Тут, у колі друзів, наче мить спливає час І лунає пісня, що зібрала разом нас. Радо і привітно сивий Світязь нас зустрів. Тут, у колі друзів, зрозуміло все без слів. На вітрилах мрії у далеку путь Корабель надії хвилі понесуть. На вітрилах мрії в даль через віки, Щоб на небі запалить зірки. Приспів: На хвилях Світязя ми не прощаємось, На хвилях Світязя ми зустрічаємось. Нехай летять роки, не зупинити час, На хвилях Світязя зустріне пісня нас. Тут, у колі друзів, пролунає пісня знов, Щоб лишити в наших душах щастя і любов, Щоб вогонь кохання вже ніколи не погас І нехай ця пісня стане спогадам для нас. На вітрилах мрії у далеку путь Корабель надії хвилі понесуть. На вітрилах мрії в даль через віки, Щоб на небі запалить зірки.
@aleshkaemelyanov Жыл бұрын
Городской сквер . Картинные сочности в крашеной раме. Уютный, ухоженный, солнечный сквер. Объёмные виды цветной панорамы даруют природный и ясный размер. Волшебные листья, строенья бутонов, любовный, неспешный, живой променад. Вьюны на узорах чугунных заборов, что тут окружают прекраснейший сад. До солнышка тянутся липы и хвоя, цветы, травяные наросты, кусты, покровы зелёных скульптур, травостоя, неся ароматы свои на версты. Всеместно улыбки, цветочные краски, древесно-портретно-предметный коллаж. Я, полная грёзой, покоем и лаской, гляжу на распахнутый, чистый пейзаж!