Тест із укр. мови на ЗНО - це радянсько-англійський суржик. Ірина Фаріон

[@василь_сиволап]

книгомандри - дуже красиве слово, шкода що дізнався про нього лише зараз

[@ІринаФаріон-г4и]

Василь Тельман Бо я його і створила.

[@sharghorodethj]

це краще, ніж отой дурнуватий "буккросінг", котрим швирляються наші журналізди і "прокресивна молодь".

[@НаталяЮдицька]

Шановна громадо, погодьтеся! УкраЇнська у виконання пані Фаріон - то є ПІСНЯ!!! Насолоджуюсь!!!

[@sharghorodethj]

Громадзьке! Учися у Ірини, як створювати цікаві видива, що рвуть Всемережжя!

[@NeurolinguisticTraumatolog]

От ви справді знаєте мову! Дуже приємно чути тверезу думку!! Бо кругом одні шизофреники з подвійними стандартами

[@floquet-de-civada]

"Кругом одні"... Я не впевнений, що це по-українському.

[@AttackRunRun]

@@floquet-de-civada "по-українському" а тут впевнений?

[@артурованесян-ж4с]

Наскільки яскрава пані Фаріон - настільки безбарвна та совкова інша учасниця програми

[@AttackRunRun]

про наголос було цікаво

[@АннаПетренко-в8и]

а мене дратує те, що у різних словниках різні закінчення іншомовних слів. наприклад, в одному словнику сайтУ, а в іншому - сайтА. Що робити в такому випадку?

[@9boh6dan3]

Яке чудове слово - департамент... Це Кучма, мабуть, сам особисто його ввів, щоб було як у Москві, культурненько!

[@samsungdark6517]

почувсвуйте разницу: украiнська панi Iрини мова iншоi "панi"

[@moskvichk5874]

Фаріон супеер правильно говорить що завдання готували люди іншої мови зовсім неукраїнськоїїїїїї подивіться і пару разів прокрутіть як адміна Людмилу круте судомить корче навіть від правди

[@markgindes8246]

А чому пані Фаріон не стати перекладачем української мови з української мови. Бо така мудра качка сидить и вишукує помилки у всього населення України

[@OrpheusUcrainicus]

Слова, форми, вирази, котрі різнять західноукраїнську та східноукраїнську традиції Перше західноукраїнське, друге - східне. Так уважав І. С. Нечуй-Левицький, котрий не міг терпіти західноукраїнського впливу на нашу мову. Більшість цих західних слів насправді запозичена з польської мови. Я писав цей список для себе, бо сам зі Сходу (Полтавщина), та, думаю, він буде аж як цікавим для простих українців. карк (особливо карколо́мний) - поти́лиця та́ко́ж (Іван Семенович писав, що на Великій Україні застаріле, пор. зі цер.-слов. та́кожде) - так са́мо, теж лише́, лиш (у значенні тільки) - ті́льки рахува́ти щось, раху́нок - лічи́ти щось, о́блік або о́бліч відно́сини - стосу́нки річни́ця - рокови́ни чека́ти на щось, на когось або щось, чогось, когось - жда́ти щось, чогось, когось брудни́й, бруд - нечи́стий, зама́заний, нечистота́ збагнути щось, когось - зрозуміти щось, когось, утямити щось, когось, осягти щось, когось улю́блений - сподо́бний дола́ти щось, когось - перемага́ти щось, когось дни́на - оди́н день відчува́ти щось - почува́ти щось обсто́ювати щось, когось - усто́ювати за щось, за когось ура́з - одра́зу чимра́з бі́льше - щора́з бі́льше о́дяг - оде́жа ве́льми (наголос підказує, що слово взято з польської, церк.-сл. наголос інший: вельми́) - ду́же відве́рто - одкри́то, правди́во, да́лебі́ данина́, пода́тки - по́дать пересі́чний, пересі́чно (кальки німецького) - прости́й, бу́дь-який, аби́як непересі́чний, непересі́чно (кальки) - неаби́який, непрости́й, неаби́як існува́ти, існува́ння (я думаю, це зовсім роблені слова: від єсть (бути) < праслов. *jestь, пор. з нім. ist; так само роблене рос. сущестовать: від суть (бути) < праслов. *sǫtь, оригіналом було фр. exister) - животі́ти, животі́ння. нульове закінчення для іменників середнього роду, як волання, поле, весілля: волань, весіль, піль - закінчення -ів - воланнів, полів, весіллів. розпу́ка - ту́га оголо́шувати щось, оголо́шення - оповіща́ти щось або сповіща́ти щось, опові́щення або спові́щення позая́к - бо, тому́ що окре́мо, окре́мий - о́пріч або окро́ме, опрі́чний або на́різний, особли́вий зокре́ма́ - на́різно трима́ти щось, когось, отри́мати щось, когось - держа́ти щось, когось, оде́ржати щось або діста́ти щось яскра́вий - я́рий ро́зпач - о́дчай за́вжди́, за́вше - за́всі́ди надужиття́ - зловжи́ток перешкоджа́ти чомусь, комусь - заважа́ти чомусь, комусь перешко́да - прити́чина приму́шувати когось - си́лувати когось при́мус - приси́лування уро́чий, урочи́стий - святко́вий оскі́льки - сті́льки або скі́льки, бо, тому́ що обра́за, обража́ти когось, обража́тися - кри́вда, кри́вдити когось, кри́вдитися незгра́бно, незгра́бний - зателе́пувато, зателе́пуватий вико́нувати щось, викона́ння - спо́внювати щось або зді́йснювати щось, спо́внення або зді́йснення переко́нувати когось - пересві́дчувати когось зами́слений - заду́маний незвабли́вий, неприва́бливий - неприна́дний ску́ти щось, ску́тий - скува́ти щось, ско́ваний ско́ро, скоре́нько - як ті́льки, незаба́ром, шви́дко, би́стро, пру́дко, мерщі́й, хутчі́ш струмо́к - течія́, поті́чок або пото́чок вираз «стиска́ти пле́чі» - «здвига́ти плечи́ма» ухвали́ти щось, ухва́ла - постанови́ти щось або затве́рдити щось, постано́ва навко́ло, довко́ла - навкруги́, круго́м прито́мність - свідо́мість дотика́тися до чогось, до когось, до́тик - доторка́тися до чогось, до когось, доторка́ння покої́вка - го́рнична пості́йний - за́всі́дний ото́чення, ото́чувати щось, когось - око́лиця або окру́га, осере́док, обста́вини, обстава́ти щось, когось зграбне́нько - чепурне́нько цілко́м - зо́всім ухиля́тися від чогось, уника́ти чогось, когось - одми́кувати од когось, одхиля́тися од когось по́саг - прида́не хворови́тий - слабови́тий ва́бити щось, когось - прина́джувати щось, когось пра́гнути чогось - жада́ти чогось ви́бух - ви́рив неба́вом - незаба́ром брак чогось - недоста́ча чогось ска́ржитися комусь на щось, на когось - жалі́тися комусь на щось, на когось борони́ти щось, когось - держа́тися чогось, когось, захища́ти щось, когось ро́звій - ро́звиток свідо́цтво - засві́дчення шале́нство, шале́ний - навіже́нство, навіже́ний, наві́сний стара́нно, стара́нний - падкови́то, падкови́тий змага́ння (рос. усилия) - силкува́ння, а змага́ння - ла́йка яки́й (при підрядних частинах, коли можна замінити на що: людина, яка знає) - котри́й (людина, котра знає) простира́дло - простира́ло слі́дом - слідко́м поме́шкання, ме́шкати - житло́, прожива́ти я́вище - з'я́вище рухли́вість, відрухо́вість - вору́шливість усти́д - со́ром рух, дви́гнення - ру́шення доро́бок - добу́ток шту́чний - ро́блений крок - сту́пі́нь короткозо́рий - короткоо́кий зді́бний - зда́тний, прида́тний рішу́чо - нава́жливо ма́йже - сливе́, сливе́нь відро́дження - одроді́ння суча́сний - сьогоча́сний понево́лення - занево́ління від (і прийменник, і префікс) - од (насправді як у якому діалекті) поя́ва - ви́явок, про́явок. підприє́мливий - запопа́дний нарі́жний ка́мінь - углови́й ка́мінь, ка́мінь спотика́ння Джерела www.krasnokutsk.org/%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B1%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8/ iht.univ.kiev.ua/library/all-journals/%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%E2%84%961-1907

[@sharghorodethj]

можливо, Іван Нечуй-Левицький тому не любив західноукраїнські слова, бо на підавстрійській Україні вільно розвивалася преса та книгодрукування українською, на відміну від підросійської України.

[@floquet-de-civada]

Фарион затронула важную тему - англицизмы. Уже завтра проблемой номер один украинского языка будет не русско-украинский суржик, а чрезмерные заимствования из английского языка.

[@michalseredyak9508]

vitaju. jak na mene, to potribno aby - UKRAJINSKI NACIONALISTY-PATRIOTY nakinec pryjšly do vlady. i rosijsky jazyk maje buty - INOZEMNYJ, tak jak ce vidbuvajetsja teper z - cerkvoju.! budemo rozrizneni, ničogo ne polučytsja. MORDOR+GLOBALIZATORY je napročud - objednani.

[@maksymchyslo1057]

абсолютно адекватний тест. Слова іншомовного походження - нормальна і досить популярна річ, треба до цього звикати. Явище буккросингу започатковане саме в англомовних країнах, і, вважаю, що буде нормально його називати так, як увесь світ це робить. Впевнений, що у жодного абітурієнта, що складав цей тест, не виникало жодних проблем з відповідями саме через ці "суржикові" слова.

[@sharghorodethj]

це досить популярна дурня. Якщо людина швирляється якимись незрозумілими іноземними словами, то вона або жлоб, або невіглас, нездатний вивчати іноземні мови. І ці всі спінери з буккросінгами --- це не запозичення, це довбойобізми.

[@floquet-de-civada]

Про який такий увесь світ ви говорите? Французька мова, наприклад, знаходить французькі відповідники таким жахливим англіцизмам. Я, наприклад, не володію англійською, тому навіть не знаю їх значення.

[@DiDi-jv5hw]

"увесь світ, впевнений що жоден", ого ви так багато знаєте все про всіх людей

[@markgindes8246]

А що нам простим селянам робити з фізичною та фізруком , бо вони вже звільнені з кафедри і переведені на катедру. Певно шо тизрук та тизичка мусять заново вивчити тизиологію один одного.

[@anastasias78]

жахлива тема для твору👎👎👎👎

[@ОльгаТерезинова-щ1я]

з яким наголосом потрiбно нам розмовляти лiтературним чи захiдним,это полнейший бред,есть определенные нармативные требования в обучении это литературный язык, послушать ведущую ,как её произношение слова -що режет слух (хотя это требования произношения),а мы в школе изучали что що это що,а не щчо