Я теж вважаю, що за це не потрібно переживати. Просто росіяни (московити) - інший народ і мова в нього інша, тобто язик (мовний апарат) свій. Це як єврейське імя Йоханан по-грецьки - Іоан, по-українськи - Іван, по -англійськи - Джон, по-іспанськи - Хуан і тд. Це як з росіян сміються - скажи паляниця, а вони не можуть, так і руський вони не можуть сказати з мяким знаком. Я за освітою історик, тому вивчав для себе, як формувався і український народ, і московський і інші. Оскільки писемність на наших землях (північна Україна) використовується лише з 9 ст., до того історію цих земель можна вивчати майже тільки за допомогою археології. А археологічні дані свідчать, що спочатку (до нашої ери) словяни проживали на території сучасної Польщі та західної і північної України. Велике розселення словян почалось з 5 ст. н.е. і відтоді вони почали прсочуватися на теритоію сучасної Російської Федерації - це в основному сучасні Псковська і Новгородська області, де жив народ чудь, тобто фіно-угорські племена. В результаті поступового змішування протягом багатьох століть і утворився сучасний так званий російський народ.
@svensktel53688 ай бұрын
Русь - це є спільнота русинів, одже "руське" то що належить русинам. Спробуй дізнатись більше про ціх запитах : "Русини а М_о_скалї/Наша руська і росийська мова" "руська шляхта" "руська трійця"
@vladmag51638 ай бұрын
+
@AskGard18 ай бұрын
Мене більш за все позабавила форма "роутскии" в іпатьєвькому літописі. Ви ж тільки на рус і роус перевіряли?
@istoriya-ta-mova8 ай бұрын
Так, про роутскии не подумав
@КонстантинАнпилов-з5к8 ай бұрын
в якому році , в літописі , так написано ?
@istoriya-ta-mova8 ай бұрын
@@КонстантинАнпилов-з5к В Іпатіївській я не знайшов
З точки зору сучасної мови. Як правильно писати нам диктують норми чинного правопису. Часто буває ситуація коли побутує дві форми, наприклад, у рос. мові "пискарь" та "пескарь". але в якийсь момент в кабінеті приймають рішення має бути так, в такий момент зафіксовані на той момент літературі варіації можуть назвати "авторськими стилізаціями", мовляв, письменник мав право)). Це проблема прескриптивістів та дескриптивістів. Не зрозумів навіщо ви латинський правопис тут згадуєте. Подвійне "сс" у словах "россия" та "русский" має різне походження. У слові "русский, корінь "рус"+ "ск"(суфікс)="русский" (порівняйте спас+ск=спасский), інша справа наскільки притаманні мові такі конструкції, чи відбудеться якесь спрощення тощо. В літописі декілька разів теж зустрічалося слово з подвоєнням "с" (землѧ Рус̑скаꙗ) У 19 ст. дійсно у московитів побутувало 2 варіанти, один переміг
@ВалерийАааа8 ай бұрын
@@istoriya-ta-mova То по Вашому Володимир Даль на прізвисько "Козак луганський" не розумів про правопис слова "руСкий"? Чи відомо Вам, що лише на початку XX століття лінгвіст Іван Бодуен де Куртене, який готував третє видання словника, (Даля) ввів у текст нормативне написання (з двома "с").
@ВалерийАааа8 ай бұрын
@@istoriya-ta-mova Тобто, Ви вважаєте, що Володимир Даль на прізвисько "Козак луганський" помилявся, коли стверджував, що слово "руСкий" треба писати з однією літерою "с"? Чи знаєте Ви, що Лише на початку XX століття лінгвіст Іван Бодуен де Куртене, який готував третє видання словника, (Даля) ввів у текст нормативне написання (з двома "с").
@istoriya-ta-mova8 ай бұрын
@@ВалерийАааа Питання правописної норми у нашому розумінні з'являється умовно в 19 ст, починають писати словники, намагаються зробити універсальну або загальну норму. Часто ця норма йшла наперекір певній традиції, наприклад, іноді перемагала традиція, а іноді логіка. Ось на початку 20 ст. в рос. мові була традиція писати "руский", і "русский", "рускій" та "русскій". Така ситуація у 20 ст, з точки зору мовознаців вимагала змін. Але у мене питання, яка вам різниця яка норма у московитів. Та чи почуєте ви різницю в словах "руский", і "русский", "рускій", "русскій".
@ВалерийАааа8 ай бұрын
@@istoriya-ta-mova РуСЬкий - це від Руси. РуССкий - калька від латини Russia, чи з англійської Russian.