збираються піти, але все одно не уходять, скільки не кажи їм. Нажаль, поки людина не почне себе поважати, не піде до психотерапевта - не послухає нікого.

[@inksorwatercolour]

Дуже розумію

[@Delidar]

Ви дуже смілива, бажаб вам бути щасливою і захищеною

[@user-js3pm1dk9f]

Моя історія дуже схожа,але без хати, 😅 і діти майже не спілкуються,я обмежую бо батько фінансово не бере участі в утриманні дітей

[@user-dp6xk7fo2i]

Ще один приклад. Якось у школі в мене не склалися стосунки з учителем праці. При цьому з усіма іншими вчителями, у тому числі чоловіками, все було ок. Так ось, той дегенерат, програючи мені у дискусіях, які велись на весь клас, постійно лякав мене армією. Казав, що мені там буде тяжко, що постійно "виховуватимуть" мене там "правильно", натякаючи на вчинення насилля, "дідівщини". До армії я таки потрапив і там у мене було все гаразд. Але служба в добровольчому батальйоні у зоні бойових дій, де служив я, це не те ж саме, що строкова служба в тилу, де справді панує насилля. Було б цікаво почути публічну дискусію від вас щодо неадекватності "зеківських" норм армії, як травми постсовка. Пам'ятаю ще те л..йно - серіал "солдати", який я, на жаль, дивився, з нього можна начерпати багато нездорового, що вливали нам у голови

[@daryayelshaeva614]

Якийсь затонкий лід про те, що чоловік не має забезпечувати сім'ю. А як він ще має компенсувати те, що я знищую своє здоров'я назавжди заради продовження ЙОГО роду, що я до кінця життя отримую проблеми із моче-статевою системою, понівечені внутрішні органи, кості, що роз'їзджаються, 9 місяців аду, а потім ще треба перенести біль, який ні один чоловік не переживе, і це тільки початок проблем із дітонародженням. При цьому чоловік у це вкладає тільки свій член, і ще й забезпечувати він не має, бо це гендерне насилля???????? Я ще маю заткнутися і вийти на третій день на роботу, замість того, щоб не менше місяця взагалі поменше рухатися, і ще принаймні рік відновлювати своє здоров'я, бо це вразить йобані почуття чоловіка??????? Про яку рівність тут мова взагалі???? Якби чоловіки мали народжувати, то людства б вже не було. Не перегібайте палку із рівністю не в той бік. Ми дуже сильно не рівні, то ж має бути компенсаторний механізм. За умови, якщо чоловік виразив бажання мати дитину із жінкою або ж якщо воно кончене, і вважає, що про те, щоб діти після сексу не з'являлися, має турбуватися жінка, і таки приводить жінку до вагітності, то за таких умов чоловік має запечпечувати цю жінку і цю дитину до кінця життя, якщо чоловік так не вважає, то не має така родова лінія продовжуватися, от і все, нехай вазектомію робить. Більше того, чоловік має опікуватися дитиною так само, як жінка, як повноцінний батько. А не мімо пробігаюче щось, яке, коли жінки день немає, викликає ЗСУ. Оце рівність, отак можна хоч якось компенсувати те, що доводиться переносити жінці. За просвіту вам величезна вдячність. Кілька років тому зверталася на гарячу лінію допомоги жертвам насилля у Дніпрі, і мені дуже сильно допомогли, зі мною говорили більше години і допомогли в усіх питаннях. Тому за допомогою можна і необхідно звертатись.

[@UA_in_USA]

Дуже доречна тема! Колись в мене був бойфренд, років 16 тому, який ляпнув що жінка це візитна картка чоловіка. Більше я з ним не спілкувалася 😂

[@user-yj6kj3ih6q]

А чого ви написали "ляпнув"? Так воно і є. По обраному партнеру в парі можна багато зрозуміти про чоловіка і жінку.

[@user-ni4js6go7k]

Дівчата, дякую за те що піднімаєте ці теми!! Згадую як я маленька бачила як батько ображає маму..б‘є, морально принижує. Спостерігати за цим було найжахливішим. Позорніше згадувати як про це все знали родичі і знайомі, і ніяк не допомогли. Добре, що суспільство прозріває, а ви йому допомагаєте🌹

[@PozanajSwoichSasiadow]

Зазвичай близькі люди щей звинувачують жертву, бо самі не взмозі впоратися з своїми негативними емоціями такі як страх та сором, і роблять вигляд що їх це не торкається, знаю з власного досвіду реакцію сім’ї матері на наші та її побиття

[@chornatrava__007]

Мені таке нав'язують з самого дитинства. Фрази від матері по типу: "Здорові відносини це коли чоловік головний" або "Посміхайся завжди на тебе ніхто не подивиться", "ти не можеш бути незалежною", "дай йому відчути себе чоловіком". Щодо останньої фрази, згадуються слова Анастасії з каналу "смішно не буде", але в контексті де жінці говорять відчувати себе жінкою: "А ким вона має себе відчувати? Котом? Бутербродом?" 🤔🤔🤔 Дякую за такий важливий контент! Завдяки вам я знаю таку базу, яку ви знімаєте на каналі і не встигла в себе пустити божевільні тези щодо мене і яка я маю бути. Це прекрасно, що таким контентом ви зможете врятувати людей від травм та неприємних ситуацій.

[@MsTbiliseli]

Дівчата, велике дякую за цей випуск від мене, як від багаторічної жертви домашнього насильства в різних форматах. Ви робите величезну справу! :)

[@nnaderenivska7860]

😢🫶🏻

[@karinabunetska]

Сподіваюсь, ви зараз у порядку? 🙌

[@SsergioS93]

Багато років нерозуміла що тебе бють?) Це хвороба якась?

[@lisa81ua]

@@karinabunetska наврячі.людина багаторічна жертва

[@user-gc8bi3uz8t]

@@lisa81ua Згодна. Багатьом жертвам подобається бути жертвами. Мазохістки! Зневажаю таких і НІКОЛИ не допомагаю! Бачили очі, що купували, то їжте, хоч і повилазьте!

[@alisavovk8306]

Навіть не додивилася до половини, а ви вже описали в деталях мої трьохрічні стосунки. І я хотіла піти багато разів, і намагалася. Але він починав "коліна, вибачення, я без тебе не можу і т.д. ". От просто один в один, як ви описали. Абсолютно жорстокий емоціний шантаж і маніпуляція. І допомогли мені лише переїзд у Канаду і найкраща подруга, яка під час ще однієї його вибрички сказала "закінчуй, це ідеальний час" і нормально так пушнула мене. Вічно буду їй вдячна. І ви неймовірні, що піднімаєте важливі теми ❤

[@annasokolova8553]

А ще, в стосунки з абьюзером, частіше попадають молоді зовсім жінки. Я вихована в сім’ї де фемінізм, і почуття гідності де ти не річ, мені з самого малечку вбивали. Та й те, в 19 років потрапила в таку пастку, коли спочатку все прекрасно, а через три роки обернулася: і я з екстраверта, з купою друзів, перетворилася в абсолютно самотню людину, де був тільки партнер, і оці емоційні качелі від дуже добре до повного трешу. А ще потихеньку, але методично знищувалася моя самооцінка, яка так плекалися моєю мамою. Через три роки я була впевнена, що не здатна побудувати кар’єру, бо занадто тупа. Висмикуватися з цього було дуже важко, але завдяки якійсь чортовій матері, я хз як, все було як в тумані в той період, я знайшла сили піти після того, як він шарпнув мене за руку. Але як я страждала, мені здавалося ще років п’ять потім, що я однолюб, і більше ніколи нікого не покохаю. Але оце от шарпання за руку стояло перед очима і я не поверталася, хоча ми зустрічалися періодично і гуляли по парку розповідаючи один одному як у нас справи. Це ппц, після кожної такої прогулянки я довго розмірковувала може треба повернутися, може все буде по іншому. Але та сварка з шарпанням ставала перед очима і я жила, і крокувала далі з думкою: ну не буду я вже більше нікого аж так любити, але він мене шарпав. І вже десь під 26-27років до мене само дійшло, що ті емоції це було сильно, але для здорової менталки то не ок. Зараз в мене інший партнер уже 6 років, і я щаслива з ним, ніяких качель, все гармонійно. Ми все ділимо порівно, всі обов’язки і домашні, і з дитиною. В мене чудова кар‘єра, що склалася після завершення тих стосунків. І мене зараз в холодний піт кидає, коли я уявляю, що б було б зі мною якби я тоді не знайшла в собі сили припинити те все.

[@Mykolakoval_ko]

Я знаю випадки, коли батьки що не що "ти ж дівчинка, тому будь акуратна" і інші "ти ж дівчинка". І справді вона страждала від інших видів насилля від батьків. І я вважаю, що це кошмарніше всього

[@user-zl3mw9ek6i]

Хех, я у таких випадках казала: "А якщо я була б хлопчиком, мені не треба було б бути охайною?" Декілька таких разів і риторика змінилась на "Просто всім треба бути охайними".

[@OlhaNedashkivska]

В одному з експериментів було виявлено закономірність, що більш схильні піддаватись маніпуляціям та впливу оточення саме люди, які мале нещасливе дитинство. Це на додаток до важливості адекватної самооцінки.

[@user-tc3jn5il4e]

Зустрічалася з хлопцем десь три роки. Це були перші серйозні такі стосунки. Я постійно думала, що він за мене переживає. Але з часом зрозуміла, що це просто знущання. Він придушував всі мої мрії, які стосувалися лише мене. Наприклад: в спортзал хочу записатися - ні, бо там хлопці; на курси дизайну хочу - ні, бо там хлопці. І т.д. І це дослівно «ні, бо там хлопці». Я працювала в школі, там жіночий колектив переважно, його це заспокоювало. А коли я говорила про зміну роботи, то він казав, що краще «будеш вдома сидіти, готувати їсти, а я буду нас забезпечувати». Я не могла спонтанно піти на каву з рідною сестрою навіть. А ще я жила сама, мені треба було вдома прибирати, готувати, прати одяг і все таке, а він жив з батьками і братом. І коли я казала, що сьогодні не зможу вийти погуляти, бо багато такої роботи назбиралося, то він казав, що я просто його не люблю. Але він просто цього не розумів. А ще він звинувачував мене в тому, що я на вихідні їздила до батьків, а могла би з ним час провести. Хоча до батьків я їздила раз у місяць/два. І те, що це було просто насильство, я зрозуміла вже з часом, через роки. Благо, мені раніше не вистачило сил тягнути все і я розірвала з ним стосунки. Наступний мій хлопець показав мені, що це все було неправильно. Що я не повинна відпрошуватися в нього, аби кудись піти. Що я можу ходити в зал, на курси чи взагалі куди хочу. Що я можу багато говорити і це не нервує його. Що я можу губитися в думках і це нормально. Цей хлопець вже став моїм чоловіком і я щаслива❤ Я не можу сказати, що вдячна тому першому за досвід, ні. Але я точно через те більше ціную ставлення мого чоловіка до мене.

[@veravesna7308]

Випадок не настільки "страшний" але гендерно зумовлений. Колись в археологічній експедиції ми відзначали День археолога (наше професійне свято 15 серпня). І ось керівник експедиції піднявся і промовив тост "Випємо за чоловіків в археології! Бо жінка-археолог це і не жінка і не археолог!" І я досі пам'ятаю той випадок і ту образу (перш за все на себе, тому що я не те що нічого не сказала проти а навіть натягнуто поспіхнулась). Потім я розмовляла з іншими археологинями які були тоді присутні і всі вони відчули схожі почуття, і всім нам затьмарилося святкування, і всі ми промовчали.

[@nazariusf7633]

Мені 22 Дивлюся відео і розумію яку огиду/зневагу/злість я відчуваю до цього старшого покоління. Ось це покоління "правильних цінностей" ... Покоління, яке приймало за норму насилля, яке могло говорити на кухні "Боже, як він її б'є" і нічого з цим не робити, яке бачило дітей з гематомами і розбитими губами. Покоління пасивних глядачів ... Покоління, яке тепер каже мені як "правильно" жити, чим займатися, з ким кохатися. Єдине, що мене тішить - це те, що завдяки таким людям як Емма та Яна зараз формується нове покоління, покоління інших, вільних і гордих людей. Дякую за старання, дякую за прогрес у відео та аудіо, дякую за те що просто говорите про це, бо тоді починають говорити й такі як я, які мають 20 підписників в інстаграмі але всеодно поширюють відео, бо серед тих підписників є подруги, сестри, знайомі... Хай розквітає український ютуб ❤️

[@alla_mardar]

Як важливо навчити дітей розумінню, як з ними можна і не можна поводитись. Якщо в дитинстві тобі цього ніхто не говорив і більше того дитина бачить, як насильство спускають з рук, то звідки їй знати. Дякую за просвіту, кожне наступне покоління буде краще, захищеніше і впевненіше в собі.

[@user-antonia]

Хочу заради справедливості зазначити, що як норму насилля сприймають не лише люди з поганих родин, у випадку коли людина не зтикалася із подібним вона також може бути не готова давати відсіч, припиняти стосунки, а чекатиме на покращення. Нажаль ця тема дуже складна і не можна її однозначно окреслити, але ви дуже круто підняли тему і дали інструменти допомоги!

[@artpotvora]

Згадую 1у спільну ніч, коли їхала до нього, вийшла не на тій зупинці де він чекав, а він влаштував скандал. На моє намагання пояснити свої дії гаркнув, що або я замовкну, або забираюся геть. Кожен раз собі кажу, що краще б забралась і не псувала собі 2 роки життя з токсичним нарцисом і ще рік виходу з неврозу після евакуації з того життя...

[@tanyacan_]

100 % правда, зокрема про циклічність! У подруги починалося з того, що в студентські роки бойфренд не пускав її на університетські вечірки (казав, сиди краще вдома і вчися вареники ліпити😏), "вкладав спати", контролював коло спілкування, а після одруження доводив до божевілля за погано випрані носки і бив до втрати свідомості за те, що відкривала рота. .. Я кричала криком, благала її піти від нього, але, на жаль, нажила собі ворога в обличчі її чоловіка, бо була" не за сім'ю". Вони до цих пір разом, ми спілкуємося інколи, але тепер подруга ніколи не відкриває цю тему. Її аргументи залишитися з ним: 1. Не у всіх все ідеально. 2. Я теж була не права. 3. А де гарантія, що я знайду кращого. 4. Кому я потрібна з дітьми 🤦🏻‍♀️

[@aprildaisy3397]

Боже, наша культура не те щоб толерувала биття жінки чоловіком, а оспівувала це і робила винною жінку. Я виросла в селі, мою маму бив тато, але в селі часто співали таку от пісню, сміялися з цього і ввжали що це норм: "Скрипка би не грала якби не той смичок, чоловік би жінку не бив, якби не язичок. Чоловік би жінку не бив ніколи-ніколи, якби вона говрила до нього поволи. Чоловік би жінку не бив ні ціпом ні буком, якби вона говрила до нього півзвуком".

[@vitamli2284]

Мені все дитинство вдовблювали в голову що я маю бути гарною господинею, і вміти готувати бо інакше не одружусь.Мене це дуже дратувало, після ваших відео розумію чому . Я зараз така рада що в мене є інтернет, і я можу послухати різні історії, поради і робити правильні висновки. Дуже дякую за роботу:)

[@yuliiaopeloyeru3330]

Я постраждала від домашнього насилля коли була вагітна і після народження дитини. Мій чоловік мене принижував, бив, погрожував, ґвалтував, обмежував в фінансах і газлайтив. Ніхто не допомагав: поліція прямо казала, шо поки він мене не поб‘є до напівсмерті, то на виклики вони їхати і не будуть, не хотіли оформляти протоколи. Питали «а куда глаза глядєлі?» часом насміхались. В притулки не хотіли брати, там складний процес оформлення. Знайомі знаходили виправдання його вчинкам і давали поради на кшталт: ну будь з ним пом‘якше і він тебе не чіпатиме…Лише деякі друзі і моя бабуся повірили і допомогли мені втікти з дитинчам 7 місяців на той час… Єдиний спосіб врятуватись це ізолюватись і бути на великій відстані з такими людьми і покладатись лише на себе та близьких, хто тебе підтримує. Такі люди не змінюються, а вам треба буде довга терапія щоб прийти в себе. Шкода, що наше суспільство не вміє ні співчувати, ні допомагати жертвам домашнього насилля, дуже шкода. Бережіть себе, нікому б не побажала такого досвіду! (І так, на початку відносин мій колишній чоловік був просто надзвичайно милим і чуйним і ні я, і ніхто інший не хотів вірити, що таке можливо)

[@aplen23]

Вдарити за "спровоковану поведінку" найчастіше може людина фізично сильніша, яка знає, що не отримає рівноцінну відповідь. Ті самі жорстокі насильники не лупашуть всіх підряд, не лупашуть начальника на роботі, а жінку в хаті, бо здачі не дасть і в суд не подасть за злочин проти неї. Кожен злочин має бути покараний, безкарність - породжує ще більше зло! Також, бачимо це "ще більше зло" на прикладі нашого "недружнього" сусіда, якщо б за Крим і Донбас отримав ще в 2014, то сьогодення було би іншим!

[@rimmalehvonen9355]

А я думаю, що 99,99% жінок пережили той чи інший вид насилля. У мене ніколи не було стосунків без того чи іншого насилля.

[@user-jp7qx4ky8x]

Мені пощастило не мати досвіду гендерно зумовленого насильства від партнерів. Але просто стереотипних закидів від родичів хвата. Дуже цікаво почитати досвіди інших людей, щоб бути готовой, якщо що вирізнити патерни, яких варто остерігатися

[@KasiMary]

Дякую! Я вже багато разів хотіла піти з дитиною від чоловіка абюзера... Але постійно ці але.... ...але ж не б'є а тільки обзиває. ...але ж платить за житло і продукти, хоча кожного дня принижує що сиджу на шиї і не працюю (офіційно в декреті, дитині 2 роки). ...важко з дитиною в чужій країні. ...не можу знайти роботу. ...дитина 2 роки в садочку більше хворіє ніж ходить, відповідно працювати не можу адже вдома з ним. ...а син такий радий коли приходить тато. ...син же його любить. ...як можу залишити дитину без батька. ...нема коштів навіть житло орендувати. ... нікому не треба. ... нічого не вмію щоб знайти роботу. Стільки але... а я все досі з ним) бо просто не буде даху над головою. І страх... Страх що не справлюся сама. І постійно від родичів ,,а кому ще гірше, чого ти жалієшся,,. Мені 30. Разом 10 років, у шлюбі 7. Дуже бажаній дитині 2. І всі ці 2 роки я все сама з сином))) жодного разу батько навіть не проснувся вночі до сина. І навіть цієї ночі, коли син вчергове просив цицю вночі щоб заснувати (я потрошку хочу давати менше) , то знову чула ,,сама винна з цим грудним вигодовуванням, зробила з сина молочного наркомана і залежного, не дає тепер спати і постійно тебе ,,доїть,,. Але вина сама, сама хотіла гв от і мучайся". Останні декілька місяців у мене на нервовому підгуниі почали ,,пізнати мурашки,, по лівій нозі. Спочатку в моменти сильного стресу кожні 10 за цілий день, тепер менше. У момент стресу і сварки почали тремтіти руки... Особливо гостро це почалося коли приїхала його мама. І вони разом дружно обговорювали яка ж я тупа, готую не так, виглядаю погано, дитину без його мами виховаю погано, роботи не маю. Я почула одну з багатьох розмов , яка була не для моїх вух.... Але зараз я вчуся і здобуваю нову професію. І сподіваюся що скоро у мене буде можливість забезпечувати себе.

[@YanaLypska]

Тримайтеся! І як найскоріше кінчайте з аб‘юзером

[@SsergioS93]

​@@YanaLypska "кінчайте з аб'юзером"...хммм гарно звучить🤭🤭😆

[@user-yo9bt6jt6q]

+ про активну згоду варто додати шо це ще і про те щоб коли людина дає згоду на секс вона не була під дією алкоголю психотропв і т.п.

[@darynachalbaieva6802]

Я була в огидних аб'юзивних стосунках, де мені хлопець висказував за формат моїх трусів (звичайні зручні бавовняні, охайні, а не сексуальна білизна), шантажував шкодою відсутності сексу для чоловічого організму , а найтупіше - я не змогла приготувати гарячі бутерброди. А я просто їх ніколи не робила і не їла і так, це хоч це і простіше за яєчню, але я дійсно не знала, як то правильніше зробити. Пояснити - ні. Розкритикувати - так. Я його покинула, коли зрозуміла, що не хочу взагалі ніколи в житті його бачити, це було розлучення по телефону 😅 але дякую, я маю весь досвід аб'юзивних стосунків з чоловіком (без фізичного насилля і то дякую)

[@user-fm5in6er3n]

Особисто знаю жінку надзвичайно сильну духом,яка не боїться говорити все в очі,може може розібратися в будь-якій ситуації.Але коли над нею чинили насильство до переломів ребер,там були жахливі гематоми вона думала,що заслуговує цього і мовчала. Тому це не завжди алкаші,наркомани і тільки там насильство.

[@user-tn6nv3rf5i]

Дівчата, я вас обожнюю! Ви промінчик світла серед кончених архаїчних сексистів, гомофобів, расистів, моралфагів та іншої нечисті, яка поки що, вважає себе панівною у нашому суспільстві...Маю неординарну особисту ситуацію, пов'язану з порушенням моїх прав як людини через те, що я жінка. Це жахливо. Дякую, що висвітлюєте ці питання.

[@olgatsykurenko7907]

В мене була подруга яку бив чоловік. Я особисто її 2 рази від нього рятувала. Але потім вона ніколи не підіймала зі мною цю тему, і коли я намагалася до неї повернутися, вона казала: «Ти що таке верзеш, ніколи такого не було»…

[@irynalk9231]

була в попередньому шлюбі 9 років. Все починалось з дрібниць: під приводом турботи про моє здоров'я часто робив зауваження, що сутулюсь, що надто худа. Потім висміювались і принижувались мої музичні смаки, смаки кіно. Я не могла поставити на дзвінок мелодію, яка мені подобалась, бо "це що за х..ня грає в тебе?". Непомітно прийшли до ситуації, що кожного вечора о 16-й вже має бути вечеря (бо він приходив з роботи о 16.30). +Я мала вечерю подавати. Якщо я не встигала помити голову до його приходу - скандал з купою критики, що жінка має все встигати і бути завжди гарною. Забороняв коротше стригтись, заплітати хвостик (бо тоді в мене голова виглядала "маленькою"). Забороняв вдягати певний одяг, який йому не подобався (наприклад, кюлоти, а не щось відверте). Не робив компліментів, не обіймав, не підтримував. Хоча якось говорила йому про це, що мені це важливо. Не давав грошей на новий одяг - тільки речі з секонду толерувались. Все частіше відбувались емоційні сварки з його боку, вони ставали все довшими і більш агресивними. Причому, достатньо було будь-якої дрібниці. Ніколи не знала в якому настрої прийде з роботи, тому постійно старалась догодити, змовчати, перетерпіти. Я роками депресувала, замкнулась в собі дуже сильно, не розповідала про це все рідним. Особливо страшно бувало, коли з'явились діти. Ото притискаєш дитину до себе і молишся, щоб вона не розплакалась голосно під час його емоційного вибуху, бо тоді кількість криків і образ з його боку зростала. Згодом став і на дітей кричати, лупити капцями за помилки. Переконував мене, що я вже стара, що нікому не буду потрібна, особливо з дітьми, що мушу з ним віку доживати. Шкодую, що не наважилась піти від нього раніше, хоча під час кожної сварки він кричав, що розлучиться зі мною і завезе мене з дітьми до моїх батьків. А коли минулого року нас вигнав з дому рано вранці, бо я не надала йому інтимних послуг увечері (окрема тема: я спала з дітьми на ліжку, посеред ночі якщо не відповідала на його "ну що ти ідеш?", то вранці сердився. Ніколи не зважав на те чи я втомлена, як почуваюсь, то був мій подружній обов'язок. Тільки під час місячних мала спочинок), я поїхала з дітьми від нього і подала на розлучення. Зараз я в зовсім інших стосунках і хочеться кричати на кожному кроці: люди, не терпіть, воно того не варте. А першим кроком до усвідомлення як я влипла стали відео про стосунки різних психологів, де я почула, що людина в стосунках має бути в нормі щодня щасливою і вмиротвореною. Зараз в мене так (щастя, вмиротворення, розуміння, підтримка) з іншим чоловіком.

[@Warrior_1]

Ти мазохістка?

[@mariana_braun]

Мої співчуття, що таке довелося пережити. Рада, що ви врешті знайшли таки сили піти і зараз щасливі 🤍

[@natabel7165]

Таких чоловіків я бачила на першому побаченні або ще в переписці. Один двіночок і допобачення (ультиматум про скільки дітей він хоче, чому не додала мене в друзі, чому не даєш мені всі свої соцмережі, чому не видно твого номера в телеграмі, чи готова кинути роботу і займатися дітьми, і моє улюблене "ти шо феміністка якась?"). Краще бути одній ніж з таким. В свою чергу, дівчата також часто зациклені на "добитчик", "чоловік має бути сильним, не плакати, заробляти". Жінки часто також принижують чоловіків щодня просто в більш м'якій формі.

[@SsergioS93]

Це все для того щоб розвалити здоровий інститут сім'ї...а дальше думайте

[@Madtwins]

Маю декілька випадків у подруг (деякі за кордоном) які показують що оце "приниження добитчіка" виходить зі завченої впевненості і страху - що так має бути (стереотип що чоловік фінансово тягне сім'ю). Дівчат не вчать, що вони самі добре впораюься з забезпеченням себе і сім'ї без чоловіка. Під час ковідних років у чоловіків і бойфрендів тих подруг падав заробіток і вони почали панікувати, вимагати щоб саме вони покращували ситуацію, так ніби їм це геть не під силу. Не те що б - ти сиди вдома, а я піду заробляти - коли скрута, можна піднажати вдвох і не вважати що без первного рівня заробітку чоловіка - все розвалиться.

[@natabel7165]

Цілком згодна. Це часто йде з дитинства. Я вдячна своїм батькам за те, що постійно вчили мене, що жінка має мати роботу чи улюблену справу, навіть якщо в неї з/п мінімалка, а чоловік - мільйонер. Якщо не дай Боже з чоловіком щось стається, втратить роботу чи піде з сім'ї то жінка не пропаде і зможе забезпечити сім'ю чи сама себе. Мені навіть самій приємно заробляти і не просити в чоловіка гроші "на помаду". Мало того був час коли я сама фінансово тягнула сім'ю, а він був без роботи і я ні разу не дорікнула. Хоча мушу зізнатися, що ця довбана соціальна догма про добитчіка вплинула на мою підсвідомість і я теж іноді відчувала злість:)

[@maritadanilevska5294]

@@SsergioS93 що в сьогоденному інституті сім'ї здорового?

[@user-fz4qh3qu8x]

Варто зауважити, що жертви домашнього насильства залишаються в стосунках не лише через перелічені вами причини, а й через емоційну залежність, адже насильник може, як і завдати болю, так і зробити жертву щасливою, використовуючи емоційні гойдалки, бо в один момент він тебе б’є, і жорстоко аб‘юзить, а через деякий час лежить в ногах вимолюючи пробачення, і у вас починається дуже романтичний і чудовий «канфетно-букєтний» період, де здається, що так буде завжди, а потім все починається по колу. І достатньо декількох разів, щоб людина почала думати: «так, зараз він мене ображає і б’є, я страждаю, але потрібно трішки потерпіти, і він знову зробить мене щасливою» Дякую вам, за такий корисний контент, такі теми дуже важливо освітлювати і проговорювати❤

[@user-js3pm1dk9f]

Війна допомогла вийти з такого шлюбу нарешті,17 років разом,останні 2 роки вже почала розуміти що не нормальні стосунки і готуватись до розлучення.

[@user-rf6il5cn1m]

Свекруха часто каже мені - Бачили очі, що вибирали. І тут претензій ноль до неї. Бо, коли тебе хлопець на другому побаченні веде знайомитись зі своїми батьками - певно варто насторожитись)) У мене чудовий чоловік, ми абсолютно рівні в домашньому господарстві і в усіх питаннях, ми кохаємо одне одного. Але він має найтоксичніших батьків, з якими я стикалась. Вони постійно маніпулюють емоційним станом, істериками та образами. І тільки через них я думала не раз піти.

[@user-tm1om3vi2y]

Ооооо, як це знайомо.... "Бачили очі, що купували" - це був тост моєї свекрухи на нашому весіллі😁😁😁😁😁😁і він був озвучений моєму чоловікові, тобто "ти сам вибрав це "чудо", то не приходь до мене жалітися".....

[@user-rf6il5cn1m]

@@user-tm1om3vi2y Одного разу свекруха показала на молоду співробітницю и сказала мені, що мріяла, щоб вони з її сином були разом)))) А тут така я))) Нічого. Головне, щоб чоловік був нормальним)

[@SsergioS93]

Золоті слова Добавлю ще що непотрібно звинувачувати в всьому Чоловіків чи Жінок Винен перш за все ТИ САМ

[@yaroslavachorna808]

Мінімізуйте з такими батьками спілкування до нуля, ви не за них виходили заміж..

[@miskuzzy]

Раджу книгу «Дорослі діти емоційно незрілих батьків» Ліндсі Гібсон. Там є приклади і поради.

[@dolli.k]

Дякую вам за ці теми! Мене досі лякає, що батьки в багатьох випадках самі прищеплюють думку, що це все ок. Ти жінка, ти ж маєш коритися, а як він тебе витерпить і тд. Мені досі говорять, що дивно, що хлопець від мене не втік, бо я ж не готую...

[@y.m.9301]

Така ж фігня… Мама недавно запитала: «тобі треба готувати частіше. що чоловіка мама скаже на те, що ти не готуєш?». А нічого, бо підтримує мої погляди)) та й взагалі, що за постановка питання? Яке мені діло до того, що скажуть про те, як ми творимо побут, інші люди?

[@sapriniti]

Я в таких випадках пропоную "Слухай, а зробімо так: я щось приготую, а ти це з'їси без відмовок. Швидку собі викликай заздалегідь!" Якщо людина розуміє цей жарт і моє ставлення до нутижжінкатижмусиш, то можемо щось обговорювати далі. Якщо ні, то гайда за воєнним кораблем, із такими спілкуватися немає сенсу. Спробуйте й Ви такий метод!;)

[@kseniayanko6707]

Дуже класний випуск, дякую що говорите на цю тему. Але я б не акцентувала що від почуття провини за невиконаний "подружній обов*язок" страждають здебільшого жінки. Бо також є живучий стереотип, що чоловік має хотіти завжди. Не маю досвіду шлюбу, але в тривалих стосунках часто доводилось пояснювати партнерам: "Це окей що ти зараз не хочеш. Це окей, що ти хочеш не так часто як я, не тоді коли я". Вони ж ділились попереднім досвідом, коли їхні партнерки дорікали, мовляв: "Не хочеш - не мужик"

[@Valerie-mw6ih]

Так, дійсно. Цікавий досвід. З іншої сторони, я думаю, це як з гендерної зумовленим насильством, частіше жертвами є жінки. Навіть от звичайна розмова двох блогерів зі своїми дружинами в Призмі-Пофігізма, і в явно дисфункціональних стосунках всі претензії на рахунок сексу до жінок :( Але хлопці порахували, що це відео нормально, і його можна викласти в ютуб :(

[@dianataranko5120]

Я рік була у стосунках з хлопцем, який був класичним аб'юзером, помішаним на гіперконтролі і насиллі. Це було пекло, з якого я б не вирвалась сама. Зовні ми були чудовою парою, яка ходила, тримаючись за руки при всіх. А вдома він повільно з'їдав мою самооцінку і почуття безпеки у житті, знущався зі всього, що було для мене дороге. Допомогла доля - він просто кинув мене, перемкнувшись на іншу пасію. Тоді було дуже боляче, але зараз я зрозуміла, що сама б не змогла вийти з цих стосунків і дійсно все робиться на краще.

[@OlhaNedashkivska]

Я вдячна авторам каналу за обговорення цієї теми. Щойно подумала, що якби ютуб був доступний 20 років тому, то мого першого шлюбу не було б, бо тривожних дзвіночків було більш ніж достатньо. Єдина цінність того шлюбу - мій 16-річний син.

[@belledejour2403]

Я сама з дуже патріархальної родини, батько мій не всівся би до столу якби йому не засерверували стіл з трьох страв,і не прибрали після, баба і прабаба теж биті ходили і теж за хлопами прибирали як за інвалідами,а вдячності за то нуль цілих нуль десятих, теж пригадую пару сусідок і знайомих з періодичними фінгалами від чоловіків. Що стосується «сама дура вибирала» скажу тим Панам одне, шо ніхто би не зустрічався/одружувався з тими чоловіками, якби ті забухані приходили на побачення чи фінгали ставили на перших рандках,в основному всі веселощі вилазять після одруження,є ше такий термін love bombing,ознайомтесь на дозвіллі

[@irynabilinska6021]

Я зрозуміла що була у токсичних стосунках і пережила насильство, коли вже вийшла з тих стосунків і, випадково, почала натрапляти на різні відео і статті. У мене було бінго: залишилась без роботи, низька самооцінка, поганий приклад від батьків, гарний суспільний образ.... Найсумніше що це найкращі роки молодості, які були втрачені в тому пеклі 😔

[@Di80002]

Дякую вам дівчата за вашу роботу. Моя мама - жертва гендерно зумовленого насильства все своє життя. В дитинстві її і її маму бив вітчим, потім над нею знущався мій батько, потім новий мужик. На щастя, я вже не потрапила в це коло, зараз вірю, що мої молодші сестри теж будуть більш захищені, або принаймні більш обізнані і не будуть вважати це все за норму.

[@user-dw5pk9vq2c]

Ви праві, тема дуже важлива. Я знаю таку ситуацію, де жінка після розлучення тероризує чоловіка, постійно контролює, стежить за ним більше 8 років. Всі його намагання створити іншу сім'ю зазнають краху, бо вона погрожує його обраницям, пише, звонить, приходить додому, розпускає плітки. Вона знає всіх рідних, друзів і їх номери. Телефонує і розказує, що він її б'є і т.д. Люди разом не живуть, а живуть в одному населеному пункті. Численні звернення в поліцію не дають результату. Всі спроби і намагання говорити і мирно співіснувати в одному населеному пункті неуспішні. Жінка не здорова, але відправити її на лікування теж немає можливості. Вона ж нібито нічого не робить, а пліткарство і балачки не злочин. Той факт, що чоловік не має спокою від колишньої не рахується. Як втікти від такої агресії? Як заборонити людині втручатись в життя іншої? Ми живемо не в США і заборонити їй наближатись до нього немає можливості. Виходить йому тільки втікати в інше місто, але якщо йому тут хочеться жити, робота, житло і друзі, тоді як діяти?

[@sapriniti]

Змусити законодавців до прийняття законів навіть ліпших, ніж у Штатах, а поліцію - до втілення цих законів у життя. Инакше вона тому чоловікові остаточно все отруїть.:((( Такі персонажі й персонажки зазвичай не зупиняються, доки не отримають під нижню спину...

[@lyuba9261]

Моя бабця терпіла насильство і потім вважала це нормою, ще й хотіла мені це навязати((( дякую за ваші чудові випуски!

[@veldiam]

дуже добре, що суспільство відходить від тих традицій, де жінка прирівнюється до хатьньої тварини

[@JustHelenS]

До речі, щодо старих норм-колись лише сто років тому в європейських країнах діти молодшого шкільного віку працювали на фабриках по 12 годин. Ми маємо змінювати норми суспільства

[@adeptexiao2431]

ооо, нова локація)) картинка стала більш якоюсь офіційною. Не сказала б, що це погано, але коли ви сиділи на креслах-мішках було якосьь затишніше.

[@palaye]

Ми обов‘язково повернемось на пуфи! просто зараз там немає світла🤷‍♀️

[@adeptexiao2431]

@@palaye оо, тоді можна не перейматись за це. дякую за дуже корисне відео, як завжди!💕

[@koteczek_k]

Дякую за випуск! В моїй пам'яті розблокувався спогад з дитинства. Коли помер мій дід, який бив бабусю все життя, на п'яну голову бігав з рушницею за сином по подвір'ю, морально і фізично знущався над усіма 8 із 11 дітей які вижили (бо їх народжували в полі під час роботи), переспав з усіма жінками села і там тепер купа моїх далеких "родичів", то вона над труною не плакала, а з полегшенням зітхнула і сказала: "нарешті я поживу", а баби сусідки стояли і ревли так, як то померла остання надія села, перецвіт нації. Тупо всі в селі знали, що відбувається в тій хаті. Він не отримав жодного суспільного осуду, а вже не кажу про кримінальну відповідальність, бо чого? Список недоторканості діда: 1. він був гарним 2. високим (майже 2м) 3. працював лісником. І це історія не з 19-го століття, не початку 20-го. Це були 50-70-ті. І очевидно, що таку модель поведінки перейняли дочки і сини. Дівчат били їх чоловіки і то так, як жінку про яку Емма розповідала, що аж скальп здирали, а сини відповідно своїх дружин, хоча нікому з них не подобались такі розклади в дитинстві.

[@user-eo9mu2tk6n]

Я гадаю кожен хто переглянув це відео з над важливою темою для створення сім'ї не потрапить в стосунки де є насильство. Дякую , дівчата за тему .

[@misskate4241]

Якщо коротко - людям навіяно модель поведінки і шаблон мислення - «Не винось сміття з хати!». Навпаки. Це русня-стайл. Винось сміття! Можна і треба! Кричати голосно і мовити гучно про свою біду. Все одно це про ігнорування свого стану. Передусім - дбати про власний емоційний і фізичний комфорт. Інакше ніхто інший не подбає.

[@yusefivna]

Дякую за відео. Я 10 років прожила в таких стосунках. Зараз в процесі розлучення. Іноді думаю про те, що я могла б щось змінити, якби... Ваше відео дало мені сили і впевненості, що рішення піти було єдиним правильним. І немає про що жалкувати, когось жаліти. Цей шлях до себе такий важкий. Тим більше під час війни. Але я впораюся. Завдяки Вам також. Тож... дякую.

[@daryayelshaeva614]

Це найкраще рішення 100%. Тримайтеся. Все буде добре, ви на шляху до кращого. Ви дуже сильна, що змогли піти.

[@yusefivna]

@@daryayelshaeva614 дякую❤❤❤

[@user-jx7wg3vd4m]

Вдячна, дівчата вам за ваш контент. Бо дійсно, багато йде саме з родини, наші матусі, відповідають : ми так жили, а ти захотіла краще ?! Бо, саме в них психіка людини того часу. Я сама на собі довго відчувала різного, відчуваю зараз в чужій країні, Бо я самотня, нікого просити допомоги. Коли, прошу, у наших старших українських жінок, чую, ми проходили, ти повинна...я вирішила, просто йти сама...Бо багато , просила і плакала, Бо в саму тяжку хвилину, піднімаю очі до неба і прошу допомоги у Бога, дзвонити немає кому. Бо, розуміючи, можу залишатися на вулиці в деяких видах, як і було

[@SsergioS93]

Самому бути також не вихід...ми соціальні створіння, просто потрібно звязуватись з правильними людьми, які будуть поважати твій простір

[@user-jx7wg3vd4m]

@@SsergioS93 , може я не така, но більше не хочу шукати недоліки у себе і казати вот всьому винна я.

[@user-jx7wg3vd4m]

@@SsergioS93 дякую, за підтримку

[@Delidar]

Співчуваю вам. Можливо є можливість знайти групи в онлайні для спілкування з людьми вашого віку? Чи є якісь програми допомоги, якщо є, то сподіваюсь вам пощастить на них натрапити і отримати допомогу, яку ви ЗАСЛУГОВУЄТЕ, бо ж ви людина. І ще, це не ви винні

[@sapriniti]

Вашої провини в цьому немає. І крапка. Якщо Ви зараз у Польщі, то пошукайте: тут є центри допомоги. Знаю точно, що у Вроцлаві є Калейдоскоп культур, куди можна звернутися про допомогу безоплатно. А ще старайтеся працювати з собою, читайте, думайте, аналізуйте. Придивляйтеся до людей довкола, слухайте, про що вони кажуть і як саме. На жести й міміку теж звертайте увагу, вони чимало можуть розповісти про людину. А передусім не зупиняйтеся! Й шукайте товариства адекватних людей, котрі розуміють, що насильство - це огидне паскудство і що його треба всіляко засуджувати й викорінювати. Спочатку буде складно, та Ви зможете! Успіху!;)

[@Yaroslava-Marijash]

Я була у романтичних стосунках з дівчиною, яку зґвалтував колишній, а до того і після ще й аб'юзив. Вона розповідала мені про ті страшні часи зі сльозами на обличчі, мені доводилося ґуґлити, як зупинити панічні атаки і цілу ніч її заспокоювати по телефону (стосунки на відстані), чути, який він бридкий в плані поведінки та ставлення щодо дівчат, а я у свою чергу була рада, що вона змогла порвати з ним. Але як я потім дізналася, вона не розірвала з ним усі зв'язки, бо досі гуляла з компанією, у якій він теж був. На прогулянках вона намагалася ігнорувати його, але він відверто до неї приставав (лапав, обіймав, намагався поцілувати і т.д.). І ніхто на це не звертав уваги, вважали такі дії нормою. Для мене це був такий шок...влітку вона з компанією і НИМ поїхала на море, тиждень мені не писала, а коли вийшла на звязок то розповіла, шо він зґвалтував її знову...І знаєте, що найцікавіше? Вона кинула мене, щоб піти до свого колишнього...

[@Sir_Muller_24]

Погоджуюсь з коментами - цей випуск дійсно дуже корисний! Радий, що висвітлюєте проблему з усіх боків, скажімо так) Власного досвіду з гендерним насильством, на щастя, немає. Проте в родичів це стандартна історія, нажаль😢

[@user-lk9ov8ne6m]

Я завжди думала, що якщо попадуть такі стосунки, то зможу розрізнити реж флеги та недопустити знущання над собою, але коли Емма посада розказати про свій пережитий досвід, то я усвідомила, що не сприйняла б ляпас за щось серйозне, за щось таке щоб мало мене насторожити. Я сподіваюсь відео побачать люди, яким воно допоможе

[@user-se2yp9pf6r]

Повністю згідна з вами. Будь-яке насильство та зневага до партнерки/-ра - це не прояв любові, не пристрасть, а знущання. Б'є - значить НЕ любить. Мій батько помер кілька років тому(мені тоді було 12 або 13), а до того ми не спілкувалися зовсім років 3, а до того він бив мою матір, він ревнував її до всіх, бувало вона змушена була піти з якогось святкування, наприклад, із їх друзями додому, а він залишався і веселився. Моя мати доглядала за маленькою мною, тому була економічно залежною від нього. Він же ж вважав, що їй не потрібен новий гарний одяг та інші речі, які їй би хотілося для себе, а собі він купував гарні нові речі і доглядав за собою. Крім того, він був "маминим синочком". Його мати ненавиділа мою маму. І часто він виходив з квартири, коли розмовляв із цією старою шкапою(інакше ніяк не назву) і було чути, як він називав мою маму воно, особливо після якихось їх непорозумінь. Його мати вигадувала різні жахливі історії про мою маму і розносила плітки. Мій батько вірив в усі ці речі. Одного разу його мати написала заяву в поліцію (тоді ще міліцію) на мою маму з претензією, що вона побила мого тата. Це брехня. Тоді вони просто посварилися. І їх обох, але окремо, викликали у відділок. І слава Богу, що з мамою пішла її подруга і змогла її підтримати і начальник відділку виявився їх знайомим і ситуацію "зам'яли" тихо, бо це все була брехня. Тоді мій батько вибіг із відділку страшно розлюченим і побіг розбиратися із своєю матір'ю. До речі, тоді у відділку проявився сексизм із того приводу, що для мого батька і для всього відділку було ганьбою, що чоловіка побила жінка. Як це може бути ганьбою для жертви, припустивши, що дійсно дружина побила чоловіка? Вона жахлива людина. Мій батько же насправді жахливо бив матір. Я це пам'ятаю, я ховала ножі, коли він приходив у гості(зазвичай у стані сп'яніння). Це все дуже добре покалічило мою психіку. Зараз у мене тривожність та заїкання, які дуже ускладнюють моє життя у всіх сферах і тепер змушена витрачати час, енергію, гроші, сили, щоб це побороти і страждати через наслідки цього всього, які не можна ігнорувати і "забити" на них, бо воно вилилося в ці речі, від яких я страждаю і від того, що я "заб'ю" моя тривожність не мине і заїкання не мине. Моє дитинство і подружнє життя моєї матері були сповнені жахливим насиллям. Будь ласка, не терпіть ніколи насильство заради себе, заради своїх дітей, тікайте, шукайте різні способи. Тільки не живіть у цьому ніколи. Він помер самотнім, а його мати плакала ввесь похорон і тільки закопали могилу, я там стояла і пішла остання, а вона вже у цей час припинила плакати і пішла під ручку з якимось своїм родичем, усміхаючися і показуючи якісь могили на кладовищі... Це страшно, але після того, коли гострий біль минув, я видихнула з полегшенням, бо більше ніхто не завітає у гості з подальшим побиттям моєї матері, мені не доведеться ховати ножі, тремтіти від страху, моїй мамі не доведеться замащувати синці, більше ніхто не виб'є двері, бо його п'яного не впускають. Це дуже боляче. Щодо його матері, то мама казала, що чула про те, що вона била мого діда (татового батька. Його не було вже під час зародження та існування цього жаху під назвою моя сім'я) і навіть дозволила собі вдарити його по голові сковорідкою при гостях, тобто вона навіть не соромилася інших людей, тобто це людина без тормозів(колись вона, до речі, побувала в Польщі на роботі і там обікрали сім'ю, у будинку якої працювала). А ще вона не визнавала те, що я його донька))). Супер, клас... Зараз мені 18 і це все лишило жахливі наслідки, які крадуть повноту мого щастя і щастя моєї матері. До речі, довгий час я мала деяку зневагу до чоловіків, зараз ні вже, звичайно (це було ще пов'язано з кількома епізодами спроб вчинити наді мною фізичне сексуальне насильство з боку дорослих чоловіків). Ще, як наслідок (уже суто психологічна проблема, своєрідний блок), це те, що в мене є певна контрзалежність щодо хлопців, у мене є страх як емоційного, комунікативного, так і фізичного зближення з хлопцями, які мені подобаються. Тобто тоді, коли я бачу якусь взаємну симпатію, то мені хочеться втекти, це виливається у тому, що я можу довго не відповідати на повідомлення, наприклад. Тобто підсвідомо є страх того, що якесь зближення може принести біль, розчарування, хоча я, звичайно, розумію, що це не так, бо все залежить від того, як будувати ті стосунки

[@user-eq5fe3ql3q]

Співчуваю всім, хто пережив чи переживає насилля. Дякую авторкам, що піднімають такі важливі теми!

[@user-kz9lj8wl7i]

Моя бабуся потерпала від насилля від свого чоловіка. Моя мама двічі... І от я намагаюся розімкнути це коло освідчуючи себе такими відео. Дякую за контент💗

[@noxturnae]

Можливо, в мені говорить моя русофобія, але в мене склалося дуже стійке враження про те, що гендерне насильство в такій формі, яку воно має в нашому суспільстві сьогодні, було нам нав'язане з російської культури. Коли дивлюсь відео Палія, в якому він зачитує свідоцтва іноземних послів до рос імперії про їх жінок, які щиро вірили що "б'є - значить любить" і т.д. і порівнюю це зі стосунками моїх прадіда та прабабці, увесь цей сексизм мені здається дуже неорганічним. Не сприйміть це як надмірну ідеалізацію минулого, я знаю, що становище жінки в традиційному українському суспільстві часто було пригнобленим, але ось ця романтизація аб'юзу мені не вписується в те уявлення про горду і хазяйновиту українку, яке склалось в мене. + згадаймо як Леся Українка в Боярині контрастувала положення жінки в Україні і на росії

[@SsergioS93]

Частково так...і бандитизм, лихі 90 пішло все з рашки.

[@katmars8138]

Не в захист русні в жодному разі, вони значно погрішили все, але культ насилля не лише там існує, і патріархат теж. Релігійні, традіціоналістські суспільства всі мають немалий рівень насилля над жінками. Не треба формувати у людей враження, що якщо ми позбавимось від русні, у нас зникне насилля(хоча взагалі всім стане легше, звісно). Все складніше. А "хазяйновита українка" - просто образ жінки, яка пережила, імовірно, роки насилля, втратила всякі мрії, і тому така хвацька та хазяйновита, та досвідчена. Гордість існувала, але згвалтована була сама винна, покинута вагітна жінка сама винна, молоді дівчата з бідних сімей, якими користувались - самі були винні. Цей образ - абсолютний міф. Подкаст "як ми кохалися" раджу, там про це йдеться.

[@user-pj3mc1th3s]

Дякую. Як би я побачила це відео років 30 тому моє життя було б зовсім іншим.

[@Nazavetc2204]

Надзвичайно гостра і актуальна тема!!! Як мені здається , проблема починається набагато раніше чим про : шлюб чи стосунки між чоловіком і жінкою і т.д. Гендерне насилля починається в САДОЧКУ! Коли якась т.Аня чи т.Люба яку швидка буденно возить до лікарні іде з синцями на роботу і починає чинити гендерне насилля над дітьми. Чому? Ізза недолугості мозку та вихованню. Вона говорить дівчинці: " куди ти вилізла, чому ти задерла ноги, який футбол, іди допомагати в столовій БО ТИ ДІВЧИНКА! " А хлопчику:" ти чого граєшся лялькою, ти чому пісяєшь сидячи, чого це в тебе рожева ковтинка і т.д. - ти Ж ХЛОПЧИК!" Я вже мовчу про те що транслюється потім ними вдома і відповідно вихованими ними дітьми транслюється в школі... А ви все про домашнє насилля і саме над жінками , як на мене це дуже вузька частина глобальної гендерної проблеми- те що ви обговорили . Але , браво ! Про це потрібно говорити і вести просвітницьку роботу.

[@RomanShadow]

Одна моя подруга, з якою я знайомий з дитинства, жила теж у такій ситуації. Він її принижував настільки, що коли вона була вагітна від нього, то щоб її "покарати" (окрім того, що бив постійно і забороняв спілкуватися навіть з подругами), приводив додому жінок, які займаються проституцією і займався з ними сексом в сусідній кімнаті. Голосно. Спеціально, щоб вона чула... Потім вона нарешті наважилась піти від нього, але все одно повернулась після того, коли він відсидів в тюрмі за доведення одного хлопця до самогубства (вимагав у нього гроші постійно). І це все знову продовжилось, хоча він після кожного побиття вибачався і з іншого боку погрожував їй, що якщо вона його знов покине, то він вчинить з собою самогубство. Ми всі, її друзі, постійно казали їй, що це не нормально, що він нею маніпулює і тд. І знову вона пішла від нього. Знайшла собі нормального хлопця нарешті. Він для неї і її дитини робив все, що міг і повністю забезпечував її. І що ви думаєте? Через якийсь час вона пішла і від нього, сказавши мені "Розумієш, я не звикла до такого, коли для мене все роблять, коли так задарюють подарунками і просто роблять все, для мого комфорту і для моєї дитини. Мені хочеться іноді, щоб він прийшов, стукнув кулаком по столу, накричав, побив і тд.". Я був в шоці від цих слів. Вона вже настільки звикла до такого життя, що інше їй навіть не подобається. Не розумію чому у неї така низька самооцінка, адже вона дуже гарна дівчина, я вас запевняю. Не знаю більше як допомогти їй, якщо вона сама цього не хоче. Але я радий, що хоча б вона зараз сама і допомагає їй тато. Радий, що не повернулася до першого. Забув додати, що всі "покарання" для неї були через взагалі безпідставні ревнощі. І, як я бачу, в багатьох випадках одне і те ж саме...

[@_xFAZAx_]

Їй не хлопця треба, а психотерапевта

[@SsergioS93]

​@@_xFAZAx_ більшість таких

[@oksanav5931]

Дякую за вашу працю 💙💛 Я раніше теж навіть не підозрювала, що була жертвою гендерного насильства. При чому це були навіть мої родичі, не тому що вони погані люди, а тому що так прийнято, бо їх теж привчали з дитинства, що "закарпатська жона " має бути така от, а я не хотіла вписуватися в ті рамки. І Я не одна така жінка в моїй сім'ї. Більше того, у мене самої раніше були схожі судження про жінок. Дуже добре, що ви піднімаєте цю тему. Маю надію, що наше суспільство потрохи очищатиметься від тих застарілих і деструктивних нашарувань.

[@o.f.8472]

Я теж згадую, як бабуся говорила ( і не лише вона, всі сусіди) " от не пощастило нашій сусідці, хороша людина її чоловік, але як нап'ється ... то кожного разу б'є жінку". Або ще один вислів " Ну п'є трохи, хто не п'є? Але ж не б'є, тобі пощастило." Любі жінки та дівчата , тікайте від таких чоловіків, бережіть себе.

[@Iryna_Lana]

Я дуже сильно хочу, щоб якомога більше жінок та чоловіків побачили це відео. Не перелічити скільки в мене подруг с гарною освітою та роботою страждали від домашнього насилля, тому ще "ну це усього-лише ляпас, ну яж дійсно дурна-некрасива, він говорить правду і т.д."

[@user-jx7wg3vd4m]

Насильство є в родині батьків, які не можуть розуміти кордони дитини, вони просто подавляють її

[@dracomalfoy547]

В мене така історія з братом, знущався з дружини, погрожував самовбитися, а потім просив пробачення. Але ми всією сім‘єю горой за невістку. Попри це вона постійно до нього поверталась 😞 Тепер вони розведені, але вона постійно вирішує його проблеми і іноді він проситься пожити у неї( Це так сумно(

[@viktoriiamalysheva7417]

Коли мені будо 14, я зустрічалась з чоловіком 25 років. Після року стосунків, я намагалась його покинути, та він постійно погрожував самогубством. Після четвертої спроби розійтися, я дізналася, що вагітна. Він випивав і міг мене вдарити. Через рік після народження дитини у мене хватило сили остаточно з ним порвати. Хватило сил переважно через те, що я знала що у мене є бабуся, яка мені надасть і житло, і підтримку, і все, зо треба для розвитку. Десь приблизно в той самий час, я почала здогадуватись, що моя вагітність - це не випадковість, а була зроблена свідомо. Як ви розумієте, секс просвіти не було і все що я знала про тіла, їх будову і механізми, я дізнавалась від цього хлопця.

[@SsergioS93]

Ну психічно здоровий, сформований чоловік НЕ БУДЕ зустрічатись з неповнолітньою дівчиною, робіть висновки

[@viktoriiamalysheva7417]

@@SsergioS93 висновки зроблено 12 років тому 😅

[@user-yb6rc1yf3i]

Або ще спілкувалась з деякими, які "ти що, він чудовий, він же мене не б'є, яке насильство" а коли там щось кажеш їй типу шо він там тебе клнтролює, чи надто власно до тебе ставиться, то у відповідь "ну бо він же справжній мужик, вони такі" і це 3,14зда. Тобто у нас люди ща насильство сприймають лише побиття, і теж не всяке побиття сприймають за побиття "хто тебе бив то просто шльопнула разок" чи "це лише ляпас, то не бити"

[@nataliakolosov8490]

Дуже потрібне відео. Багато жінок не розуміє, що окрім синців і побиття існує багато інших форм гендерного насильства, особливо психологічного.

[@oksanaomelchuk7983]

До речі традиційники часто аргументують, що проблема не у гендерних стерретипах, а в тому що просто деякі люди мудаки. Типу вони дистанціюються від насильників, але за те щоб був гендерний розподіл ролей і якщо люди погано їм відповідають то це не причина до насильства, і тільки мудаки можуть доводити до такого.

[@katerynak292]

Ще мабуть треба згадати, що гендерно зумовлене насильство буває не тільки від партнера, може бути що партнер спокійний або пасивний, чи просто ще не "розкрився" на повну, а його батьки, наприклад уже доводять, маніпулюють, принижують чи не дай бог вже до фізичного насилля доходить... І все може базуватися на маніпуляціях типу "вони ж старші, їм не можна суперечити" або "вони ж мене прийняли в сім'ю, треба дякувати" 🤷🏼‍♀️

[@chervona.svytka]

Про провокації, дуже подібно було в мене. Він виголошував/творив якусь діч, я офігівала що відбувається, осягала певний час цей абсурдний причинно-наслідковий ланцюжок, починала розмову щоб покроково пройтися ситуацією і зрозуміти його мотиви і таки та - повний абсурд. Ми гуляли ввечері біля дит.майданчика і він думав, що я виконаю феляцію. А я взагалі не підозрювала і натяків не зчитувала. Він мені цього не казав, але очікував, що я вгадаю. А як вже сказав, то я точно мала зробити. Питаю, ти побачив від мене якийсь натяк? Ні. Щось в моїй комунікації на ці думки наштовхувало? Ні. Ми колись про це хіба говорили і я казала, що не проти с.ексу в публічному місці? Ні. То що, в біса, тебе до цієї думки привело?! Я так собі подумав. І винна ти, бо відмовляєш. І якщо я тобі це роблю, то і ти повинна. І тут почалася короночка: "А я ж бо про тебе подумав, попіклувався і пе6ред цим чллен протер вологими серветками!" Осягни, жінко, який скарб тобі попався, як про тебе дбають! Вау, просто вау. І те саме було в побутовому спілкуванні. Було щось, що ми по-різному зрозуміли, але він не розбирався з цим в моменті, а щось творив, робив міні скандал, ображульки, закривався в кімнаті на пів доби (коли ми приїхали до моєї бабусі в гості і це, бляха, навіть не його дім, щоб таке могти творити!), а коли нарешті я витягала, після довгих спроб і прохань поговорити, що ж власне сталося, я розуміла, що нічого. Він думав, що щось буде так, а воно не так і все. Або коли я щось казала, що можна зрозуміти двояко і замість того, щоб одразу перепитати, він робив оте все. І винною була я, бо так, він зробив щось не те, так, він міг перепитати і на тому все б закінчилося, так, я не вмію читати думки, так, я не можу все передбачити, але ж через мене він так повівся, тому частково винна я! Господи, як добре, що це все закінчилося і я тепер не живу в очікування скандалів і не мушу наперед вгадувати слизькі місця.

[@JustHelenS]

Дякую за етер. Насправді, патріархальне суспільство нормалізує насильство в стосунках. Я та більшість моїх знайомих травмовані як мінімум психологічним абьзом…

[@nadiiaistomina9202]

Дякую, що підняли цю важливу тему. В моєму оточенні багато жінок і чоловіків, які страждають від гендерно зумовленого насильства. Їх настільки багато, що від розуміння цього стає моторошно. І найгірше, що вони не бачать в цьому проблему і сприймають насилля як належне

[@okeyolee777]

Я думаю, що у кожної другої ця тема є болюча. Бо більшість таких випадків залишається між жертвою та нападником

[@koshkomashko]

Коментар для просування) колись мій тато вдалив мою маму. І це був кінець їхнього шлюбу. Я дуже вдячна мамі, за цей приклад. Я точно знаю, шо бити мене чи якось інакше чинити насильство наді мною неможна. Іще я думаю, що про такі речі незайве говорити із партнером відкрито іще на самому початку стосунків. Розставити крапки над і, так би мовити. Бо коли ми вголос скажемо нашому хлопцю / чоловіку, що терпіти жодне насильство ми не будемо і це призведе до негайного розірвання стосунків, ми і собі це скажемо вголос. Тоді і виконати цю установку, у разі чого, буде легше. Бо ця тема вже виведена із тіні і сорому

[@YanaLoona]

Ця тема завжди важлива. Дякую, Яно та Еммо. Я була близько 5 років в стосунках, де мені нав'язував хлопець, що я без нього нічого не зможу в цьому житті, що вся моя сім'я мені руйнує життя і я маю відмовитись від спілкування з ними. Постійні емоційні гойдалки. І це я далеко не все описала. Після стосунків з ним я не вступаю ось вже 5 років в серйозні стосунки. Мені не хочеться, є страх і немає віри, що є ще в світі адекватні зрілі чоловіки...

[@roksolanakuziv8966]

Дякую вам за цей випуск. Я мама двох дівчат, і те що з кожним дне все більше піднімається такі питання в мене є надія, що мої діти будуть жити кращому світі, де обюзивні і токсичні стосунки , це не ОК, де говорити, що до тебе проявили насильство в будь-якій формі і отримати адекватну реакцію, це нормально. ДЯКУЮ

[@soifong3971]

Я стикалась з сексуальними домаганнями. І коли я пішла переговорити з людиною, то мені сказали, що він так залицяється. Я сказала, що якщо ще раз так буде то подам заяву в поліцію за домагання, і хлопець поширив про мене чутки що я неадекватна. Зі мною в тій компанії хлопці не спілкувалися. Бо думали що я неадекватна. що я собі щось придумую. А адекватні жінки на їх думку нормально ставляться до того, щоб їх били по дупі і обсацували за груди. Я вам дуже вдячна за цю роботу.

[@luck.suit_]

Сусідку періодично тероризує її чоловік. Сварки, кидання об стіни речей, виламування дверей. Це все в стані алкоспяніння. Періодично, тому що це стається раз в місяць в день його зп. Коли вперше почула цей шум, подумала, що він її вбиває там. Хотіла викликати поліцію. Але сусідка переконала, що він не б‘є, лише отак дибоширить, шумить, протрезвіє і заспокоється. З часом я зрозуміла, що це така плата за те, що він заробляє гроші. Це не вкладається в голові🤯 Жінку бачила лише один раз. Так хотілось з нею поговорити про це, але розумію, що мабуть вона вважала б це втручанням в її життя. Вона середнього віку. Досить комунікабельна. Думаю, якби хотіла припинити це, давно б це зробила. Часто думаю про це, не знаю як допомогти

[@user-rc1qj8xq9f]

Дівчата! Дуже важлива тема. Щиро радію, що в Україні з’явилися служби, які допомагають Людям вийти із таких жахливих стосунків.