Вальдшнепи, Микола Хвильовий 🎧 (аудіокнига)

У романі «Вальдшнепи» Миколи Хвильового поставлена проблема життя після революції. Дмитро Карамазов - недавній її учасник. Він є представником тієї романтичної молоді, яка й духовно формувалася під час революції. Крах ідеалів приводить Дмитра до глибокої депресії. Він - “вічний опозиціонер”, він пробує переглянути й переоцінити свої погляди, але не може відмовитися від дорогої для нього ідеї національного відродження. Проте ця ідея суперечить партійній політиці. Отже, українські революційні інтелігенти опиняються на страшному роздоріжжі. Це трагедія покоління, трагедія самого М. Хвильового
=============================
читає: Марина Галушко
=============================
Для підтримки каналу
Приват Банк
💳 5168752014409919

[@user-zb5kt3bp7t]

Ваш канал дає можливість розширювати горизонти української літературної спадщини. Спасибі Вам за Вашу працю!

[@user-xd2il3ex4r]

Дуже приємний тембр. Дякую за поширення українських творів.

[@audioslovo]

Читає: Марина Галушко. Дякую і Вам за теплі слова.

[@audioslovo]

Гадаю, що в художньому творі можна змінювати наголос. Так само, як і в живому спілкуванні. Але вважаю неприпустимим для журналістів, депутатів та використання технічних текстів. На прикла слово: листопАд, вживають як листОпад, нестИ, як нЕсти.

[@vladlenko2006]

о темпора, о морес! Вітаю тебе, новий світе! Дякую за цей твір в Ютубі, тисячу разів!! Додам від себе, що не резОнер, а резонЕр, і не ФлОбер, авжеж, а ФлобЕр, ця хиба просто за краєм моєї культури.

[@vladlenko2006]

...французьке "moi" читається не [моі], а [муа]. Для прочитання іншомовних уривків треба готуватися.

[@user-km8nj8sp5i]

Приємно слухати.

[@TvB121]

1:01:58 Розділ V 1:20:05 Розділ VI 1:34:47 Розділ VII 1:42:19 Розділ VIII 1:58:14 Розділ ІХ

[@user-vh3sp6fl1o]

22:19

[@user-vh3sp6fl1o]

34:28

[@tortor1681]

Так а де продовження!????

[@dmytro_karpov]

Немає продовження. Другу частину знищили совєцькі окупанти

[@user-ff7zh9bl6t]

Так, цікаво було би почути подовження, але кінець був би який для головного героя? Не такий, як у самого автора? Або є ще варіанти: 1)щасливий кінець - втікти за кордон (принаймні, залишитися живим), 2)божевільня - симулювати все життя божевільного, як Володимир Сосюра; 3)катування та смерть в лапах чекістів. Мабуть, ніхто не вижив в цій м'ясорубці, маю на увазі покоління романтиків, що так повірило у національне відродження, розтрощило собі голови о бетонну стіну совєцкого концлагеря, в якому, як виявилося, вони опинилися. У кого ще які думки? Було б цікаво почитати, окрім формального "дякую за український контент". Всім добра.