Вона в епіцентрі жорстокої битви, Вона на колінах у стані молитви. Простуджена вітром, тремтить на морозі. Моя Батьківщина простоволоса. Сльозою гаптована, вишита часом, Вірить, що все буде все зовсім інакше. Зійде наше сонце і перемога, Несемо надію, благаючи Бога! Приспів: Білим по білому чи синьо-жовта, Простими нитками або в позолоті, Вишита долею на полотні Синівська любов до своєї землі! В окопах вмирали нескорені діти, Канвою лягали похилені квіти. Кожна людина, що кров проливала, На вишиванках хрестиком стала! Пам'ять про вас у віках не зітреться, Ви піснею стали у нашому серці, А ті, що живі, серед попелу й муки, Підносять до Бога свій голос і руки!.. Її розпинали і словом ганьбили, Любов до свободи тече в її жилах, Моя Україна, просмалена димом, Дихає в небо устами святими! Приспів. Від серця до серця нитками прошите, Життя в нас одне і біда пережита! Як нитка до нитки, так ми поріднились, Коли за країну всі разом молились!
@ВікторіяОнищук-л9щ9 ай бұрын
Вона в епіцентрі жорстокої битви, Вона на колінах у стані молитви. Простуджена вітром, тремтить на морозі. Моя Батьківщина просто волоса. Сльозою гаптована, вишита часом, Вірить, що все буде все зовсім інакше. Зійде наше сонце і перемога, Несемо надію, благаючи Бога! Приспів: Білим по білому чи синьо-жовта, Простими нитками або в позолоті, Вишита долею на полотні Синівська любов до своєї землі! В окопах вмирали нескорені діти, Канвою лягали похилені квіти. Кожна людина, що кров проливала, На вишиванках хрестиком стала! Пам'ять про вас у віках не зітреться, Ви піснею стали у нашому серці, А ті, що живі, серед попелу й муки, Підносять до Бога свій голосі руки!.. Її розпинали і словом ганьбили, Любов до свободи тече в її жилах, Моя Україна, просмалена димом, Дихає в небо устами святими! Приспів. Від серця до серця нитками прошите, Життя в нас одне і біда пережита! Як нитка до нитки, так ми поріднились, Коли за країну всі разом Молились!