Дякую за огляд на дікера, багато в чому згоден з вами, дікер після гаррі квеберта сповнений самоповторами на самого себе, стефані мейлер взагалі вийшла гаррі квебертом на мінімалках. Але справа аляски сандерс мені сподобалась, звісно по шкалі свіжості ця книга не витягає, і діккер тут повторює свій же грішок, коли притягає або навпаки відтягає деякі події задля сюжету. Але твір як на мене має сильний фінал, ну і стиль написання - це той же старий добрий гаррі квеберт, але з детективної точки зору історія в рази сильніша за стефані майлер.
@obad12023 ай бұрын
«Я завжди буду писати у відповідь» довга лежала на моїй поличці. Я, думаючи що це дитяча книга, віддала її у бібліотеку. Тепер завдяки вам пішла в бібліотеку і взяла ж читати свою книгу😅
@Alder-Helga2 ай бұрын
Для мене в сучасній інтерпретації "Гордість та упередження" це в чомусь трагедія: трагедія жінок, яких виховували в тій парадигмі, і які не мали іншої перспективи бачення світу *гордою і упередженою я там бачила саме героїню *"Грозовий перевал" у 13 років сприймався мною як щось містичне і психологічне, і трохи романтичне (з останнім поколінням)