Рені. Мандри Країною з Лілією Рубан / Reni. Traveling through the country with Lilia Ruban

Рені належить до найдавніших поселень на узбережжі Дунаю. Знайдені на його території археологічні пам'ятники відносяться до четвертого століття до нашої ери. Рухаючись в західному напрямку, люди утворили спочатку поселення біля озера Ялпуг, потім досягли річки Прут, заснувавши недалеко від його впадання в Дунай нинішній місто Рені, який пройшов період давньогрецької колонізації. У другому столітті до нашої ери сюди прийшли римляни. У нижній течії Дунаю вони споруджували фортеці, що служили плацдармом для розширення своїх кордонів.
Ренійський морський торговельний порт - найбільший і найбільш технічно оснащений український порт на річці Дунай, глибини якого біля причалів досягають 7,5 м. Це дозволяє приймати в порту великотоннажні судна. Проектна потужність порту - 14,5 млн. Тонн перевалки вантажів на рік. Кількість працюючих - майже 2300 чол. Порт спеціалізується на переробці експортно-імпортних вантажів. Вантажні роботи виконуються на чотирьох виробничо - перевантажувальних комплексах.
Ведуча - Лілія Рубан
Автор і продюсер - Лілія Рубан
Сценарій - Лілія Рубан, Влад Сакін
Режисер - Влад Сакін
Оператор - Мар'ян Ботвин
Монтаж - Андрій Луннік, Лілія Рубан
Директор проекту - Володимир Рубан
Менеджер з організаційних моментів - Ірина Шульга
PR-менеджер - Лариса Манєк
Фотограф - Віктор Ковалевський
Особиста подяка:
Плєхов Ігор - міський голова;
Ціомік Юрій - заступник голови Ренійської районної ради
Бузила Даніела - тимчасово виконуюча обов'язки директора комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів та установ культури" Ренійської районної ради Одеської області;
Згурська Галина - директор централізованої бібліотечної системи з філіалами Ренійської районної ради Одеської області;
Єлісейцева Ірина - головний бібліотекар районної дитячої бібліотеки;
Осадчая Валентина - старший бібліотекар центральної районної бібліотеки для дорослих;
Бачинська Вікторія - директор районного історико-краєзнавчого музею Ренійської районної ради Одеської області;
Мунтян Марина - директор комунальної установи "Обласний центр національних культур в Ренійському районі";
Іванова Ніна - методист комунальної установи "Обласний центр національних культур в Ренійському районі";
Кокалко Олександр - художник (власник приватної картинної галереї);
Шавловський Сергій - скульптор.
Історія міста:
Рені́ - місто у південній Бессарабії, розташоване на лівому березі Дунаю за 3 км від гирла Пруту, і є найвіддаленішим від обласного центру (320 км від Одеси).
Місто Рені має слов'янську назву, хоча на перший погляд слово здається запозиченим. За часів Київської Русі тут була річкова пристань, що мовою того часу звалася рені. Збереглися також відомості про те, що слов'яни називали цю місцевість Перунова Рень.
Слово рень (засвідчене в Іпатіївському літописі 988 р.) означало "коса", "мілина";
Після розпаду Римської імперії місто увійшло до складу Візантії..
Середні віки (IV-XII)
Східні слов'яни стали селитися на березі Дунаю на початку IV століття. У X-XII століттях Рені входив до складу Київської Русі, а потім Галицько-Волинського князівства і, пізніше, князівства Молдовського. Краєм його зачепила і татаро-монгольська Золота Орда.
Османська імперія (1621-1821)
Місто було завойоване османами, які дали йому назву Томарово. Ця назва досі відома жителям місцевих сіл Ренійського району.
Молдовське Князівство (1821-1862)
У цей період Рені належало Молдовському князівству.
Румунія (1862-1877)
З приєднанням Молдовського князівства до Румунії місто стало частиною румунської держави.
Російська імперія (1877-1917)
У цей період Рені входило до складу Російської імперії (Бессарабська губернія). Населення Придунав'я значно зросло за рахунок козаків, які хлинули сюди після ліквідації на початку XIX століття Запорізької Січі. У 1915 році Рені відвідав цар Микола II.
Румунія (1918-1940)
З розпадом Російської імперії разом зі всією Бессарабією Рені перейшло під румунську юрисдикцію. З 1925 до 1938 року місто входило в Ізмаїльський жудець, а в 1938-1940 роках перебувало в складі цинуту Дунеря. У 1937 році населення Рені становило 12,761 осіб. У 1932 році був затверджений румунський герб міста.
Українська РСР (1940-1991)
Рені увійшло до складу Радянського Союзу. Період бурхливого розвитку міста. Морський порт Рені став найбільшим транспортним вузлом. З провінційного містечка Рені перетворилося на індустріальний районний центр.
Україна (з 1991)
З 1991 року Рені знаходиться в складі України. Як і багато міст на пострадянському просторі, Рені переживає економічний занепад. Потужність морського порту в порівнянні з радянським періодом зменшилася в 10 разів. У березні 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про спеціальну економічну зону "Рені".

[@olgabeliak8269]

Наче побувала в місті свого народження, дякую за віртуальну подорож!

[@danielaucr5735]

дуже дякую що доїхали і до наших країв (рідко хто ризикує приїжджати на самий південь країни )

[@tamaratom8190]

Вдячність за те, що знайомите з містами України, про які мабуть не всі чули:-) або чули, але ніколи не бачили. Це дуже цікаво. Які в нас талановиті, позитивні й добрі люди!

[@innasokolova7975]

Вы молодец Лилия с вами я погастила в родном городе Видео супер👍👍👍👍👍👍👍

[@artur_podroznik]

Буджак. Неймовірно цікава історична земля. Поки відвідав тільки Ізмаїл, Кілію, Вилково. Був проїздом у Татарбунарах. Мрію побувати в Рені та інших містах. Та на жаль, про них дуже мало інформації. На початку відео добре видно, що жителі міста із цікавістю дивляться на туртстів, бо для них це мабуть велика рідкість, що хтось сюда доїжає. А варто, місто гарне та цікаве

[@ЛилияОлейник-ь7с]

Большое спасибо пани Лилия, за позитивную и познавательную экскурсию по нашему городу! Приезжайте к нам еще!

[@надіяусправи]

Вдячний за вашу працю, за відкриття України 🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍👍🤩🤩

[@danik___8233]

Урааааа

[@ЛюдмилаКлиманова-ъ5м]

Лиля вопрос почему так мало вы показали про килию