О. соловію! Петро та Павло Приймаки

Вже сіло сонечко за гаєм
І соловей в саду співає,
А я весь вечір виглядаю,
Шукаю милую свою.
Приспів:
О, соловію, чому я так співать не вмію?
І не зумію я про кохання розказать.
А вечорами своїми спраглими вустами
Я про кохання, я про кохання розкажу.
А соловейко на калині
Чудові трелі виграва,
Моїй дівчині він любимій
Чарівні пісні дарував.
Приспів.
І знов над бистрою водою
Стою у парі із журбою,
Бо там стежиною густою
Вже з іншим любка моя йде.
А вечорами своїми спраглими вустами
Я про кохання, я про кохання розкажу.
Скажу я любці без вагання:
"На двох не ділиться кохання,
Отож скажу я на прощання -
Люби його, як я тебе".
Приспів.
А вечорами своїми спраглими вустами
Я про кохання, я про кохання розкажу.