Особливості досудового розслідування кримінальних проступків (розслідування у формі дізнання)

[@ЮнийРеволюціонер]

Актуально, та дуже цікаво

[@Elenka_23_]

Дуже цікаво слухати Ваші лекції. Дякую за працю

[@YourLawRefill]

Більше лекцій з кримінального процесу: Оглядова лекція з Кримінального процесу (частина 1) - kzbin.info/www/bejne/b5itqJiHYriopJY Оглядова лекція з Кримінального процесу (частина 2) - kzbin.info/www/bejne/kJXWkIaPhrCXrtU Процес доказування у кримінальному провадженні - kzbin.info/www/bejne/gqaqqKBtrtmUrpI Поняття, властивості та джерела доказів у кримінальному провадженні - kzbin.info/www/bejne/lZ7XoGyBZZehgM0 Процесуальні джерела доказів у кримінальному провадженні - kzbin.info/www/bejne/bWKyiZ-Vlp2hjNk Запобіжні заходи, пов'язані із обмеженням свободи особи - kzbin.info/www/bejne/jJK4f4qgdtKapM0 Загальні положення досудового розслідування kzbin.info/www/bejne/p3OXg3mFrrl6is0 Слідчі (розшукові) дії kzbin.info/www/bejne/apSliJmZjbWZfbM Повідомлення про підозру kzbin.info/www/bejne/fIW3d5lqiaaUas0 Підготовче судове провадження у кримінальному процесі - kzbin.info/www/bejne/nmelmJ5moqlmirs Судовий розгляд у кримінальному провадженні - kzbin.info/www/bejne/fnu9nXSbjc-egdE Плейліст лекцій з криміналістики: kzbin.info/aero/PLoPiPopuNsceh0GfkxmtYiG84gNop4cta Плейліст лекцій з Теорії держави та права: kzbin.info/aero/PLoPiPopuNscfXYKNs4WYvfyHP0JNzzYqQ

[@Александр_Православный_есмь]

Дуже дякую за це відео, на екзамені було питання про це!

[@dlime2703]

Якщо немає потепілої сторони взагалі чи законий розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені?

[@YourLawRefill]

Якщо від такого кримінального правопорушення постраждали тільки суспільні чи державні інтереси (тобто окремого потерпілого немає) спрощений розгляд цілком законний і логічний за умови дотримання вимог ст. 302 КПК; якщо ж потерпілий від такого проступку є, але його згоду не отримано - спрощений розгляд не можливий

[@dlime2703]

​@@YourLawRefill в тому то і суть, що на мою думку у разі відсутності потерпілої сторони неможливо виконати вимоги п.2 ч.3 ст.302 КПК України, і якщо ця норма є імперативною то суди не мають права застосовувати дану норму, на власний розсуд зменшуючи обсяг необхідних матеріалівна кп для подачі до суду

[@YourLawRefill]

@@dlime2703 положення ст. 302 сформульовані з точки зору законотворчої техніки не оптимально, це факт. Але якщо тлумачити норму так буквально, як ви пропонуєте, до для застосування механізму спрощеного розгляду ще й "представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження" є обов'язковим учасником провадження. Тут треба застосовувати телеологічне (цільове) тлумачення. Мета даної норми - забезпечити позасудовий спосіб вирішення кримінально-правового спору. Якщо потерпілого немає, сторони спору це держава (в особі прокурора) і правопорушник. Якщо є потерпілий - він додається як зацікавлена особа і його згода так само вимагається. Окрім того, змоделюємо ситуацію де потерпілий відсутній. Сторони спору: прокурор та підозрюваний погоджуються на спрощений розгляд, спір вирішено, суду лишається перевірити дотримання формальних вимог і логіки викладення даних в обвинувальному акті. За такої ситуації всі задоволені, нікому апелювати до неправильного застосування п. 2. ч. 3 ст. 302. Така моя особиста позиція)

[@im9267]

Який строк проведення дізнання до повідомлення про підозру? Правильно розумію: не визначений (розумні строки)?

[@YourLawRefill]

Так, ні у ст. 219, ні в статтях 298-302 цей строк не визначено, що є прогалиною у законодавстві. Науковці та адвокати пишуть, що з урахуванням формулювання ч. 2 ст. 298 "Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави", потрібно застосовувати загальне положення - п. 1 ч. 2 ст. 219 и прирівнювати проступки до нетяжких злочинів. Такий вихід з ситуації сумнівний, але як я розумію є судова практика, в якій слідчі судді саме такий підхід застосовують

[@im9267]

@@YourLawRefill хоча в ч. 2 ст. 219 досить чітко прописано, що застосовується до «…злочину»… Можливо знаєте, які норми можливо опосередковано використати для обґрунтування тієї думики, що слід застосовувати п.1 ч. 2 ст. 219

[@im9267]

Або посилання на рішення, де це описується?

[@YourLawRefill]

@@im9267 Ось рішення Київської апеляції reyestr.court.gov.ua/Review/92214734 , але жодного обґрунтування у ньому немає, просто як факт того що суд застосував аналогію закону (ось джерело, в якому знайшов номер справи: radako.com.ua/news/yak-dovgo-mozhe-trivati-diznannya-bez-vruchennya-osobi-pidozri ). Якби я намагався обґрунтувати таке рішення, почав би з ч. 6. ст. 9 КПК і далі через засади законності, публічності та розумності строків виходив би на ч. 2 ст. 298 та п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК. Ну і шукайте аналогічні ухвали судів в реєстрі за ключовими словами, посилайтеся на них в обґрунуванні) Але повторюю, підхід сумнівний.

[@im9267]

@@YourLawRefill Дякую за відповідь!

[@ІванСтрик]

Цікаво!