🎬Одеса 20-х: Остап Бендер чи То-Ма-Кі?

Проєкт «Власні назви» у неділю, 28-го квітня, на Facebook-сторінці і KZbin-каналі Еспресо та PEN Ukraine.
Про Голлівуд на березі Чорного мор та сучасний міф Одеси Мирослава Барчук в онлайн-проєкті «Власні назви» говоритиме з редакторкою та літературознавицею Яриною Цимбал.
Питання, , які обговорюватимемо під час етеру:
▪️Непростий за структурою та мовою написання, але обговорюваний серед молоді: в чому таємниця популярності роману Яновського «Майстер корабля»?
▪️Голлівуд на березі Чорного моря: чому радянська влада так багато уваги приділяла кіно.
▪️Міф Одеси як мистецької столиці України: який він?
▪️Якою була б українська література, якби не Сандармох.
#кіно #яновський #сандармох #новини #Еспресо
Стати спонсором каналу:
/ @espresotv
Наш сайт - espreso.tv/
Facebook - / espreso.tv
Twitter - / espresotv
Telegram - t.me/espresotb
🇺🇦 Підтримати Еспресо можна тут 🇺🇦
Patreon: / espreso
♥️ Дякуємо кожному за підтримку української журналістики ♥️

[@Spozhyvach]

Дуже цікавий роман. Шкода, що замалий) Я міленіал) Люблю Одесу❤особливо цікаво було читати епізоди з описом Одеси (з погляду українського автора) та моря

[@ik1694]

В захваті від випуску. Дякую за вашу працю. Соромно, але деякі імена чую вперше. Можливо, пані Ярина могла б зробити підбірку з рекомендаціями до читання.

[@olele36]

...Ти, крім романів з пригодами, нічого більше не читаєш, - несподівано кажу я тоном осуду, - чи ти знаєш хоч одного з сучасних письменників нашої нації? - Я твоїх хуторян не читатиму і їхня мова мене нудить. Треба енергії. Щоб зразу. Треба сміливими і спереду. Видаватимемо журнал. Дайте чорної кави й доміно. Допишу ось стішка. Я навів цей епізод як один з численних вечорів, де йшли розмови на громадські й національні теми. Дальші такі розмови були цікавіші і в них брало участь кілька опонентів. Члени нашого «сеттльмента» в Місті. З наведеного мусить бути зрозумілим загострення національного питання в Місті, наше дальше поводження і боротьба за запровадження нашої мови в стосунках з мешканцями Міста і на кінофабриці. Місто вороже ставилося до нашої теперішньої державної мови. Воно не мало культури і не мало мови. Хіба можна було вважати за мову ті анекдотичні сполучення граматики, синтаксису і вимови різних націй, які там жили! (Фонд ІЛ №116, од. зб. 266, арк.29-30).