в мене були дуже контролюючі батьки, дуже рада що таке життя вже позаду. гуляти можна було лише у дворі, щоб тебе бачили з вікна, і більшість часу тільки те і робили, що дивились за мною як за якимось хом'яком, ходити в гості ніколи і нізащо не можна було, навіть за поріг зайти, в результаті, коли жо когось захожиди, я залишалась на вулиці і всіх чекала, поки вони сиділи і грались в когось як нормальні люди. навіть вже в дорослому віці було не розуміння як це так можна було ходити до подруги на ночівлю, "в тебе що своєї квартири немає". повідомлення мої читались, всі речі переглядались, у мене не було жодного особистого простору, кімнати чи навіть ліжка, доводилось спати на одному дивані разом. не життя а суцільна психотравма.
@nekac.957016 күн бұрын
Сподіваюсь, тепер ви в безпеці і ці люди вам більше не завдають болю.
@bohdankaminski18 күн бұрын
Ех, жиза😢
@LavandaASMRUA18 күн бұрын
ой, суворі і контролюючі батьки, мабуть, болюча тема для багатьох😢
@oleksandrruslanovich455017 күн бұрын
Після таких історій я розумію що моя маман яка могла розірвати зошит за помилку не так вже й бідося як інші 🫠