Військово-Грузинська дорога. Грузія (2016)

Рет қаралды 456

7 жыл бұрын

Військово-Грузинська дорога (груз. საქართველოს სამხედრო გზა, дослівно: «дорога Небесної ущелини») - Історична назва дороги через Головний Кавказький хребет, що з'єднує міста Владикавказ (Північна Осетія) і Тбілісі (Грузія).
Довжина 208 км. Дорога піднімається по Долині річки Терек, перетинає Скелястий хребет через Дар'я́льську уще́лину, потім через річку Байдарку піднімається до Хрестового перевалу (висота 2384 м), звідки спускається в долину річки Біла Арагві і по правобережжю річки Кура підходить до Тбілісі.
У переліку автомобільних доріг загального користування федерального значення Росії числиться як автомобільна дорога А161: Владикавказ - Нижній Ларс - кордон з Грузією. До 31 грудня 2017 року допускається використання колишнє позначення автодороги Р301.
Контрольно-пропускні пункти на російсько-грузинському кордоні - Верхній Ларс (Північна Осетія, Росія) і Даріалі (до 2008 року - Казбегі) (Грузія).
Початок будівництва російськими військами Військово-Грузинської дороги було пов'язано з підписанням в 1783 році Георгіївського трактату про протекторат Росії над Грузією. Одночасно була заснована російська фортеця Владикавказ. Дорога є старим історичним шляхом, що з'єднував Північний Кавказ і Закавказзя через Дар'яльську ущелину.
Транспортний зв'язок по дорозі було відкрито в 1799 році, пересування було дуже важким - посланий в цьому році до Грузії загін російської армії під командуванням генерала Лазарева прибув на місце через 36 днів.
Після приєднання Грузії до Росії (1801) почалося будівництво нової, покращеної Військово-Грузинської дороги. У 1811 році дорога перейшла під нагляд Управління шляхів сполучення Росії, був проведений колосальний обсяг робіт - зняті укоси, створені карнизи, зроблені виїмки, побудовані мости, проведена відсипання, зведені греблі і дамби, для запобігання обвалів - підпірні стіни і криті траншеї і т. д. У 1814 році відкрито рух екіпажів, з 1827 року - організовано експрес-пошту.
На дорозі були облаштвоані 11 станцій, прямуючи з Владикавказа - Балта, Ларс, Казбек, Кобі, Гудаурі, Млеті, Пасанаурі, Ананурі, Душет, Цилкані, Мцхета, далі - Тифліс. На всіх станціях були приміщення для безкоштовного нічлігу.
У 1861 році керівництво роботами на дорозі прийняв Б. Статковський і в 1863 році дорога вже мала тверде покриття.
Військово-Грузинська дорога зіграла велику роль у розвитку економічних зв'язків між Росією і Закавказзям. У різні роки по ній проїжджали Олександр Грибоєдов, Олександр Пушкін, Михайло Лєрмонтов, Володимир Маяковський.
Уздовж всієї дороги зустрічаються грузинські пам'ятники старовини: собори, фортеці, сторожові вежі. На Військово-грузинській дорозі розташовані Мцхета (стародавня столиця Грузії), храм-монастир Джварі (кінець VI - початок VII ст.), Земо-Авчальская ГЕС.
Цікавинки:
«Єрмоловський камінь» ( «Махмад кхера») - гігантський гранітний валун в заплаві Терек неподалік від селища Верхній Ларс на російсько-грузинському кордоні, принесений в 1832 році з гір під час льодовикового обвалу Девдоракского льодовика - одного з льодовиків Казбеку.
Гора Казбек (5033 м), одна з найвищих вершин Кавказу, а біля її підніжжя - живописна Троїцька церква в Гергеті.
Дар'яльська укріплення, збудоване в 1804 році в Дарьяльском ущелині для охорони дороги.
«Замок Тамари» - руїни старої вежі на протилежному березі Терека.
Середньовічні сигнально-сторожові вежі.
Сіонський гай - зелений оазис серед снігових вершин Кавказу.
Хрестовий перевал - найвища точка Військово-Грузинської дороги, найзручніший прохід в центральній частині Головного Кавказького хребта.
Гудаурська прірва і найбільш високогірне на Військово-грузинській дорозі селище Гудаурі, за яким дорога по звивистому Земомлетському спуску (інженер Б. Статковскій) досить круто (на 1000 м) спускається в ущелину річки Арагві. Спуск складається з 6 ярусів, вирубаних в лавових породах, і являє собою чудовий зразок інженерного мистецтва середини XIX століття. Ця ділянка була відкрита для руху лише в 1861 році.
Замковий ансамбль пізньофеодальної епохи - фортеці XVI-XVII століть в селищі Ананурі.
Самтаврський могильник - виявлене в 1871 р році при дорожніх роботах древнє (X-XI століття до н Е ..) людське поховання, що належать до іншої етнічної групи, ніж сучасні грузини.
Значення Військово-Грузинської дороги
Військово-Грузинська дорога являє собою один з основних транспортних маршрутів, що зв'язують з Росією не тільки Грузію, але і Вірменію, блокований зі сходу Азербайджаном через невирішений досі Карабахський конфлікт. Автомобільне сполучення Грузії з Росією уздовж Чорноморського узбережжя (через Адлер - Сочі) закрито у зв'язку з неврегульованістю ситуації між Грузією і Абхазією.