Ольга Годяк про роботи в таборах Кенгіру

Годяк Ольга, 1925 р. н.
уродженка с. Грушатичі Самбірського р-ну, Львівської області
Дата інтерв'ю: 12.08.2009 р.
Інтерв'юер: Маріанна Пиріг

[@Oksana-ge6wh]

Такі історії потрібно записувати і зберігати,як зіницю ока.Бо в нас українців пам'ять дуже коротка.І постійно вести просвітницькі уроки,починаючи з садків і поки не в могилі.То може тоді,та проклята- "какая разніца" згине на нашій українській землі!

[@ira_ykp]

Це треба слухати тим, хто втомився від протистояння. Ми сьогодні боронимося і намагаємося врятуватися від повторення почутого оповідання. У нас вибору немає: або новий концтабір і масове винищення, або перемога і життя в своїй країні, за своїми традиціями. Слава ЗСУ !

[@user-gr3me8ch3q]

Це треба дивитися всім тим, хто "стомився від війни"!

[@nataliakalmuk7032]

Добре,що ці спомини записані.

[@user-zb7bb9wv2i]

Прослухала вашу розповідь ,сльози набігли...моя бабуся також була щаслана молодою дівчиною до Кінгіру ,як "враг народу",і також брала участь у повстанні ,разом з Солженіциним .А на каторжній роботі робила на залізній дорозі ,неймовірно важка робота для молодих дівчат18-20років ,а потім на союзу відправили ,добували і ділили слюду ,після повстання перевезли в Тайгу ,в концтабір

[@Boginich88]

😢 Боже, який жах!

[@user-nc2nz2yp7g]

Такі фільми треба знімати поки ці люди ще живі . Ато придумують з голови якій бред і знімають

[@user-ps8xk7vl3l]

😢😢😢

[@JuliaBrizhan]

Це жах!