Чому ... / Кибукевич Ірина / вірш про маму

Чому ... / Кибукевич Ірина / вірш про маму
Автор: Кибукевич Ірина - / iskrinka_with_love
Читає: Кибукевич Ірина - / iskrinka_with_love
Музика: Кричильський Роман - / rivnestudio
Фото: Волосевич Ання - / volosevych_photo
Монтаж: Кибукевич Юля - / julia_kib

[@user-eg4kz1gz1h]

Як простої душевної уваги нам не вистачає і як шкодуємо,що не додоли тепла своїм близьким...

[@irakibukevich3923]

🙌🙏🏻

[@sergiyslyzhukorganmusik7764]

вірш дуже зворушливий до глибини душі дяка Вам Ірино! я заспівав не одну пісню в світлу пам'ять про свою маму! дяка!

[@irakibukevich3923]

🙏🏻🙌

[@natalianakonechna9710]

Дуже гарний вірш, у вас дуже приємний голос, і ви дуже красиво читаєте😍♥️

[@irakibukevich3923]

Дякую🙌

[@lesyapanochko8478]

Щиро дякуємо. Хай Бог благословить.

[@irakibukevich3923]

Дякую🙌

[@hornanatalie815]

дуже гарно♥️ хай Господь Благословить тебе

[@irakibukevich3923]

🙏🏻🙌

[@user-pc7mt4ir9o]

Дуже красивій вірш❤️

[@irakibukevich3923]

🙌❤️

[@user-hf2fl9dw3j]

Добре буже😙😙

[@irakibukevich3923]

🙏🏻🙌

[@user-ti8zu5vd5y]

Ви праві я аж заплакала

[@irakibukevich3923]

❤️🙌

[@DamyrKolodych-eb4xw]

Дуже красиво❤

[@irakibukevich3923]

🤍🙏🏻

[@ElinaGulchuk]

Молодчинка ❤️

[@irakibukevich3923]

🙌🙏🏻

[@user-uf3wf8di9f]

Дуже гарний вірш... Можна слова?

[@irakibukevich3923]

Чому… / вірш про маму Чому для того щоб сказать: спасибі Чекати дня одного в рік? Для тебе - це всього лише формальність А для матусі, цінна мить. Коли так, просто можеш завітати Чи подзвонити й запитати, мам як ти? А потім наче захопившись Ти слухаєш її історії рядки. Як часто заглядаєш в очі? Як часто кажеш: мамо, я тебе люблю? І як колись розказувати будеш до півночі, Не відкладаючи цей день, я ще зроблю... Ти не чекай коли усі зберуться, Щоб привітати та сказати кілька слів, До поки серце твоє б'ється, Заходь частіш, дзвони, пиши. Прийди раніш додому, увагу приділи Спитай, як день пройшов, і де були? Вдивляйся у цей рідний погляд, Залиш для себе гарний спогад... Дитинство, юність, етап новий Батьківство: діти, внуки - цей круг не зупинить Життя - мов птах летить Не зоглядівся - як уже і сам старий. Куди спішиш? З ким час проводиш? Хто є для тебе цінним, дорогим? Кому ти віриш? кому ти довіряєш? Життя летить не вічно будеш молодим. Цінуймо тих, хто найчастіше чує нашу мову, Хто молиться, щоб був щасливий ти Хто кожен ранок, подає сніданок Хто мало каже, а турбується завжди. Хто вислуховує та пробачає, Хто розуміє, швидко малюки ростуть) Хто хоче бачити, не лише мову, Я скоро буду, я втомився, не в тому суть. Сьогодні - Божий подарунок Сьогодні - ти не відкладай, Зроби приємне, посміхнися В пусту часу свого не гай. Сам перевір себе, чому це робиш? Чи справді щиро? З наміром яким? Цінуй людей, які є поруч Та пам'ятай, не завжди буде час таким Знаходь хвилини для розмови, Знаходь можливість, щоб просто вийти погулять, Використовуй час, щоб потім не жаліти, Використовуй так, щоб з посмішкою все згадать. Автор: Кибукевич Ірина

[@natakruk8114]

​@@irakibukevich3923 2:09

[@user-dh7qo7ht7f]

Можна мелодію до віршу?

[@irakibukevich3923]

Напишіть на пошту [e-mail]

[@MarchukDarina]

Можна слова до віршу?

[@irakibukevich3923]

Чому… / вірш про маму Чому для того щоб сказать: спасибі Чекати дня одного в рік? Для тебе - це всього лише формальність А для матусі, цінна мить. Коли так, просто можеш завітати Чи подзвонити й запитати, мам як ти? А потім наче захопившись Ти слухаєш її історії рядки. Як часто заглядаєш в очі? Як часто кажеш: мамо, я тебе люблю? І як колись розказувати будеш до півночі, Не відкладаючи цей день, я ще зроблю... Ти не чекай коли усі зберуться, Щоб привітати та сказати кілька слів, До поки серце твоє б'ється, Заходь частіш, дзвони, пиши. Прийди раніш додому, увагу приділи Спитай, як день пройшов, і де були? Вдивляйся у цей рідний погляд, Залиш для себе гарний спогад... Дитинство, юність, етап новий Батьківство: діти, внуки - цей круг не зупинить Життя - мов птах летить Не зоглядівся - як уже і сам старий. Куди спішиш? З ким час проводиш? Хто є для тебе цінним, дорогим? Кому ти віриш? кому ти довіряєш? Життя летить не вічно будеш молодим. Цінуймо тих, хто найчастіше чує нашу мову, Хто молиться, щоб був щасливий ти Хто кожен ранок, подає сніданок Хто мало каже, а турбується завжди. Хто вислуховує та пробачає, Хто розуміє, швидко малюки ростуть) Хто хоче бачити, не лише мову, Я скоро буду, я втомився, не в тому суть. Сьогодні - Божий подарунок Сьогодні - ти не відкладай, Зроби приємне, посміхнися В пусту часу свого не гай. Сам перевір себе, чому це робиш? Чи справді щиро? З наміром яким? Цінуй людей, які є поруч Та пам'ятай, не завжди буде час таким Знаходь хвилини для розмови, Знаходь можливість, щоб просто вийти погулять, Використовуй час, щоб потім не жаліти, Використовуй так, щоб з посмішкою все згадать. Автор: Кибукевич Ірина