То що ж важливіше: істина авторитету, чи авторитет істини???

Можлива неможливість
Ви бачили хоч раз хірурга, який переніс усі операції, які він робить своїм пацієнтам?
Можливо ви бачили психолога, який пережив усе те, від чого лікує своїх клієнтів?
То, може, про життя має право розповідати лише той, хто вже розвтілився, чи то пак помер?
Відповідно до стану присутності людина, яка увійшла в цей стан і вже постійно в ньому, це і є людина пробуджена. Така людина вийшла за межі біологічної форми проявлення Духу, тобто в усвідомленні цієї людини вона вже знеособлена з тілом і воно чітко сприймається та відчувається як енергія. Тіло вже не є нездоланним бар'єром на шляху самоусвідомлення. Увійшовши в поле чистої Свідомості, вже навіть нема ніякого "само". Тому й нема вже людини, а є втілення душі, яка є вмістилищем Духу. Все є Дух. І всі форми є лише проявленням Духу в цьому вимірі форм.
Ось така людина, - яка згадала - побачила свої попередні втілення, і має колосальний досвід душі.
Коли ж така душа зустрічає людину, яка уяви не має про свій досвід душі, тому що сприймає себе лише як тіло-розум, тоді відбувається неможливе. Та людина, яка пройшла війну в нинішньому втіленні, вважає, що її може зрозуміти лише той, хто також має досвід воїна. І неможливим у такому випадку стає те, що травмована війною людина, яка себе сприймає тілом, апріорі не може допомогти собі самостійно. А також відхиляє, внаслідок своєї упередженості, компетентність тієї людини, яка завдяки своєму досвіду душі могла б їй допомогти, але цю допомогу, на жаль, не прийнято, тому що для людини, травмованої не лише війною, людини в її упередженому сприйнятті, існує тільки істина авторитету.
То що ж важливіше: істина авторитету, чи авторитет істини?