Доброго вечора. Угорська сіра. Я виріс біля заповідника Асканія Нова, Херсонщина, батьківщина українською сірої. Саме туди до нас на Сиваш чумаки їздили по сіль..... Можливо комусь буде цікаво, то трохи розповім... Раніше, сіра худоба називалася подольською, і трималася в степовій зоні. Сіромани мали 4 типи. Оригінал бесарабський тип(асканійський), черкаський, чернігівський та кубанский. Поширювалися від Кубані до Болгарії...... Коли потрапили вони до Італії, то в Італії залишили їм оригінальну назву Подоліка. Так як приливали кров місцевих порід, і наші корови вже втратили оригінальну етнічність. Стали м'ясними і зовнішній вигляд теж. Залишився лише колір. В Болгарії свої сірі, в Румунії теж - Сура де степа (сіра степова), і частина потрапила до Угорщини. Вони видозмінені і не відповідають нашій породі, але відповідають їх породі, яка затверджена в Угорщині.... Якщо когось заплутав, напишу простіше - були тата і мама які мали дітей. Ці діти виросли і роз'їхалися по світу. Нарожали діточок, і ці діти вже бабусі і діду є кровнтми родичами, але не етнічно. Бо Маруся вийшла заміж за китайся, Галя за індуса, а Тамара за афро. Лише Катерина вийшла заміж за Івана і продовжила рід український...... Ось така схема з нашими українськими сірими, які пішли по світу, і в інших країнах пустили своє коріння....