Природні зони Євразії: Арктичні пустелі. Тундра й лісотундра. Ліси. Лісостепи й степи

Рет қаралды 3,007

Жыл бұрын

На величезній території Євразії є всі природні зони Північної півкулі: від вологих екваторіальних лісів до арктичних пустель. Вони мають добре виражене широтне простягання передусім у північній частині. Внаслідок поширення гір широтна зональність ускладнюється вертикальною поясністю. Євразія - це материк, де тисячоліття тому виникли найдавніші цивілізації, а нині там розвиваються наймогутніші держави світу. Тому, розглядаючи природні зони, необхідно розуміти, що їх природа значною мірою змінена людиною. Особливо це стосується Європи, де окультурені лани, міста і села, величезні кар’єри й шляхи майже не залишили місця дикій природі. У цій частині світу майже не лишилося нерозораних земель, первісних лісів і степів. Неторкані ландшафти збереглися тільки у віддалених арктичних і субарктичних районах, тайзі, засушливих пустелях і високогір’ях. В інших природних зонах вони є тільки в заповідниках і національних парках.
ЗОНИ АРКТИЧНОГО І СУБАРКТИЧНОГО ПОЯСІВ. На відміну від Північної Америки, у Євразії арктичні пустелі, тундра й лісотундра не заходять так далеко на південь. Проте простягання та природа цих зон на обох материках мають чимало спільного.
В арктичних пустелях, які охоплюють острови Північного Льодовитого океану та північне узбережжя материка, панує суворий арктичний клімат. Частина території покрита покривними льодовиками, тому поширені крижані й кам’янисті пустелі. У крижаних пустелях не утворюються ґрунти і не ростуть рослини, а в кам’янистих в умовах багаторічної мерзлоти на арктичних ґрунтах є лишайники і подекуди мохи. Нечисленні трав’яні рослини (ломикамінь, полярний мак) пристосувалися до холодних умов. Призвичаївся до холоду і північний олень, який має густу вовну і широкі копита, що полегшує йому пересування по снігу. У цій зоні мешкають також білий ведмідь, песець , лемінг . Улітку на узбережжях поширені пташині базари, де гніздяться чайки, чорнодзьобі казарки та інші птахи.
У тундрі зима така сама сувора, як і в арктичних пустелях, проте літо трохи тепліше. На тундрових глейових ґрунтах лишайники і мохи утворюють майже суцільний покрив. Серед осоки ростуть кущики брусниці та буяхів. Карликові береза і вільха, захищаючись від сильних вітрів, стеляться по землі. У тундрі живуть північний олень, песець, лемінг, на яких полює небезпечний хижак - полярний вовк. Поширені біла куріпка, полярна сова. Багато також водоплавних птахів: гусей, качок, гагар.
У лісотундрі літо тепліше, тому з’являються низькорослі берези, сосни, ялини. Узимку сюди з тундри відкочовують північний олень і песець. А з тайги заходять лось, бурий ведмідь, росомаха. Поширений заєць-біляк, який здатен змінювати колір густого пухнастого хутра відповідно до сезону року.
ЛІСОВІ ЗОНИ ПОМІРНОГО ПОЯСУ. Лісові ландшафти в Євразії поширені на значних територіях. Найбільша за площею - тайга. Клімат там тепліший і вологіший, ніж у тундрі, тому поширена деревна рослинність. На підзолистих ґрунтах ростуть хвойні породи дерев - ялина, ялиця, модрина, сибірська (кедрова) сосна. До них домішується береза. У тайзі живуть лось, рись, лисиця, лісова куниця, ласка. У глухих лісових хащах мешкає бурий ведмідь, який на зиму залягає в барліг і впадає у сплячку. Вовки тримаються зграями, завдяки гострому нюху вони відчувають здобич на відстані до 1,5 км. Високо на деревах влаштовують свої гнізда білки. Серед птахів поширені глухар, тетерук, кедрівка.
ЗОНИ ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУ. Клімат лісостепу та степу помірно континентальний і континентальний з недостатнім зволоженням.
У лісостепу - перехідній зоні, як ви вже знаєте, є рослини і лісу, і степу. На заході зони острівці лісу утворені дубовими гаями з домішками берези, липи і клена, а на сході - березовими гаями. На степових ділянках ростуть ковила, типчак, келерія, тимофіївка. Тваринний світ - це і лісові, і степові види: лось, куниця, білка, лісовий кіт, ховрах, великий тушканчик (земляний заєць) та ін.
У степах улітку спекотніше і посушливіше, тому часто бувають посухи, суховії, пилові бурі. Переважають каштанові та чорноземні ґрунти, відомі своєю родючістю. Степова рослинність - це злаки (ковила, типчак, келерія) та різнотрав’я (шавлія, полин, півники). Серед тварин дуже багато гризунів: ховрах, бабак, тушканчик. Водиться антилопа сайгак рідкісним став кінь Пржевальського. Із хижаків є степовий тхір, борсук, лисиця, вовк. Типові степові птахи: дрохва, степовий орел, сіра куріпка, жайворонок. Серед плазунів найбільш поширені степова гадюка і полоз. У XIX ст. назавжди зник дикий кінь тарпан, який колись водився у степах і лісостепах Європи.
Нині простори лісостепу і степу майже повністю розорані, там вирощують сільськогосподарські культури. Первісні природні ландшафти у вигляді невеликих ділянок збереглися лише у заповідниках.