опера "Зима й Весна" Лисенко Kyiv 1952

Рет қаралды 5,521

Українські оперні артисти 20 століття

Күн бұрын

опера М.Лисенка "Зима й Весна або Снігова краля", солісти київського оперного театру: Ніна Костенко, Дмитро Гнатюк, Таїсія Пономаренко, А.Халимон у супроводі оркестру УР, дириґент К.Домінчен, хормейстер Ю.Таранченко; Київ, 1952 Dmytro Hnatyuk, Nina Kostenko, Taisiya Ponomarenko in Lysenko' s "Winter and Spring", Kyiv, 1952

Пікірлер: 15

@ViktorOstafeychuk 3 жыл бұрын

"Зима і Весна або Снігова краля" лібрето Дніпрової Чайки (Людмили Василевської-Березіної) Одміна перша Мороз: Геть, геть, геть, нетіпахо! Геть, ледащице-недбахо! їла-пила ти розкішно, В шати вдягалася пишно, Все що мала -прогуляла, Доленьку свою проспала, Геть, геть, геть, ледащице! Годі молити й проситься. Сльози твої не до речі! Сльози твої не до речі! Ну ж, бери торбу на плечі! Осінь: Дядечку Морозе, Мій любий коханий! Хто ж без мене, дядьку, Хатоньки догляне? Та без мене й стежка Заросте, пробита До могили сина, Коханого Літа. Мороз: Що мені за діло До теї могили! Я хазяїн справний Чепурний і строгий! Я кладу із криги На річках дороги; Прибираю в лісі І болото й листя, Щоб було у мене Всюди, всюди чисто! Замикаю гади у глибокі нори, Заганяю птахи аж за синє море, Щоб було скрізь тихо, Щоб було скрізь чисто! Геть, нехлює, відсіль: Тут тобі не місце! Осінь: Горе мені, горе. Бідній сиротині, Не дають і плакать У своїй хатині! Ой піду далеко По сумній дорозі, Розіллю по світі Дрібненькії сльози! Хор: Нумо, нумо збираймося, У таночок сплітаймося. Ми пісеньку заспіваймо, Славну Зиму закликаймо: Ой ти, Зимонько-цариця, Огрядная, білолиця, Ясноока, чорноброва, Прибувай до нас здорова! Зима: Здоров, здоров, Морозенку, Здоров, милий мій! Ой чого ти, Морозенку, Та такий сумний? Чи ти мене, моє серце, В личко не впізнав? Чи ти мене, молодую, В гості не чекав? Мороз: Ой як мені, моя мила, веселому буть! Я не можу теї втрати ніколи забуть. Як ішла ти через воду, - одлигу дала, Як ішла ти через села, - снігу намела. Не міряла, не лічила, марно рознесла. А його б то, мабуть, стало ще на цілий рік, А його там дурно стопче гидкий чоловік! Мороз: А ще твої челядоньки скарбу не глядять: Ожеледь ясні кришталі любить розкидать, А Метелиця без міри рада пустувать. Зима і Мороз одночасно: Зима: Заспокойся ти, мій друже, Буде все гаразд; Сором, сором, орле дужий, Плакать, сумувать! Плакать, сумувать! Пануватимеш безпечно, Не турбуйся ти, Я ж люблю тебе сердечно, Вір же ти мені. Заспокойся ти, мій друже, Буде все гаразд; Сором, сором, орле дужий, Плакать, сумувать! Плакать, сумувать! Мороз: Заспокоїтись не можу: Все тут не гаразд! Доведеться у калюжі, Мабуть, пропадать! Ні, я серцем горе чую, Не йму віри я, Ти ж не важся запевняти. Все це є бридня! Хор: Слава тобі, Зимо, снігова цариця, Ти нам серце грієш, хоч морозиш лиця. Де ти уродилась, жвава, жартівлива? І до нас з якого царства прилетіла? Зима: Ой, іду я, дітки, з-за білого моря, Де Мороз, мій батько, цар на всім роздоллі; Там ніхто не жиє, там і не вмирають, Там лиш вітер виє та сполохи сяють, Там цариця Північ, рідна моя мати, Збудувала з криги пишнії палати. Хор: Слава! Слава! От цариця! От Зимонька білолиця! Щоб було нам веселіше, Заспіваймо голосніше. Гей, метелице, співай І таночок зачинай.

@ViktorOstafeychuk 3 жыл бұрын

Одміна друга Сич: Пу-гу! пу-гу! пу-гу! Я несу вам тугу: Годі танцювати, Час уже тікати: Трутені бурхливі, Ви такі щасливі. Зима: А мені не важко Розігнати страшко. З ним я тільки стрінусь, Гляну лиш сердито, Геть забуде й гадку Про нікчемне літо. Провесни і літа теж я не бояся Я од них снігами Добре завалюся. Сич: Пу-гу! Пу-гу! Пу-гу! Ось тобі наруга: Сорока скрекоче, гніздо вити хоче. Зайчиха іде, зайченят веде. Грать і танцювать Через плуг скакать. Зима: Ой Морозе, що це буде? Насміються всі з нас люде! Ой Морозе, розвернися, Ти їм добре покажися: Землю скуй, щоб плуг зломився, Щоб святим тим сніг набився Поморозь їм руки-ноги, Щоб тікали без дороги… А сороку-цокотуху, Заморозь її, брехуху. Та й сича із нею враз, Щоб даремно не сміявсь. Мороз: А сказав я не брататись З вітром тим поганим: При лихій годині зрадить, Ошука, обмане! Хор: Ой чарочки, чарушечки, Потанцюйте дрібушечки. А ми усі заспіваймо, І Масницю звеличаймо, І Зимоньку білолицю, Нашу гарную царицю; Гей-гу! гей-гу! Гей-гу! гей-гу! Зима: Челядоньки, голубоньки, помоги давайте, Ой чую я, що смерть моя, ой не допускайте. Метелиця: Окрутнуся, обернуся, Затанцюю шляхом, Налякаю воріженьків Превеликим страхом. Мороз: Не дуже ти, молодице, На сніжок мій квапся, Бо за вами, гульвісами, І мішок порвався. Ожеледь: Я з шляхів зроблю усіх Сковзанки блискучі, Обліплю я крила тим Вістовцям брехучим! Мороз Не турбуйся, люба Зимо, Силу я ще маю, А з нею я багато Ще робіт здолаю. Хор: Турли, турли, турли! Летять журавлі! Ках, ках, ках. Качечки в рядах; А за ними вряд Гуси ґелґотять. Жайворонок в небо звивсь. Кидай сани, бери віз! Весна іде, тепло несе, Уклоніться їй! Несе вона усім життя, Смерть Зимі лихій! Весно, Весно молоденька, Роботяща, веселенька, Веснонько, весна! На чім їздиш. Де звертаєш? Що робити нам розкажеш, Царівно ясна? Весна: На плужечку, на плужечку, По крутому бережечку, На борінці, на борінці Я везу усім гостинці, Я везу усім роботу! Ще й веселую охоту; Я везу всім вільну волю, Та кохання, та здоров’я! Хор: Зозуленька в лужку, в лужку Заспівала: ку-ку, ку-ку! Соловейко обізвався, Ліс змарнілий засміявся! Ой водичка дзюрчить-дзюрчить, І травичка шумить-шумить, Буйний вітер присмирів, Опрощення запросив. Ой ти, Весно, Весно ясна, Королівно наша красна, На чім їздиш, Де звертаєш, Що робити нам розкажеш? Весна: Ось зеленая вербиця, Згинь ти, Зимо білолиця; Ось сонечко не далеко, Згинь, Морозе, Морозенку! Згинь, Метелице і хуго! Згинь, нудьга, і сум, і туго! Ворогів ми побороли, Ви усі тепер на волі, Без примусу, по охоті! Нум до дружної роботи! Хор: Нумо разом до роботи, Без примусу, по охоті! Весна, Весна прийшла, Всім щастя принесла! Нумо разом всі до співу, Бо Весна усіх злучила! Завиваймо танки, Затинаймо веснянки! Нумо веснянки, Завиваймо танки! А вже весна, а вже красна, Із стріх вода капле, Молодому козаченьку Мандрівочка пахне. Як поїхав козаченько У чистеє поле. За ним, за ним дівчинонька: «Вернися, соколе!» - «Не вернуся, забарюся; Гордуєш ти мною, А вже ж буде те гордування Все перед тобою».

@ДмитроБогуславський-я4в 3 жыл бұрын

@@ViktorOstafeychuk це скарб!

@yuliayushenko1617 3 жыл бұрын

Дякуємо за таку красу, приємно було послухати.З Різдвом будьте здорові !!!

@larysapedersen6491 3 жыл бұрын

Божественний спів. Вічна музика М. Лисенка. Ще молодий тоді Д. Гнатюк. Як здорово! Старанні змогли донести до нас муз скарб. Сьогодні, під водохресні морози/холоди зігріває оперний спів на рідній мові 💓❄️💓❄️💓❄️. Дякую