Рутенія - Холодний Яр

Для Оленки.
Слова: Володимир Бровченко.
У Холоднім Яру наші дзвони старі
Ще не били на сполох тривогу.
Був тоді я послушником в монастирі,
І це дуже подобалось Богу.
За угодні молитви, єлейність пісень,
За прислужництво тихе й поштиве
Він давав мені хліба шматок на щодень,
І до того ж вділяв і пива.
А довкола стогнали поля й хутори
І вмивалися кров’ю холодні й голодні.
Тільки в нашім Яру до пори, до пори
Передзвони гули великодні.
А довкола страждали брати во Христі -
Четвертовані, мучені, кривджені, биті.
Тільки в нашій обителі мури товсті,
Мов не чула їх наша обитель.
А довкола гуляли насильство і лжа,
Царенята і конфедерати.
І мені принесла потай миру ножа
Серед ночі розтерзана мати.
Одведи й захисти, одведи й захисти,
Милосердний і праведний Боже!
Тільки бачу, що смерті ніяк одвести
Той Всевишній без мене не може.
Досить, Господи! Нині рабом не помру.
Додалося рішучості й сили,
Як зібралися хлопці в Холоднім Яру,
Як гарячі ножі освятили.
Воріженьки на мене розкинули сіть
І розставили пагубні знаки...
Може, й справді послушництва треба вкусить,
Щоб по тому іти в гайдамаки?!

[@baubocomaspera5305]

Слухаю цю пісню щоразу, коли дорікають малороси зі своїми 'харошими рускіми'. Помагає

[@bazilik4371]

Честь Холодноярцям!

[@user-xe8qv5ow7i]

То пісня, так пісня! То не пісня - то гімн! Прямо заклик до дії ! В наших умовах завжди актуальний. Слава нації! Смерть ворогам!

[@EricDeutsch13]

Не завжди до дій,доречі,дуже глибока пісня)

[@oldherbalist4906]

Смерть ворогам!

[@sailorontheshore1632]

У Холоднім Яру наші дзвони старі Ще не били на сполох тривогу. Був тоді я послушником в монастирі, І це дуже подобалось Богу. За угодні молитви, єлейність пісень, За прислужництво тихе й поштиве Він давав мені хліба шматок на щодень, І до того ж вділяв і пива. А довкола стогнали поля й хутори І вмивалися кров’ю холодні й голодні. Тільки в нашім Яру до пори, до пори Передзвони гули великодні. А довкола страждали брати во Христі - Четвертовані, мучені, кривджені, биті. Тільки в нашій обителі мури товсті, Мов не чула їх наша обитель. А довкола гуляли насильство і лжа, Царенята і конфедерати. І мені принесла потай миру ножа Серед ночі розтерзана мати. Одведи й захисти, одведи й захисти, Милосердний і праведний Боже! Тільки бачу, що смерті ніяк одвести Той Всевишній без мене не може. Досить, Господи! Нині рабом не помру. Додалося рішучості й сили, Як зібралися хлопці в Холоднім Яру, Як гарячі ножі освятили. Воріженьки на мене розкинули сіть І розставили пагубні знаки... Може, й справді послушництва треба вкусить, Щоб по тому іти в гайдамаки?!

[@user-pr4qr5xo9e]

Холодний Яр.... там така енергетика...неймовірна. Усім раджу побувати там. А як уже побуваєте там- захочете знову повернутися туди...

[@user-vw9wx2cb6q]

За душу береться пісня

[@user-co5lr3il2l]

Ходжу під враженнями, емоції перепонюють. Сильна пісня.

[@elenakucenko4339]

Рутенія - браво.

[@blazhkoni]

Правильна пісня.

[@Letok1]

👍👍👍🇺🇦

[@vovik1956]

дякую, Толю

[@user-pm3db5kn6n]

Слава предкам!

[@user-lf2nd7qz7m]

Просто нет слов

[@rocketPower111]

🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍

[@porozhnecha]

Моцно