Що нам морок! Микола Хвильовий

Там, де вітер
Лепетень
По підметах спорохнялих,
Коливались
Златовіти -
Йшов новітній день!
Гей! Сідаймо всі на релі -
Гайдабурити гайда!..
Морок, смуток? Я веселий -
Молотка дзвінкий удар!
Тіні -
Зникли. Вечір синій
І - кривавий…
Що мені?
Я до цього також звиклий,
Як до мене тьмяні сни.
Уквітчали
Небо зорі…
Зорі списики у простір.
І сьогодні, як і вчора,
Морок хмуриться від злості.
А у мене біля серця
Сиза горлиця туркоче,
Серце з ретязя зірветься
І голубку залоскоче.
Що нам морок, що нам смуток?
Ми йдемо - наперекір,
Ми - весни найперші гуси,
Наші дні - бурхливий вир.