Ми тут у Львові в підвалах без світла...то ж ...краплина світла від вас що десь вирує життя ....і слава Богу❤ми обов'язково переможемо, Слава Украіні
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Дякую Вам, бережіть себе! 🙏🏻
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Героям Слава!
@olegfedoriv7091Күн бұрын
Що ви в підвалах у Львові робите
@miladeco3819Күн бұрын
Ви реально у Львові?
@ГалинаТкаченко-б5э2 күн бұрын
Ви приємна жінка ,дякую за розповідь!
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Дякую Вам
@Тетяна-щ1з2 күн бұрын
Ви чудова🎉будьте благословенні❤
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Дякую Вам
@vitaflaman19322 күн бұрын
You are doing a great job! Thank you !
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Thank you so much!
@deeprelax-b3mКүн бұрын
Дуже влучне порівняння!!!
@chess_YC2 күн бұрын
Якість картинки стала краще, та і звук. Поміняли камеру? Про Канаду, звичайно, сказати нічого не можу, за мене про Канаду говорите ви😉, а от про Україну, мабуть, що своє враження маю. І воно таке, що тут майже нічого не вирішує зарплата й чесна праця. Тисячі й тисячі персіонерів з 5 тис гривень пенсії і менше збрехати не дадуть. Тут треба уміти жити. Щось крутити мутити, домовлятись, мати зв`язки, вміру й невміру красти, купувати, продавати, правильно вкладати - тоді в тебе все буде ок. Тай сам, майже все життя із ЗП вище середньої, під його кінець не маю й частини того, що мають деякі постійно бідкаючі знайомі та співробітники🙃. Ну то таке, кінець у всіх все одно буде один. Можливо в Канаді якось по іншому і трудом можна собі щось натрудити? Ну хоча б старість без злиднів.
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Я з Вами згодна. Якщо не вмієш «крутитися», то там важко досягти вершин. І багато всього на показ, «понти». Тут ніхто не міряється багатством, але тим, як зекономив 🫣😂. Навіть багатіі- всі шанують свої кошти, бо тут вони важко даються. Дуже шкода наших пенсіонерів. 😥 Тут не всі заможні на пенсії, але є дах над головою і не голодні. А камера то ми тестували Google Pixel 9.
@volodiavivcharchyn22812 күн бұрын
Точка зору залежить від точки сидіння. У кожного свій досвід, цінності і пріоритети. Я маю гарне порівняння - працюю в тій же компанії, що і до приїзду в Канаду. Але вільного часу в мене більше тут. Літо кожні вихідні на природі, кемпінги, озера. Під кінець літа син сказав, що це його найкраще літо і це для мене важливо. А показний гламур це не для нас. + є можливість відкладати на старість. Україні вдячний за освіту, але забракло можливості самореалізації на Батьківщині тому і мігрували. Переломом стала фраза, почута в 2014 серед друзів, після революції: "ми не пожили, то хоч наші діти заживуть". Цю фразу я чув в колі моїх батьків в 90ті, потім в 2004. Така от історія.
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Так, багато хто тут заради дітей. Знаю тих, хто жив в Ірландії, а потім переїхав сюди з дітьми. Так там дітей наших булили, не сприймали місцеві діти. А тут діти щасливі! Бо Канада різноманітна, різнокольорова, і вони не єдині імігранти. Все в порівнянні.
@ДенБраун-х2н16 сағат бұрын
То дуже недалекий примітивних вислів "заради дітей". А ви їх питали???? Діти моїх знайомих поживши 3 роки в Україні, порівнявши сказали "ми в Україні щасливіші". І таких випадків більшість. Якщо б мені запропонували прожити 0-40 в Україні і Кагаді - я б теж вибрав Україну. По відчуттях це як Діснейленд і збори свідків Єгови. І плюс серед своїх, а то вічно серед азіатів, вічний емгрант, потім діти будуть говорити "дакую, мій дад був з України, а я троху поґано говору"
@pavelkurtz11119 сағат бұрын
@ДенБраун-х2н. "Таких випадків більшість?" Ви їх самі підраховували?
@canimmigrantdiary7 сағат бұрын
У мене була можливість приїхати сюди в 9му класі. Мене спитали дорослі. Я відмовила. Приїхала після університету. Зараз думаю - краще б мене не питали. Бо я в ті роки ще нічого не розуміла. У мене був хлопець, «любов», подружки. Зараз ні з ким з ними навіть не говорю. І зараз би більшого досягла, менше часу витратила на вивчення мови, якби приїхала молодшою. Знаю багато випадків, коли дітям тут дуже подобається- тепер тут є розвивашки і багато українців, вони не так ізольовані. Але переїзд в перші роки завжди стрес у будь-якому віці. Мені здається, Місісага вже дуже українське місто. Наша мова усюди чутна. Буде як Брайтон Біч у Нью Йорку, тільки українська. 😊
@volodiavivcharchyn22814 сағат бұрын
@@ДенБраун-х2нне знаю де ви бачили, що я писав про те, що приїхали заради дітей. У нас була причина - брак можливості реалізації себе в Україні. Ми не зачиняємо дітям двері, а відкриваємо нові. Вони мають більше ніж два громадянства. Мої батьки теж мали такий вибір і послухали дочку - залишитися в Україні. Зараз вона також не живе в Україні, а батьки залишилися. Тому вибір я роблю для себе, а діти свій вибір зроблять в майбутньому. Якщо вам хочеться жити з думкою, що добре там де нас нема або де родився там і пригодився це ваш вибір. Мій принцип - добре там де нас нема, але ми там будемо обовʼязково.
@MrLedskyКүн бұрын
Вау, ви одина з небагатьох, хто приїхав давно, і каже, що дійсно зараз набагато важче починати новоприбулим, ніж раніше. Більшисть живе минулим 15-20 років тому і навіть не бачуть, як все змінилось, нажаль. Та і новоприбулі зараз це інші люди, котрі за обставин не готувалась до міграції, просто приїхали.
@canimmigrantdiaryКүн бұрын
Я про це теж думала поговорити. Бачу перспективу усіх - і тих, що тут виросли, і тих, що давно, і тих, що зараз приїхали. І дуже співчуваю. І хочеться обʼєднати нас всіх.
@LeonidKohut2 күн бұрын
Дякую це дійсно цікавий погляд 🤔на зміну людини в інших обставинах та вимог👏🏿🇺🇦🇨🇦🇨🇦❤продовжуйте в таких параметрах🇺🇦Україна вже ніколи не буде така яку ми ПАМЯТАЄМЮ❤
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Аж сумно стало, від фрази, що Україна така вже не буде… Це правда. Але нам людям завжди не комфортно при змінах: гарних чи поганих. Хочу вірити, що в майбутньому, Україна стане тільки кращою, і все подолає 🙏🏻
@innapidhorna49132 күн бұрын
Дякую що ділитесь своїми думками в "Щоденнику іммігранта". Успіхів і натхнення Вам в 2025 році 🙂 На мою думку , для життя дуже важливо відчуття безпеки. Якщо Канада дає таке відчуття - це чудово! Страх і невизначенність, з початком відкритої агрессії россії проти України, руйнує це відчуття у мене.
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Ви праві- відчуття безпеки дуже важливо. Дуже Вам дякую за підтримку! 🤗
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Бережіть себе 🙏🏻🙏🏻🙏🏻
@PEROGYPALACE5 сағат бұрын
Канада це найкраща країна .Діставши візу в Канаду це виграш лотереї в житті
@canimmigrantdiary3 сағат бұрын
Дякую! 🥰🥰🥰 Я теж дуже люблю Канаду 🥰
@IronMan-yp3mt2 күн бұрын
Я не злорадствую. Але вашому чоловіку дуже було важко і погано. А на нулі в Україні все ок. Так що живіть і радійте, що ваш чоловік з ногами, і живий. І слава богу
@canimmigrantdiary2 күн бұрын
Я знаю,дякую 🙏🏻
@BerezhnyiOlegКүн бұрын
Поганий коментар теж коментар - покращує рейтинг відео
@elizabethp4315Күн бұрын
Ваша фраза "зараз через 14 років я можу собі дозволити манікюр та театр" - здається максимально гучно та яскраво описує увесь жах.
@canimmigrantdiaryКүн бұрын
Я знала, що хтось обовʼязково на це зверне увагу. Тут зовсім по іншому іде приоритет витрат, принаймні у мене: спочатку освіта, житло, подорожі, потім вже театр (в середньому від 100$ за квиток), і бьюті процедури (нігті за 70-100$, коли новоприбулі заробляють 17-20 в годину, це важко). В Україні з житлом інша ситуація, всі ці сервіси і квитки набагато доступніші. Життя дороге, можливо, не дуже гламурне, але нема війни.
@andriygeraКүн бұрын
Ти проїдься на новому бмв, а потім скажеш, чи поверхово це....
@canimmigrantdiary19 сағат бұрын
Не знаю, робила тест драйв. Не моє 🤷🏻♀️
@olegfedoriv7091Күн бұрын
Так увас були ті 14років ,а в мене немає мені 48 ,я почуваю себе не дуже 😊
@canimmigrantdiaryКүн бұрын
Дуже співчуваю, дуже розумію! Ви знаєте, я навіть тоді думала, що запізно приїхала. Найкраще було б дитиною, або хоча б підлітком... Але іноді думаю краще пізно, ніж ніколи. Навіть у 48 є хоча б надія, що буде захищена старість, якщо буде статус.