"Пархімове снідання"(1841), Г.Квітка-Основ'яненко, оповідання. Слухаємо українське!

Рет қаралды 1,721

AUDIOBOOKS.L.M

3 күн бұрын

• Григорій Квітка-Основ’...
Твори Г. Квітки-Основ’яненка на моєму каналі.
Читає Лілія Мироненко.
"Не було і на усій слободі дурнішого, як Пархім Шеревертень...Дурний собі, та таки оженився, знайшов собі жінку. Пожалуй, багатенький то був, а через таку благодать дівчата не дуже дивляться, чи хороший, чи поганий, чи розумний, чи придуркуватий: аби в кишені повно було. Ось і тут такечки. Тільки задумав женитися наш Пархім, якраз і вискочила за нього дівка бойка; сама й посватала себе за нього, сама і весіллям орудувала, і як хотіла, так і вправилась".
Оповідання про те, як йолопа, бевзя Пархіма використовувала та обдурювала його власна корислива дружина Параска.
"Квітка був перший україньский писатель, що став писати прозою і писав о поважних річах та в поважний спосіб, коли перше на Україні звичайно думано, що україньска мова спосібна тілько до жартобливого і сьміховинного писаня. Одні твори єго витискають жалібні сльози, другівикапкують сердечний сьміх. Знаючи добре нарід, він описує вірно єго житє і єго почуваня, але не осьвічує всїх сторін того житя, а сьвіт і людей представляє нераз літшими та красшими, ніж они суть дійстло. Межи рускими писателями повістей Г.Ківітка займає коли не перше то одно з найперших місць". Юл.Романчук.

Пікірлер: 18

@audiobooks.l.m3910 2 күн бұрын

🌻📘🌿"Не було і на усій слободі дурнішого, як Пархім Шеревертень...Дурний собі, та таки оженився, знайшов собі жінку. Пожалуй, багатенький то був, а через таку благодать дівчата не дуже дивляться, чи хороший, чи поганий, чи розумний, чи придуркуватий: аби в кишені повно було. Ось і тут такечки. Тільки задумав женитися наш Пархім, якраз і вискочила за нього дівка бойка; сама й посватала себе за нього, сама і весіллям орудувала, і як хотіла, так і вправилась". Оповідання про те, як йолопа, бевзя Пархіма використовувала та обдурювала його власна корислива дружина Параска. "Квітка був перший україньский писатель, що став писати прозою і писав о поважних річах та в поважний спосіб, коли перше на Україні звичайно думано, що україньска мова спосібна тілько до жартобливого і сьміховинного писаня. Одні твори єго витискають жалібні сльози, другі викапкують сердечний сьміх. Знаючи добре нарід, він описує вірно єго житє і єго почуваня, але не осьвічує всїх сторін того житя, а сьвіт і людей представляє нераз літшими та красшими, ніж они суть дійстло. Межи рускими писателями повістей Г.Квітка займає коли не перше то одно з найперших місць". Юл.Романчук.