Рет қаралды 8,347
Вілінську любили чоловіки й ненавиділи жінки. Доказом цьому є записи Катерини Юнґе, доньки графа Ф. Толстого й авторки спогадів про Тараса Шевченка, в якого вчилася малювати. Ось що вона писала про Вілінську: "Що є такого в цій жінці, що всі нею так захоплюються? Зовні - проста баба, відбиток чогось commun; противні білі очі з білими бровами та віями, пласке обличчя; в товаристві мовчить, ніяк її не розворушиш, відповідає тільки "так" і "ні". А всі мужчини втрачають від неї глузд: Тургенєв лежить біля її ніг, Герцен приїхав до неї в Бельгію, де його мало не схопили, Куліш через неї розлучився з дружиною, Пассек захопився аж так, що покинув свою працю, свою кар’єру, змарнів увесь і їде з нею, не зважаючи зовсім на те, що брат тільки-но видужав після гарячки, а мати захворіла з горя… Марковичева вміє так зробити, що її прихильники скрізь відстоюють її, вона покинула чоловіка, чудову людину - кажуть: "Він її не вартий"; покинула хлопця, тримала його, як собаку, на кухні - кажуть: "Її душа надто велична, щоб задовольнятися життєвими дрібницями". Як мене обурює ця жінка!"
Олена Пчілка називала Марка Вовчка "проклятою кацапкою, яка вкрала українську личину…"
Куліш називав Марію "мовчущим божеством", порівнював її душу з крутим берегом, на якому ростуть незрушні сосни і до якого йому так і вдалося причалити. Тургєнєв називав її "нерозгаданим сфінксом". За нею зітхали Боткін, Костомаров, Некрасов і навіть Лев Толстой. Про неї мріяв і Тарас Шевченко, хоча він швидко оцінив свої шанси і сам змінив ролі, написавши історичне "Моя ж ти доне…".
її шлюб із Опанасом Марковичем, за якого вона вийшла у 17, закінчився розлученням. Нехтуючи тодішніми патріархальними традиціями, заміжня Марія дозволяла собі без супроводу виїжджати на відпочинок за кордон, легко приймала чоловічий флірт. Про неї пліткували. Марія ніколи не спростовувала пліток і не давала інтерв’ю. "Поки я жива, біографія передчасна".
Другим її чоловіком був… молодий приятель її сина - Михайло Лобач-Жученко. У суспільстві такий мезальянс викликав осуд, але Марія вперто не давала інтерв’ю, була холодно-люб’язною і не чула того, чого не хотіла чути. Через багато років Борис розгорне її щоденник і прочитає, що вона пожалкувала про це одруження.