Рет қаралды 5,131
#бог #християнськівірші #християнська_поезія #поезіявільних #поезія #поезія_вірш_вірші #поезіяукраїнською #вірші #віршізізмістом #віршіукраїнською #віршідлядуші #стих #стихи #стихотворение #христианскиестихи #господь #ісус
📎дякую за перегляд, підписку, лайки, коментарі;
📎приєднуйтесь у TELEGRAM-канал t.me/poeziavilnih
📎приєднуйтесь до FACEBOOK www.facebook.c...
📎діліться з друзями
А що коли Бог скаже «ні»?
Чи твоя віра в Нього не пропаде?
Давай по правді, не бреши собі,
Хіба ти хочеш, щоб розбились плани?
Ми на життя будуємо проект,
Щоб кожний день не мати недостаку .
Та ж ніяк не ждемо той момент,
Коли на ньому Бог покладе крапку.
Молитва наша має свій підтекст
І дуже часто на свої прохання,
Ми хочем чути тільки слово «так»,
Щоб Бог схвалив усі наші бажання.
А коли ні, збираємся на гнів
І як при штормі, все чорніють хмари.
Так недовіра насуває біль
І тоді Бог не добрий, а поганий!
Можливо Він скасовує політ,
Ніяк кордон не можеш перетнути.
А в результаті злишся на ввесь світ,
Бо по твоєму все би мало бути.
Ти може любиш, але не тебе
І почуття закрили серце й розум.
І ти на Бога всю вину кладеш,
Бо все не так як в романтичній прозі.
Можливо, просиш кращий телефон
І заздриш тим, у кого успіх, слава.
А Бог мовчить... закриті небеса
І твоя віра падає помалу.
Я також злилась, на Господнє «Ні»,
Не розуміла, плакала, питала.
Він міг зробити чудо у житті
І через це б явилась Його Слава.
Він міг сказати мені твердо «Так»,
Якщо Бог любить, нащо відмовляє?
Чому мовчить на кожне із прохань?
Чому одразу не відповідає?
Яка розумна думка і слова,
Та заключати все твої мотиви,
Ти обхитрити хочеш небеса,
Які про тебе знають все, людино...?
Самі відходим від Свого Творця,
А потім все громадимо на купу.
І десь зірветься з твого язика,
Що винний Бог і аж ніяк не люди.
Ми хочем все і зараз, без терпінь,
Без молитв, без Біблії без пОсту.
І тут додати можна би амінь,
Але не буде у житті так просто.
Чому завжди звучить лише: подай?
Піди Господь, зціли, яви нам чудо.
Та ти хоч раз у Нього запитай,
Де Він бажає, щоб душа ти бУла!
Є страх спитати чи почути те,
Що план Його про тебе зовсім інший?
І може Бог допустить щось таке,
Щоб показати в чОму ти є грішний.
Ти не бажаєш йти, де каже Він,
Ти приліпився надто до комфорту.
І бачиш морок темно-сірих стін,
Що не дають побачити висОти.
Не до вподоби, коли наший план
Терпить поправки, інколи й розруху.
І кожен з нас вже щось набудував,
Не допустивши туди Божу Руку.
Та що, коли Бог скаже ні?
Допустить крах, подібно як у Йова,
Для когось справжнє хрещення в вогні
Зламатись в вірі, як помре худоба.
В когось вершина всіх випробувань -
Це біль від зради чи лихого слова.
Духовно кволі, боїмось страждань
Своїх людських, це навіть не за Бога.
В руках тремтять тоненькі сторінки,
Я знов читаю з болем книгу Йова,
Якому вкрили тіло гнояки,
Якому кажуть проклянути Бога.
Померли діти, спалена отара,
Бо Йов прославив Господа Ім'я.
На шкірі струпи, попіл і черва,
Та сатанинська злоба не зламала.
Із мого серце витікає думка,
А що про мене кажуть небеса?
Моє життя, це те що за лаштунком
І чи достойна тої честі я?
Щоб Сам Господь на небі похвалився,
Що моя віра сильна на землі,
А голова в сумнівах опустилась,
Бо розумію, що напевно ні....
Куди змагатись з праведністю Йова,
Та й не потрібно, я б не понесла.
Бог допускає все у певну міру,
Хтось пройде те, що не пройшла би я.
З лиця землі міста й країни стерлись
Та не зітреться Божа благодать.
Герої віри з Біблії померли
Та їхні душі з Господом сидять.
І кожен з них надіявся на Бога,
То чи не краще розвалити план
І йти туди, де буде Божа воля,
Що обіцяє вічні небеса?
Бо може й ти життям своїм засвідчиш
І схаменеться не одна душа.
А може ти, наступний герой віри,
Якого Бог до Книги записав.
Автор невідомий