дякую хай господь благословить хто говорить слово боже и хто слухае
@ОльгаКирпач-к8ф3 жыл бұрын
Дяка Богу за ваші проповіді! Нехай Господь вас благословить в подальшому служінні для слави Його!
@ninasveshnikova93093 жыл бұрын
На жаль Іван Зінчик уже в вічності... та його проповіді лунають і нині.
@марія-д4е Жыл бұрын
@@ninasveshnikova9309 а коли він помер? Він жив останні роки в Канаді?
@ДаринаАндрейчук-ф8о Жыл бұрын
Слава Богу ,я в дитинстві слухала проповідь по радіо,мені дуже любо чути цей голос проповідника!!!!!!!!!
@UkrainianPentecostal10 ай бұрын
@@марія-д4е Іван Дем'янович Зінчик народився 5 жовтня 1924 р. у с. Біличеве (тепер Чорнухинський р-н Полтавської обл.). У 1941 р. закінчив Гільцівську середню школу. У листопаді 1942 р. був примусово вивезений до Німеччини, де пройшов через пекло концтаборів (Гросрозен, Нордхаузен). У квітні 1949 р. емігрував до Канади - там закінчив біблійний коледж. Тривалий час був пастором церкви християн віри євангельської (п'ятидесятників) у Лондоні (пров. Онтаріо). 1969 р. здійснив поїздку на Україну, під час якої відвідав рідну Полтавщину. З першою проповідницькою програмою "Дорога до Бога" українською мовою (трансляція на Центральну і Східну Європу) виступив у жовтні 1970 р. на радіостанції IBRA побл. Ліссабона (Португалія). З початку 1990-тих років майже щороку приїздив на Україну як місіонер. Виступав з проповідями на зібраннях віруючих у Києві, Вінниці, Тернополі, Рівному, Львові, а також Чорнухах, Лохвиці, Миргороді. З 1992 р. до останніх днів життя вів на першій програмі Національного радіо України духовно- просвітницьку передачу "Жива Надія". Помер Іван Зінчик 5 вересня 2001 р. у Лондоні (Канада). Джерело: Шибанов Г. У серці з Богом і Україною: Пам'яті земляка // Нова праця. - Чорнухи. - 2001. - 22 верес.