Підбір добрив для озимих зернових.

[@олегбондаренко-х2ю]

При посеве в сухую землю стоит ли вообще ставить удобрения? При малых осадках возможен ожег растения. В этом году уже были случаи. Растения при наличии удобрение интенсивно используют влагу и земля быстро пересыхает. В условиях недостаточного увлажнения использовать удобрения рискованно. Выбор делает каждый сам.

[@GROWEX]

Так, все вірно. Азот для зв‘язування з грунтом «бере на себе» відповідну кількість вологи. Остаточне рішення давати добрива чи не давати і якщо давати то в якій кількості приймає господар (власник), і дуже добре якщо в нього є досвід попередніх років. Завдання Гровекс - полягає в наданні консультацій, а кінцеве рішення ЗАВЖДИ ЗА ВАМИ

[@agrilab_ua]

Так, справді. Ймовірність опіку в посушливих умовах є високою. І тут, окрім вмісту вологи в ґрунті, треба звернути увагу на такі моменти: 1. Сольовий індекс добрива. Сольовий індекс є високим для азотвмісних та калійних добрив. Для фосфорних він є низьким, що дозволяє їх вносити біля зернини без негативного впливу, але дотримуючись рекомендованих норм, адже більшість фосфорних добрив містить у своєму складі азот. 2. Розміщення гранули відносно зернини. Чим вищі норми і чим ближче добриво до насінини, тим більш ймовірним є опік від добрив із високим сольовим індексом.

[@ЗоринаПухальська]

Дякую

[@ТрактористФермер]

🖐Удачи🌾

[@GROWEX]

Взаємно!)

[@ЮрийЗолотаренко-з2ф]

Снял по пару! 100 НПК. С осени + 50 весной карбомиду + абакус + остальное !! Медас дала по 87ц.

[@GROWEX]

Дуже гарні результати!) А яка область у Вас?

[@ЮрийЗолотаренко-з2ф]

@@GROWEX не далеко от вас!! Конец Кировоградской начало Николаевской

[@GrandTour_Fan_Ukraine]

Доброго дня. Чим протруювали?

[@ЮрийЗолотаренко-з2ф]

@@GrandTour_Fan_Ukraine канонир Дуо

[@GrandTour_Fan_Ukraine]

@@ЮрийЗолотаренко-з2ф дякую А Ви звідки? Фермерую в селі Пушкове.

[@Stanislavskiy_Alexander]

Данные рекомендации подходят для озимого ячменя? Чем посоветуете обработать посевной материал если будет сеятся ячмень по ячменю. Территориально нахожусь в центре Одесской области. Спасибо.

[@GROWEX]

Всцелом рекомендации аналогично подходят и для озимого ячменя, основная разница закопана в защите и то уже только после 37-й фазы ВВСН. Так как, в Одесской области с осадками тоже не сладко, то основной акцент в питании делайте на осень и зиму. Фосфор-калий под основную обработку или с посевом, азот - по мерзлоталому

[@agrilab_ua]

Підходи схожі, а потреби в елементах кількісно трохи відрізняються. В Одеській обл. грунти переважно високозабезпечені калієм, і слабозабезпечені рухомими сполуками фосфору. Тому врахуйте це при побудові системи живлення, а краще провести агрохімічне обстеження.

[@otamansirko3624]

ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ КОЛИ ЗАРОБИВ СТЕРНЮ А МОЖЕ СПАЛИВ ЯК І СКІЛЬКИ РАЗІВ ОБРОБИВ ЩО ДАВАВ ПІД ПОПЕРЕДНІЙ УРОЖАЙ І Т Д ЯСНО ЩО АЗОТ ПОТРІБНО ФОСФОР СІРКА ЦЕ АМОФОС ПО 150 КІЛО НА ГА А ОСТАЛЬНЕ ПО АНАЛІЗУ ВСХОДІВ УДАЧІ

[@tarasbulba84]

Доброї ночі.Так а як же загнати комплексне добриво у нижчі шари грунту ?

[@GROWEX]

Спеціальними агрегатами для стрічкового внесення, в яких є такі робочі органи як анкерний сошник або диск, монодиск, турбодиск. Розподілювачем мінеральних добрив під глибокі обробітки грунту (тільки в такому разі норма добрив потребує збільшення), а саме під глибоку (вирівнюючу) культивацію, під дискування важки дисковими боронами, під оранку

[@agrilab_ua]

Варіанти завжди є. І не обов’язково мова йде про глибокий обробіток. Якщо обробіток мінімальний, то потрібно «з розумом» віднестися до норм комплексного добрива. Калій може проникнути у глибші шари, особливо на ґрунтах легкого гранулометричного складу за умов достатньої кількості опадів. Фосфор буде там, де його внесли.

[@Volodymyr-1988-Lysak]

Доброго дня. Скажіть будь ласка мені таку інформацію. Я посіяв озиму пшеницю, після дощів багато насіння яке проросло осталося на поверхні землі, чи можна повторно заробити його бороною? Дякую...

[@GROWEX]

Все не заробите, а те що проросло - після зуба чи пружини далі вкорінюватись вже не буде, це не бур‘ян. Люди є по нулю лійкою сіють і сходить і добре сходить. Не спішіть, дочекайтесь повних сходів - а там вже приймете вірне рішення

[@Volodymyr-1988-Lysak]

@@GROWEX дякую...

[@ОксанаБілик-я5м]

Підкажіть пожалуста я хочу обробити зимову пшеницю, яким протруйником лутше

[@GROWEX]

Венцедор/ламдекс, кайзер

[@ВікторСтаневич-щ9н]

Доброго дня, підскажіть будь ласка, яке добриво та в який кількості краще внести під посів пшениці після ріпаку ( тарногран 3-10-21, любофоска 5-15-20, нітроамофоска16-16-16, ЯраМіла 12-24-12 5-10-25)Рівненщина суглинок.

[@GROWEX]

1) ЯраМіла 2) Нітроамофоска 3) Любофоска 4) Рівненщина 5) Тарногран

[@GROWEX]

Якщо чорнозем до 150 кг; Піски - до 200. Інше довгесете по мерзлоталому

[@ВікторСтаневич-щ9н]

@@GROWEX а яке з перелічених добрив краще? Чи може порадите щось інше?

[@GROWEX]

З Вашого запропонованого переліку послідовність адаптованішого добрива (кращого) під вище вказані умови позначили зліва на право в послідовності від одного до п‘яти

[@vladislavmoklyak4151]

Бачив ще цікаву формулу під озимину. 14 - 22 - 7 (+20 сірка) і по 0.1 Zn та В

[@GROWEX]

Якщо дивитись на це в загальному розумінні, то так, цікава комбінація)

[@ВикторияСкородинская-ж3ф]

🔥🔥🔥

[@GROWEX]

☺️

[@ПетроПетро-ю4т]

При посіві пшениці хочу внести 100кг Сульфоамофоса 20:20:13 чи краще Суперагро 12:24, південь Кіровоградської обл.

[@GROWEX]

Якщо після соняшнику то схиляємось до сульфоамофоса

[@СергейШматок-ц4й]

Здравствуйте!Так с каким же удобрением сеять пшеницу? 🤔🤔🤔

[@GROWEX]

З тим що найоптимальніше підійде під ваші індивідуальні умови

[@НиколайВернедубенко-ф6к]

@@GROWEX 👍😂

[@GROWEX]

Просто перед цим було 3-4 подібних запитання, стомило протягом години одне і теж описувати)))

[@НиколайВернедубенко-ф6к]

@@GROWEX на Бога рассчитывай и сам не плошай..)))

[@GROWEX]

Амінь👌😀

[@СергейКапитанов-е1ш]

Вегетация вегетацией! Но у меня вопрос,при какой температуре у растение пшеницы блокируется потребление макро элементов,например фосфор?

[@GROWEX]

В загальному межа «пробудження» і «завмирання» озимих зернових це середньодобова температура 5 градусів цельсія протягом кількох днів. Конкретно по кожному елементі це дужечко вузько-спеціалізоване запитання яке на даний час в виробництві суттєвого практичного значення немає. В наші дні цим хібащо науковим структурам є сенс поперейматись. Можливо через років 50 коли у виробництві все буде прям супер ідеально, то тоді можна буде копнути ще глибше в сторону фізіології та біохімії рослин. Наприклад толку вам з того чи буде на початку грудня вже засвоюватись фосфор озимою пшеницею з внесеного під культивацію амофосу якщо трактор яким планується сіяти пшеницю «місяць стаїть на сєрвісі і не панятна скока то яго іще будуть рабіть». В загальному амофос внесли - і це вже супер, це вже як мінімум буде краще ніж з весни

[@agrilab_ua]

Фосфорне живлення блокується при низьких температурах: якщо при +20 - відносна доступність фосфору сягає 100%, то при +15 - знижується до 40-50%. І чим холодніше, тим менша доступність. Але ростові процеси при низьки температурах призупиняються. Відповідно й коренева система, яка й має споживати фосфор, не росте.

[@Дімонфермер-д6х]

Планирую сеять пшеницу по пшенице с амофосом 10:46 по 200кг в рядок.Как вы смотрите на такую дозу?

[@GROWEX]

Судячи суто з фізіології рослин і загальної характеристики грунтів України - дуже і дууже позитивно 🤓

[@GROWEX]

Тільки ж при умові що не безпосередньо в рядок з насінням, а дещо в стороні від рядка чи в міжрядді

[@АндрейАнатольевич-ю3п]

Нивкоем случае,в рядок хватит 50 кг,лучше весной подкормить селитрой два раза по 80-100кг,если хочеш всетаки внести,то до посева сплошняком,но весенняя подкормка обязательна.

[@АндрюхаВасильевич-ъ1з]

@@АндрейАнатольевич-ю3п Весною азота Двести кил как минимум. Колхозный агроном говорил: меньше двухсот килограмм не чего ее(пшеницу) толочить. Дробное внесение обязательно.

[@cn8705]

Действие аммофоса 10:40 стало видно по пшенице через 50 дней от посева

[@GROWEX]

І це вже як одна із практичних причин чому фосфорні добрива потрібно давати з осені

[@ТатьянаПроценко-ф8и]

Ніякоі контретики про все і ні про що маса добрив вітчизняного та зарубіжного виробництва можна взяти пять кращих на Вашу думку і зробити аналіз з назви ролика на це і надіялись

[@GROWEX]

Кожен може взяти щсь корисне з отриманої інформації 😉

[@Sasha-nu1zn]

Колись, під пшеницю після люцерни розкидали під оранку 60 т/га гною.

[@GROWEX]

Теж щас тому гною взятись((

[@Sasha-nu1zn]

@@GROWEX ну на район є ще 4-5-6 господарств котрі займаються тваринництвом. Я навів це як ще один приклад удобрення озимої.

[@СергейКапитанов-е1ш]

Ещё вопрос, а пш почвы никак не влияет на усваемость удобрений?

[@GROWEX]

Так, впливає і дуже суттєво. Наприклад при оптимальних умовах основна коренева система якоїсь там культури нехай то біде гібрид льону довгунця з гарбатим китом проникає на глибину 40см. Тобто площа живлення одного гектару вірна об’єму 4 000 кубічних ментрів. А якщо на глибині 15см є місце для плужної підошви яка унеможливлює проникненню кореня в глибші шари, то «робочий» об‘єм живлення одного га. вже буде більш ніж у два рази менший. І це ми тільки розглянули негативний валив на зміну об‘єму живлення. А ще є вологоутримна здатність грунту і багато багато іншого що в апріорі «зав‘язано» з «переварюванням» добрив грунтом.

[@agrilab_ua]

рН - один з показників, що визначає умови живлення рослини. Відповідно, за критичних показників рН (наприклад, дуже кислого або дуже лужного) потрібно проводити меліоративні заходи. Інакше буде нижчим і коефіцієнт використання елементів живлення із добрив, і потенціал рослини.

[@Игорь-е2о4ю]

Після ранньоталого внесення селітри друге підживлення в рядок сівалкой чим краще проводить селітрою чи карбомідом?

[@GROWEX]

Від селітри отримаєте більш подовжений ефект, тому селітра

[@tarasbulba84]

@@GROWEX як так? Карбомід же добриво довше.

[@Игорь-е2о4ю]

Я теж щось не зрозумів карбамід же ш вроді довше діє?

[@GROWEX]

Перепрошую і приношу всім вибачення. Вечір був пізній, запитань багато, формулювання відповіді було не вичерпним. Логіка така що селітра за рахунок поєднання нітратної і амонійної форм починає працювати як відразу так і в подальшій перспективі. А амідна форма в карбаміді спершу «ніби як з певним вікном бездіяльності» і аж потім починає давати результат. У випадку весняного відновлення вегетації більш надійним рішенням буде використання аміачно-нітратного добрива (селітри), у вибадку з карбамідом коли амідна форма перйде в амонійну та нітратну (тобто доступні форми для засвоювання кореневою системою) пройде певен час і за який винекне загроза того що то можливо в грунті вже не буде тих необхідних запасів вологи що мають місце по відновленню вегетації, і жадана корисна дія може навпаки обернутись в не бажану. Коротко кажучи для нівелювання ризиків доцільніше обрати селітру

[@tarasbulba84]

@@GROWEX перепрошення прийняте)

[@ВласенкоЕдуард]

120 кг діамофоски по соняшнику в рядки нормально . чи можна більше ?

[@GROWEX]

Доброго вечора. Так як верхній шар пересихає, за рік все соняшник не візьме) припосіві достатньо 10-15 кг д.р. Фосфору

[@ВласенкоЕдуард]

@@GROWEX дякую!

[@ДмитрийХмара-р6й]

аммофос как основное в Винницкой обл., можно применить?

[@GROWEX]

Судячи з області - так, звичайно. Проте більше значення має власне культура під яку плануєте під основне вносити амофос. Ну а опади взагалі тема окрема і достименно показова тільки вам, так як не те що в мажах області, а навіть в межах села кількість опадів варіює

[@ДмитрийХмара-р6й]

@@GROWEX озимая пшеница в рядок и под пахоту на яровые и кукурузу

[@GROWEX]

Так, супер, Ваше рішення - чудове!)👍

[@agrilab_ua]

Грунтові умови Вінницької обл. - від легких за гранулометричним складом сірих грунтів до важкосуглинкових чорноземів. Амофос краще підійде якраз для чорноземних грунтів (за умови високого вмісту рухомих сполук калію), а для сірих, світло-сірих і темно-сірих - краще підійде комплексне із фосфором та калієм (наприклад, діамофоска). Більш предметно можна описати за умови наявності результатів агрохімічного аналізу.

[@СергейДобрый-н4н]

👍🏻👍🏻👍🏻

[@GROWEX]

😉

[@АндрійГлавацький-ь2е]

Які саме мікроелементи доцільно вносити під озимину і який від них ефект?

[@GROWEX]

Всі мікроелементи необхідні, навіть ті що ще достименно не вивчені. Приклад: 1888рік люди думають що знають все про Землю, але в той же час продовжують помічати як спалюють інакодумців що вважають пласку поверхню Землі сферично-подібною - правда ж смішно)). І інший приклад 2020 рік - люди думають що вивчили всі основні елементи живлення рослин, але продовжують помічати що тепличні помідори в край не такі як з грядки. Тому для повного проходження всіх тих біохімічних процесів в життєвому циклі рослини що запрограмовані в її ДНК їй потрібні всі необхідні для цього елементи. На сьогодні відомо 17 елементів живлення рослин. Потреба в елементах живлення рослин змінюється в залежності від самого виду с/г рослини (якщо цікаво - на цю тему є курс з живлення рослин). Та в більшій мірі суттєвість впливу елементів живлення рослин до кількості елементів живлення рослин прямо пропорційна послідовності впорядкування елементів живлення рослин в напрямку від макроелементів до мікроелементів. Під озимину з мікроелементів потрібні залізо, марганець, цинк, мідь, молібден та бор. Їх кількість можна визначити балансовим методом. А про їх значення можна знайти чимало інформації з джерел в мережі інтернет (в тому числі сайті компанії Гровекс).

[@agrilab_ua]

Рішення потрібно приймати на основі результатів аналізу грунту. В першу чергу, для пшениці потрібно звернути увагу на мідь і марганець. За низького вмісту цих та інших мікроелементів є сенс використовувати добрива, що містять їх у своєму складі. Ефект буде залежати від забезпечності у грунті та потреби культури: якщо мікроелемента у грунті мало - то відзив культури на його внесення буде високим. І навпаки: якщо ступінь забезпечення рухомими формами є високим, то з великою ймовірністю суттєвого ефекту від внесення ви не отримаєте. Крім того, варто звертати увагу не лише на вміст елементів живлення, а й на інші параметри ґрунту, які визначають їх доступність.

[@СергейКапитанов-е1ш]

А ещё азот не блокирует усваемость фосфора? И наоборот? При каких температурах блокируется потребление макро элементов,например фосфора?

[@GROWEX]

Можливо є місце ситуаціям при яких надлишок азоту перешкоджатиме доступності фосфору, але то дуже відносні ситуації. Міркуючи про живлення буде хибно вести діалог лише про елементи живлення, в апріорі судити можна лише відносно прив’язки до певної культури, так як потреба конкретної культури суттєво різниться. Для уникнення небажаних явищ антагонізму (і тому подібних явищ) потрібно дотримуватись рекомендованих співвідношень. Стосовно фосфору - зі зниженням температури грунту знижується його засвоюваність; менше 10 градусів цельсія (як показує практика) зниження суттєве, при температурі 5 і нижче засвоюваність припиняється. Але знову ж таки все відносно фізіології конкретної культури. І скаржитись тут нінащо, така природа, так є і так має бути. В противному випадку це могло б спричинити інші, ще гірші явища, ніж, наприклад, фіолетове забервлення листків кукурудзи

[@agrilab_ua]

Фосфорне живлення блокується при низьких температурах: якщо при +20 - відносна доступність фосфору сягає 100%, то при +15 - знижується до 40-50%. І чим холодніше, тим менша доступність (але й ростові процеси при таких температурах призупиняються).

[@ВладиславДмитренко-й3щ]

Дождя надо !

[@GROWEX]

Це без варіантів)

[@bodya-agrar-borovik.]

Чи є доцільним внесення мікро добрив з осені по вегетації пшениці?

[@GROWEX]

В ідеалі найефективніше вносити мікро добрива при посіві. По вегетації - ні, так як площа листової поверхі незначна і ефективність отримання користі від бакової суміші обприскувача дуже мала, а витрачати матеріальні цінності на міжряддя у випадку з підживленням звісно ж не доцільно. Проте якщо листова поверхня сигналізує нам всіма можливими кольорами світлофора, тобто є місце дефіциту мікроелементів (що часто спостерігається на бідних грунтах та по попереднику соняшнику) тоді звичайно довнесення мікроелементів по вегетації з осені буде виправдано цілком і повністю

[@agrilab_ua]

Мікродобрива по вегетації - мова йде про позакореневе підживлення. А отже, добрива мають діяти через листок. З високою ймовірністю площа листового апарату буде невеликою в осінній частині вегетації і добрива будуть в більшій мірі внесені на грунт. Якщо по результатах аналізу грунту є потреба у внесенні мікроелементів, то є більш ефективні рішення для забезпечення в перші фази вегетації, зокрема обробка насіння мікроелементами, або стартові комплексні добрива з мікроелементами, або внесення мікродобрив у грунт до посіву пшениці (за умови високої потреби).

[@АндрійНикитюк-ь5ш]

На скільки відсотків або повністю можна забезпечити пшеницю сіркою позакореневим підживленням?

[@GROWEX]

Загальна потреба на формування однієї тони всієї надземної частини ~ 4.4 кг з них 2,3 - зерно, а 2,1 - рослинні рештки (тобто те що повернеться назад). Але це без урахування того що нам залишив попередник і без урахування того що вже є в землі. Покищо зупиняємось на вище згаданих 4,4 кг/га. Тепер (пальцем в небо😄) заплануєм собі врожай 7 тон зерна. Де сім тон зерна там (+/-) 6 тон соломи, отже 13 тон «всякої всячини». Тепер 13 * на 4,4 отримуємо 57 кг сірки. Переводимо то всЬо в сульфат амонію кристалічний (бо сьогодні нам так захтілось), де вміст сірки (+/-) 21% і отримуємо (100%*57/21%) ~ 270 кг/га сульфату амонію (хай буде) по мерзлоталому. Ніби і чимало, та якщо зкинути на те що є в грунті (на це просто треба аналіз грунту) і дісталось від попередника (а тут вже хім.аналіз складу рослинних решток попередника) то дуже може бути що 100-150 кг/га сульфату амонію забезпечать потребу пшениці в сірці цілком і повністю. 150 кг сульфату амонію це десь 30 кг сірки і це ми приймемо за 100% потреби під наш запланований врожай. Тепер переходимо до позакореневого живлення... Сьогодні вибір впаде на сульфат магнію (розчинний (той що в біленьких мішечка по 25кг)), там вміст сірки ~ 30%. Так щоб без опіків, дати ми його можемо кілограм ~ 5 (багато ж чого від вологозабезпечення залежить і стану культури), а це 1,5 кг сірки. Якщо дану процедуру провести двічі (наприклад раз після відновлення кущення і раз у вихід в трубку) то буде 3 кг.Тепер якщо 30кг це 100%, то 3кг це 10%. Отже (дужечко орієнтовно) позакореневим підживленням компенсувати потребу озимої пшениці в сірці можна на 10%.

[@АндрійНикитюк-ь5ш]

@@GROWEX зрозуміло і дякую!!!

[@agrilab_ua]

Краще працювати сіркою через грунтове внесення у весняній частині вегетації пшениці. Потреба в сірці (кг/га) визначається на основі результатів агрохім. обстеження і уточнюється на основі результатів діагностики азотного живлення. Але в загальному прийнято, що для ефективного використання 10 кг д.р. азоту пшеницею потрібно близько 1-1,5 кг д.р. сірки. Тобто в період внесення основної кількості азотних добрив (мерзлоталий грунт - весняне відновлення вегетації) потрібно довнести сірку. Як варіант, це грунтове внесення добрив, що містять азот і сірку (сульфат амонію, КАС+S, Салетросан або інше).

[@АндрійНикитюк-ь5ш]

@@agrilab_ua дякую

[@АндрійНикитюк-ь5ш]

@@agrilab_ua скажіть якщо сірку внести з осені в комплексному добриві чи залишиться сірка на весну для рослини?

[@liliancreciun6615]

Для молдован вставьте субтитры.Спосиба.

[@GROWEX]

Скоро будуть субтитри російською мовою)

[@СашаБорисюк-о4ь]

А як щодо гербіцидів зосені по пшениці?

[@GROWEX]

Тільки якщо конкуренція з культурою значно суттєва і даний бур‘ян озимий або зимуючий

[@Fermer-Poltava]

В тому році сіяв озиму всю на круг з 120 НПК 16:16:16. І убирав 3.8-.4.2 тонни з га. І лише одне поле посіяв з 120 кг карбаміду і воно дало 5.5 т/га. Так тому, що це поле з 5.5 т/га після пару, а решта після соняха.

[@GROWEX]

Можливо причина в попереднику ПАР, можливо в більшій кількості азоту (в нпк це 19 кг, в карбаміда - 55, і це суттєва різниця). А можливо це сума факторів. Тут отак відразу й не скажеш

[@vsevolodmizin4576]

@@GROWEX в карбаміду 46 азоту, а не 55.

[@vsevolodmizin4576]

Різні попередники, а ще нпк 16 це нітроамофоска? То вона буде розчинятися 2 роки, а карбамід використається в рік внесення. Це також треба враховувати. Замість нітроамофоски можна використовувати добрива з кращою розчинністю.

[@cn8705]

@@GROWEX Пар не вырабатывает фосфор , по этому его надо обязательно вносить с посевом пшеницы , весной дать только азотные и то не всегда

[@GROWEX]

В ста кілограмах так, але ж Олег вносив 120

[@ВолодимирВасянович-ы1ж]

а якщо пшениця по пшениці? дискування стерні-під оранку 130кг нпк 16 16 16 з селітрою 70кг. без припосівного. попередній урожай 44ц

[@GROWEX]

Негатив відсутності сівозміни і полягає в більшій потребі в живленні та захисті. Щоб компенсувати той негатив ви і даєте добрива. Тому власне сама наявність добрив це вже добре. Але важливу роль також відіграє доступність та вчасність. За рахунок лише зміни вчасності та доступності (теоретично) ви можете досягти ще кращого ефекту при тій же само кількості добрив. А саме: нпк дати не під основний, а при посіві чи перед дискуванням (лущенням) стерні і цим само дати змогу краще загартуватись всходам до входження в стан зимого спокою, а селітрою підживити «по мерзлоталому» (тим само допомогти зняти стрес після екстримальних «наших» зим).

[@ВолодимирВасянович-ы1ж]

@@GROWEX дякую за відповідь

[@bogdanyanovich829]

Если вы не знаете этой информации, то на вас распространяется поговорка ^ Век живи, век учись и дураком помрёшь ^!!!^ Внутренний голос (Подставные чувства, подставные мысли) . Оказывается это не естественно для человека. Мои наблюдения! Много слышал от людей что то, по поводу внутреннего голоса, какая то не бьяснимая нормальным наглядным доказательством, интуиция. С детства я ни во что не верю. Решил проверить тело своё мощным металлоискателем. Металлоискатель сработал на голову и руки, имеются значит металлические ( не железные, так как не магнитятся даже сильными неодимовыми магнитами) маленькие предметы! Такой вот привет из роддома, о котором не ставят почему то в известность родителей! После этого мне стало интересно, и я сделал МРТ головы ( для начала, так как стоимость процедуры не дешевая) и обнаружил радио имплантат возле правого уха, который как я понимаю имплантировали мне в роддоме, и это не голоса это чувства, так как идет непрерывная работа по нервной системе! Роздупляйтесь, это кремль гнида, и спецслужбы( это не голоса, это не внутренний голос, это не порчи, это не сглазы, это не магия, это не бог, это не карма, это не душа, это не привидения, это не террористы, не чёрт, не сатана, не привидения, ни какие не тонкие миры, это не соседи, вас ни кто не преследует, вам ни кто не угражает), мы живём под придуманной кем-то программой. А ещё в помощь вам металло искатель, желательно мощный, так как деталька маленькая. Garrett 400 на личном опыте срабатывает на эти импланты! Я рождён ещё при союзе в 87-м году и как я понимаю имплантанты ставились в роддоме всем или очень многим и об этом родителей в известность не ставили + прививки (прививание в тело человека, посторонних микроорганизмов, а потом начинаются желтухи, краснухи, ветрянки, раки, бородавки и прочий геморой!) Система такая, об этом ни кто не должен был знать, но под контролем власти хотят держать каждый мозг! И все что вам послышалось или показалось, лишние навязчивые мысли в голове, непонятные переживания или даже дёргается глаз) это всё система отвлекает нас от чего то важного, в нашей личной жизни! Объяснение простое, спецслужбы хотят что бы все на них работали, они не хотят, что бы каждый развивался и становился автономной частью! Система злая, (этим, если и спец службы заправляют, то не сами люди, это программа-bot ) и всё зависит о чём ты думаешь, много нервов и настроения мне попортить хотела, постоянные обсуждения. 3 года я терпел этот искусственный невроз и разбирался в чем дело, так как в себе уверен и здоров! К врачам безполезно обращаться так как их не специализировали в таких технологиях и тайных проделках самозваных спецслужб, вам не помогут не психиатры, ни бабки-целительницы, не исповеди у батюшки ни психологи ни психотерапевты ни остальные прочие, только выявлять металлоискателем имплантированные места на теле самостоятельно и настоятельно брать направление к хирургу на операцию, типа у вас там киста или фиброма или ещё что то! Такие вот делишки. Система не хотела отпускать меня домой в частный сектор из города! Те люди которые не вникают в это полностью, они называют это подсказками внутреннего голоса. Вообще у чистого и не имплантированного человека не может быть внутреннего голоса, и слышать человек сам себя не должен, а только понимать, мыслей не должно быть слышно. Это програмка работает по всем, как минимум по всей территории бывшего СССР !! Если вы видите сновидения, это значит, в теле есть радио-устройства! Человек без имплантантов сновидения не видет, сон является просто спокойным ночным отдыхом! И утром проснувшись нету заморочек, что за сон и что бы это могло значить!! Программка всячески отвлекает и от медитаций и морочит голову! Массоны это спецслужбы! Они по одному работают в роддомах и воинских частях, они на отдельных правах, почему-то, сидят в отдельных кабинетах и контролируют через програмку, по месту, тех кого нужно, пользовались тем, что общество не знала про эти технологии! Населению частных секторов вообще нет ни минуты покоя. Есть ещё в интернете такая тема как, Менталитет Краба - Crab Bucket Theory, и тема эта работает через эти же имплантанты и подставные мысли,, если вы ведётесь на эти мысли и необдуманно сразу действуете, вы сбиваете или отвлекаете человека, который не сидит в этом ведре. Вот вам и жизнь с богом в душе))))А на деле занозы в теле^^! Поэтому в жизни всё как то не так как хотелось бы√!! И многие не понимают почему! Всё же вроде делаю нормально и стараюсь !)))'''''√

[@GROWEX]

Так он де собака порила... Емм, стоп, а якщо перепрограмувати, та підрульку поставити, щоб і карту полів і інфу по засміченості і по забезпеченню нпк закинути. Щоб при прийнятті важливих агрорішень відразу (як в гугл картах) найліпший шлях підказував той чіп. Можна так? Чи може хочаби договір з службами тими закласти щоб так можна було? Ви це питання контролюйте, вдруг що, відразу інформуйте, потім відосік знімемо, Агросверу та САС підключим. І буде тєма і буде двіжуха і вальнем разом другу зелену революцію 🤓🤖🌾

[@АнатолийБевз-м6ш]

ДААААААА......Пора......Пора в психушку!

[@НанофермерХарьков]

Я родом из СССР имплант сгорел ещё в 90 х от большого количества самогона с салом( благодаря медицине СССР и качественному натурпродукту 12 лет бухать курить и работать на т150 и газ 53 а щас молодежь от бутылки пива с копыт падает) единственное во что верю то что нас выживают с нашей пролитой кровью наших предков земли медленно,завуалированно ,но планомерно четко

[@GROWEX]

То ж вже давно звілтняють за вживання спиртих напоїв на виробництві

[@АнатолийПанасенко-и4ф]

А ні слова про ЖКУ .

[@GROWEX]

Нуу не все відразу, але дякуємо за зауваження, матемемо завдання на майбутнє😏

[@КостяОлійник-н3н]

@@GROWEX Добрий день!! Скажіть будь ласка чи можна при посіві пшениці дати карбомід або силітру???

[@КостяОлійник-н3н]

@@GROWEX Попередник була пшениця??

[@GROWEX]

Можна, якщо селітру і не багато. Чому карбамід ні - тому що поки він почне діяти, то як і у війнах престолів, зима буде близько. Селітра почне діяти відразу, АЛЕ надмірна кількість азоту спричинить переростання вегетативної маси, що в свою чергу призвиде до зниження концентрації цукрів в соці рослини - а це пряме зниження холодо- та морозостійкості. Але сам азот для росту треба, просто не багато - в рядок до ста, під передпосівну культивацію до 150кг/га

[@КостяОлійник-н3н]

@@GROWEX Дякую!!

[@МиколаГрипас]

З такими цінами на добрива мабуть всі вноситимуть мінімум

[@GROWEX]

Скоріше з все))

[@ПростоБеря]

+

[@GROWEX]

+ )

[@СергейКапитанов-е1ш]

Вывод! Делать анализ грунта!!!

[@GROWEX]

👍 Як мінімум тому що в більшості випадків це суттєво допомагає економити. При умові що аналіз - якісний

[@ThepainofAquarius]

@@GROWEX А где зробити той якісний аналіз?Херсон.

[@GROWEX]

Особисто ми рекомендуємо Агрілаб - компанія що відповідає за свою якість, компанія послугами якої регулярно користуються численні як великі так і малі господарства. Звичайно Ви можете промоніторте інститути як державні так і приватні в своєму окрузі, поспілкуватись з колегами. Але головне - коли знайдете лабораторію, то не бійтесь запитувати чи то в директора закладу чи в лаборантів як саме вони то все роблять. Хоча би побудьте присутніми при відборі зразків. Перш за все тому що ви фінансуєте цю «двіжуху». Бо, нажаль, узв‘язку з тим що в нашій ненці мало що контролюється і регулюється, можна потрапити в «просак». Аналізи, аби як, типу, відібрали, карти часів СРСР відкрили, пальцем в небо дані підкорегували, вам якісь недостовірні дані роздрукували, руки помили і забули...

[@СергейКапитанов-е1ш]

@@GROWEX Спасибі великє! Красавці!

[@ВолодимирБондар-щ4г]

Знаю, що ваші земляки з ТД "Долинське" роблять аналізи і систему удобрення в Агрілаб. Розповідали про це на минулій конференції ВАР

[@Alex8Zajec]

А фосфат калію піде

[@GROWEX]

Звичайно

[@киращука-ъ6э]

Что с волосами у ведущей?Много суржика в речи.ПОРАБОТАЙ НАД СОБОЙ!.

[@aleksandrkherson]

Завидуешь?

[@GROWEX]

Дякуємо за відгук, ми добре розуміємо що Щука це риба-хижак. Проте підримку серед агроконтенту маємо хорошу, тому і себе вважаємо рибою не маленькою. Якщо, власне, вирощування врожаю Вам не цікаве - проходьте далі 🤗

[@владим-р3н]

Тобl напевно чоловlк не дае.