Рет қаралды 193,666
Сторінка UA: Чернігів на facebook: / uachernihiv
Вирощують кавуни, розводять цесарок для краси, за єдиний транспорт у них коні. Своє село вважають найкращим місцем для життя. У селі Михайлівка, що на Новгород-Сіверщині живе одна родина на все село. У двох хатах живуть мати Наталія та її донька Тамара з сім’ями.
Дорога, якою можна доїхати до села Михайлівка Новгород-Сіверського району, єдина.
Жилих хат - три. У двох проживає одна родина. У будинку Наталії Ососко постійно живуть Наталія, її чоловік та найменший син. Старші четверо синів приїздять у гості. Будинок навпроти - доньки Наталії - Тамари з донькою. На два двори тримають спільне господарство.
Наталія Ососко, жителька Михайлівки, показує своє господарство: « Кури, гуси, цесарки, вівці, кози, корови, свині, чорні свині - в’єтнамці, два коні, дві корови».Все пасеться і бігає по волі куди схоче, каже господиня. Автотранспорт михайлівцям заміняють коні . Діти до школи їдуть на коні до Будища, там автобус. .. Якщо о шостій автобус, то встають о п’ятій або пів на п’яту.
Наймолодші жителі Михайлівки - Павло та Маргарита. Підуть до п’ятого класу. У них окрім навчання - свої обов’язки по господарству.Тачку змайстрували самі. На ній возять яблука.
Діти показують власне господарство - трьох морських свинок і одинадцять котів. З них троє кошенят. Їх знайшли на покинутому дворищі і забрали до себе….
Обидва обійстя засаджені квітами. Квіти і серед городини.
Наталія Ососко розповідає, якою Михайлівка була на початку двотисячних: «Там і ферма була, там і конюшня була, і магазин був раніше, коли людей багато було, лісництво було. У 2007 році колгосп розвалився. Ну от тоді ферми й закрились. У 2000 році ще повністю все тут жило село.»
Переїжджати з Михайлівки родина не збирається.
Тамара Євлан втратила зір у 13 років. Після операції. Каже тут, у Михайлівці, вона забуває, що незряча: «Тут я не відчуваю свого недоліку. Якщо там мені потрібно спиратись на когось, то тут я можу й багато чого сама і мені менше про це думається».