Труднощі дорослого життя | Реддіт українською

[@ipypypy]

Страшно спостерігати, як швидко плине час. День, тиждень, місяць, рік а потім ти усвідомлюєш, що пройшло вже 10 років.

[@mystectvo]

Тому, щоб не гаяти час, просто треба думати про нього.Багато думати.О котрій ти прокидаєшся, о котрій ти щось робиш, о котрій ти засинаєш, якого числа ти пійдеш гуляти з друзями або з кимось у парк просто погуляти(не обов'язково це парк)Треба замислюватися, що, коли ти будеш робити, іноді буде здаватися, що 1 година це занадто багато часу, але так треба вміти робити.Час-це відносна річ.Якщо не замислюватися над ним, то й не помітиш, як він скрізь тебе пропливе.А якщо уважно постерігати за ним, то побачиш наскільки він повільно рухається!Нехай щасти!

[@hollywu7768]

плять, чуваче... Т-Т

[@yulia_gubanina]

Особливо, коли ці 10 років пройшли в окупації. Вони були просто злиті в унітаз. За відчуттям пройшло десь 3 роки - такими вони були порожніми, безглуздими, самотніми. Часто буває, що минає день і я усвідомлюю, що сьогодні ні з ким не розмовляла, бо в магазин не треба було, а монітор компа не рахується...Від природи я дуже комунікабельна людина і колись в мене були друзі, робота в колективі, особисте життя. Але все зникло. Я свідомо відокремила себе від вати, бо спілкування з ними гірше за цілодобову десятирічну майже абсолютну самотність. Такі справи. Гризу себе за те, що не виїхала звідси свого часу. Не наважилась. Думаю про це і зараз, бо ще 10 років, або 5, я вже не вивезу.

[@atmosphere3874]

мені не віриться, що вже 35, виглядаю і відчуваю себе на 25😢

[@S.V.I.T.L.A.N.A]

​@@atmosphere3874до цього ніколи не звикнеш. Мені 42. Я так не хочу старіти.

[@Вакула-с3с]

Я ніколи не очікував, що доведеться воювати, щоб визволити свою домівку. І ось вже 9 років не мати змоги потрапити додому. Життя таки дуже швидкоплинне...

[@makolitta]

❤

[@HannaKarpenko]

Нехай вас береже Бог🙏

[@Вакула-с3с]

@@HannaKarpenko, дякую! Вам теж Божого захисту і благословення! Україні - миру, через перемогу! 🇺🇦

[@fancy_girl199]

Бережіть себе, дякую Вам за можливість жити!

[@lanasova]

Дякуємо 🙏

[@Agnia2002]

те що деякі дорослі насправді діти, що виросли фізично, але свідомість їх залишилася на підлітковому рівні - це правда

[@sapriniti]

Ага, дехто... Сподіваймося, що не половина населення планети!:(

[@alyoshashokurov2316]

Я так розумію, їх бісить нинішня повсякденність, і вони є такими, щоб по-прежньому отримувати задоволення від життя. Особисто я підозрюю, що якщо кожна людина обирає, наскільки дорослою бути (у якому віці бути), то всі люди стали б дітьми або підлітками, що щасливі та знаючі.

[@arecestravi]

Окрім очевидної сраки з третьою світовою навкруги і друзями та рідними що воюють. Ніхто не готував мене до того, що саме після 25 всі твої childhood trauma повилазять з душі як ті гриби на дощ заважаючи кайфувати від того, що таки було досягнено. А також до того, що консультаціі професійних психологів з медичною освітою, а не інфоциган, коштують як автомобіль. І ти такий «хммм, зуб зробити чи почати таки терапію? Звісно зуб!» А замість терапії - серіал, поплакать і шоколадка 😂

[@volodymyrd5793]

Ну, тримайтеся, мої думки: Що в дорослому житті стало для мене несподіванкою: 1) Що просто працюючи на якійсь роботі неможливо самому забезпечити себе. Можливо це було моє упередження, але років в 18 я думав, що будь-яка нормальна регулярна робота буде нормальним рішенням. Ні. Треба або "крутитися" і працювати додатково, або мутити якісь схеми або ж здобути якусь більш рідкісну і високооплачувану роботу. Але для цього треба вчитися і дійсно розвиватися в технічному(практичному плані). Вчити іноземні мови та(або) здобути перспективну спеціальність. 2) Що дорослі не діють "по дорослому" і не діють "розумно". Всі дорослі - це ті самі підлітки , з комплексами і проблемами. Деякі люди більш виховані, гуманні та раціональні, та більшості начхати на ваші почуття, на "правильність" і на виховання. Навколо нажаль багато хамів, бидланів і тих, хто переступить через вас задля своєї вигоди. 3) Що дружба і романтичні відносини не так легко здобути і спонтанність, яка була в юності зникає. Це не означає, що у вас не буде друзів або коханої людини, я намагаюся сказати, що нових друзів буде не так легко завести, а для радості від повноцінних відносин треба буде по справжньому попрацювати. Брати відповідальність, не брехати собі про те, що тобі насправді потрібно у відносинах з людьми. І звісно усвідомити, що світ не крутиться тільки навколо тебе. 4)Найголовніше (на мою думку) - як влучно сказав хтось у відео - що відчуття радості і прогресу як в школі(коледжі) вже не виникає саме по собі. Треба шукати свої сенси, ціль свого життя(пафосно звучить))) Або хоча б те, що буде допомагати вам підніматися зранку і жити. Справу, яка вам подобається, проекти, які надихають вас, суто ваше, твоє бачення світу. Знайти самому і тримати фокус на цих сенсах, бо ніхто за вас не знайде і не розповість вам, що саме буде краще і радісніше для вас і що саме принесе вам задоволення і прогрес. Дякую

[@golyj000]

Ну 1 це ж не всюди так, а тільки в третьосвітніх бідосях. Будь де західніше Шегинь такої фігні не буде.

[@song_translations_ukr_core]

2. Описав мою сім'ю. Мати з рідною сестрою поводяться як вороги, живучи в одному будинку, їх чоловіки алкаші, що в однієї, що в іншої. Буремна суміш страждань і щоденних сварок. Шкода що такі люди розмножуються. Гидотне видовище і нескінченне коло морального насильства щодо одне одного. Це як "Танцюють всі", але є один нюанс - "Страждають всі"

[@tetianaarnautova8842]

4 - це прям удар нижче поясу, все дійсно так

[@VVATERMAN]

Про коробку - правда.

[@Krista666]

Це на справді відноситься, до усіх речей. Порвані кофти, крем який на дні.. і ти спалюєш тисячу калорій, щоб видавати каплю і т.д.

[@Romelia_Black]

Я не була готова , що мій чоловік піде на війну захищати свою країну. І кожна секунда коли він там перетвориться на пекло приправлене хвилюванням, тривогою, та неймовірним страхом за його життя.

[@moonshine754]

Мене ніхто не готував до того, що 1. Я буду добре себе знати, любити і не дозволяти нікому порушувати свої кордони. 2. Не буду тратити час на дичину, яка ані приємна ані корисна. 3. Не буду влазити у фігові токсичні стосунки 4. Позбудусь тупих упереджень, стану мислити ширше і багатогранніше. 5. Перестану почуватися винною за провтики - ну сталося і шо? 6. Жити так, як хочеш - не соромно, а можна і треба. Захотілося трохи позитиву сюди закинути, а то якась суцільна журба)

[@Карина-я5ю3к]

Ніхто не готував до того, що: 1. Проблеми неможливо вирішити, бо вони ніколи не закінчуються. 2. Треба спочатку піклуватись про себе, бо більше ніхто не потурбується. Бо не знає, що саме тобі потрібно. 3. Гроші приносять задоволення тільки якщо їх достатньо. Коли мало, а потреб багато, то стрес великий та невпевненість. 4. Що робити, коли отримуєшь бажане. 5. Найважче в житті стає тоді, коли закінчуються бажання. Навіть гроші не рятують.

[@HannaKarpenko]

Про щоденне приготування вечері - влучно. А ще мені іноді здається, що півжиття витрачається на прибирання. І це замкнене коло.

[@OksanaSvit]

Щасливі люди, які люблять готувати, щось вигадують, шукають нові рецепти🤪ну чому в мене інші хобі, а не така корисна кулінарія?😁

[@volodyakan5111]

Купіть робот-пилосмок. Його треба обслуговувати. Здебільшого спорожнювати бункер від сміття. Але він сильно економить мій час. Автоматично прибирає і повертається на базу. Зараз вже є недорогі моделі, що відсмоктують пил з маленького бункера у великий мішок. Це буде мій наступний пилосмок.

[@HannaKarpenko]

@@volodyakan5111 Робот-пилосмок це чудово. А посуд він теж миє? Прибирає поверхні, складає білизну по шафах, миє кахлі, унітаз, ванну, вікна, підвіконня, дзеркала, дверцята, складає розкидані речі? Може ще й вечерю приготує? Тоді мені заверніть два😀

[@volodyakan5111]

@@HannaKarpenko посуд миє посудомийка. Не розумію чому пральну купляють всі, а посудомийку ні. Ми перемо раз на кілька днів, а посуд миємо щодня. Можна купити маленьку - на 4 комплекти посуду. Вона як велика мікрохвильовка. Ціна питання 400 баксів. Решту задач доводиться робити руками. Але тут теж можна з'економити сили. Ті ж кахлі можна побрискати побутовою хімією і через годину змити душом. Я так роблю. Результат норм. Загалом, якщо поставити перед собою задачу полегшити собі побут, варіанти є. Але можна це і не робити. Є віник, ганчірки... :)

[@HannaKarpenko]

@@volodyakan5111 згодна, що зараз життя дуже покращують девайси. Але мені все одно шкода свого часу на побут. Є більш цікаві речі в житті. А ще є діти, тварини, за якими доводиться весь час прибирати. Які забруднюють все знов і знов.

[@nazarbulba1201]

З коробками це реально біда, ще й коли я люблю все складати, я б і вас запакував😈 )))

[@iva4u]

😂😅

[@Mr.Andreson]

Зрозумів, що моє доросле життя, у яке я вірвався не дуже, але послухавши це відео, зрозумів, що не таке і погане. Доки живий і молодий (26) багато можу налагодити.

[@pavelalexandrovichguz5770]

Угу! Успіхів тобі, хлопче 😔

[@РомаВеремеенко-е6э]

Додав би ще доки живі батьки.

[@Олекса-ч5ъ]

До смерті людей. Ніхто мене не готував до того, що людини, яка щасливо посміхалась та мала плани на майбутнє, в один момент просто не стане. І ти намагаєшся впоратись з усією купою емоцій, які впали на тебе від цієї звістки. І ніхто не готував до того, що будеш постійно плакати від одного погляду на річ, що нагадує цю людину. Ніхто не готує до цього. І це боляче.

[@shimorin]

Ще можна добавити, що ніхто не підготував нас до дуже раннього дорослішання((

[@irorok]

після цього відео ще раз переконалася, що жити - взбіса тяжко 😮‍💨😮‍💨😮‍💨

[@ВалерияРостецька]

Трохи депресивненьке відео моментами, але в великій мірі тру. Та велика справа справді у психології та вміні налагодити свою адаптативність. Життя буде постійно змінюватись, а найбільший тягар виникає через наші звички, які вже не канають для нових умов. Щоденне приготування їжі може бути цікавим, чимось новим, чимось за що собою можна пишатись "вау, я змогла нагодувати себе сьогодні, я така доросла". Також дорослий вік як не крути дає більше волі та свідомості, і можливості вшарити та прийняти всі свої дитячі травми. По трошку з ними працювати, по трошку провіряти себе на стійкість. Можна продовжувати відкривати світ, і дивуватись як в дитинстві його геніальністю, просто читаючи ті чи інші цікаві вам книги, або отримаючи новий реальний досвід. Ви все ще багато чого не знатимете, і продовжуватимете збирати пазлики під назвою "що таке життя і як його жити". Проблема у тому, що ви тепер самі маєте цього хотіти, а не чекати поки хтось вам пояснить. Хоч з дитинства нас привчали до протилежного.

[@ErlingTheMage]

Боги, дуже страшний випуск.😅 Але дякую за працю.

[@Oleksandr_2025]

Це називається - реальність. Вона така.

[@katerinaaristarkhova2114]

Моя депресі зміцнилась після цього випуску

[@valirianavaleriivna]

Про ностальгію: після початку повномасштабки вона почала набувати таких масштабів, аж страшно. Навіть попри те що мені лише 16, під визначення дорослої я не йду.

[@Простоглядач]

Так, згодна щодо ностальгії, іноді я думаю яким би було моє життя, якби не війна і мені не довелося змінювати місто, університет і розлучатися з друзями... Тому приступи ностальгії дійсно можуть бути сильними. Мені 19, я досі не відчуваю себе дорослою і мабуть ніколи не відчую

[@Baby_ananas]

Підтримую кожне слово, що коли стаєш дорослим, ти більше не потрібен своїм родичам. Навіть війна нічого не змінила. Їм просто байдуже де я, і що в моєму житті. Ніхто не подзвонить і не напише. А самій це робити вже просто обридло.

[@maksimbondarchuk8953]

Всі думають так, всім і обридло. Починати з себе треба

[@valkiriiay]

Інколи так буває, що родичам ти не потрібен / не потрібна. Це життя. Сподіваюсь у Вас є люли яким Ви не байдужі. Тримайтесь все буде добре ❤️‍🩹

[@arecestravi]

Нахрін їх тоді. Насправді вам не потрібно турбуватися про тих, кому на вас байдуже, якщо вам самим від цього не стає добре. Іноді рідня просто не любить когось через те, що така особа - «чорна вівця», єдина нетоксична людина з усього «клану». У вас буде своє коло близьких людей, хай навіть вони не будуть пов’язані з вами генетично. Вірю, що ви прорветесь 💪

[@Alex_Ostroushko]

Все, що відбувається попередні рік тільки довело мені, що треба бути егоїстом, тотальним егоїстом, і думати тільки про себе, себе і ще раз себе.

[@oktoberfirst1914]

А я рада що мене не потребують. Бо якби потребували на моєму житті можна було б жирний хрест поставити. Жирнючий такий, від краю до краю. Слава богу радять собі без мене, дай їм бог здоров'ячка надалі

[@О.Н-ю5л]

Дякую алое за випуск! Вже звикаю до постійності. Наснаги!

[@TheWarmaster]

Список буде можливо довгуватий, дещо наївний і місцями повторювати відео, але: 1) Банально, але не має такого поняття як безкоштовно, за все треба платити, навіть якщо не на пряму, то опосередковано; 2) З дитинства треба розвивати в собі любов до фізичної активності і вміння вбивати лінь у зародку, бо якщо ти виріс лінивою сракою, в дорослому віці буде важко себе розкачувати і змусити щось робити(можливо в екстремальних ситуаціях ти і мобілізуєшся, але як тільки все стане більщ-менш спокійно ти знов опиняєшся в обіймах ліні); 3) Що ти не особливий ніфіга і окрім батьків(і то не факт) нікому не потрібен; 4) Що як би ти добре не робив свою роботу її ніхто не оцінить і, що твої помилки будуть пам'ятати краще ніж твої успіхи; 5) Що через різницю у робочих графіках, і змінах інтересів ти не будеш так часто бачитись з друзями, а подекуди і втратиш їх, а пошук нових стане для тебе нездійсненним; 6) Спілкуватись з людьми важко і втомлююче; 7) Робота яка тобі подобалась набридає, а шукати нову не хочеться; 8) Час дійсно швидкоплинний; 9) Що може настати момент, що за щоб ти не взявся, це не буде приносити тобі ніякого задоволення; 10) Що тобі 27, живеш один, в тебе є робота, ти начебто відповідальний і можеш забезпечити своє існування сам, але в середині ти дитина, яка не знає як подорослішати; 11) Що в дитинстві твої бабусі і дідусі брехали тобі коли казали, що за тобою будуть дівчата бігати, а якщо серйозно, то знайти партнера може бути з різних причин важко, а можливо нереально через твій спосіб життя і тарганів у голові; 12) Пояснити батькам, що ти не можеш щось зробити, а іноді тобі навіть з ліжка вставати не хочеться через емоційну розчавленість і по тій самій причині ти не можеш зробити "обличчя простішим і веселішим" 13) Що все вище перелічене мною фігня і це я дурний, що не знаю, як жити це життя і просто нию. А авторам дякую за контент, наснаги вам, більше підписників і щоб канал приносив вам прибуток(як не зараз, то в майбутньому)

[@singularity1030]

Ви не дурний, і не "ниєте". Вам потрібна професійна допомога. Я часом провалююсь ось в такі самі думки, як у вас

[@S.V.I.T.L.A.N.A]

Все правильно. Я теж так думаю. А якщо декілька людей так думають, значить щось не так. Є країни, дружелюбні з кращим рівнем відносин. Там рідко люди себе почувають самотніми. Наприклад Іспанія, Італія. Я не була але чую як розказують. Це якийсь депресивний менталітет загальний. Люди гребуть все під себе, успішний успіх і все таке. Гоняться за цим. І це віддаляє людей. Вони і радіти за інших не вміють

[@angelcrazy6554]

Ніхто не попередив, що життя настільки дороге та швидкоплинне... Втрата близьких людей... Усвідомлення того, що навколо ніхто насправді не дорослий, а просто діти в дорослих тілах. З роботи не вийде піти просто написавши записку від мами... І ще багато чого. Коротче, не тому нас в школі вчили

[@Brilliiantt]

Дякую, в мене було дитинство тяжке, через яке в мене є такі навички: - обходиться без сім'ї, навіть коли вони живі, без колишніх друзів і тих кому стало пофіг, змінювати життя на 10000% бо я не прив'язуюсь ні до чого, а якщо прив'язуюсь то легко відпускаю. У голові любов і життя це різні речі , я це зрозуміла ще у 15років, тому чоловіка обирала не за відчуттям любові без пам'яті, а за критерієм (чистота, терпіння, гибкість і т .д), я завжди можу легко перенести нестачу будь чого, скучку від роскоші до бомжування. Нікому не довіряти на 100% при цьому можу вивалити все життя людині яку перший раз бачу, головне знати що тобі важливо а про що ти не розповіси, бо це життя, Говорити людям те що вони хочуть почути (людям які хочуть зруйнувати тобі життя), можу нормально бути самотньою, думати не про речі а про здоров'я, визнавати що є психічні розлади і намагатися виправити. Не казати про людину того ,що не можеш сказати в очі. І знаю що знання школи не так важливо як знання про життя. Доречі завжди ціную допомогу і вмію прости її. Вважаю що люди які не цінують те що в них є , не достойні ніякої допомоги. І не давайте рекомендації людям які цього не потребують 😅

[@Brilliiantt]

І ще багато чого 😅 люди часто кажуть що мені просто повезло, і з чоловіком і з ментальним здоров'ям)

[@myroslav2819]

А ви казали своєму чоловіку, що ви обрали його не за "відчуттям любові"?

[@iva4u]

🎉👏

[@juliailnitska12389]

І як воно жити з чоловіком якого не любиш? Чи почуття з'явилися в процесі спільного життя?

[@Верховнийжрецьужовтіймасці]

А мені сподобались ваші навички, у самого більшість таких же, але з ухилом на таку штуку, як психопатія. Обирання партнера за критеріями, а не за міфічним почуттям "любові без пам'яті" (бо це хімічний процес організму який треба контролювати, а не піддаватись йому, сюде же йде і звіриний "секуальний потяг") теж вважаю ок. Я сам нічого не відчуваю до людей, в прямому сенсі порожнеча , люди для мене щось із розділу мебелі, не заважають і ок, якщо заважають то треба "прибрати". "Любові без пам'яті" мінлива штука, і рано чи пізно, але вона пройде. І єдине, що залишається тоді, це якось жити разом, або правильніше" уживатись". Любовь це розові окуляри, і коли вони спадуть , можн почати бачити проблеми, які раніше ігнорувались, бо була "любов без пам'яті". Але якщо чесно, мене це навіть і веселить у людей. Бо вони більше звірі, чим люди, бо покладаються на почуття, а не розум.

[@twelveover-extend3703]

До того, що власний розум стає найстрашнішою річчю й регулярно намагається вбити тебе. Привіт, щоденна боротьба з екзистенційною кризою / нервовими зривами / психічними розладами / хронічною депресією / думками про суїцид. До того, що деякі люди та речі трапляються лише раз в житті... і неважливо, як сильно будеш старатись - "ти більше ніколи не підіймешся на 3 метри над рівнем неба". До того, що довгі роки стосунків нічого не гарантують. Вам можуть знайти заміну, навіть якщо будете янголом. Цінуйте тих, хто залишається поруч попри все. До того, що людина яка тобі судилась - згинула десь в цьому жорстокому світі, так і не зустрівшись з тобою... й ніхто не здатен заповнити порожнечу, викликану її відсутністю. До того, що друзів меншає з кожним десятиліттям, а нові не замінюють старих від слова "взагалі". Якщо взагалі з'являються. До того, що відеоігри перестають приносити радість, перетворюючись просто на ефективне знеболювальне та вбивцю часу. Це справді страшно. До того, що тебе більше не радує дощ, чи ота велика калюжа, чи гілка у формі пістолета... дитина в тобі вже мертва й похована - тобі важко навіть згадати своє дитинство. До того, що людей з подібними тобі інтересами мало - і серед них ще менше тих, з ким можна справді подружитись. До того, що ти змінюєшся до невпізнаваності навіть для самого себе. Ти вже не той, ким був колись. Прощай, колишній я. Ти був чудовою людиною - поки тебе не вбили розчарування, підстави та брехня. До того, що ти більше не можеш нормально спати й пишеш цю херню о третій годині ночі, щоб вбити ще трохи часу. До того, що вічно хтось лізе у твоє життя зі своїми порадами та жалістю, міряючи його власними лінійками. Та й багато чого ще... але "боротьба триває". Оскільки я досі не "від'їхав" - то ви й поготів. Хоча буває значно гірше... якщо ви така людина - терпіння вам та наснаги.

[@song_translations_ukr_core]

Дуже правдиво. Підтримую

[@nikaboyko7754]

Мені 30 і я майже плачу після цього відео. Майже з усім згодна

[@lpjoj]

Не була готова, що з кожним роком в мене зʼявлятимуться нові болячки і доведеться познайомитися з лікарями, до яких ніколи не думала, що звернуся.

[@165bosvidania]

Мене не готували до того, що всі мають право на твій час окрім тебе.

[@oleksandrafilipova]

Що в житті немає сенсу і його треба шукати самій. Я це усвідомила у 18 років, коли почала самостійно скуповуватися з хлопцем всім необхідним для квартири, прибирати, готувати. Після усвідомлення цього у мене почався дуже тривалий період апатії і взагалі якоїсь недієздатності, я нічого не хотіла, мені нічого не подобалося, я не розумію навіщо я є. До такого я точно не була готова. Зараз мені 22 і я кожен день народження плачу, бо розумію, що мій час спливає і я помру. А що після цього? Купа страху на цю тему, важко.

[@oktoberfirst1914]

Ха. Щоб щось було треба щось робити. Якщо ти не хочеш нічого робити але щоб було потрібно пару рабів з бажанням дбати про тебе. Можна ще стати волоцюгою. Це не так весело в побутовому плані але можна набувати досвід мандруючи. Жити в монастирях і пристанлвках, займатися духовним життям. Ми обмежені своїми можливостями. Але часом з того що ми не можемо варто вибрати те чого ми насправді не хочемо ні не потребуємо. І часто виникає ситуація що прагнучи до сім'ї і пари ми цього не хочемо. А хочемо жити своїм життям для себе)))

[@тук-тукдобрыйвечер]

На жаль, недостатньо мати пару рабів з бажанням піклуватися про тебе, щоб мати якийсь сенс в житті. Можливо комусь цього достатньо, але далеко не всім. Неважливо як багато ти робиш або не робиш, сенс життя від цього не з'являється, його просто треба вигадати у голові і все. Хтось для цього йде в релігію, хтось у енергопрактики, хтось знаходить сенс в роботі, а хтось в дітях.. Але по факту це все просто вигадка людей. Людське життя має цінність тільки тому, що люди так вигадали. А от наприклад життя комах моральної цінності не має, тому ми вбиваємо їх, коли вони заважають - це теж рішення людей. Так само і з будь-якими сенсами, вони існують тільки у нашій голові. І аби не з'їхати з глузду, краще його все ж таки вигадати, бо без сенсу жити тяжко

[@DantesGrom-km6jg]

@@тук-тукдобрыйвечер Цікава і глибока думка.

[@Катерина-с2р]

Не скажу, що я про це не знала. Просто не задумувалась так глибоко. Через війну вимушена жити сама. І всі абсолютно справи та відповідальність лежить на одній мені. Від того, щоб притягти пакети з продуктами додому, до вирішення усіх банківських тощо питань. Я не можу скаржитися, адже під час війни жива, маю де жити і працювати. Але іноді хочеться, аби хтось інший приготував їсти, коли я втомлена або не маю настрою. Іноді хочеться розслаблятися і не нести самій відповідальність за все навколо

[@juliailnitska12389]

Розумію вас...

[@НатальяНечипуренко-ж1щ]

Мені 45😮 але я іноді не відчуваю себе дорослою. Мене дивує , що я повинна сама планувати витрати, робити ремонт, купувати речі на сезон, сама записуватися на прийом до лікаря і тощо, тощо, тощо😢

[@Таміла-д8ш]

Згодна,мені 52.

[@juliajulia9568]

У мене було рхп з 13 років (10 років) і лише нещодавно я почала помічати, що моя робота над ним дає свої плоди, а фрази типу "переростеш" чи "оййй яке рхп? Немає чим голову забити?" не допомогає

[@alyoshashokurov2316]

Нехай всі діти та всі підлітки подивляться це відео, і тому стануть нормальними/адекватними та щасливими.

[@МариРома-б9в]

Гарна тема! Дякую за переклад і виконану роботу)

[@TopTrandLife]

В кінці прямо таки істина, треба діяти!

[@ireeneua956]

Хорошу коробку важко викинути. 👍

[@sumnotak]

Коли в тобі виховували гарне ставлення до оточуючих, повага і все інше до старших, бо вони мудріші, все розуміють, а насправді тобі треба стикнутись з тим, що це неадекватні, дурноваті пропивші алкаші, які з віком розуму не набрались і не дають звітності своїм думкам та діям, а за щастя - зайвий раз побухати.

[@DantesGrom-km6jg]

Виховали - подякуйте. Зміните оточення, побачите який це бонус у житті.

[@sumnotak]

@@DantesGrom-km6jg дякувати за зіпсовану психіку не буду.

[@andrmuss]

Сфера - геометрична фігура. Галузь - різновид діяльності. Відразу та одразу однаково вірні слова. Але відразу можна відчути. А одразу - зробити)

[@AnnaStar4yk]

Вірна дружина, а слова правильно чи неправильно вжиті))

[@СБУ-е8х]

Де взяти гроші і куди дзвонити, коли перестає працювати розетка.....

[@КристинаКусий]

Про "складно викинути коробку" насмішили😂 дякую за вашу роботу!

[@aveliachan]

Мені зараз 19. Але до мене твльки прийшло: воу, чекайте, тобто я можу спокійно, нікого не питаючи, піти замовити квітки в будь-яку країну і поїхати туди на відпочинок? Так просто? //Ми не говоримо про гроші та нюанси з закордонним паспортом та зняттям готелю, сенс в розумінні що я здатна на це

[@chimbrodumba]

Шось журбинно стало То так має бути?

[@kavunovi_anime]

Мені всього 23 рочки, але господи, як же це життєво... Особливо про раптове почуття ностальгії... Та й про день бабака, про 8 годин у кріслі. Життєво майже все, окрім хіба що дітей, смерті батьків і т.д. (на щастя поки що з цим не стикався)

[@nick.hlushpenko]

Що неможливо в Україні заробляти грошей, кількість яких достатня щоб жити і назбирати на своє житло чи навіть авто, просто працюючи. Потрібно робити махінації щоб чогось досягти, або звалити до розвиненої країни де навіть за мінімальну з/п можна жити. А ще, вища освіта то повний обман, вона нікому не потрібна

[@EngleDit]

На жаль з житлом така ситуація у більшості світу Освіта має сенс але не украінська яку всі купують

[@volodymyrd5793]

Про пункт 1 повністю згоден - теж було в 18 років для мене ударом усвідомлення того, що просто десь працюючи я не зароблю ні на що суттєве. Але по пункту освіти - не згоден. Тих скромних успіхів, що я досягнув в житті (більш менш триматися фінансово на плаву, іноді дозволяючи подорожі або якісь великі покупки) - я завдячую суто університету і здобутій професії. Без цього мені страшно уявити, що б я робив і чим би заробляв на життя.

[@nick.hlushpenko]

@@volodymyrd5793 У мене є освіта, яку ще і нормально закінчив, але її користь то нічого на фоні безкоштовних відео в YT де показують актуальні знання,, а не застарілі на десяток років. Іти на ІТ освіту то тупість, краще ті гроші вкласти в приватні курси, де навчать працювати, а не зубрити матан

[@sapriniti]

​@@EngleDit Я своєї освіти не купувала. Вона ще й дала мені змогу вижити. Не пишіть про всіх!

[@EngleDit]

@@sapriniti Я не пишу про всіх, читайте нормально і не кидайтесь на людей, це факт шо в наших універах в 90% випадків все можна купити і те що кілька людей самі все вчили нажаль не змінює факту що корупція споганила репутацію нашої освіти. Я теж в Україні отримала сама червоний диплом але так як у нас часто платять за все він не має хорошої репутації

[@makolitta]

я розумію все, навіть не маючи дитину, як це, мати дитину...

[@Webdiver1978]

Життя -- повне лайно, а в кінці нічого крім смерті

[@just_sonyya]

Про ностальгію дуже життєво!

[@shpulka08]

Важко розповісти мамі і татові, що ти не хочеш жити, бо знаєш їх реакцію на мої проблеми, а виживати в цій реальності, на жаль, дуже важко й боляче.

[@НатальяНечипуренко-ж1щ]

Живіть будь ласка 🙏 знайдіть свій сенс життя, найдіть людину з якою ви можете розмовляти про свої страхи і проблеми. Бо батьки можуть не зрозуміти

[@ТаняМаковій-е8ж]

Чим більше я спілкуюся з людьми, тим більше дивуюсь, що через це проходять майже всі. І суїцидальні думки це нормально, це реакція на стрес, тривогу, травми. Ви в цьому не одні. І батьки точно не зрозуміють. А так хочеться сказати, щоб тебе побачили, допомогли. І в більшості випадків, це крик по допомогу, і насправді ви хочете житти. Мені допоміг нещасний випадок, впала на скло. Уже в лікарні, я зрозуміла, що якби не покликала допомогу, то стікла кров'ю. Був дуже глибокий поріз. І справжня істерика в лікарні, коли я зрозуміла що не можу самостійно сходити в туалет. Я думала що я "овоч". Тоді була ще дуже юнна. Це відкрило очі на те, що насправді я не хочу помирати. Бо життя дуже складне, і потрібно постіно працювати, щоб воно стало краще. Найлегше шо ти можеш зробити це здатися. Але якщо ви розумієте, що не впораєтесь, не соромно просити допомогу у спеціаліста

[@ВікаВікуля-р2л]

Ох, я все жахливо. Хай у всіх буде найкращий можливий сценарій в житті.

[@melkor1128]

Ви ж розумієте, що це неможливо?

[@ВікаВікуля-р2л]

@@melkor1128🤦‍♀️

[@melkor1128]

@@ВікаВікуля-р2л , а в чому я неправий?

[@sapriniti]

У всіх не можна! Бо, скажімо, найліпший сценарій для кацапні - це наші страждання. Тож найліпший сценарій хай буде в добрих людей!

[@marshalteam9794]

Дякую за відео

[@vinnitskiy_transport]

Те що дорослі хочуть приховати що вони не настільки вони й розумні, які хочуть казатись в очах дітей

[@МиколаЧорнозем]

Мене не готували до жодних проблем дорослих і до дитячих також. Геть усе - як сніг на голову.

[@soirs_dete]

Мене життя не готувало до того, що проблеми зі здоров'ям, які я ніби-то мала перерости, нікуди не зникли. Наприклад, акне чи постійні простуди...

[@yuliya_blake]

Від першого панчу засміялась вголос просто, це правда))

[@Alikss1989]

До всіх. Починаючи з роботи яку ти ненавидиш і до проблем зі здоров'ям. Коли лікар каже що в ти молодий амтакі хвороби як в теье є лише в старих людей

[@Graffer-ye1uo]

Через пару днів 18 років і сильний страх дорослого життя

[@LifeLoveandI]

Так і є.

[@anna_kotenko]

Стосовно крема для дупи). Геморой - це дуже підступна річ. Це лікується виключно під наглядом лікаря. Бо якщо воно починає боліти - це може бути ознакою тромбозу. Тобто цей стан може потребувати хірургічного втручання.

[@lanaroksy8780]

Тим часом я в свої 14 з горою коробок на шафі. Зараз мені 18 і я перебуваю в іншому місці з іншою шафою, але запас коробок поступово накопичується👀

[@LifeLoveandI]

Стосовно піклування від роботи - зовсім не згодна, по-перше - там ми заробляємо, щоб могли самі про себе піклуватись, а по-друге - хороший колектив і керівництво - підтримають в складній ситуації.

[@sapriniti]

Якщо колектив справді класний, то так, залюбки підтримає! Проте це, на жаль, залежить не від нас, якщо ми не керівництво. Скажімо, я не маю права звільняти й наймати людей, а тільки частково керую. Якби могла, то першим-таки рішенням звільнила б одну кралю, котра псувала людям життя вдвічі довше, ніж я живу. А так її буквально мусили вигнати на пенсію після шаленого скандалу. Типово, що вона ще потім намагалася наслати прокльони на декого з колег і на вище керівництво. На мене не ризикнула (корисно бути відьмою за такої ситуації!), проте я й так добряче ризикувала головою... Тож колективи бувають різні!

[@LifeLoveandI]

@@sapriniti так, є різні колективи і це було однією з причин, чому я змінювада роботу. Якщо є можливість - нормально шукати роботу, яка відповідає важливим для людини критеріям. Для мене хороші людські відносини дуже важливі. А про відьму Ви круто придумали)

[@Summer-l9u]

Клас, як життєво)

[@maxguildenstern]

Що спорт це не те що робить людей сильнішими і здоровішими, а інвалідизує

[@ТатьянаТрещва]

Війна прийде в твій дім. Друзі стануть ворогами. Родичі стануть ворогами. Все життя до 45 років зникло і треба шукати новий дім, нових друзів, нове життя ... І навчитися жити без родичів, яких було багато, а зараз нема...

[@mr.Nedilya8720]

Я перший , дякую за відео:)

[@ВалерийШевченко-у8р]

Майже все з цього відео.

[@NeutrinoForever]

До війни...😔

[@valentynakachaniuk3564]

Мене життя не підготувало жити в умовах війни, лавірувати між обстрілами, вічними дедлайнами на роботі і піклуванням про свою родину

[@Enthe0genic]

Чекайте, то всі ці щасливі дорослі люди з інстаграму це все брехня?

[@angelcrazy6554]

Так, абсолютна

[@iva4u]

😂😅 проснувся

[@tutsove]

Роблячи собі тату, неочікувала, що так багато людей буде шепотіти прокльони 😅 коли було перше тату, маленьке, невідома жінка хотіла мене побити із-за нього🥴 невідомий чоловік на всю вулицю кричав, що у мене буде рак і бажав смерті😩

[@halasove_zillya]

Ти набила портрет пуйла?😂

[@tutsove]

@@halasove_zillya 😂 та ні, маленьку квітку

[@sapriniti]

Це ж де Ви живете, що таку дику реакцію спостерігаєте? О.О

[@pavelalexandrovichguz5770]

Ви десь живете в ізольованій релігійній спільноті???

[@tutsove]

@@sapriniti Чернігів 🥰

[@ОстапКіцила-ф7ш]

👍

[@Татьяна-т9м1ф]

Ооооо коробки це про мене.

[@CrazyDymar]

Я третій, дякую за відео:)

[@Shikoladniizayac]

Що дорослі теж ображаються з тупих причин, без аргументів. Можуть перестати розмовляти з вами. Коли хтось перестає розмовляти це здається дитячим, але коли ти дорослий то складно інакше виявляти протест, кричати не завжди ефективно, а почати бійку як в дитинстві зовсім не варіант.

[@DantesGrom-km6jg]

Перестаю розмовляти з кимось лише з двох причин: мої слова не мають ваги для людини, чи сказане мною використовується проти мене.

[@Shikoladniizayac]

@@DantesGrom-km6jg Типу це крайній захід. Бо не розмовляти, то показна образа і дуже помітна. Якщо людина не розуміє слів або не хоче робити ніяких висновків. Але для такого бувають реально тупі причини, коли про вас подумали бозна-що, та власна впертість і впевненість виключно в свой правоті не дозволяють розібратися в ситуації.

[@DantesGrom-km6jg]

@@Shikoladniizayac Як казав Конфуцій: -Мудрий не втрачає людину з якою можна говорити. І не втрачає слів з людиною, з якою не можна розмовляти!

[@avotaramoja2937]

2:48 це можливо, ні не підробити, а прямо сказати що вам потрібно, та отримати це. А якщо не можете - то подумайте чи не раб ви у свого роботодавця чи у власній свідомості?

[@mizukosan820]

про тата жиза..

[@PRAWDDA]

Від смерті батьків до геморою

[@AnnaStar4yk]

За друзями вони шкодують... Так може, не треба було витирати ноги об людей, які до вас тягнулися, а натомість хоч раз на місяць витратити аж 2 секунди, щоб написати "Як ти?"?

[@yaechnik]

Скажіть хтось першому чєлу що хороша коробка зробить хорошу мєсправу на переробці, а не смітнику

[@watchvideo8354]

Бля, від такого відео хочеться плакати... @Хлопчик, 29 рочків

[@Володимир-е2ю]

Неготували до того зо таке держава? Як вона працює? Що таке податки?

[@Alex_Ostroushko]

Все настільки хр_ново, що й конкретно описувати не хочеться. Багато речей ніхто вас не вчить, школа/універ не вчать жити дорослим життям, батьки не вчать як жити дорослим життям, ніхто не вчить тебе вирішувати проблеми. Це все пекло ти проходиш сам. Тим паче і головніше ніхто не вчить тебе комунікативних навичок, як спілкуватись з іншими людьми, особливо протилежної статі. Чим дорослішим стаєш, тим більше стає зрозумілим, що треба бути егоїстом, нинішні умови тільки підтвердили це, тим менше розповідаєш іншим про свої проблеми, бо вони нікого не хвилюють, ба більше твої проблеми, це ж насправді не проблеми, бо інші їх проблемами не вважають, і ти просто перестаєш комусь щось розповідати. Чим старшим стаєш, тим очевидніше, що за тебе ніхто окрім тебе насправді не переймається(і не повинен), твої проблеми - тільки твої проблеми. Лиш би ця драна війна закінчилась, якось заробити значну суму грошей і до психолога, та дорожчого, та якнайдорожчого. Іншого шляху як стати нормальною людиною я не бачу.

[@Alex_Ostroushko]

@Майбутній Мільонер ну, шо маємо то маємо...

[@dashakochergina9410]

Психолог не допоможе якщо ти сам не впораєшся.Факт. Посадять на транки і будеш їх їсти щоб глюки не ловити прямо серед вулиці. А ще коли тобі починають втирати " ти не могла інакше"," так було треба",трясця! Ми самі все знаємо! І коли болить рука, а її насправді нема... І коли дізнаєшся про те що хтось з твоїх побратимів чи посестер загинув чи пропав без вісті...І не хочеться не волонтерів,нікого...Ти загинув одного дня разом з іншими,але продовжуєш майстерно прикидатися що живий....або оце "а де ви воювали", " де втратили руку"...в пи**де...я не хочу жалості,я хочу спокою

[@Alex_Ostroushko]

@@dashakochergina9410 транки ще що? Жаргоном "таблетки"? Психологи ж їх не призначають. (Тим паче у мене глюків не буває). І коли ти практично не спілкуєшся з іншими людьми бо НЕ ЗНАЄШ, ЩО ЇМ СКАЗАТИ. Коли тобі 26 і у тебе немає друзів і не було вже років з 15, коли у тебе не було ніяких відносин, бо ти не знаєш, що дівчині сказати, не умієш з ними спілкуватись. Коли на твої проблеми усім по)(уй, бо це не проблеми. Для чого ви оте все написали? Сказати, що комусь гірше аніж мені? Це має втішати? Серйозно? У кожного своє пекло і свій рай. Самому впоратися? Придумати , що сказати іншій людині? Я не можу, не умію, і не знаю. Вам цього ніколи не зрозуміти як це, і будь-кому іншому не зрозуміти.

[@dashakochergina9410]

@@Alex_Ostroushko психолог призначає заспокійливе і відправляє до психіатра( це їх робота),а психіатр прописує таблетки,а до психолога ходиш на терапію - потрандіти

[@dashakochergina9410]

@@Alex_Ostroushko а щодо дівчат, ви не повірите,але у багатьох дівчат ті самі проблеми що і у вас. Багато дівчат у віці від 20 до 30 років також не знають що сказати хлопцеві і приймається рішення - ну і фіг з ними, як казала моя подруга "є речі в яких я не тямлю - квантова фізика і мужики!" Зараз їй 40, у неї 4 кота,дві роботи і волонтерська діяльність і я не можу сказати що вона нещаслива.І,до речі,сексу вона також не мала ніколи. Вона не страшна, струнка,висока,довгонога, у неї достатньо широке коло спілкування,але вона прийняла рішення жити так. До чого то все? Втішати - то марна справа. А щодо спілкування то можна повчитися в тих самих соціальних мережах. Вибрати групи по інтересах які вам подобаються- кулінарні,клуб любителів котів,спортивні спільноти, любителі книжок фентезі чи ще чогось,люди з однаковим прізвищем тощо. Почати спілкуватися. Спробуйте. Я до війни була доста компанійською людиною))))

[@oktoberfirst1914]

Депіляція. Цей світ несправедливий.

[@jillyjohnson2471]

Авторку коментаря, яка писала про підробку записки від мами щодо менструальних болей, мені захотілось вдарити. Мені щомісяця доводиться терпіти сильний біль та слабкість впродовж робочого дня і я ненавиджу людей, які применшують або кепкують з цієї проблеми.

[@sapriniti]

Розумію Вас... Але я мала протилежне враження від цього коментаря. Може, вона теж має сильний біль і мусить із ним працювати? Трясця, мені нині не так болить, як було кілька років тому. Нині все стабільно, навіть можу на роботу ходити. Проте певний період мала такий, що вовком вити прагнула! Сподіваюся, що у Вас теж невдовзі все стабілізується й організм не мучитиме Вас аж так!

[@jillyjohnson2471]

@@sapriniti Дякую)

[@pavelalexandrovichguz5770]

Що за агресія? Спокійно треба бути!!!

[@pavelalexandrovichguz5770]

Зник коментар. Суть така - змішати 1 мл окситоцину, 1 мл лідокаїну 2% та закапати суміш у носа. Повністю! Протипоказання - вагітність. Менструальний біль зразу пройде. Також допомагає фенібут та ібупрофен. Читайте до них інструкції.

[@LusyElfenLied]

@@pavelalexandrovichguz5770 мені Таміпул добре допомагає, алу він такий дорогий став(

[@pavelalexandrovichguz5770]

Справді 🤦🏻‍♂️сам через це все пройшов. Можу додати. Колись торкнулась нашої сім'ї американська релігійна афера "свідки Єгови". Туди потрапив один з братів матері, сестра батька. Там став тонути і мій брат. Я туди походив, побачив, що це все обман та пішов звідти... а мій брат залишився. Я не знав що робити, я стікав піною з рота. Казав матері "поясни йому, він мене не чує, може тебе послухає!!!". Мати відмахувалась, мовляв, там не вчать горілку пити та по хвойдам букети збирати. Нехай ходить (ага, як зрозуміє, що всі вірування є обманом, то ніхто пити не вчитиме - сам навчиться) . Я до батька (я вже писав, що він змарнував багато мого часу та зусиль своєю поведінкою) "Може ти щось хочеш сказати?". Він "філософськи" відповів "пройде час - він сам все зрозуміє...". Пройшов час, брат далі перебував у тому дурмані (і зараз перебуває). Я казав "ось бачиш, таточку, пройшов час і він не зрозумів". Та батько байдуже так відповів "ну що ж вдієш... Не зрозумів, так не зрозумів... напевно ти просто розумніший за нього". У мене від цих слів мало кров з вух не пішла. "То ти до своєї улюбленої сестрички так само відносишся! Тільки сюсюкаєш, а насправді тобі на неї плювати?". Потім сів, подумав "так і раніше було, хіба можна було чекати іншого?". Зараз це згадую і думаю "мій любий таточку, не дивлячись на все те добре, що ти мені дав, якщо є пекло - дуже надіюсь, що ти там, тобі там погано, і в цей світ тобі Боги не дадуть повернутись. Залишайся там до закінчення Всесвіту, щоб більше не зіпсував нікому життя байдужістю та газлайтингом. Нехай Боги мене бережуть від таких людей, і зараз, і далі". Якось так 🤷🏻‍♂️ Мене точно до такого ніхто не готував. А все інше - то як сигарету викурити. І булінг в школі (надіюсь я хоч до когось з них доберусь, та до їх Bub^ядkiв, може в майбутньому, а як не доберусь - то у них все одно усе погано буде). І робота з біологічним сміттям, і усе-усе-усе 👿 І всіляка чортівня, яку я не бачив і відмахатися не міг. Але ті сутності добре мене бачили і добряче так шкодили. Доречі, фраза "зупиніть хто-небудь Землю, мені зійти треба" стала відомою з моєї подачі 😁 П.С. мені траплялись на шляху хороші люди, але це було рідко і ненадовго.

[@sapriniti]

Слухайте, пане Павле, не зичте такого ні батькові, ні нікому (крім кацапні). Причина вкрай проста: повернеться. Якщо Ви справді з тих, хто здатен бачити й помічати, то мусите знати, що й добрі, й лихі думки й учинки завше повертаються до адресанта. Це ж бо один із основних принципів. Будьте обережні! Подробиць дії тут, звісна річ, не буде.;) Соцмережі - це не таке місце, де їх можна обговорювати. Просто не витрачайте часу на паскуд. Розвивайтеся самі, поліпшуйте своє життя - й незчуєтеся, як заживете добре! А до кривдників завше прилітає відповідь. Отож ліпше дайте їй трохи часу й місця! (Нагадую, що це діє в таких ситуаціях, як моральні/фізичні травми після того-таки булінгу. А для помсти кацапам треба донатити ЗСУ, бо нині саме вони - сила опору агресії й кара водночас.)

[@pavelalexandrovichguz5770]

1)Мені чесно не цікаво, що ви рекомендуєте мені. Просто у тему, хотілося сказати і таким чином звільнити трошки всередині. Коментар там, де кожен може висказатись (а в ЮТ можна [в інших соцмережах я не сиджу; коли там хтось є з таким же ім'ям - то не я]) - це саме те. Ви там собі думайте про себе, кому що бажаєте, кому що не бажаєте. 2) З приводу, що "хороший росіянин - мертвий росіянин" різко не погоджуюсь. Я бачив хороших росіян, котрі самі страждають, не крадуть і проти війни. 3) З приводу буллінгу. Ну били мене, знущались. Але це зовсім не той жах, що зараз у школі коїться. Все одно хочеться помсти, в 10 раз, і в 100, і в 1000. З приводу того, що зараз робиться у школах та інших закладах - немає достатнього покарання для тих, хто таке робить і допускає. Куди Боги дивляться - незрозуміло, чи може то таке покарання за минулі життя🤷🏻‍♂️ Якщо з моїми кривдниками таке робитимуть у наступному житті - я не проти👍🏻 4) про донати для ЗСУ подивіться сторінки Олексія Оскера, Яроведа, Якименко та ін. Донатити, звісно, можна, та уважно дивитися в які руки те піде. Людям холодно, голодно, одним наказом їх на смерть відправляють, дідівщина процвітає. Треба допомогати...але в мене нема як. Роботи нема, знайти важко зараз, до того ж проблеми з ногою. Мене старший брат годує 😶 Ви не бажає випадком мені задонатити??? (Жарт 😁; якщо, не дайте Боги, хтось від мого імені щось проситиме - ТО ТАКОЖ НЕ Я!!!) 5) помилка в одному з Ваших постів "инакшою" на щось натякає, тільки все не можу зрозуміти на що саме)))

[@sapriniti]

@@pavelalexandrovichguz5770 Ну, річ Ваша. Й повторюю, це не помилка, а, навпаки, повернення норми. Инший, инакший, ирій, индик тощо - саме так ці слова раніше писали й вимовляли. Вивчайте українську, вона крута!;)

[@pavelalexandrovichguz5770]

​@@sapriniti 🤗

[@volodyakan5111]

В житті є багато несправедливості. Я вже давно дорослий, але все ще чутливий до цього. Іноді хочеться когось за щось покарати. Але не варто носити чорноту в своїй душі. Вона тебе роз'їдає. Треба начитися дивитися на світ філософські. Всіх не виправиш і не змінеш. Всякі люди є і вони для чогось треба. Думай про щось добре і роби щось гарне. Навіть, незнайомим людям. Це важливо не лише доя них, а і для себе. Треба бути впевненому, що ти гарна людина. Тоді твоє життя буде спокійніше, щасливіще і довготриваліше. І ще. Просто так посміхайся. Це реально знімає стрес. Всім добра !

[@demonmechanik]

Це просто кошмар. Скільки виявляється людей жило і живе у рожевих окулярах, які досі не змогли зняти. Маленькі діти з великими яйцями.... чесне слово....

[@YourCrashItsSylwed]

Топ 10 причин померти в 29

[@KosmosUa]

надто довгі тексти, бери трохи коротші в відео, і поменше про смерть