Рет қаралды 856
«Fire!», - так почав наше інтерв'ю Анатоль Степаненко.
Говорили про кіберпанк, архаїку, життя і творчість у Швейцарії, опікунство над тваринами під час окупації Ірпеня.
Анатоль Степаненко - український художник-універсаліст, перформер, кінорежисер, фотограф. Сучасники називають його «художником за рамками табу»: був учасником рухів гіпі, кунта-йоги. Є основоположником стилю кіберпанк в українському малярстві. У його мистецтві відтворено ключові трансформації свідомості українців від середини 1970-х - до сьогодні. Протягом 1993-1998-х років працював у Швейцарії, у Базелі, де провів кілька персональних виставок і брав участь у групових художніх подіях.
Це перший ролик, який ми записали в нашому артпросторі. Зараз там тривають роботи з облаштування експозиції.
Наші соцмережі:
/ cia.mercury
/ cia.mercury
Таймкоди:
00:00-00:37 Початок
00:37-01:18 Що для вас мистецтво: забава, спосіб життя чи робота?
01:18-01:53 Ваша думка щодо стосунків мистецтва і свободи, чи можливе мистецтво без свободи?
01:53-03:04 Чому у вашому мистецтві з'явилися мотиви кіберпанку?
03:04-03:37 Час, простір і свідомість - що для вас важливіше?
03:37-04:49 Наскільки ви себе органічно почували в західному мистецькому середовищі, як ваші смисли взаємодіяли з їхніми?
04:49-05:26 Який із трьох лейтмотивів швейцарських сквотів вам найближчий: комунікація, творча свобода, субкультура?
05:26-06:34 Чому у вашому мистецтві з'являються австралійські мотиви?
06:34-07:24 В Ірпені під час окупації ви опікувалися тваринами. Чи справді нова риса української ідентичності - емпатія?