Українські писанки. Урок образотворчого мистецтва. Дистанційне навчання.

Писанка (від слова «писати») - так називають пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом.
Писанка - одна із стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.
Писанкарство - вид декоративно-прикладного мистецтва та давня українська традиція розписувати (розфарбовувати) курячі яйця.
Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?
Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивчення трипільської культури (V-II тис. до н. е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках.
При розкопках у Львові в 2013р. археологи знайшли писанку на гусячому яйці. Вік знахідки - 500 років, писанку розписали в козацькі часи. На сьогодні - це найдавніша писанка України.
На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.
В Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну та інші функції.
Обрядова функція писанки пов'язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід.
Писанки були своєрідним оберегом у хаті.
Так вважали, що схована під стріху писанка оберігала житло від пожежі, а дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими.
Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними проводили ігри "навбитки" (з двох гравців виграє той, у кого яйце після вдаряння одне об одне залишається цілим), "навкатки" (необхідно з відстані влучити в писанку іншого, котячи своєю по землі) та ін.
У кінці ХІХ - на початку ХХ ст. писанкарство було поширене по всій території України, однак із приходом радянської влади почало занепадати, адже писанка вважалася церковним атрибутом, неприпустимим у часи державної пропаганди атеїзму.
У 1960-1970-х рр. відбулася активізація писанкарства у межах Західної України, де розписані великодні яйця почали виготовляти на замовлення та продавати на ярмарках. Тоді ж масово поширилися дерев’яні сувенірні писанки, розфарбовані аквареллю та розраховані переважно на туристів.
У 1987 р. у м. Коломия був відкритий перший в Україні музей писанок. Із здобуттям Україною незалежності актуалізувалося бажання людей глибше дізнатися про власні національні звичаї та традиції, відтак писанкарство зайняло свою нішу в системі народного мистецтва.
За способом виготовлення писанки поділяються на декілька видів
Бісерки
Яйця на які за допомогою клею прикріплюють бісер різного кольору та розміру.
Дряпанки
На пофарбованій одним тоном поверхні яйця гострим предметом видряпують узор.
Крапанки
На фарбоване яйце краплями воску наносять візерунок іншого кольору чи кольорів.
Мальованки
Яйце розмальовують фарбами за допомогою пензля(найчастіше це дерев'яні, декоративні писанки).
Крашанки
Яйця, пофарбовані одним кольором, без узорів.
Писанки
На поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка наносять орнамент.
Солом'янки
Яйця на які за допомогою клею прикріпляють соломку у вигляді різних візерунків.
Трав'янки
До сирого яйця прикла-дають гарні листочки рослин, зав'язують у чулок та кидають варити у зазда-легідь приготовану воду.
Нетрадиційні писанки
Виготовляють з дерева, кераміки, глини, паперу тощо
Кожен із регіонів України має свій вид орнаментики з характерними особливостями і за змістом, і за формою, і за кольоровою гамою.
За мотивами орнаментів писанки бувають
з геометричним орнаментом, з рослинним орнаментом, з рослинно-геометризованим орнаментом, із зображенням жанрових сценок , з анімалістичними (тваринними) мотивами, із зображенням традиційних архітектурних споруд, з довільними декоративними плямами, з характерною християнською геральдикою, з тематичними мотивами та інші
Кожна писанка мала своє значення, а малюнок з використанням різних символів ніс певний сакральний смисл.
Також, окрім символів на писанці, важливим елементом є кольори, в які вона розфарбована. Найдавніші писанки були звичайно одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовуються різноманітні природні барвники. Такі фарби на відміну від сучасних мали приємні м’які відтінки. Але колір у писанці з’явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.