"Один на один". Петро Кралюк. «Козацька міфологія, творці та епігони»

[@АнтонШенк-ч4х]

Міф є завжди креативним і його варто використовувати у кіно, музиці та в літературі. На сьогодні існує козацька педагогіка українців, яка бнре свій початок ще з часів формування козацтва, як фактору і явища у суспільній історії.

[@АнтонШенк-ч4х]

Першим позитивом цієї книги є її зява! Систематизація знань з питання козаччини є сформованим потоком свідомості у спектрі тем українства. Козацтво консервувало національну етнографію, фольклор, способи побутування та вектор мислення. В розділах де розглядаються польська та російська міфології є дещо побіжними. Наприклад поляк-емігрант Юзеф Лободовський продовжив козацьку міфологію у 20-му столітті. Українець Григорій Бабенко також ровинув тему козацької міфології у повісті "Шляхом бурхливим". Російсько-петербурзький журналіст Олександр Соколов написав цикл повістей про Гетьманщину, в тому числі "Кровю, вогнем і залізом". Подільський лікар та історик Юзеф -Антоні Ролле написав кілька досліджень на тему козаччини, в тому числі про жінок при Чигиринському дворі. Все таки козацька міфологія жива і вона не носить традиційного характеру, оскільки недостатньо історіографічних праць та літературознавчих в українській історико-літературній науці. Ієрархія в козаців була на основі православної ієрархії та також була військово-адміністративна ієрархія. Знову ж таки тут потрібні системні дослідження на тему структуровання адміністративної влади та ієрархії в біо-соціальному середовищі. Хай живе історико-козацька міфологія українців!

[@АнтонШенк-ч4х]

Олексій Губко. Українська козацька педагогіка і духовність. Умань, 1995 (співавт.)

[@alexandervolok1863]

Чи не соромно вам було приписувати малюнок фортеці Кодак на сторінці 140 Дмитру Яворницькому? Там під малюнком був підпис - Олександр Харлан, 2007 рік. А ви (чи хто?) його відрізали. Ай-ай-ай, не можна так.