Вірш «Портрети Героїв» (Дмитро Серповський)

На забитих “фанєрою” вікнах Палацу
Знов відродився образ героїв тих,
Де вони намальовані, наче з глянцю,
Нагадують нам про ікони святих.
На площі Центральній, біля фонтану,
Знайшли собі місце, щоб відпочити...
І я зупинюсь біля них, уважно погляну
На обличчя героїв, які ще могли жити.
У кожного з них своя доля, свій шлях,
Кожен з них, мов крапля цього народу,
Окропила землю, але могла наче птах
Парити у небі, чекати мовчки свободу.
Дмитро Серповський ©