Таємниці долини Кобрини: як ми відкривали перший туристичний маршрут Обухова

В Міжнародний День туризму слухачки факультету «Україна туристична», обухівського університету третього віку, дізнавались секрети обухівської долини
Цей маршрут розроблявся кілька місяців, підготував його М. Чайковський.
Матеріал збирався з усіх доступних джерел: досліджувались матеріали з архіву Обухівського краєзнавчого музею ім. Ю. Домотенка, вивчались карти, проводились опитування місцевих старожилів.
Тут зібрано все, що тільки можна знайти: історичні та наукові факти, спогади, міфи, легенди, теорії і припущення. Все, що робить цю місцину унікальною і цікавою.
Презентувала маршрут історик та досвідчена екскурсовод Тамара Аркадіївна Ставнійчук.
Розпочалась мандрівка з мікрорайону, сьогодні відомому як “Автошкола”. Це загальна назва, котра об’єднує колишні сільські кутки Сливки, Горобцівка, Пеньки, Кукса.
- Сьогодні на цій території знаходяться приблизно 3 підприємства, коріння котрих сягає в середину минулого століття, історію від створення, значення і до сьогодні детально розповідає екскурсовод.
Наступна зупинка - річка Кобрина, вірніше те, що від неї залишилось. Достеменно не відомо походження назви, але існує кілька припущень. Всі вони детально розглядаються на екскурсії, як і міфи, якими оповита річка.
Далі - завод і Смарагдове озеро, або як його полюбляють називати «Фейхоа». Тут розповідь йде про походження озера і цілющі властивості місцевої глини. А чи підходить вона гончарам? Дуже цікаво.
І, нарешті, сама Педина. З 2012 року це офіційно ботанічний заказник, межі якого і досі невизначені. Природоохоронна і інформаційна робота не ведеться, тому тут палять і випасають кіз, знищуючи рідкісну ковилу, через яку гора і стала заказником.
Зате повно акації, одна з екскурсанток навіть згадала, що ще школяркою висаджувала її тут з однокласниками.
Крім екології, розповідь про Педину поєднує в собі історію, геологію ну і фен-шуй, куди ж без нього.
Мандрівниці дізнались походження назви гори, легенди, з цим пов’язані та як же правильно вимовляти. Помилувались Обуховом згори, глянути тут є нащо бо видно багато:
1. Зелену гору;
2. гору Куксу;
3. Католицьку, греко-католицьку, православну церкви;
4. Урочище “Ярки” (“Обухівські Карпати”);
5. Драну гору зі старим некрополем;
6. мис, на котрому було єврейське кладовище;
7. Юдину гору;
8. колишню Базарну площу Обухова (в тому числі, де була Свято-Воскресенська церква, єврейські торгові ряди, синагоги тощо);
8. гору Городок;
9. Довгу гору (з некрополем).
Ще дізнались, що крім залишок поселення тшинецької культури на плато Педини були виявлені залишки гончарного посуду часів Київської Русі 10-13 ст. н.е., хто встановив хрест на верхівці, що таке “Нижній маяк” і багато, багато іншого.
Загалом, наш перший досвід виявився вдалим - відвідувачки дізнались багато нового і залишись задоволені побаченим, про що залюбки розповіли Хронікам Обухова. Коротенький огляд як це було - дивіться на відео.
Отже, відтепер, завдяки ентузіастам, Обухів має перший, повноцінний екскурсійний маршрут.
Та, що казати, то треба бачити. А ще краще - відвідати екскурсію і переконатись на власні очі, що вивчати Обухів - це цікаво і корисно.
Тим часом краєзнавці не спиняються і, ймовірно, готують нові маршрути
Тож, вивчайте, мандруйте, любіть Обухів - він того вартий. І не забувайте підтримувати армію.

[@victoriakrassulia5813]

Я в захваті! Як зв"язатися з вами, щоб приєднаться до ваших екскурсій?