Валерій Корнєєв Пейзаж з Вареною Квасолею 2012 Facebook

знов мені сутінки знов мені сум
плечі зіщулить
тепло і боляче зібганий глум
виліз як щурик
виліз і знову в шпарину пірнув
от і весь почт
князю ти марно порубаний був
випити хочеш?
пий-напивайся і зіллям зростай
вербою грубни
очі заплющуй і в чорний розмай
спалахом грудня
поки згадаєш хто ти то й сон
мине і коні
вип’ють цю зиму з оправи ікон
дивні ікони
очі ожини вуста як з хреста
знятої хмари
щедрі і тверді і як суєта
намолені храми
з чого радіти о з чого б зрадіть
бісові діти?
виллявсь клепсидрою трунок століть
більш не налити
пісенька-диско не йде з голови
щось там про “Sunny”
пий-напивайся вустами лови
краплі останні
12/08/12

[@Stepan_Protsiuk]

Глибокий і енергетичний вірш!