Роман надумав одружитися, зробив пропозицію нареченій. Все було б добре, якби не похід до театру...

Про історію одруження простого українського бухгалтера та про те як жила українська інтелігенція в 1940 році розповідає королева коротких новел - Ірина Вільде.
"Роман жениться"
Авторка: Ірина Вільде
Читає: Валентина Виноградова
#роман_жениться #ірина_вільде #оповідання_ірини_вільде #аудіокниги_українською #жіноча_кавярня #проза_для_жінок #ірина_вільде
📚Щира подяка сайту УКРЛІБ www.ukrlib.com.ua за використаний текст і популяризацію художньої літератури українською мовою!🇺🇦
✅У ВІВТОРОК, ЧЕТВЕР, СУБОТУ о 8️⃣. 0️⃣0️⃣, нова історія📚 до кави☕️!

[@СвітланаКарпенко-м5ь]

Дякуючи неповторній Ірині Вільде та дивовижному прочитанню її твору панею Валентиночкою, ми за вранішньою кавою наче побували у минулому столітті. ❤❤❤❤❤ Епоха слціальної нерівності породила вже забуті нині приказки: "ноги простягай по одежині", себто, забаганки повинні відповідати твоїм фінансовим можливостям і статусу. Чи таке: "не в свої сани не сідай". Роман та Туся спробували сісти "не в свої сани", і гірко поплатилися за це. Тодішнє суспільство такого "неподобства" не пробачало. Згадалося, бабуня моя розповідала (вчителькою була), що перелицьовувати пальто було колись звичним ділом. Ніхто з її оточеня не міняв верхньої одежі, не поносивши її ще й "на ліву сторону". Бажання одне, - щоб наша молодь мала достойне, щасливе майбутнє у вільній, квітучій Україні❣️

[@zhinocha.kavyarnya]

Дякую Вам, неймовірна пані Світланочко, за такий чудовий аналіз твору, за те, що нагадали приказки і за спогади Вашої бабусі (моя, до речі, теж розповідала про "перелицьовку", а я дивувалася, для чого вони це робили). З радістю підтримую Ваше чудове побажання: "Щоб наша молодь мала достойне, щасливе майбутнє у вільній, квітучій Україні!"

[@ivaskivmaria]

Жах!Так покарати людину ,знизити ій і так малу зарплату тільки за те що сіла в театрі в перших рядах.Чи є ще продовження цієї історії?Як далі склалося життя цих двох закоханих?Дякую Вам Валентинко і Ірині Вільде за сповнену смутку історію.Дуже хочеться щоб Роман і Туся були щасливими.🥺🥺🥺❤❤❤

[@zhinocha.kavyarnya]

На жаль, пані Марієчко, продовження цієї короткої новели немає, але можемо його собі уявити... Я уявляю його так: Роман знайшов роботу бухгалтера в іншому офісі, де заробляє 150 злотих. Вони з Тусею одружилися, ходять щонеділі в театр, сидять на перших місцях і гордо проходять повз колишнього директора Романа, роблячи вигляд, що не знають його:) Це оптимістичне завершення, ми ж оптимісти, чи не так? Дякую, що заходили в гості! До зустрічі! Щастя Вам і добра!

[@linapolishcuk3027]

❤❤❤

[@zhinocha.kavyarnya]

Дякую Вам щиро, пані Ліно!