Сергій Жадан, "Доки тебе стереже твоя спрага"

Вірш тижня

[@nataliafedoriak6875]

Доки тебе стереже твоя спрага, Доки тебе тримається віра, Сонце рухається з точністю птаха І час підбирається з обережністю звіра... Вітчизни пізня вокзальна облава, Теплі руки й грудневі дороги... Країна болить, як перебита лапа Щеняти, що виривається з нічної облоги... Виривайся, виривайся з ночі й туману, Вигризай зневіру та безнадію. Я потім лікуватиму твою рану, Наскільки встигну, наскільки зумію. Я потім зрозумію, потім побачу, Коли слідом за тобою вирвусь, Всю цю твою безпритульність псячу, Всю цю твою дитячу вірність... Лишай ні з чим їхню підлу варту, Оминай розставлені вміло пастки. Варто битись і підводитись варто, Якщо потому й доведеться впасти... Зірки мають виснути над тобою, Або розриватись, як ручні гранати. Серце має заливатися кров'ю І переганяти її, переганяти... Кості мають міцно зростатись, Шрами повинні додавати злості, Щось із тобою повинно статись, Щось сталося вже і триває досі... Доки ти всім цим живеш і мариш, Доки вихоплюєш, доки полюєш, Доки ти все це в собі тримаєш, Доки ненавидиш... Доки любиш... Поділитись сторінкою: FB

[@regularhuman989]

Цей вірш - саме те, що треба в нинішній час великої війни.

[@biblioteka_ivanychuka]

стільки любові, яка проростає навіть з ненАвисті.... ДЯКУЄМ

[@user-ge9oe4mi2j]

Напевне, щось трапилось, друже, з тобою, Мабуть, ти вдарився об щось тверде головою. Хороший ти хлопець, але скажу тобі чесно: Вірші твої - це якась діарея словесна. Годі тобі вже безвинний папір псувати! Справжні вірші ти, друже, не вмієш писати. Краще знайди собі жінку молоду і кльову, Випийте разом вина - і далі все пройде чудово!

[@virshi.ukr.]

неймовірний вірш....бере за душу

[@Anton-yr2hz]

Дякую!! 💙💛

[@mishaka_pitorka]

Дякую що ви є і ви круті

[@liubovkrailiuk2590]

дякую)))))

[@user-dd6ms4wc7x]

Тільки за своїх.

[@user-mg5uq6pe9c]

Я заплакав

[@user-uq3lj6cw2y]

не втрачае актуальності тільки зараз як пророцтво

[@9-7-5-3]

!!!

[@sashamart8657]

как напьюсь - так нравится. Как трезвый - тоже. Вот что за нах?

[@Fishfree]

Зупинись

[@romeorrk3323]

Читает монотонно

[@ivan_gdan]

але як пише

[@orestsavytskyi9474]

За монотонністю схований ритм

[@mariiaivash5547]

Відчеканює кожне слово! І кожне западає в серце!

[@user-ti1bi6nj7o]

Ти почитай,бля

[@qwine3555]

Доки тебе стереже твоя спрага, Доки тебе тримається віра, Сонце рухається з точністю птаха І час підбирається з обережністю звіра... Вітчизни пізня вокзальна облава, Теплі руки й грудневі дороги... Країна болить, як перебита лапа Щеняти, що виривається з нічної облоги... Виривайся, виривайся з ночі й туману, Вигризай зневіру та безнадію. Я потім лікуватиму твою рану, Наскільки встигну, наскільки зумію. Я потім зрозумію, потім побачу, Коли слідом за тобою вирвусь, Всю цю твою безпритульність псячу, Всю цю твою дитячу вірність... Лишай ні з чим їхню підлу варту, Оминай розставлені вміло пастки. Варто битись і підводитись варто, Якщо потому й доведеться впасти... Зірки мають виснути над тобою, Або розриватись, як ручні гранати. Серце має заливатися кров'ю І переганяти її, переганяти... Кості мають міцно зростатись, Шрами повинні додавати злості, Щось із тобою повинно статись, Щось сталося вже і триває досі... Доки ти всім цим живеш і мариш, Доки вихоплюєш, доки полюєш, Доки ти все це в собі тримаєш, Доки ненавидиш... Доки любиш...

[@Chutajmo_ukrajinsjkoju]

❤ kzbin.info/www/bejne/iGLdhJlond5sapo