Нашій дружбі кінець | Реддіт українською

Тред з Реддіт: Який момент змусив вас усвідомити, що ваші так звані друзі були справжніми кретинами - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
Tiktok - / babyne_aloe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний

[@omtrendo]

У мене була подружка, з якою ми спілкувались 10 років, а потім почалась війна. Вони жили на сході, а ми на заході тому я покликала її приїхати сюди щоб вони були в більшій безпеці. Вони приїхали, потім її чоловік добровільно пішов на війну і вона не спитавши дозволу покликала сюди свою маму. О’кей. Вони жили в нас 3 місяці, а потім поїхали додому і вона написала мені купу повідомлень де обісрала нас усіх, західну Україну як таку, знецінила все, що ми робили (вони жили безкоштовно і не платили комуналку) і далі я навіть не читала. Поки вони були тут - все їм подобалось, допомогу постійно давали, виплати платили, українською говорити ніхто не заставляв, а лиш поїхали додому і відразу все погано стало. Добре, що вона показала своє істинне лице, хоча й так пізно. Відписалась і щаслива що в мому оточення більше нема таких неадекватів

[@dashadazzle6814]

В мене схожа історія. Але не про моїх друзів, а про дядіних друзів. Ми з сім'єю живемо вже два роки закордоном. Дім в Україні пустував. Коли почалась війна пустили "біжанців"(друзів дяді зі сходу) на свою голову... Засрали дім: ходили по хаті не розуваючись. Привезли собаку яка жила в домі! Та пошкрабала меблі, двері, лаковані сходи. Кудись пропали особисті речі. Випили татів коньяк який той беріг на особистий випадок (коньяку 20 років було) гульбанили часто до 3-х ночі, що сусіди викликали поліцію! А на дворі війна! А у них дискотека! Коли моя сестра вирішила з ними розібратись наслухалась матів і ще ми виявляється залишились вині, бо піч (груба) по техніці безпеки була не почищена! Уявляєте? Вони жили безкоштовно 6 міс. Користувались нашими речами і городиною. А я ще повинна була приїхати і грубу їм почистити! Не роби добра ...

[@sufellav]

я втратила друзів коли почалась війна. вони сказали, що не засуджують путлера

[@MinorLife10]

Я аж уявив цей біль

[@sufellav]

@@MinorLife10 так, але сумно не було)

[@sannys4752]

А я не можу уявити цей біль... У мене і всіх моїх друзів, знайомих за замовчуванням однаковий погляд на цю війну. Навіть не уявляю наскільки це жахливо - за один день опинитися із друзями по різні сторони барикад... Бажаю вам знайти нових справжніх друзів 💙💛

[@ferrazik3145]

@@sannys4752 таке буває коли знайомишся із "друзями" в онлайн грі, наприклад. В один момент вони здаються тобі найближчими людьми, можна про все поговорити і вам цікаво як в загальному чаті так і в особистих розмовах, а в наступний момент вони уже називають тебе схибленою нацисткою, що безпричинно ненавидить всіх росіян... Що ж, вони показали, що ненависть до рузьких не може бути безпричинною, кожен із них гівно сране, коли мова заходить про імперіалізм і совкодрочерство. Навіть те, що хтось народився в Латвії чи в Донецьку задовго до окупації, не захищає його від перетворення на рашиста, якщо він спілкується російською, з росіянами, і споживає російське.

[@Olenka_932]

У мене теж така ситуація, але він був найкращим другом, 8років в сраку за одну мить

[@blackwolf_365]

про пса реально база. справжній господар - довів, що не терпіла

[@Pavotw]

В мене є дитина і я вчу його, що не можна чипати чужих питомців, якщо не дозволяє господар. Бісять люди, які вважають, що їх дитині все можна, тому що це дитина! Вони псують репутацію іншим батькам і вирощують із дітей мудацьких егоїстів!

[@kivi9_9]

Втратила найкращу подругу після початку війни. Вони не з росії, а з Таджикистану, але мозок виявився промитий пропагандою. Сказала, що нас прийшли захищати.

[@Karina-ic2nh]

сумно що так ,але тут вже нічого не зробиш, в мене такі родичі є...пардон, Були

[@kivi9_9]

@@Karina-ic2nh співчуваю(

[@drossel8899]

Друзі перевіряються у біді. Коли їм погано, то ти біля них, а коли погано тобі, то чомусь нікого поруч немає, і взагалі всі "зайняті" і "немає часу".

[@stohonyar]

В один момент я зрозумів, що навколо мене ніколи не було друзів. Одного разу я, по дурості своїй, позичив однокласнику, з яким часто гуляв, 1к, бо він мав вагітну жінку, якій нібито треба були якісь дорогі вітаміни. Він постійно відбрехував, що в нього проблеми з роботодавцем, також кожного разу, як я дзвонив вмикав дурника, який забув усе на світі. В підсумку, я просто здався, бо мені було гидко йому дзвонити. Пожований, вже мабуть сивою кобилою, висновок: Ніколи не позичайте нікому гроші, якщо ви не банк.

[@annabazhan8675]

моя історія співпала з тією , про друзів, яких запросили на день народження, а прийшов один. Я не хотіла чекати, допоки з 20ти прийде 1-2є людей і скасувала запрошення. Я зрозуміла, що не була важлювою людиною для них, настільки, щоб приділити мені час. Я прийняла рішення, спочатку навести порядок в своєму житті і щоб наявність чи відсутність друзів і коханих людей не були одніює з основних складових мого щастя. Але я зберу компанію справжніх друзів за одним столом, і там будуть ті, хто захоче до мене прийти.

[@annabazhan8675]

доречі, одна таки подруга залишилась, це моя сусідка по квартирі, і ми замовили суші)

[@ferrazik3145]

Все життя святкую всі свята з мамою та сестрою. За два дні мені 23, живу окремо, є навіть 2 приятелі, яких можна було б запросити, але я впевнена, що їм один з одним буде некомфортно, краще просто пожру торта з кожним окремо. Навіть немає особливого бажання святкувати, чим далі тим менший сенс це свято для мене має

[@ukraineiloveu6605]

Війна забрала у мене друга. І ні, він не загинув, а по мудацьки реагував на повномасштабне вторгнення (чувак проживає понад 3 років в Німеччині). Ідуть ракетні удари - він шле меми. Спитала про можливу допомогу по приїзду в Німеччину - відшив мене. До війни ж були дуже близькі

[@Nina_mksmvn]

Оу, я вас розумію. Я так два роки знала теж таку людину. Мене відшили за 1годинк до пересічення кордону.

[@user-zz3ir6nk5i]

В Німеччині живе двоюрідний дідусь. Коли я вивозив мати, то попросив його допомогти їй перший час. Він відмовив. Тому зараз вона живе в ізольованій квартирі, має роботу, і невдовзі відкриє підприємницьку діяльність. А якби він їй допоміг, вона навряд чи досягла усього, що має зараз. Було важко? Так! Шкодує вона про щось? Ні.

[@Momo100500]

Припинила спілкування сама, коли знайомі завели дітей. Тому що я хочу поговорити на різні теми, а не вислуховувати як її дитина їсть, сре, плаче і тому подібне.

[@official6761]

АХАХАХАХАХАХА

[@anastasiia267]

О боже, так. Я обхожу таких людей стороною, бо з ними просто нема спільних тем, абсолютно. А ще якщо вони випадково дізнаються, що сама я не хочу мати дітей, то ледь не скаженіють.

[@mari_chka]

Оо.Як це знайомо, пам‘ятаю як приїхала додому на кілька днів, вирішила зайти до своєї подруги, а вона розказувала мені п‘ять,КАРЛ, п‘ять годин про свою доню, як вона какає,що їсть, які слова говорить, які підгузки вона їй купляє, де вона гуляє, скільки вона спить і т.д. Я старалась змінювати теми але всеодно все сходилось на дитині🤯 Я була така виснажена після цього, і розчарована, що моя подруга вже ніколи не буде такою як колись, вона погрузла в материнстві і забула за себе, сумно😟

[@anastasiia267]

@@mari_chka а мільйон фоток? Чи цим випробовуванням Вас не катували?

[@tanyaalex3767]

Моя ліпша подруга народила в 23. Зробила мене хрещеною матір'ю без моєї присутності. Після народження дитини всі розмови зациклювались на ній. Але я занадто любила її, слухала і намагалась допомогати. Я не хотіла її втратити. Вона сама перестала зі мною спілкуватись, відповідати на дзвінки, повідомлення. Можливо я чимось її образила, не знаю. Зараз мені 36, і теж бісять постійні розмови про дітей, дякувати друзям чоловіка, вони майже не спілкуються про це у нашій присутності, в інших випадках я навчилась вимикати мозок, або одразу іду до чоловічої кампанії і слухаю про футбол)))

[@Wgrom1]

Напевне, я не один, хто у школі був "тихонею" і мав дуже харизматичного однокласника-друга, яким хотів бути сам. Уся увага світу була зосереджена на ньому, як я гадав. Проте, як показав час, такі особистості, в міру своєї гордині пізніше говорять всяку ху*ню і поводяться не краще. Так ось: одного разу він попросив розробити дизайн його нев*бенній компанії, як він казав, яка змінить світ і тд. Я, як справжній дурень, виявив неабияке бажання бути лохом ще раз, і погодився розробити йому всю айдентику з нуля. Все зробив: сконтактувався з декількома дизайнерами, знайшов у Китаї повтавщиків кастомних упаковок, підрахував усю математику і фінанси для максимальної його вигоди. Дизайнери затвердили проект словом-висновком "Оху*нно²!" Продемонстрував другу, а він сказав: "Х*йня якась, я зроблю краще" і накидав вирізані колеса в пейнті, сказавши, що це рівня apple. Виглядало ще гірше, ніж я міг уявити. Тоді я зрозумів, що друг - це та людина, яка спочатку скаже дякую, навіть якщо їй не сподобається щось, а вже потім зробить висновки для себе, або скоректує думку. Не робіть нічого для нікого просто так (волонтерство як виключення з правила), бо потім обпечете ваші булочки і будете сумувати.

[@user-kh3be1tj7z]

Звісно на зовсім іншому рівні ситуація,але нагадало: як на день народження подрузі подарувала пенал,та гарно усміхнулася,подякувала,а подарунок віддала сестрі чи ще комусь.Проте це тримали в секреті від мене до останнього ,поки сама не розпитала. А інша більш дорогий і часозатратний подарунок,просто віддала як домашку трудовичці та ще й через мене😂,забувши, що то від мене,вона справді не пам'ятала звідки та куля в неї,ех ,образливо,так довго її робила🥲

[@user-zz3ir6nk5i]

Якщо робиш щось для кого, то не треба щось очікувати окрім того про зо домовився.

[@Jktu000000]

Робіть нічого для нікого)

[@outragecv111]

Моя подруга, з якою я дружила 12 (на той момент) років кілька років ні з ким не зустрічалась і почувалась дуже самотньою. Я познайомила її з другом мого брата, який, на мою думку, їй би підійшов. Через певний час він зробив їй пропозицію, вона була щаслива, казала, що я буду її дружкою. В день весілля я прокинулась раніше, прийшла прикрашати авто за її проханням, потім брала участь у всіх дурних традиціях типу викупу. Потім, на самій церемонії, я дізнаюсь, що її дружка не я, а дівчина, з якою вона знайома рік. До того ж на церемонії вони розповіли, що познайомились в соціальних мережах. З весілля я пішла раніше. Більше вона мені не подруга.

[@user-it4vb9pv8h]

Це сумно 🥺

[@nazarbulba1201]

Ну тебе хоча б запросили на весілля. Мені навіть не сказав що в нього є дівчина і вони одружуються. А дізнався про це я випадково коли знайомий обмовився, такий , а як тебе запрошували?, я: куда запрошували?. він: а нікуда забий ) І так я дізнався що друзів у мене немає взагалі )

[@eaglesofsports6776]

Це прикро, що вона так до тебе поставилась, ти вирішила її долю, із коханою людиною, а вона тобі так відплатила............ стерво.......😮😳

[@user-co4ls9ki6o]

Краще бути самому, чим з людьми яким на тебе всерівно. Головне не кількість а якість, краще 2-3 близьких друга, які завжди тебе підтримають і щирі з тобою))

[@Pavotw]

Мій найкращій друг - мій чоловік. Всі інші не пройшли перевірку часом))))

[@man4772]

Я просто зрозуміла, що спілкування з подругою дуже сильно змінилося після того як та стала жити з хлопцем. Та і вона сама помінялася. Хоча не дивлячись на те, що як вона казала: "Мій хлопець захистить мене від небезпек, моїх комплексів та жахливих думок" їх стало вдвічі більше. Просто дружба перестала існувати сама по собі, це нормально і так буває. І коли я написала їй про те що нам варто припинити спілкування - вона навіть не заперечувала

[@user-fu4zp1kv4v]

Це сталося на початку повномоштабної війни, хоча потрібно було це зробити раніше. Три подруги, одна просто була суцільною ідіоткою, а інші - цікавіше. Друга розповідала мені, що їй подобається Ґітлер, та поважає Путіна. На слова "Вони ж скільки жахливого робили/роблять для нашего народу" вона відповіла: "Ну не нам же особисто". А інша обсирала нашу мову та країну живучи тут. Я розірвала спілкування з ними, коли вони казали, що мова не важлива та не всі у рос. армії погані

[@watchvideo8354]

Жодної людини не вважаю своїм другом. Проте завжди допомагаю своїм хорошим знайомим.

[@lizadiadiushkina5310]

А приятелі чи товариші є?

[@watchvideo8354]

@@lizadiadiushkina5310 не знаю... Тут питання в тому, що ви маєте на увазі під приятелями та товаришами. Думаю що є.

[@user-yk9ee5er3w]

Моя подруга вступила до ВНЗ на патрульну поліцейську. Ми дружили 6 років, але перестали спілкуватися, адже вона не говорить майже ні про що, крім свого навчання. Мені дуже приємно коли людина ділиться важливими для себе речами, але хочеться аби цікавилися і мною. І хочеться як раніше говорити про все на світі, а не лише про казарму

[@ansssaan]

це дуже дурна, дивна та довга історія, але розповім. якось у 3 клас до нас перейшла дівчинка і ми з нею швидко потоваришували, разом постійно спілкувались, ходили у школу разом, у школі спілкувались. а у 7 класі вона почала більше спілкуватись з іншою дівчинкою та повністю ігнорувати мою присутність. гаразд, буває, але справа у тому, що серед однокласників і моїх інтернет-друзів вона почала поширювати плітки, що я в неї постійно крала гроші, що вона постійно мені все купувала у магазині (хоча зазвичай ми купували щось і ділили ціну порівну). а ще розповідала, що я закотила істерику у магазині через те, що вона купила мені не те морозиво, яке я хотіла, бо в неї не вистачало грошей, а потім ще я його викинула у смітник... (спойлер такого не було навіть). ще тоді у мене був паблік вконтактє і там було десь 100 підписників (вона про нього знала) і я там показувала свої малюнки. одного вечора я отримала повідомлення з відміткою у пабліку "я дно" (суть пабліку - вказувати на очевидні помилки художників-початківців у грубій формі, коли ніхто не просить цього). автор посту зазначив, що одна людина, якийсь анонім, попросила зробити такий пост про мене. звісно, я не впевнена, але підозрюю, що цебула саме вона, бо більше нікому і немає причин робити це. тож вона продовжувала товаришувати з тією дівчинкою, а я почала більше спілкуватись з іншою. і знову прикол: вона їй щось розповіла (вже не пам'ятаю, що саме) і та дівчинка стала спілкуватись з нею, а зі мною припинила. не розумію навіщо, але ця людина ще вступила до тієї самої художньої школи, що і я, приблизно у той самий час. потім, вже у старшій школі, її подружки всі пішли у коледж, а я залишилась і вона вирішила знову зі мною спілкуватись хаха але школа вже закінчилась і ми взагалі не стикались ніде, чому я дуже рада досі))

[@olenakutuzova7332]

Ми втратили своє коло спілкування після того як чоловік пішов до війська. До біса тих виродків. Слава ЗСУ

[@uglisal28]

Не можна втратити тих, кого у мене ніколи не було...)

[@dizeldzhalovsky]

У мене була подруга, з якою ми дружили 8 років. Здавалося, що це саме споріднена душа. Ми разом добре проводили час: подорожі, прогулянки містом, кіно, вечірки. Допомогу для неї я сприймав за честь. Я завжди давав зрозуміти, що вона важлива для мене. Та, коли мені була потрібна допомога, вона відмовляла. Тож я почав відчувати споживацьке ставлення до себе. В якийсь момент терпець увірвався і я все розповів, що про це думаю. Вона зробила вигляд, що нічого не зрозуміла, а я припинив з нею спілкуватися.

[@lizadiadiushkina5310]

Мда, я перестала спілкуватися з друзями з якими я товаришувала 6 років, бо депресія мене подолала, та й моя думка про життєві цінності змінилася і боялася що мене засміють. Тож я вирішила перша раптово і без пояснень розірвати відносини. У них всіх був шок (через це я плакала), але прийняли мій вибір. Що ж зараз у іншій країні я так і не знайшла новий друзів, а зі старими так не відновила спілкування. Ви молодець що поставили себе на перше місце та поважаєте свої сили та час👍👍👍👍

[@thevenusprojectfind6604]

Ні я не втрачав друзів це вони втрачали мене

[@fredik21]

Оце самооцінка. Я вшоці. Відай половину

[@nazarbulba1201]

Ауффф )))

[@iva4u]

З досвіду бачу що не всі вміють дружити. У більшості все скочується до того що якщо ви близько, маєте спільні інтереси, зустрічі, розмови то це а-ля дружба, а як тільки відстань, некомфорт, і якщо в однієї зі сторін ідилія, а і іншої проблеми, то ідилія не хоче порушувати щось хороше на щось погане. Висновок зробила, що так і за третину мого життя не було у мене справжнього друга і я вже впевнена що і не буде. Тому давайте залишимо цю прекрасну дружбу з малечку до смерті для фільмів.

[@maxxxvoronin219]

Друже, я дико тебе прошу, роби те що ти робиш!) Не зупиняйся, це афігєнний контент!)

[@galinasobko4955]

Дружила кілька років з подругою, в якийсь момент вона переїхала в інший район міста і змінила роботу, ми стали рідше бачитись і спілкуватись, десь через рік я усвідомила що увесь цей рік переписки зустрічі і дзвінки були лише з моєї ініціативи, зробила експеримент і перестала писати і дзвонити, з того часу вже 2 роки людина ні разу не намагальсь звязатися зі мною, а я вважала її чи не найліпшою подружкою 😅

[@Karina-ic2nh]

в мене теж таке було, це сумно

[@iilinkiii9024]

дуже знайомий сценарій

[@Jktu000000]

Хтось знає чому таке стається? Друг/подруга втратив інтерес?

[@lizadiadiushkina5310]

@@Jktu000000 напевно йде знецінення відносин, але це не точно🤷🏻‍♀️

[@snazzleberrybright]

Зараз саме в такій ситуації

[@konstantinchmyha9864]

Був ліпший(?) друг в універі, потім познайомив його з його майбутньою дружиною, і ми стали спілкуватись якось все рідше і рідше. На пропозиції зустрітись відповідав, що дуже зайнятий, але скоро розгребе своє лайно і обов'язково мене покличе. В результаті дізнаюсь, що він вільно тусить із спільними друзями та друзями дружини. На моє питання "що не так?" його дружина відповіла, що мені ніхто нічого не винен, а я веду себе високомірно, очікуючи що мене хтось покличе сам без регулярного нав'язування з мого боку. Сам же "друг" на повідомлення більше не відповідав. Дружили 10 років

[@man4772]

Траплялись подібні ситуації. Жахливо те що суспільством банальна увага до себе сприймається неправильно і розцінюється як щось високомірне або токсік

[@amortentia_me]

в неї нікого, окрім мене, не було, навіть батькам вона була не потрібна. її колишній намагався її вбити і вона лікувалася у психіатрїї на денному стаціонарі. тож я ніколи не жаліла себе і якомога більше вносила в її життя приємних емоцій, затишку... хоча в мене життя теж далеко не солодке. я піклувалася про неї, коли їй було погано, розповідала їй казки. її мама цього ніколи не робила, і це її заспокоювало. а коли я розповіла їй про те, що до мене домагався ректор (на той момент це було вже три роки як він не давав мені спокою), вона пішла до нього і розповіла. навіть не хочу згадувати, що мені тоді довелося відчути і винести

[@Merrykiso4ka]

Я пожалілась знайомому, що у мене таке відчуття, ніби всі друзі мене кинули. Тоді вважала його теж своїм другом. Він сказав: "Думаю, що час шукати нових друзів". Тепер не називаю їх своїми друзями, просто "знайомими".

[@nikagoth4680]

Дізналася що наречений моєї подруги зраджує їй, насправді їй і раніше натякали це, але подруга не зважала. Коли стало очевидно, що він дійсно зраджує , при чому з кількома дівчатами я відверто сказала їй про це, ми дружили вже 5 років, перед заручинами вона зустрічалась з ним 3. Вона не повірили мені, сказала що я брешу навмисно. Що ж, я зрозуміла, що якщо навіть я знайду адреси тих з ким він зустрічається і приведу до неї це нічого не змінить. В результаті я дізналася, що через пів року, незадовго до весілля він її кинув і пішов до іншої.

[@dashadazzle6814]

А в мене така не подруга, а сестра. Коли сказала що бачила її чоловіка з дівчатами в парку. Вона повірила йому, а не рідній сестрі. Коли я почула що він вживає наркотики (випадково підслухала його розмову по телефону) вона теж повірила йому! Дійшло до того що він її бив при дитині. Тільки тоді розлучилась. Вони вже три роки розлучені і в неї вже інший чоловік. Який погано ставиться до мого племінника(дитина від першого шлюбу) На наші зауваження вона не зважає. Короче, люди не міняються...

[@99miles_]

Так, вчора розірвав спілкування з подругою яку знав пів року. Кожен день списувались, без перебільшення, кожен. Я прив'язався до неї вона також. Вона з іншої країни, тому спілкування тільки онлайн. Нас це влаштовувало, тому що дві розумні людини і приняли цей факт. Після невдалого жарту з її сторони на політичну тему ми попрощалися. Це тяжко, тому що треба тепер жити без людини яка була разом кожен день.

[@tatjanaromanova4031]

Мій добрий знайомий, хотів щоб я зустрічалася з його найкращим другом.Я тоді працювала барменом в нічному клубі.Я була дуже зайнята на роботі і попросила його почекати до кінця зміни.Моя найкраща подруга,вирішила мене замінити і взяла ініціативу в свої руки. В кінці зміни я побачила,як мій новий знайомий, лапає мою найкращу подругу.Вони зустрічалися майже рік,потім одружилися,всіх з роботи покликали на весілля окрім мене))За рік вони розлучилися і ми з подругою більше ніколи не спілкувалися.Коли зустріла її колишнього чоловіка,він сказав ,жалкує що зробив вибір на моїй подрузі😃.В такі моменти віриш ,що мотлох з нашого життя, прибирає якась сила,щоб ти була щаслива🤗😉

[@Oleh1606]

До речі ще можна зробити опитування про друзів з якими дружні стосунки були ледь не припинені, але їх вдалося відновити

[@user-co4ls9ki6o]

Всі люди нам для чогось зустрічаються на шляху, вони раптово вриваються в наше життя, і так само раптово можуть зникнути) і це нормально, коли ти відпускаєш одну людину, з'являється місце для іншої, і дуже часто, кращої ) ми змінюємось і люди біля нас, не вірю в дружбу на все життя, це винятки, в світі так багато людей, не треба зациклюватися на комусь одному і страждати) це і дружби відноситься і кохання)

[@kiptyava]

6 років дружби, з них які два останніх були відносинами. Я майже кожен день приходила до неї, сиділа до вечора(вона була не проти, нам було весело), а потім поверталась до дому. Жили ми неподалік одна від одної, а колись взагалі - на одному поверсі. Десь рівно рік назад, на початку осені(і далі до листопада) вона ніби ігнорувала моє існування. Ми були ролевиками, тому зачасту цим і бавились. Або ж грали у різні ігри, які грали до цього завжди. Вона знайшла собі нових друзів, коли подивилась нове для неї аніме. Почала фанатіти з нього. Коли я приходила, вона постійно або ж не говорила зі мною(мовчки займалась своїми справами у телефоні), або ж розповідала тільки про тих друзів і те аніме. Я дуже боялась іти до дому, через свої принципи. Але з часом перестала приходити. Ми інколи переписувались. В мене почали спадати рожеві окуляри, та згадавши останні роки я згадала і все погане що вона мені говорила, а я просто пропускала повз вуха. Одного дня, здається 9 листопада(запам'ятала, тільки через те що 13 числа я самостійно відрізала собі частину волосся, про що давно мріяла), ми переписувались у чаті з 4 людей. Я, вона, наша спільна подруга, та ще дівчина яку додала та моя подруга(про яку і йде розповідь). Ми випадково розпочали тему за наших персонажів ролок. Наша спільна подруга дивувалась, які божевільні у нас сюжети, а моя подруга/дівчина почала казати що мої персонажі їй завжди не подобались. Я впала в ступор. Вона купу років, поки ми ролили, казала як їх обожнює. Від цього лицемірства, і спогадів про її слова, я зупинила спілкування. Декілька разів вона мені писала з проханням повернути дружбу, я погоджувалась, проходило 2 дні, і я знову згадувала все що було. Зупиняла знову дружбу, а потім знову погоджувалась. Так це довго крутилось. Останні рази вона казала що я навіть у снах їй являюсь, і що у неї галюцинації зі мною. Так, ми дружили 6 років, і дуже часто бачились, та проводили час. Я вдячна їй за те, що вона мені дала. Нові захоплення, досвід, і інші. Влітку, поки я була на відпочинку, вона якось дивно мені знову написала, а я продовжила спілкування тільки через "та пофіг, як буде так буде". Вона російськомовна людина, і весь час нашої дружби ми спілкувались саме російською. Коли вона мені написала в останнє(тоді влітку), вона теж говорила російською. Я говорила українською. З часом вона сама перейшла на укр, і через це мені стало легше з нею спілкуватись. Ми якось далі спілкуємось, але не знаю чи це можна назвати дружбою. Кидаємо різні пісні, меми, згадуємо минуле. Я пробачила, але для мене осінь залишається най важкішою порою року. (До речі у неї є така штука, що їй періодами набридають якісь речі/заняття. Вона може закинути малювання, а через певний час малювати як і завжди. Вона сказала що у неї таке саме сталося і зі мною. За 6 років схоже я їй набридла🥲) Пробачте за помилки, всім гарного дня.

[@Hrustiashka]

Вам краще перестати спілкуватися. Це трохи нездорове спілкування. Нічого позитивного. Лише залежність. Розширте трохи свої вподобання. Точно є щось, окрім аніме, в цьому світі, що вам сподобається. Так і друзів нових знайдете.

[@kiptyava]

@@Hrustiashka дякую, я вже давно не спілкуюся з нею!) Маю багато друзів, кохану людину, та нові хобі)

[@Hrustiashka]

@@kiptyava ура!!!

[@rastaclub6673]

подивився відео та написав своему давньму, та сподіваюсь надійному корешу з запитанням як діла)

[@nazarbulba1201]

Печальненько, такі сумні історії, деякі тупі, дуже тупі, але сумні ))) Немає друзів немає проблем )

[@user-id8hh8dk5l]

Спершу маю сказати, що я навчаюся закордоном і ми дружили 5 років, до моменту як почалася повномасштабна війна. А справа в тому, що мої переживання її тригерили, як на війні помер її дядько, ще до її народження, але я мала це все слухати і не вфдчувала підтримки, не мала права ненавидіти р*сію і р*сіян, бо вони ж не погані це все політика і подібна маячня. До цього все було супер на першому курсі вона мені допомагала освоїтися в країні, її батьки допомогли з паперами. А потім вона почала сваритися зі всіма, подругами і брехати мені та їм, що б ми не спілкуватись між собою. Зараз ми не спілкуємося, вона навіть не вітається. Але в мене є підтримка від друзів з якими до цього ми так тісно не спілкувалися.

[@user-kh3be1tj7z]

Почали дружити в 9,пішли разом до причастя,вчилися в одному класі,вона була для мене опорою,розраджувала у важку хвилину,але десь в 15 перестали спілкуватися,бо я забула піти з нею по журнал..блін, серйозно,коли спитала- сказала, що то через журнал і те ,що до мене важко додзвонитися. Справді телефон часто на безвучку ставлю чи просто десь його забуваю,то до сьогодні актуальна проблема,але стільки років дружили,і все змінилося після 2 нещасних тижнів хвороби. досі прикро,що ті ,начебто,найкращі подруги зникли з мого життя за такий короткий період. Проте з іншої сторони,я звернула увагу на тих,хто тихо, зі сторони мене підтримував всі ті роки,та що там. Ми досі дружимо і кордони нас не стримують. Навіть якщо немає змоги приїхати мені вони це зроблять за мене,піклуються та переймаються і байдуже,що іноді не беру трубку😉

[@anm9199]

Як добре, що у мене немає друзів

[@mariagavrilets7166]

Так! Втратила подругу, коли вона переспала з моїм хлопцем, поки я була на роботі у таборі (3 тижні). Ми дуже гарно з нею дружили, розповідали секрети, давали поради, цінували.... Я так думала... Вона прекрасно знала, які у мене з ним стосунки, але вони гуляли компанією, напилися і це сталося. Так у мене не стало хлопця та подруги. Я їй ніколи цього не пробачу. Хоча тут і хлопець красунчик хоч куди, та наразі я його не засуджую, бо він загинув 2.5 роки тому.

[@user-gx2fz8ep6t]

На жаль, я втрачала друзів. При цьому це була найкраща подруга, з якою ми виросли, і дружили ми 6 років. Смішно те, що конкретної причини не було, ми просто в один момент стали рідше гуляти, рідше бачитись, переписуватись, і взагалі якось проводити час разом. Вона мене проміняла на якусь компанію насправді лицемірних і не справжніх друзів. (Я це написала не з ревнощів, а тому що так воно і було, і цьому було не одне підтвердження, та і казала я таке про її "друзів" не одна). Чесно кажучи було боляче. І навіть дуже. Але на щастя, зараз в мене багато дійсно справжніх і хороших друзів, і її я вже давно відпустила..)

[@Momo100500]

На жаль. При цьому, а не причому. "На щастя" вміють окремо писати, але чомусь "на жаль" ніхто так і не навчився.

[@nazarbulba1201]

@@Momo100500 😂😂😂

[@lukkydream77]

В дитинстві мала подругу, вже тоді аб'юзивну, хоча вона і була молодша за мене на кілька років, мене підштовхнули до розриву цих відносин, хоча це було складно, оскільки ми були сусідами, та зараз, думаю, я б все одно це зробила. Дякую автору відео, у вас приємний голос💙💛

[@iamhokage8836]

Мені просто набридло з ним спілкуватися. Тому я поступово віддалилися. Ще декілька років вітали один одного з днем народження, а потім і це зникло. Інтроверт👌🏻. Він був екстравертом. Занадто багато розмовляв. Не почуваю себе лайном 🤷🏻

[@bazakaandrii112]

Коли мене кинула дівчина з якою зустрічався 5 років то він пішов на день народження до її новго хлопця , під приводом " вона мене запросила ". тоді мені було дуже тяжко, потім коли він розлучився, подзвонив до мене зі словами " я зрозумів як тобі було тяжко" і коли йому стало легше, він знову зник і знайшов нового друга з яким будуть бізнес. та та там. дружили з садку. хоча дивлячись на ретроспективу, він завжди був боягузливим та зверхнім мудаком з пасивною агресіює.

[@jyvchyk]

У мене таких людей аж 3 у колекції :) Перша людина дуже токсична, хоче мати все під контролем, любить образливо жартувати та маніпулює. Вона одного разу обізвала мене слабкою через те що я плакала через те що у мене помер батько...я з нею майже не спілкуюся. Другий кандидат егоїст, який хоче спілкуватися тільки про себе та не турбується про інших, з нею я також не спілкуюся, як і з третьою. Вони покликали мене на піцу, а потім купили самі і сказали що походять без мене, та ще й покликали погуляти на 5 хвилин типу щоб я просто побула, і то вони про мене забули. Хочу послати їх 3-ох дуже далеко за російським кораблем та заблокувати, але не маю сміливості😁

[@sunday_ukraine]

Давай! Це все зрушить тебе з мертвої точки! Тим баче на це є вагомі причини. Або спочатку спробуй поговорити з ними. Якщо не вийшло - не треба намагатися далі =}

[@Hrustiashka]

Припиніть взагалі спілкування з першою особою. Це ж токсик дикий

[@Hrustiashka]

@@sunday_ukraine Та нема там про шо говорити. Робіть, як японці-тихо в блок всюди і з кінцями) Вдих-видих і нові горизонти

[@dashadazzle6814]

Я лузер в дружбі. 😂 Намагаюсь всім допомогти і ціню дружбу, але мене не цінять. Одній подрузі позичила велику суму грошей (щей не своїх особисто) та, не повернула...Довелось повертати мені ту суму. Друга, не запросила мене на новорічну вечірку, а мене тоді кинув хлопець і я була в депресії. Я мала святкувати сама...або їхати до батьків. На що вона сказала: Я б тебе запросила, але ми всі будемо по парах. Тобі буде некомфортно. Було дуже боляче... А третя ось зараз... Я живу в іншій країні вже два роки. Але ми переписувались зізванювались і все було гаразд. Останні місяці я бачу що вона ніколи не писала і не звонила першою... Десь два тижня назад я декілька раз пару днів підряд до неї дзвонила, але вона не зняла слухавку. Написала їй: позвони мені вона смс продивилась. Але не звоне і не пише мені ось уже два тижня. Ні, в неї нічого не сталось, бо я питала у її дочки. Просто людина викреслила мене із свого життя. Не знаю що сталось. 20 років дружби коту під хвіст....

[@Oleh1606]

Одного разу я гуляв у компанії 4 людей (включаючи мене). Інші люди це мій друг-однокласник, друг 8-микласник (я тоді навчався у 11-му класі) і його дівчина (вже колишня). Я хотів прогулятися до одного місця (я точно не знаю, що це таке, але до того місця вела залізниця), бо я цікавлюсь залізницею, і мене зацікавило це місце. Мене підтримали, але дівчина того восьмикласника сказала, що має йти, але той тягнув і штовхав її, щоб вона йшла з нами (але я зі своїм однокласником були проти того, щоб її насильно тягнули). Ми може ще деякий час гуляли з ним, але зараз ніхто серед нас з ним не гуляє. Його дівчина припинила стосунки з ним, а мій друг-однокласник сказав, що не бажає з ним спілкуватися (бо він був трохи ненормальний). Я теж перестав з ним дружити, хоча йому це не сказав (не знаю точно чи сказали мої друзі це йому). До мене він відносився так, наче я маю робити те, що він хоче. Наприклад, коли ми ще були друзями, коли він мені дзвонив й запрошував гуляти, він не питав чи хочу я піти з ним, він просто казав "Привіт. Виходь". А коли мені хотілося йти додому, він казав приблизно: "Та погуляй ще трохи". Тобто він був егоїстом. Я не бажав з ним більше спілкуватися. Нещодавно я випадково зустрів його, й він пропонував піти з ним погуляти, але я сказав, що не маю часу (хоча я тоді був вільний)

[@amogusanonymous]

припинили спілкування з нею за згоди обох і після довгої розмови про це, бо за її словами ми перестали друг другу підходити та стали занадто різними. насправді же вона стала просто жахливою занудою та критикувала все що я роблю, називаючи мене неадекватною та шизанутою, і я сама вже хотіла перестати дружити

[@wildANGELOS]

у школі у старших класах та на перших курсах універу в мене була найкраща подруга, яка просто користувалася мною. І взагалі це були аб'юзивні і маніпулятивні стосунки. Я повинна була спілкуватися тільки з нею, ми завжди проводили час тільки так як хотіла вона. Якщо я починала з кимось дружити вона закочувала істерику, мовляв, тепер я тобі не потрібна, дружи тепер з ними. Вона постійно то закінчувала зі мною дружити, то починала знов. І в один момент я не витримала, коли вона сказала що знов хоче помиритися, я вирішила що з мене досить. Це було одним з найкращих моїх рішень. Коли ми перестали дружити я себе почала відчувати вільною

[@user-ci9tx1db9j]

Доброго дня я з України

[@mara-zc7hx]

У мене була подруга яку я вважала сестрою наші погляди на життя дуже схожі, з початком війни і вона виїхала за кордон, до війни вона працювала онлайн на одну російську компанію і все ще працює допомагаючи їм обходити санкції, компанія вийшла з ринку рф, але її клієнти все ще росіяни, в той же час подруга засуджує агресію рф активно допомагає біженцям і говорить про те де можна отримати допомогу. Останній раз коли ми спілкувалися вона говорила про те як важливо говорити українською мовою і вона розмовляє українською, але свій контент в соцмережах вона робить російською

[@user-os2fx2cj5c]

Це як? І Богові свічка і чортові кочерга.. Такі нюанси в людині можна було помітити ще давно, починаючи з того, що вона взагалі працювала на рашу. Хоч коли. Не обов'язково було чекати 24 лютого 2022, щоб припинити спілкування з нею.

[@Nina_mksmvn]

Дружили 5 років. Коли вона приїхала до мене у гості на тиждень, то спала зі мною. І кожну кляту ніч будила мене, тому що я соплю. Вже коли вона поїхала до дому, виявилося, що вона мала із собою весь цей час біруші. Дивним є те, що ми і раніше спали в одній кімнаті та навіть на одному ліжку. І я завжди сопіла носом.

[@snazzleberrybright]

Дружба дуже швидко проходить, коли починаєте жити разом Особливо якщов одній кімнаті

[@user-yz6kl1cr3s]

Класний малюнок на заставці відео

[@user-xn1pl9pp6q]

Я компанійська людина, маю достатньо друзів. Я легко прощаю, допомагаю, чим можу, не заздрю, радію разом з іншими. Але маю баг: панікую в присутності собак. Всі про це знають. Але "подруга", спитавши і отримавши "ні", все одно привозить до мене в дім собаку. Не знаю, чого не вигнала її одразу, бо мала жахливу добу. Але спілкування перервала. А вона тепер звинувачує мене у всіх гріхах. Добре, що інші друзі цілком на моїй стороні.

[@noearth8220]

Як казав класик (не знаю хто саме), справжнє кохання знайти легше, ніж справжню дружбу.

[@iva4u]

На щастя! З коханою людиною може бути чудова дружба ❤

[@noearth8220]

@@iva4u тільки так і має бути) З друзів виходять найкращі пари, кажу з досвіду.

[@vladayankovska2953]

Я багато разів втрачала друзів, але один випадок мені найбільше запам'ятався. Це була на той момент моя "найкраща подруга" з якою ми дружили три роки. Коли в неї був день народження, вона познайомила мене зі своєю подругою з якою вони дружили дванадцять років, і все було добре. Але одного разу мене покликала її подруга гуляти, ну і я сказала про це тій своїй подрузі, і почався жах. Моя "подруга" почала обзивати її подругу пов*єю, скотиною, казати яка вона жахлива і все таке. Почала казати щоб я заблокувала її подругу у соцмережах, не відповідала на її дзвінки. А коли я запитала чи вона буде це робити також, вона мені сказала що ні, бо вона з нею дружить давно. І коли я відмовилася це робити то вона мене почала обзивати що я погана і така сама ж як і її подруга, хоча я ніколи їй нічого поганого не робила. Що я сказала що не хочу з нею дружити, вона почала типу плакати, бо наче я її єдина подруга, і також почала кожні дві хвилини мені дзвонити, і я мала її заблокувати. Також я розповіла про цю ситуацію її подрузі, але як не дивно вони й далі подруги🤷

[@Karina-ic2nh]

то я так розумію, що вона побоялася, що ви з тою дівчиною станете теж подругами і будете менше часу приділяти ій

[@lizadiadiushkina5310]

5 років я спілкувалася з другом (це якщо дуже спростувати бо перший рік ми зустрічалися). Я вважала його братом і казала йому про це неодноразово. Що ж цьому маніпулятору було насрати, бо коли вперше за 5 років я довірилася йому і ми вирішили поспати в одному ліжку, він лапав мене у ві сні. А потім намагався мене зробити дурепою що мені то наснилося 👍

[@irynabilinska6021]

Історія про святкування дня народження. У мене теж таке було, це було причиною чому я понад 14 років не святкувала і не любила моє день народження. Зараз звикаю і вчу себе любити цей день, поки мала одне день народження в яке дозволяла людям вітати мене а мамі дозволила спекти святковий торт

[@emiliibond]

у мене був друг у школі з яким ми близько спілкувалися 1.5 року, але одного разу після зимових канікул він просто почав мене ігнорувати у школі та в чаті. Так дружба припинилася, досі не розумію що сталося.

[@emilvash7604]

Велика подяка за гарну працю, цікаво і приємно слухати!

[@user-pn7vi3sj1u]

Спілкувалася з нею ±3 роки, слухала її розповіді 'про важке життя', витирала їй сльози, а вона у відповідь, коли я зустріла свого чоловіка, почала триндіти іншій дівчині, якій він був симпатичним, що може залицятися до нього, бо ми 'і двох тижнів не протягнемо'. Разом п'ятий рік, а з 'подружкою' вже давно обірвала всі зв'язки. Якщо вам здається, що можна потерпіти до себе таке ставлення і це краще, аніж бути одному, прошу вас, ви заслуговуєте на класне нетоксичне оточення❤❤❤

[@marka_shortman]

декілька років тому у мене почалися "проблеми з головою". В результаті усі мої друзі, родичі, знайомі просто щезли: на вулиці роблять вигляд, що не впізнають мене, заблокували мене у соц. мережах, не відписують коли я пишу їм. Це дійсно дуже не приємно((( Ніколи не думав що мої близькі така сволота....

[@Hrustiashka]

Мабуть, не вдався діалог, щоб обидві сторони пояснили свій стан і як на це реагувати. Невідомість лякає. Але ж шкода, що не знайшлося нікого, хто пройшов би це поруч

[@AstasiiaMowe]

Зрозуміла що їй на мене начхати. Ми "дружили" з 7 років до 15. І протягом цьогл часу я щавжди під неї підлаштовувалась. Ми грали в те що вона хоче, ходили куди їй заманеится, а коли я відстоювала свою думку ми сварились. Це ставалося майже кожного дня і я щавжди вибачалась першою, бо не хотіла втратити дружбу. Я дуже часто дарувала їй свої речі, а потім знаходила їх у неї на подвір'ї поламаними. Вона плідкувала про мене за моєю спиною, й забороняла спілкуватися з іншими. Хлопець, з яким ми дружили, після того як почав з нею спілкуватись, вдавав шо навіть не знає моє ім'я. Останньою краплею стало те, що однієї осені я отримала травму, й рідко виходила на вулицю, й не могоа брати участь у іграх. Ні вона, ні інші друзі жодного разу не навістили мене. Через це я почувалась зрадженною. Потім ми продовжили спілкуватись, але я дивилася на неї незамиленим поглядом, й бачила яка вона егоценирична. Коли ми знову посварилися, я не стала вибачатись першою, й думала що якщо вона цінує дружбу, то сама прийде до мене. Цього не сталось. Нас намагалась звести спільна подруга, але та в очевидь не була так зацікавлена. На цьому майже 10 рокам дружби прийшов кінець. Зараз мені цікаво як у неї справи, та яка вона вона людина, але не впевнена, що щось змінилось.

[@yuliasereda5671]

ооо втрачали. мені здається, що одна з моїх подруг відсіялась піл час війни. але я навітьь жалкувати не можу, хоча вона хороша людина. але вона ну знаєте... фоткаєтся з харошімі рускімі. Раніше слухала висоцького(хоча я б його не слухала хоча б за те, що він бив свою дружину). як в людині поєднується це і походи на майдан під час Революції Гідності? ми знайомі з училища (2011рік тобто ми дружили близько 11-12 років), були одногрупницями. інший випадок був в училищі. ніби дружили з дівчинкою, не міцно, але якось вона дала мені зрозміти, що я типу важлива для неї людина. можу сказати, що я була більш жертовною в цих стосунках. короче настав день коли вона мені просто так зненацька сказала: ти думаєш для мене твоє слово чи ти(тут я не памятаю) щось значиш? отак все скінчилось, хоча до цієї події були деякі дзвіночки. ми були з абсолютно різних світів.

[@wei6228]

Дякую за відео!

[@user-po2kg8mm7p]

дякую що зробили цей канал!

[@maxfriend4851]

моя дівчина спокусила дівчину за для "різноманітності" і залучила мене до цього процессу, а потім я дізнався що в цю дівчину був закоханий мій друг. дибільна історія сором'язливого хлопця який "соромився" зізнатися що йому подобається якась дівчина і не зовсім уважного егоїстичного недоумка якому плювати на почуття інших людей.... так я втратив друга.

[@user-rh7nv7ml9j]

У мене була подруга, з якою я дружила з 5 років. Коли вона вступила в університет і переїхала в інше місто, я намагалась підтримувати зв'язок, але з її сторони це не відчувалось. Потім настав непростий період у моєму житті, а вона просто зникла. Згодом я побачила, як вона видалила мене з друзів в усіх соцмережах. Я досі не знаю, чому, може я її образила, але я відчуваю, що це я маю бути ображена на неї за її ігнор. Так ми не спілкуємось вже більше 10 років, та вона мені досі інколи сниться. Я заходжу в її інсту і час від часу перевіряю, як вона там

[@svitlanababych4051]

Варто написати їй, зробіть перший крок

[@Lazzykote]

Втратила однокласницю,з якою дружила з 8 класу. Вона була для мене всім. А після того як вона переїхала із сім'єю до іншого району,і знайшла інший колектив і хлопця, виявилось що за очі говорить про мене всяку бридоту і постійно ігнорить зустрічі зі мною. Було гидко і боляче в одночас.

[@Nastasia_0596]

Втратила друга,бо його нова пасія побачила в мені суперницю і заборонила йому зі мною спілкуватися. Ше пізніше перестала спілкуватися з подругою з якою дружини більше 10 років, бо вона знайшла собі хлопця і я стала геть не потрібною. А може і той хлопець наполіг на цьому, не знаю

[@Jktu000000]

Тема з'явилась через невірне розуміння дружби. Усі думають, що дружба це самопожертва і тільки, на справді обидва друга задовільняють якісь свої власні потреби (гумор, втіха, погляди на життя) якщо це зникає то зникає і дружба

[@Hrustiashka]

Частково так

[@user-jm8pj9pr7p]

мої батьки батьки потрапили аварію і були в складному стані, все що сказала моя подруга : "я була в шоці дізнавшись, що це твоєму батькові кров збирають". потім ще через декілька днів мовчання вона запитала, як я, тоді я просто з неї посміялась. до речі, зараз вона звинувачує мене і нашу компанію, що наша дружба розпалась :))

[@Hrustiashka]

Тобто, ваші батьки потрапили в аварію, ви про це не сказали своїй подрузі. Вона не знала. Може, просто вона не знала, як правильно реагувати, щоб вас не поранити? Якщо вважала, наприклад, що ви їй не дали знати про трагедію, про допомогу, яку потребуєте, просто боялася нав’язуватися, чи заважати. Коли в мого батька стався інфаркт, я наступного дня дала знати своїм подругам. Що мені важко морально і от така ситуація. Я вас не звинувачую, але, здається, ситуація така через брак порозуміння? Можливо, я не права. Як ваші батьки?

[@svaleks566]

Питання, хто ті мудаки, що називали їх друзями? Трешові історії. Спілкування, сприймають за дружбу, забувають що друг не жилетка, не зручний предмет, не пес, якого можна поманити, коли тобі стало нудно, не хранитель твоїх секретів, не запасний варіант для стосунків. Так багато людей займаються самообманом

[@Alone1again1]

9:17 ахахах радіти треба, дивак

[@user-oc1nu7yr9i]

Доки не перевіришь людей у складній ситуації не треба і міркувати про те, що вони тобі друзі.

[@philippmaluta978]

Мій найкращій друг поїхав служити в Крим, а у 2014 вирішив там залишитись. Вдів російські погони. Досі мені сниться. Дуже за ним сумую. Але не пишу нічого бо офіційно він зрадник.

[@vitaliibruelov9490]

І неофіційно він теж зрадник.

[@too.hot.to.handle]

9:14🤣втратити подругу через те що вона хотіла з тобою переспати, поки ти спав

[@anastasiia267]

Френдзона для дівчат, неочікувано.

[@alexmarch232]

У мене колись було таке. Я її використовував бо у неї дома росло величезне дерево каннабісу, а вона хотіла зі мною переспати, але я тоді того не розумів, думав їй просто скучно самій курити.

[@ferrazik3145]

Хлопці, хлопці... Підростете може зрозумієте цінність особистих кордонів

[@mrFlyMode]

У мене був друг з яким я дружив близько 20 років, але одного дня моя дружина сказала, що він до неї постійно пише та пропонує провести з ним час. Побачивши ті переписки, друг був відісланий на всі 4 сторони... Жаль, що не зробив цього раніше

[@vyacheslavhulyaev5918]

Комент і лайк за укр контент!

[@user-zz3ir6nk5i]

Один друг почав засуджувати і казати усілякі образи у напрямку росіяномовних українців. Замість того, щоб спонукати їх спілкуватись українською, він почав ображати багато людей. Вважаю що це не нормально. Більше ми не спілкуємось.

[@MotherOfTheThreeCats]

Я поставила 1000чний лайк!!!

[@aaademed]

2:47 когось він мені дуже нагадує)))) P.S підпалювача

[@user-fk8os9pr1f]

Думаю их у меня никогда и не было, хотя и понял я это только к 25 !(

[@Karina-ic2nh]

По ситуації де к хлопцю,поки він спал, приставала його подруга. Це мабуть якийсь наш менталітет, але коли до тебе пристають-поки ти спишь, чи пьяний і не розумієш що відбувається-це не ок. З двох боків. Так- і зі сторони чоловіків також, це пряме порушення власних кордонів Але в цій ситуаціі, як, на мене дивно ,шо вони спали разом в одном ліжку, бо якщо навіть була якась вечірка, то чого вони ночували не окремо?Мабуть вони були більш ніж друзі, що як найменьш з одної сторони

[@vitaliibruelov9490]

Це не наш менталітет, адже на цьому каналі просто публікують переклади з американського форуму reddit. Я думаю, подібні ситуації є в будь-якій країні.

[@anastasiia267]

Деякі з історій просто скажені 😐

[@user-wc8qd9lb9n]

спроба зґвалтування при сні💀💀💀

[@iilinkiii9024]

моя давня найкраща подруга звинуватила мене в нещасному випадку з моїм колишнім і навіть намагалася мене залякати або побити

[@maksimiliano7779]

Тут висновок такий можна зробити нема нічого вічного

[@UwU-dc7tg]

Мій друг пішов від мене

[@nazarbulba1201]

Він не пішов, його зірвали щоб подути і насінинки порозлітались, або підпалити. Кульбабки класно горять )))

[@UwU-dc7tg]

@@nazarbulba1201 справді гарно горять , люди такі жорстокі коли зривають кульбабки •́ ‿ ,•̀

[@nazarbulba1201]

@@UwU-dc7tg Їх полюбляють кролики, тому я їх часто зриваю. Вибач 😅☺

[@UwU-dc7tg]

@@nazarbulba1201 та нічого, я розумію ｡◕‿◕｡

[@Oleksa-Derevianchenko]

Хочу запитати глядачів та автора каналу: наскільки важливим є робити подібні переклади з озвученням? І чи могло б це бути цікавим, наприклад, киримлм, ґаґаузам, білорусам тощо?

[@sunday_ukraine]

А до чого це?

[@Oleksa-Derevianchenko]

@@sunday_ukraine виглядає як відносно простий та сучасний спосіб привертати увагу до рідної мови завдяки цікавим темам. Організувати щось подібне в білорусів й ґаґаузів варто, бо рідної мови в них меншає, а її місце заповнює не українська, не польська і навіть не англійська.

[@sunday_ukraine]

@@Oleksa-Derevianchenko тоді можна допомогти тим народам розповсюдити їхні мови.

[@vitaliibruelov9490]

@@Oleksa-Derevianchenko Ну, це повинен робити хтось із представників тих народів. Я таке підтримав би і навіть якийсь донат би кинув. Теж вболіваю за народи, чия мова бореться за виживання.

[@user-vn3jf8qy9o]

Який жах, як хорошо жити атеїстом

[@user-tu7df3zf1f]

Ой як знайомо. А війна взагалі показала хио є хто.

[@nakl1516]

не втрачав