Приповідка про старого кенгуру (Редьярд Кіплінг) :: Вечірня казка про те, як кенгуру став кенгуру

Редьярд Кіплінг "Приповідка про старого кенгуру".
Надіслати відео з котиком можна сюди: t.me/vechirnya_kazka
Ілюстрації створено з допомогою ШІ на платформі DALL·E.
Редьярд Кіплінг. Казки: Для мол. шк. в. - К.: Веселка, 1984.
Звук на заставці: собака Дінго в дикій природі.
Аудіоказка "Приповідка про старого кенгуру".
Не завжди Кенгуру був такий, яким його ми бачимо тепер. Це було зовсім інше звірятко, на чотирьох куценьких ніжках, сіре, пухнасте й пихате.
Потанцювавши на пагорку посеред Австралії, він подався до маленького чародія Нка. Прийшов він до Нка вранці о шостій годині, ще до сніданку, та й каже:
- Зроби мене несхожим на всіх інших звірів, і то сьогодні ж до п’ятої години дня.
Підскочив Нка з піщаної відмілини, де він сидів, та як закричить:
- Забирайся геть!
Кенгуру був сірий, пухнастий і дуже пихатий. Потанцювавши на краю скелі посеред Австралії, він подався до середнього чародія Нкінга.
Прийшов він до Нкінга о восьмій ранку, вже після сніданку, та й каже:
Зроби мене несхожим на всіх інших звірів, зроби так, щоб я уславився, - і то сьогодні ж до п’ятої години дня.
Вискочив Нкінг з своєї нори в густій колючій траві та як закричить:
- Забирайся геть!
Кенгуру був сірий, пухнастий і дуже пихатий. Потанцювавши на піщаному схилі посеред Австралії, він подався до великого чародія Нконга.
Прийшов він до Нконга о десятій годині ранку, ще до обіду, та й каже.:
- Зроби мене несхожим на всіх інших звірів, зроби так, щоб слава ганялася за мною, - і то сьогодні ж до п’ятої години дня.
Вискочив Нконг з маленького соляного озерця, в якому купався, та як закричить:
- Гаразд, зроблю!
Гукнув Нконг Дінго, рудого пса Дінго, завжди голодного, завжди брудного, а гукнувши, показав на Кенгуру та й сказав:
- Дінго! Прокинься, Дінго! Бачиш отого танцюриста на гірці? Він хоче слави, він хоче, щоб його славно-преславно поганяли. Отак і зроби!
Підскочив тут Дінго, рудий пес Дінго, підскочив та й каже:
- Кого, отого пацючка?
Метнувся тут Дінго, рудий пес Дінго, завжди голодний, завжди брудний, і, роззявивши пащу, схожу на цеберко, помчав до Кенгуру.
Метнувся геть пихатий Кенгуру, побіг на чотирьох куценьких ніжках, немов той кролик.
На цьому, серденько моє, кінчається перша частина моєї казки!
Читати повністю: