«СУМИ: СТАРИХ ВУЛИЦЬ НОВІ ІМЕНА»

[@ОлексійВертій]

Назви вулиць та инших топонімів - це складова національної свідомости мешканців міст і сіл. Саме тому більшовики і насаджували в свідомости сум'ян чужі нам імена, аби створити в свідомости мешканців міста та його гостей враження того, що наше місто є частиною большевицько-російського ідейного та духовного простору чим витіснялося на другий, третій плани питомо українське. До того ж, навчальні заклади, діловодство і т.д. також переводилось на російськомовну основу, підпорядковувалось творенню "новой історіческой общності - совєтского народа" і це додатково витісняло все українське на другий, третій плани, а в сукупности своїй разом з топонімами і т.д. вкоріняло в підсвідомости, насамперед, недалекоглядних, переконання того, що Суми це вже не Україна. Хто ж заперечував це, то оголошувався відщепенцем, буржуазним націоналістом і, нерідко, піддавався утискам, переслідуванням, звільненням з роботи і т.д. Перейменування ж топонімів на питомо українські прив'язує мешканців до свого рідного. питомо українського, відтак усвідомлення, що ти УКРАЇНЕЦЬ. Поява вулиць імені Ярослава Мудрого, Степана Бендери, кобзарів Єгора Мовчана та Євгена Адамцевича нагадує нам про наші, питомо українські духовні та ідейні цінности, а вулиці, скажімо, Свободи, Українських перемог живить почуття патріотизму, гордости за наших вояків-захисників, чого не утверджують скажімо назви вулиць Саші Чекаліна, Горького і т.д. Ось що стоїть за топонімікою.

[@ОлексійВертій]

Лушпа виконував свій посадовий обв'язок. І це не дає підстав залишати назву вулиці його іменем.