Пане Джмелю, не коляска, а візочок. Дякую вельми! Певні розповіді просто шалені... Я в мережі нічого не продавала, а купувала тільки певні речі, як-от навушники. Зате коли опинилася була в Польщі, то впродовж певного часу не могла повернутися додому й шукала житло на сайті оголошень (починається на о, закінчується на ікс). По-перше, це було складно через польські вигадки з авансом і обов'язковими умовами (жити принаймні півроку, а я шукала максимум на місяць, та й аванс - це ціла історія), а по-друге, люди розхапували житла мов тарілки свіженького борщу. Бувало, що я вже підходила, аж тут власники дзвонили й казали, що вже знайшли орендаторів. Із деким із них я таки встигала поспілкуватися й чула про всяку дичину. А коли зрештою знайшла тимчасове житло у Вроцлаві завдяки Українському домові, то вирішила ще раз глянути на ситуацію на тому сайті. Всі кімнати, які здавали за шістсот злотих, указували вже як " тільки для поляків", а з центру адреси пересунулися кудись на Жолібож (це далеко від центру Варшави. ДУЖЕ далеко). Тож оренда житла в інтернеті - це теж цілковитий гаплик...