Валер’ян Підмогильний і його роман "Місто"

[@бМарина]

Обожнюю Ваші відео. Наразі знайомлюсь із творчість Валер'яна Підмогильного. Прочитала Місто, Невеличку драму та днякі оповідання, ще продовжу оповідання з іншої збірки. Дуже мені подобаються його романи, тексти, його вишукана мова.

[@vitaliyvyntu4566]

Бажаю вам довгого та здорового життя

[@Stepan_Protsiuk]

@@vitaliyvyntu4566 дякую,навзаєм!

[@sumadoolpeep7171]

Thank you! This is great work and introduction to these authors! I really appreciate this work! When I will work, I will look into supporting youtube channels who work to expand the discussion over Ukrainian literature and culture (and learn about other cultures of countries, especially ones that are evolving). Slava Ukraini and its literature!!

[@ИннаЖмайло]

Дякую за Вашу роботу!

[@nadiazwegers6938]

Велике спасибі за Вашу працю! Я люблю слухати Ваші лекції , які відкривають для нас так багато цікавих фактів. Дай Боже Вам здоровя на довгі роки життя!

[@Stepan_Protsiuk]

щиро дякую! Ще читайте мої книжки. Пишіть мені у повідомлення на фб, якщо хочете з автографом!

[@nataliahonchar9382]

Я захоплююся Вашою творчістю. Ви надзвичайна особистість. Дякую!!!

[@Stepan_Protsiuk]

п. Наталіє, дякую, але одн е уточнення)- творчістю на ютуб-каналі чи моїми книжками)?

[@konstantinperepelycia4602]

Дякую Автору за такі цікаві матеріали!!!

[@Stepan_Protsiuk]

Дякую!

[@irynabobyr7884]

Вподобайка пану Степану для просування каналу. Дякую за цікаві факти, трактування мотивів вчинків і суті подій в житті непересічних людей.

[@Stepan_Protsiuk]

Дякую, пані Ірино!

[@nstya0249]

Ця людина протягом всього роману жодного разу не проявила ніякої емпатії. Йому абсолютно все рівно, що відчувають інші , він зосереджений тільки на своїх відчуттях та задоволенні своїх потреб. Людей використовує як інструменти, коли вичерпав їх ресурс - на утилізацію. І його все життя спрямоване на те, щоб позбутися відчуття власної нікчемності. Щоб довести , що він чогось вартий. Але всі здобутки зрештою так само знецінюються і поглинає порожнеча, що всередині, яку він щораз хоче заповнити. Перш за все і найлегше - жінками. Це і є нарцисизм, якщо трохи глибше вивчити це поняття.

[@Stepan_Protsiuk]

Бачу, маєте неабияку обізнаність стосовно певних девіацій) . Дякую за цікаві спостереження- певною мірою так і є. Але багато талановитих письменників були і є нарцисами-і що ж вдіяти?

[@romansuslo775]

🙌🙌🙌

[@СофіяЛуців-ч7ш]

Наче знову побувала на вашій лекції в університеті! Аж защеміло щось...Дуже цікаво, як завжди!

[@Stepan_Protsiuk]

Дякую

[@eltwen]

Блискуче!

[@Stepan_Protsiuk]

Дякую

[@bohdantryhub1467]

дякую дуже, дуже насичено, та як завше емоційно.

[@LeviTu]

Епіграф до роману готує до митарств між тілом й духом. Все життя можна трактувати в рамках цього двобою людини з тінню.

[@ktistinaignatusha2858]

Класс)) цікаво було вас послухати🤗🤗

[@LeviTu]

Вам фантастично вдається надихати до праці! Дякую!

[@Stepan_Protsiuk]

Дякую Вам

[@oksanapota]

Лайк одразу!!!

[@МаріяАбрамова-б7о]

Безмежно дякую!

[@oksana19kuzmenko75]

Різні підходи до аналізу творів - це добре. Дякую за іншу, цікаву думку про роман "Місто" та образ Степана Радченка. На жаль, наші підручники літератури однобоко аналізують твори, у них зовсім немає альтернативних поглядів . Хоч підручники і змінюються з роками, але пишуться, як під копірку. Ваші розповіді завжди є цікавими, відмінними від якогось усталеного, вже традиційного, однобокого, часто застарілого ( бо ж ще з радянщини) і більш розтиражованого аналізу творів українських класиків Дякую.

[@Stepan_Protsiuk]

Дякую!

[@Stepan_Protsiuk]

У моїй відеорозповіді йдеться про специфіку письменства, а не про моральні якості Радченка.Якщо б" спроектувати продовження твору", то і Підмогильний (уявний Радченко) , і Плужник （уявний Вигорський）загинули на Соловках...

[@anti_librarian]

як це вам досі не порадили Патреон. 0:50 - я би із задоволенням підписалась, бо ваші думки дійсно варті підтримки і того, щоб ви трошки менше думали про фінанси і трохи більше мали змоги ділитися своїм баченням. Заводьте патреон!)

[@Stepan_Protsiuk]

Дякую. Доки нема патреону, можна підтримати традиційно -реквізити під відео.

[@РоманЧерковський]

Абсолютно не згоден із Степаном Процюком в оцінці образу головного героя твору. Як на мене, Степан Радченко - цинічний егоїст з деяким літературним хистом і з непомірними амбіціями, і не тільки літературними. Справжній письменник у творі, безперечно, Вигорський. Якщо б спроєктувати продовження твору, то саме поет Вигорський буде знищений радянською владою, а Радченко, який так переймається протягом твору власним добробутом ( і літературна праця для нього - це ,насамперед, короткий шлях до цього добробуту), буде співпрацювати із цією владою, аж гаї будуть шуміти. А закінчення твору просто саркастичне. Чоловік, який знищив скільки людських доль, сідає писати твір про ЛЮДЕЙ.

[@Міт-щ3б]

Підмогильний глибокий і сильний митець. Вбивали митців і знищували їхні родини.

[@Stepan_Protsiuk]

Саме так...

[@mariorossi1360]

Можна ще провести паралелі з романом Гі де Мопасана.

[@Stepan_Protsiuk]

Звісно. Контрасти між українською і французькою долею цих письменників дуже сильні. Але все завершується однаково ..

[@mahatma1602]

Тепер я знаю, яку наступну книгу читатиму.

[@Stepan_Protsiuk]

Дякую!

[@nstya0249]

Та ні, це і є нарцисизм. Порожнеча героя всередині, цикли ідеалізації та знецінення людей, подій. В книзі зображений типовий нарцис

[@Stepan_Protsiuk]

Бачу, маєте неабияку обізнаність стосовно певних девіацій) . Дякую за цікаві спостереження- певною мірою так і є. Але багато талановитих письменників були і є нарцисами-і що ж вдіяти?