Рет қаралды 5,457
Я ні морально, ні технологічно не сприймаю під час війни електоральних соціологічних досліджень - тих, де запитують: «Якщо б вибори відбулися наступної неділі, за кого ви віддасте свій голос?» Вибори не відбудуться наступної неділі, але справа не в цьому, а в тім, що вони відбудуться в цілковито іншій країні, з кардинально відмінним правовим режимом, акціями протесту, можливо, після реального Майдану, коли не всі нинішні фаворити й владоможці взагалі ризикнуть залишатися в країні. Це буде інша реальність, інший інформаційний простір. Не вірю в торжество демократії та чесності, доки ця злочинна кліка при владі, але в нас будуть інші можливості. І в багатьох учорашніх військових. Країна й умови для виборів будуть інші, відмінні від опитувань результати, але певні тенденції, як і політтехнології матимуть своє продовження в тій майбутній поствоєнній і аж ніяк не щасливій та радісній Україні.
Тому, попри скепсис і загальну аморальність дій влади та окремих її супутників, які вже сьогодні так активно займаються веденням виборчої кампанії за вкрадені у ЗСУ кошти, ми з вами маємо аналізувати й оцінювати перспективи та злочинні наміри. Просто, в нас буде тільки один шанс, повторної спроби у випадку повторення безумства 2019-го не матимемо. Як і права на помилку. Зараз у нас дуже активно стали обговорювати соціологію саме під парламентські вибори. А вони за планами із США мали б пройти разом із президентськими в серпні місяці цього року. Раніше всі зациклилися лише на президентських, а все раптом може кардинально помінятися… І розподіл ролей у нашій, до речі, парламентсько-президентській республіці. На замовлення видання «Ділова столиця» пройшло чи не перше більш-менш явне саме електоральне опитування. Чи можу я сказати, що воно чесне й без маніпуляцій та хитрощів, щоб хоч трохи підіграти нинішній владі? У жодному разі. І хитрість, і крутійства тут наявні. Але, на відміну від кількох раніших вкидів від Банкової та ще партії Батьківщина, це не видається суцільно фальсифікованим. Тому дає нам певний ґрунт для аналізу тенденцій і перспектив. А також імовірних ризиків.
Не буду переказувати зміст. Просто, в нас з одного боку вимальовується ідеальна перспектива для перезапуску України в правильному напрямку. Із якісною патріотичною, проєвропейською коаліцією, професійним і чесним урядом тощо. Але всі ці позитиви ґрунтуються на прогнозованому успіху однієї неіснуючої партії, потенційний лідер якої ще ніде й ніколи не озвучив свого рішення іти в політику, балотуватися в президенти, формувати партію, обирати ідейно співзвучних партнерів для майбутньої коаліції й уряду. Нічого цього нема взагалі. Є лише готовність значної (а за моїми оцінками навіть значно більшої й вирішальної) кількості українців, які станом на сьогодні готові проголосувати за цю мрію. А якщо ні? Тоді цей колосальний ресурс захоплених і спрямованих на позитив, але так само не до кінця свідомих і відповідальних виборців може привести до відродження нинішнього єрмаківського режиму в уже інших, парламентських формах…
Маємо думати, оцінювати й бути готовими, щоб не опинитися біля розбитого корита у вигляді реміксу 2019 року.