Мої колишні... улюблені книги 🥴

[@knygodzungli]

Погуглила Синатру😅 По-перше, ніколи не думала, що крім кар‘єри співака він ще знімався у кіно та шоу, ну й мафія, звичайно) «Хрещеного батька» не читала, а під екранізацію заснула кілька років тому😂

[@ReadingMary]

От я атвічаю на пацанку, книга в мільйон разів цікавіша, аніж фільм 👌🏻

[@dianaweber4352]

Круто підійшли до теми. Справді, іноді, книжки у різний час по різному сприймаються

[@danarossa]

14:53 Ахахаха. Це тупо я. Свого часу прочитала майже усі випущені книги кінселли в тому числі англійською (окрім шопоголіка, бо мені він взагалі не сподобався) а потім вона мені надоїла. Бо я зрозуміла, що абсолютно усі героїні там однакові. І книги однакові.

[@lostbook]

В мене з Паоло Коельйо приблизно десь так і було, теж всі читали, особливо у маршрутках та електричках, то ж я теж читав, але вже тоді він мені здавався занадто якимось приторним, ванільним, з якимось дуже "глибокими" думками які на перевірку виявлялися дуже поверхневими. То ж я спочатку теж захопився його творчістю, але потім він перейшов у розділ "колишні улюблені")

[@ReadingMary]

Ой так, спочатку його видання здавалися такими таємничими та серйозними, а потім ними був завалений весь букініст на книжковому ринку

[@dariali1768]

Ого, нечасто зустрінеш таку думку про перевагу книги над фільмом відносно Хрещеного батька! Я теж так думаю)) Було приємно почути))

[@ReadingMary]

Даю віртуальну п’ятюню!

[@Олена-ы3ф]

Яка цікава тема. У школі я зачитувалась детективами Е. С. Гарднера. Пері Мейсон то був перший мій краш😂 Потім був період фентезі з сусідньої країни, але це не хочу згадувати. Із задоволенням подивилась та позгадувала своїх колишніх 😊

[@ReadingMary]

Ой точно. Я теж в юнацтві процшла через період різних белянінів та громико 😅

[@yongxi_]

Раніше подобалась Кассандра Клер............... Словом, ніколи не пізно вчитися на своїх помилках 😀

[@ReadingMary]

я свого часу витримала десь 10 сторінок Міста Кісток в неї і все, шось не зайшло і потім не цікавилася. Там все настільки сумно?)

[@yongxi_]

@@ReadingMary та там треш повний.... Раджу подивитись відео від однієї блогерки на каналі Reads with Rachel. Там вона зібрала прям всі її мінуси. Тут довго розписувати можна 😆 До цього відео, до речі, я й не знала, що КК багато копіювала у інших... Так що хто зна, можливо, її книжки теж мають багато чого від інших авторів 🤷

[@dmytrokruk]

Кінець 90-х зачитувався фентезі Ніка Перумова. Дуже подобалось. Нещодавно пробував почитати і якось не дуже зайшло. Також перегорів Лук'яненко. Ранні твори дуже подобались. Лабиринт відображень друкував на матричному принтері та читав, так як читати з 15" монітора з кінескопом було важко, а кпк з'явився трохи пізніше (початок нульових). була в цьому ще романтика так як це кіберпанк) Потім автор став писати як мені здалося більше заради грошей, та ще його позиція політична... раноього іноді перечитую, а так ні. Також рідко перечитую класику фантастики якою захоплювався у дитинстві. Мабуть тому що багато книжок нових цікавих і віддаю їм перевагу. Нажаль ми обмежені 24 часами 😅

[@ReadingMary]

Ох, Нік Перумов, мій тато його до дірок зачитав свого часу, досі ті книги пам’ятаю. А Лукьяненко і мене колись давно вражав в підліткові роки. Проте потім дізналася, що він фшст та гніда, і тепер шкодую витрачених на нього грошей та часу

[@dmytrokruk]

@@ReadingMary це саме про межу яка відокремлює автора і людину)))) насправді це доволі важко. Особливо гірко коли твої думки та емоції співпадають з автором в книгах, а в житті такі протилежні. Відчуваєшь себе ошуканим 🙄

[@ReadingMary]

@@dmytrokruk тут межа відокремлення не те шо розмита, а відсутня, бо ж люди типу Лукьяненка ще й впрягають свої політичні погляди у власну творчість. Фактично це пропагандисти від літератури 🤮

[@missworld5055]

"The Host" Стефані Меяр - одна з моїх улюблених книг. Дуже сподобалась філософія душ у яких не було поняття власності, все належить всім, безбар'єрні медичні послуги...Інша сторона медалі звісно ж занадто утопічна - насильне заволодіння чужих тіл/планети та відсутність почуттів у самих душ (хоча сама іщейка/шукач була доволі агресивно-емоційною). А "Сутінки" залишились приємним спогадом з підліткового віку, маю намір колись перечитати цю серію. До своїх "колишніх книг" можу віднести підліткову серію про вампірів "Дім ночі" Ф. Каст ))

[@ReadingMary]

"The Host" реально шкода, ця книга та її потенційні продовження реально заслуговують кращої долі

[@1petitrenardeau89]

Колись подруга порекомендувала Алхіміка ,і я прочитавши подумала що ще не доросла щоб збагнути такий "шедевр ".

[@nadiyapiontkivska]

Вчора вперше в житті почала читати Сутінки 😂 щоправда, я вже років 15 як не цільова) але чому б і ні?)

[@ReadingMary]

Всі дослідження кажуть, що здебільшого янг едалт як раз читають жінки дорослого віку, так що все навпаки дуже гармонійно у вас виходить по часу)

[@knygodzungli]

Це око на the Host лякає)) Вперше почула про цю книжку зараз

[@ReadingMary]

А книга реально вартісна, між іншим!

[@literallylesia]

Маша, я думала, що я тебе добре знаю) сьогодні ти відкрилася нам всім з нового ракурсу 😊

[@ReadingMary]

А ну а ну, шо здивувало: Сутінки чи 50 відтінків? 😅

[@literallylesia]

@@ReadingMary більше Маріо П‘юзо 🫣

[@ReadingMary]

Це був один з тих випадків, коли я сіла читати підсвпливом враженої подружки 😅

[@literallylesia]

@@ReadingMary 😁 як же часто ми читаємо книги «під впливом подружки» *winking and bragging about Haunting Adeline*

[@ReadingMary]

@@literallylesia 🤣 таки так *suggestively looking at Coleen Hoover books

[@irenlopina3217]

Дякую за відео! В мене зі списку улюблених випало чимало російської класики (я підлітком зачитувалась Достоєвським, а потім й Булгаковим). Але розлюбила їх задовго до минулого року, а коли в моєму житті з'явилася фем-оптика. Деякі книжки важко називати улюбленими, після того як читала щоденник дружини письменника 😂 Ну і "Майстра й Маргариту" з віком перестала сприймати, як історію про ідеальне кохання

[@irenlopina3217]

А от згадку про "Хрещеного батька" сприймаю, як ще один знак згори щодо цієї історії, щоб прочитати та подивитись нарешті. Бо на днях завершила серіал про зйомки фільму (дуже сподобався) і тепер маю деяку цікавість

[@ReadingMary]

От я б напевно радила братися спочатку за книгу, бо імхо фільм - дуже продукт свого часу, він не супер динамічний та емоційний. А от в книзі все це є. А стосовно Булгакова - я свого часу була неймовірно розчарована в "МтаМ", бо як раз очікувала на історію кохання + щось геніальне (бо буквально всі навколо це обіцяли), а не вдумливе-розтягнуте-метафоричне оповідання на тему релігії та добра зі злом, де власне МтаМ займають нещадно мало місця, і взагалі не дуже зрозуміло чому з'являються. А на сторінках, де був типу "твір Майстра" я взагалі засинала, просто рулони зарозумілого тексту, яким місце скоріш в якійсь філософській чи теологічній дисертації.

[@yanochkanakonechna]

Ви відкрили мені очі на Паоло Коельйо... Розчарувалася у ньому... Дякую за правду!) "Сутінки", "50 відтінків" - беруся за голову і сміюся)))) Бо я все це читала і дивилася.... Йой... Були часи))) хах)))) P. S. : мені здалося, чи у Вас дійсно патріотичний мейк?) В будь-якому випадку, дякую за відосик! Як завжди цікаво та інформативно)))

[@ReadingMary]

Так, мейк з підтекстом))

[@yanochkanakonechna]

@@ReadingMary, от деталь, а повага до каналу одразу росте!)

[@noearth8220]

З "Веронікою..." і Коельйо в мене стосунки один в один як ваші))) Це єдина книга, яка мені в нього сподобалася. До речі, мої знайомі "істинні фанати" цього автора, "Вероніку" не люблять, кажуть вона не схожа на інші його книги, тому здається їм гіршою. По ній є досить непогана екранізація, хоча вона суттєво відрізняється від книги. Але сам Коельйо... ну ви зрозуміли...

[@ReadingMary]

Ще з його робіт мені непогано свого часу зайшла «11 хвилин» - не щосб неймовірне, але доводі цікава така книга була

[@noearth8220]

​@@ReadingMary читала - мене не вразила, хоча сюжету зараз вже взагалі не пам’ятаю. Так само його славнозвісний Алхімік - не розумію всезагального захоплення цією книгою. А от Вероніка дуже зайшла. Мабуть попала в настрій

[@ReadingMary]

@@noearth8220 «Алхімік» для мене теж загадка. Якась жахлива псевдо-філософія.

[@knygolissya]

Теж колись дуже любила Сутінки і коли прочитала іх в оригіналі, то вже не могла читати в перекладі, перечитувала тільки англійською :). Пам’ятаю відгук Кінга, який порівнював текст Майер із текстом Джоан Роулінг, мовляв Роулінг - письменниця, а Майер ні. Щось таке приблизно, якщо я правильно запам’ятала, але мені текст також здався абсолютно нормальним! Також читала «The host”, і хоч історія мені сподобалась, але чомусь не зачепила, більше ніколи не перечитувала і навіть десь рік тому подарувала свій екземпляр подрузі :) Теж неприємно вражена Коельйо, не знала цього((. Колись обожнювала його роман «Алхімік». Дуже цікаве відео, дякую :)

[@ReadingMary]

Ага, пам’ятаю ті слова Кінга, думаю він те сказав через своє ставлення до сюжетів Маєр, бо стосовно самого стилю написання - реально вона ж абсолютно на рівні пише

[@yurizavadsky6269]

Для мене подібне було певне з творами Нестайка, але не в плані,що він перестав мені подобатися як такий, але зараз, коли подорослішав чомусь не можу вже читати дитячу літературу,принаймні поки що це так, наче вже пройшов цей етап і не можу повернутися. А загалом наразі я взагалі не перечитую книги, бо і так не завжди знаходжу час читати, і коли така змога є, краще прочитаю щось нове)

[@ReadingMary]

Я все ніяк не доберуся до Нестайка і коли це таки станеться, то дуже сподіваюся, що не зловлю оце прикре почуття, що років на 20 запізнилася з ним

[@yurizavadsky6269]

@@ReadingMary Ну для мене тоді це було доволі вчасно,ще й плюс дуже свою українську тоді додатково збагатив,це був клас 2, а в зовсім ранньому дитинстві був лише російськомовним. Але як би там не було, на той момент життя цей автор зіграв позитивну роль.

[@valeryrouge1981]

Теж читала сутінки та 50 відтінків. Сутінки досі вважаю непоганими, та й Сонце півночі мені зайшло. А Вероніка вирішує померти дуже подобається екранізація і звісно Сара Мішель Геллер.

[@ReadingMary]

Так, Сара була прямо ідеальним попаданням в Вероніку 💔

[@olgakalytynets2426]

Навіть не знала, що у Host планувалось продовження! Я в минулому дуже б раділа йому. А взагалі починаю притримуватись думки, що з такими творами типу Сутінок важливо потрапити в потрібний вік (для кого вони і писались)) Бо в 16-17 вони круто зайшли і розважили, а ось «новинка» через такий великий проміжок часу вже і не порадовула 😅

[@ReadingMary]

ой не знаю, стільки жінок 30+ та 40+ та навіть 50+ їх обожнюють, мені здається це навіть справжня основна ЦА янг едалт книжок)

[@olgakalytynets2426]

@@ReadingMary прям день відкриттів 😅 ну головне щоб подобалось, всі ми різні))

[@irynaostapenko]

Дякую за відео, цікаво було! Згодна, щодо того, що інколи не з книжкою біда, а вона просто не підходить читачу… я була просто лютим фанатом «Сутінок», їх читали всі, хто мав необережність послухати мене (учителі в школі також)😂 а зараз я так… чи то «1984» перечитати? Що там у Франка Тільє нового? «Сутінки» гіршими чи кращими від цього не стали, але вже давно то не моє

[@ReadingMary]

От от, розумію вас, така ж ситуація, тільки назви книжок інші

[@Iryna8910]

Я в шкільні роки зачитувалася Бальзаком.Зараз абсолютно нічого не пам'ятаю. Цікаво було б знову його прочитати і цікаво чи змінились мої смаки.

[@MarinSee]

Мене дуже цікавить чи ви читали щось від Пенелопи Дуглас? І що саме?

[@ReadingMary]

Читала у неї багато що, в принципі більш-менш всі основні її роботи. Щось з задоволенням, щось з піднятими бровами, а щось водночас і з тим, і з тим 😅

[@ladyk2839]

Дякую за наводку на HOST! "Сутінки" досі обожнюю, а от "відтінки" мене більше обурювали, тому що сюжет (кістяк) скопійований із "Сутінок" і розбавлений полуничкою, невже не можна було придумати повністю свій продукт?🤔

[@ReadingMary]

Ну це ж фанфік на Сутінки, в тому і вся причина існування цього проекту в цілому)

[@kateryna_nn]

у мене те ж було з "Хрещеним батьком": книга сподобалася страшенно, а фільм зовсім не вразив . І мені до речі дуже цікавий феномен культовості цього фільму в американській культурі - його цитують в дуже багатьох інших фільмах і серіалах як якийсь шедевр, і не зрозуміло чи це я його не зрозуміла, чи він просто настільки роздутий, чи хз

[@ReadingMary]

Думаю, цей фільм зайшов комусь естетикою, а комусь (читай: чоловікам) за те, що він весь такий зразково маскулінний. Хз насправді. Може тут ще й питання іншого покоління. Тоді такі не дуже динамічні фільми сприймалися публікою як належне. Це сьогодні його б можна була назвати затягнутим, а тоді 🤷🏻‍♀️

[@ОлексійХомра]

Дякую за відео! В мене з Коельйо теж саме, а ось "Хрещеного батька" перечитував багато раз і ще буду, як і "Пригоди бравого вояка Швейка"!

[@kataleya6387]

Окрема вподобайка за макіяж-він шикарний💙💛 Те що ви розказали про Стефані Маєр я не знала і зараз знаходжусь в якісь прострації. Які нафіг історії зі зміненими гендерами😅 Дуже сумно,коли дізнаєшся що таких людей багато.

[@ReadingMary]

Ага, то я ще забула згадати про комікс про Сутінках, бо є і таке 🤑

[@yuliiatyler9292]

Трилогія 50 відтінків сірого - перший досвід любовних романів в 9 класі 😅читала онлайн на кнопочному телефоні 😅

[@НаташаВладимирова-у1г]

Віднесені вітром як були улюбленою книгою так і лишаються років з 13)

[@ReadingMary]

Неймовірна книга, теж десь в тому віці її прочитала і досі обожнюю

[@Klenovyj]

стосовно коельйо. таке для мене не впреше, тому я не розділяю творчість і автора більше ніколи. спокусливо відділяти творчість від автора, якщо любиш книгу, а його вислови тебе не стосуються. але це допоки автор не гахне по тобі. по цій причині мені бридко слухати про джоан роулінг і її книжки. вона дурепа, яка активно сере зверху на гуманність, розуміючи що маючи таку величезну аудиторію - дуже шкодить та ранить і так вразливі групи населення, проти яких говорить брудні і мерзенні речі. не відділяйте творчість від авторів, бо це "какая разніца". а для тих, хто це ігнорить, бо їх не стосується - пам'ятайте що їм нічого не заважатиме пізніше сказати щось і проти вас. неадекватність в якомусь питанні не ходить сама, там точно є і більше гнилі.

[@ReadingMary]

При тому що я погоджуюся з деякими вашими тезами, стосовно що Роулінг, що її творчості - категорично ні. Тому буду вдячна тут не чути про мої улюблені книги, що вони посередні)

[@Klenovyj]

​@@ReadingMaryта будь ласка. лише не дуже сумуйте, якщо вона напише щось гидке про вже ваші цінності в своєму твітері на пару мільйонів читачів.

[@Kitsutsu3124]

Я свого часу теж страшенно любила Хрещеного батька, але ще більше мені сподобалась Сицілієць, продовження того ж батька. Читала її усю ніч бо просто не могла спинитись, і досі памятаю і сюжет і свої емоції

[@ReadingMary]

А я завжди чомусь думала, що Сицілієць - це окрема історія, яка не має стосунку до Карлеоне 😱

[@Kitsutsu3124]

@@ReadingMary Вона і є по суті окремою історією, але пов'язана з тією ж сім'єю

[@Daria-B]

Дякую за відео, було цікаво) Цікава думка про те, що від єкранізації стає тільки гірше. Чули про плани єкранізувати у вигляді серіалу серію Двір шипів и троянд? Що думаєте на рахунок цього? Мені, наприклад, і цікаво, і лячно, бо дуже багато прикладів поганої єкранізації фентезі серій, де прихильники були дууууже не задоволені (Володар перстнів, Колесо часу, Тінь і кістка). Цікава ваша думка )

[@ReadingMary]

Мені теж суперлячно, тим паче що там зараз вирують погані чутки про перебіг зйомок. Хоча сама СДМ там в продюсерах і наче б то без її згоди нічого не робиться, так що маю маленьку надію, що це буде не зашквар. Плюс, екранізує Хулу, а не Амазон, що вже добре. До речі, екранізація Тінь і кістка навпаки ж отримує здебільшого схвальні відгуки, вона значно цікавіша за книги (я саме про трилогію) і каст там супервлучний. А от Колесо часу та Кільца влади (ви ж про них, вірно?) - це дійсно якийсь ппц. Амазон не можна до фентезі підпускати, здається) і від того стає лячно за "З крові та попелу", бо саме вони купили права на екранізацію цієї серії

[@Daria-B]

@@ReadingMary про кров і попіл не чула... та, думаю що те краще не дивитись взагалі. Про кільця влади, так я саме їх мала на увазі, просто використала назву саме книжкової серії, бо забула як там назвали серіал :)

[@yuliianikolaienko4762]

​@@ReadingMary я прочитала трилогію Гриші після перегляду серіалу. Мені дуже зайшло. Дилогія Шістка воронів трохи менше. Через деякий час я чомусь вирішила передивитись Тінь і кістку. Враження були зовсім не ті. Немає тієї хімії між Аліною та Дарклінгом. Коли читала, то ледь не фізично відчувала, як між ними повітря електризується. В серіалі і близько того немає. Другий сезон взагалі якийсь вінегрет. Намішали купу всього, а ключові моменти: як Аліна втратила сили, як створила свою армію, цього взагалі немає. Я вже змирилась, що серіали по книжкам від нетфліксу будуть повною маячнею. Як у другому сезоні Відьмака розкрили інтригу свієї серії книг🤦‍♀️ Що вони далі зніматимуть, навіть уявити страшно.