Іван Нечуй-Левицький проти клятих галичан

[@pidpilnahumanitarka]

ПРИДБАТИ КНИЖКУ: humanitarka.com/product/short_story/ Підтримати Гуманітарку: Патреон: www.patreon.com/undergroundhumanities Приватбанк: 5168 7456 0994 1148 Мерч: ua.gifts/underground-humanities Телеграм: t.me/undergroundhumanities Instagram: instagram.com/pidpilna_humanitarka

[@timofiykukhta7619]

Нечуваний Нечуй

[@АлександрПетров-п2ч]

всё правильно, если так говорили бабушки.

[@ВолодимирЛавров-ы4ф]

Мене цікавить,яка це староукраїнська мова???!!!

[@rainbowdash6656]

КЛЯТІ ГАЛИЧАНИ, ЙОБАНІ НАДНІПРЯНЦІ😡😡😡😡😡🤬😠😡

[@СергійХоменко-у9я]

Дуже дякую. Чудовий випуск. А срач щодо "правильності" української мови впродовж 200 років лише доводить що українська мова жива, актуальна, знаходиться в постійному розвитку і до того ж багата на різні діалекти. Що може бути краще!

[@сампособі-м2н]

Маєте рацію.

[@ІгорПушкар-и9д]

Наша мова не галіма.

[@danikivanik8283]

неправда, ви не читали Нечуя уважно

[@Роман-ъ5ф6р]

Чому в Україні не вигідно займатись бізнесом ? Податок на прибуток для підприємств (юридичних осіб) в Україні становить 18%, у Франції 33.33%, у Польщі 19% .ЄСВ в Україні 22%, Франція 45%, Польща 30%. ФОП в Польщі таксамо платить і за себе ЄСВ(ZUS) 1200 злотих. це біля 8000грн. на місяць. Але чому ж тоді не вигідно займатись бізнесом ? А який у Вас бізнес купи-продай або послуги .Магазини, ресторани, барбершопи ,аптеки , автостоянки і тд. Майже в кожного є сторінка на ФБ, інстаграмі чи ОЛХ на якій щось продається. переважно імпортний товар. Тому і не вигідно бо продавців вже більше ніж покупців. Ви просто не наторгуєте навіть при нульових податках і нульовій корупції Ви не наторгуєте .Тим більше що торгівля імпортним товаром зменшує купівельну спроможність. Як же вийти з цієї ситуації ? ПРИКЛАД Виробництва В Україні приблизно 37 000 000 людей . З них половина носить джинси і купляє мінімум 1 пару джинсів на рік. Де хто може і 4 пари на рік. Но ми рахуємо по мінімуму . Це виходить що ринок джинсів 13 500 000 пар на рік .Або 1125000 пар за місяць. Можна відкрити сто тисячний магазин в Україні і продавати від 5 до 50 пар джинсів на місяць . Бо магазинів скоро стане більше ніж людей. Але якщо відкрити виробництво і спробувати відкусити від цього пирога хоть би 1% . Не йде мова одразу про 10%. Рахуємо по мінімуму 1% від ринку. 1125000*1%= 11250 це одинадцять тисяч пар на місяць . В нижній ціновій категорії виробник заробляє на парі приблизно від 80 до 120 грн. помножимо на 11000 = 880000 до 1200000грн на місяць прибуток.1% від ринку реальна ціль яку можна досягнути. Виробництво дає змогу виробляти і продавати товар по всій Україні також на експорт а не тільки на своїй вулиці. Бо на сусідній конкуренти продають такий самий імпортний товар. Для скептиків. Так буде важко гроші з неба не падають. А китайці привезуть дешевше . Так привезуть і тому у нас продаються Левіси по 2000-5000грн.Вони ж не знають що китайці привезуть. Відшиті ці Левіси можливо і в Малайзії або в Україні але ціна то американська .А що Вам заважає пришити етикетку. Ваш товар НЕ має бути дешевшим за китайський . Він просто має бути для початку + якість. Bosch, Kayaba, STIHL взагалі цим не переймаються, їхні дешевші замінники з Польщі, Чехії, Турції також і все це продається в Україні. Ми купуємо на мільярди доларів імпортних товарів кожного року. Нарахунок дешевих кредитів. в нас ставки максимум 14% . є також 5 і 9%. наприклад кредит 5000000грн*14%=700000грн.за рік. Також у Вас є 30 працівників в цій же польщі Ви будете плати їм зарплату мінімум на 5000грн. більшу. 5000*30*12 місяців 1800000 грн. за рік+ЄСВ .Францію самі порахуєте. Корупція - так а Берлусконі самий чесний політик. Президентку південної Кореї Пак Кин Хе посадили за відкат від Самсунга 120 млн.дол. В Україні це можна набагато дешевше порішати. Приклад 2 виробництво автомобільних шин .В Україні за даними МВС на 01.01.21 р. кількість усіх транспортних засобів (легкові вантажні автобуси) становить 13 468 287 кожного року ця цифра збільшується. Не всі купують нові шини віддаючи перевагу вживаним. Тому заокруглюємо з 13 мільйонів до 10 мільйонів Ваших потенційних покупців . Також не всі купують кожного року нові шини а один раз на два - три роки. Також не у всіх є по два комплекти зима літо.Тому порахуємо по мінімуму 2 шини на рік на 10 мільйонів тз. = 20000000 шин на рік. Ми не врахували що в автобусах і вантажівках є 6-12 коліс кілометражі вони роблять величезні. Рахуємо по мінімуму 2 шт. на рік .1% від ринку це 20000000*1%= 200000 рік. Або 16667 шин місяць. Я не знаю скільки виробники заробляють на одній шині. Але ще не чув щоб хтось жалівся Чи Ваша гуртівня продає на місяць 16000шт шин? А це всього лиш 1% від ринку для виробника це реальна цифра Приклад 3. На Вашій вулиці ще не має Оптики? Які перспективи аж ціла вулиця. Вага однієї оправи для окулярів приблизно 50-100 грам. То з 1т. нашого металу Гуччі зробить більше 10000 шт. модних окулярів Приклад 4. На Вашій вулиці ще не має перукарні, салону, барбершопу - ножиці ніхто не пробував виробляти? Приклад 5. На Вашій вулиці ще немає ресторану або кафешки - вилки, ложки, німецька з нашого металу Автозапчастини .сантехніка. дитячі візочки та будь що ЦЕ ПРОСТО ПРИКЛАД. Кожен бізнес потребує індивідуальних розрахунків і планування. Потрібно пам'ятати що в США за день банкротує більше фірм чим в Україні за рік реєструється нових Ніякого б/у обладнання тільки НОВЕ. Бо поки Ви будете ремонтувати старе обладнання Ваші конкуренти будуть працювати в три зміни . Сучасне обладнання перекриває високі податки і високі зарплати

[@klimeriets]

Краше може бути відсутність срачів, нє?

[@hankrearden8531]

Моя бабуся завше вживала саме «обіцЯнка - цяцЯнка», але все ж «обІцяного три роки чекають».. Дякую за цікаве відео, працю Нечую таки почитаю.

[@Mia_324-h3j]

Прикольно)) А моя казала "обіцЯнка-цЯцянка - дурному радість". І я завжди думала, що всі так говорять. А виявляється, все набагато цікавіше))

[@mykolakorol2957]

В нас здається казали "обІцяного три роки ждуть"... але вже не певен

[@ЄвгенійСаленко]

Ви, випадково, не з Полтавщини?

[@andriysalystyi660]

На дніпропетровщині і зараз так кажуть

[@UserAdmin-ki5zd]

"обіцЯнка-цЯцянка" - Гайсинський район Вінницька область.

[@mykolaserdiukov3158]

я завжди чув обіцЯнка-цяцЯнка, а дурневі радість. Так що чесно, наголос здивував :)

[@SerhiyOdarenko]

я взагалі ніяк не кажу, але чув тіки з наголосами, на які ви вказали. Але й версія Остапа мені не ріже вухо і звучить так само органічно. А якщо подумати, то й логічніше. (важлива ремарка - пишу цей комент, не додивившись ще відео)

[@AliAli-gc4yk]

Я теж знаю цю приказку, але наголос на обіцЯнка вживаю тільки в цьому випадку, а окремо слово вимовляю обІцянка, як і всі в моєму оточенні)

[@ОлексійЮрчак]

Пропоную провести голосування хто як чув і за його результатами подати петицію в керівні органи ТПГ (най думають). А то понанаголошують тут, а ти потім сиди думай, чи не обманювали тебе до того усі твої батьки, родичі, вчителька старших класів, друзі.. І нащо тоді узагалі таке життя, коли навіть власному вухові (відсилка до Ван Гога) довірять не можна? Хто за?

[@mykolaserdiukov3158]

@@AliAli-gc4yk для мене це наголоси Правого берега. Стереотипно суто. Але в моїх краях скоріше обіщаннє(я) скажуть :) Але приказка суто ось як я написав. То нормальна річ, що в нас наголоси по краях різняться. Пам'ятаю як мені різало вухо схОдю, бо в моїх краях тільки сходЮ.

[@mykolaserdiukov3158]

@@ОлексійЮрчак властиво так! У мене і прабаба, і баба, і мама, і я за ними почав так наголошувати, тому справді треба всенародне опитування, де як кажуть.

[@ВасильКамінський-я3е]

Гарно звучить - "Від Сяну до Тихого океану"(с)

[@olewpo3380]

Потрібно розмноження...

[@olewpo3380]

😃😄😁

[@ethnotraveller]

Так, так, бо на Тихому океані маємо Зелений клин.

[@ЄвгенійСаленко]

Оаоаааооа мммм

[@totneznakto]

УНР відмовилася від зеленого клину. Україна завжди була від Сяну до Дону. Чужого не привласнюємо, але і свого не відамо.

[@darynakorniienk0]

ОбіцЯнка-цяцЯнка, а дурневі радість 😀 Саме так ми і говоримо 🙂

[@ДмитроРусин-м9н]

стовідсотків, як полянин-киянин підтверджую! а звідки автор?)

[@darynakorniienk0]

@@ДмитроРусин-м9н Київська область. Але цей вислів часто вживає моя мама, вона з Житомирщини)

[@ЄвгенійСаленко]

Полтавщина на зв'язку. Тільки так і кажемо

[@andriysalystyi660]

Дніпропетровщина, так само

[@ІринаФеренчак]

Я б сказала і Львівщина але тут на галичанів ще на нападуть , бо о полячені 😀

[@Iryna_Dobosh]

Дуже крутий випуск! Дякую, сподобалось надзвичайно!))

[@obriy4114]

Дякую Остапе. Це чудовий матеріал. А от тево баби випийте заспокійливе це щось з чимось. Ну фарьйон якийсь

[@OksanaRepetskaya]

Слухала і ржала, чесно) Це був дуже кумедний мовосрач) 🤣

[@zoksa3932]

На півдні Чернігівщини таки "ОбіцЯнка - цяцЯнка" (дитиною я часто це чула, бо моя матуся любила щось наобіцять і забуть)

[@Kennyaltair88]

Житомир, те саме)

[@АлексейФурман-к9ж]

І в мене в родині саме так казали. Вони з Харківщини.

[@ОлесяБойко-р5ы]

у Черкасах та на Черкащині теж так, обІцянка-цЯцянка дуже незвично звучить

[@alonashev3994]

тільки одного разу таку фразу чула - у мультику Ice Age і саме з таким приголосом) але я з Харкова 😀

[@ЄвгенійСаленко]

Завжди кажу так на Полтавщині

[@yaroslavtomyn3969]

ОбіцЯнка-цяцЯнка -вінничина, нема про що сперечатися. радий, що маю змогу слухати українців про українське.

[@UncleStSan]

Абсолютно випадково надибав це відео, але був в захваті. Несподіванно захопився, і прослухав на одному диханні. Лайк/підписка автоматом. ;) ЗІ: Слово РУХАНКА, як для міського жителя Галичини, в мене асоціювалося скорше з якимось танцями, дискотекою... і точно з фізичними вправами, фізичними навантаженнями. І як на мене, людині, яка колись вважала рідною - російську (зараз вже багато років і в родині і по роботі тільки українська), слово ЗАРЯДКА - 100% русизм. Беззаперечно. І з тою "зарядкою" треба щось вирішувати. Бо, окрім всього за змістом, під час фізичних вправ ти не заряджаєшся, а навпаки. Втомлюєшся, слабнеш. Ну як на мене... ЗАРЯДКА - без сумнівів не українське. Ну, хіба що ви мали на увазі зарядний пристрій. Прилад. =)

[@XenaSarancha]

Респектище!!!! Головна моя претензія до гуманітаріїв полягала в тому, що вони люблять використовувати "неспростовний" аргумент: "А от такий-то (Арістотель, Тома Аквінський, Нечуй-Левицький...) казав те і те, а от ти заперечуєш!" А от тепер бачу живого гуманітарія, для якого цей принцип не є провідним!

[@ОльгаБралюк]

- Да не согласен я. - С кем? С Энгельсом или с Каутским? - С обоими.

[@basileyus]

​@@ОльгаБралюк а ви, панночко, не родичка Пилипа Нетудивлипа?

[@alexandrponomarev5930]

Все небо затянуло тучами, очевидно будет дождь (укр редактора в телефоне нет- вибачайте!)

[@ОлександрПавленко-и9б]

Дякую, з мене вподобайка і комент.

[@daria_zorina]

обіцЯю, обіцЯти, саме тому обіцЯнка здається природною Привіт із Харкова)

[@AlinkaMosendz]

у Києві теж так говоримо

[@arsla5308]

На Полтавщинi то саме

[@ОленаМиколюк]

І на Хмельниччині - обіцЯнка.

[@BuzzingSparrow]

... і на Донеччині обіцЯнка)

[@walemaa5631]

Я з Галичини, і сам завжди кажу обіцЯнка. Дивуюсь, коли знайомі мене поправляють на обІцянка -- поправляю їх у відповідь

[@katakiukraine9573]

Господи боже, сто років минуло, а ми в тому самому місці! І так - вперто стояти на своєму слові і відкидати всіх решту, це наш менталітет. Так само з гетьманами, так само з політичним устроєм, так само з приготуванням борщу

[@AndriiPetrov]

Чи менталітет, а може це просто ми зараз продовжуємо з того, на чому зупинились сто рокіа тому. Бо останнє століття було не до срачів, а треба було просто вижити між двох великих воєн, розстрілів і голодоморів.

[@katakiukraine9573]

@@AndriiPetrov оте виживання саме є наслідком поведінки, що обрали українці сто років тому. І зараз гребемося по тих самих граблях

[@ukrnika]

Дякую за цікавезний випуск! ''Криве дзеркало'' читала ще років десять тому, сміялася. От цікаво, якби зараз були живі Нечуй-Левицький і Шевельов, яка між ними могла б статися дискусія на тему галицького впливу на літстандарт. Окреме дякую за вставки з Фаріон))

[@НадяВанга]

Дякую,наша мова різнобарвна,в тому її унікальність.теперішні переклади мови чудернацькі і незрозумілі,особливо медичних.кожний діалект має право на життя!❤❤❤

[@petersolon5047]

thank you

[@АндрійКозак-д6м]

Каналу та автору дякую. Здоров'я та процвітання Вам!

[@VyvirkaSira]

Класне відео! І цікаве, і корисне, і веселе!

[@Radik_100]

5:34 Усе життя так і вчили як запам'ятати наголос у цьому слові: обіця́нка-цяця́нка...

[@Didrova]

Без всякого сумніву Іван Нечуй Левицький один з найкращих і один з найвидатніших українських письменників кінця 19 і початку 20 століття але це зовсім не означає що він не міг помилятися як часом помиляються багато звичайних людей.

[@ГудЗик-у2ш]

Мої вітання Остапе та ви шановне панство! Слава Ісу) дуже приємно слухати все що завгодно від вас Остапе)) іще особисто від себе: щоб сказав Нечуй-Левицький про слово ВАР'ЯТ?)))

[@wolfigelkott]

Срачі столітньої давності топ, давайте ще.

[@anbedaton]

сто років срачив якост молувато даеш тисячу (не ковідну)

[@ХельгУ]

Привіт! з Дрогобича))) Лайк, підписка!

[@MelnykSerg]

Харків. Завжди чулось саме як обіцЯнки-цяцЯнки, але, можливо, воно тут так сформувалось задля рими, щоб вислів звучав ще більш іронічно, чого зазвичай і вимагає контекст. А взагалі дякую - дуже веселий вийшов сюжет, хоча і подумати є про що.

[@_MlW_]

Файнезне відео. І тако сі дивиш, а ніц сі не мінєє з роками😂 дякую щиро, шкода що тільки недавно дізналася про ваш канал. І все ще дивуюся, що так мало підписників. А бестіарій - це любов з першого слова 🥰 P.S. репліки Фаріон 🔥😂

[@nadacervena4560]

Не треба сваритися ☝ головне щоб розмовляли Украīнською мовою💛💙 Тiльки в Житомирських селищах, а це що я знаю, розмовляють принаймi на 6 рiзних дiалектах. Хай живе Вiльна, богата, щаслива Украīна 💥💥💥💛💙

[@V.Zakomirnyi]

У 1977 р. студентами збирали на Житомирщині урожай хмелю, жили у домівках місцевих селян. Дорослих взагалі не розуміли, за перекладача була донька-восьмикласниця 😊. А сам я з Київщини.

[@МаринаТуласи]

Да нет уж. Или не надо ругаться и дать жить спокойно и Украинцам русскоязычным, или убирайте свой западенский мусор з нашої чистої солов'їної мови. А то двуличие одно. Сами венгерской культуры и языка нахватались, и считаете, что вам можно, а восточной Украине нельзя.

[@nadacervena4560]

@@МаринаТуласи Ванька тупорусый 🐑🐑🐑🐑ты это в московии раказывай 🦵

[@vlad1945]

@@МаринаТуласи українець це ідеологія культура-звичаї, мова. В Галичині і Закарпатті немає своєї окремої мови там свій діалект який уснує тільки на своєму місці. Розмовляючи росіянською ви добавляєте сили москалям сказати що 30% України це Росія, саме через присутність росіянського в Україні себе комфортно відчувають москалі. Тому шантажувати нас нашим діалектом недоречно, ми невідмінно від русомовниз не добавляємо силу ворогу і не створюємо комфортне середовище для своїх ворогів (угрів, поляків, румунів та інших які мають українців за бидло)

[@irishagalas6182]

​@@МаринаТуласи російської мови до Петра не існувало,тому ніяких рускоязичних в Україні не може бути

[@ІринаМудракова-к4б]

Оце так жарт! а я обирала так сумлінно 2 слова, але Нечуя просто обожнюю.

[@Proidysweet]

Оце було дійсно цікаво і розважально. Дякую за Вашу роботу! :з

[@ОлександрМушта-ш6л]

Цікавий розбір! Дуже дякую! Неочікувано. Але все одно Нечуй - це класика!

[@andtarens6172]

Автор відео одержує задоволення, обіллявши Нечуя лайном. Пожив би він у ті часи, коли жив Нечуй.

[@Spivaj]

От дякую! Дуже подобається, що наша мова така різна, і що різні варіанти вимови визнаються саме різновидами вимови

[@МаріяТетянівна]

Звідки б я про це дізналася! Дякую за випуск👍 Тепер буду вживати вислів "помилявся, як Нечуй"🧐

[@Marie_Garden]

На Черкащині кажуть "обіцЯнка-цяцЯнка")))))))) навіть не думала, що може бути інакше. Дякую. Послухати про "срач 100-літньої давності" було цікаво.

[@viktorskyba9868]

Черкащина - то є серце і метрополія. Вона понад провінційними срачами західняків)

[@АнтонГупал]

Підтверджую , я сам з Києва але тато і брат з Черкащини, там я провів частину дитинства , і я обожнюю той регіон ,чистота,душа , на Заході України не те взагалі, інше дуже , ніби зеркало якесь або паралель , хоча там і по своєму гарно ,але душа не та .

[@Come_on_Roach]

Дякую за відео 👍

[@smugasta]

Вставки з байбаком і Фаріоншою просто супер)))) у вас чудове почуття гумору

[@ТатаМовсесьян]

Всім вітання,знову разом! Левицький найулюбленіший❤❤❤

[@Yurassickpark]

І після відео залишився?)

[@jey3770]

@@Yurassickpark він був класним письменником, зробив великий внесок в українську культуру, це найголовніше.

[@like.2021]

я з Києва,мої предки(дідусь та бабуся )часто говорили цю приказку"обіцянка-цяцянка" роблячи в словах наголоси в кінці цих слів

[@dmitriraiko3802]

Привіт, Остапе. По-перше, величезна подяка, дуже цікаво було. По-друге. Ви сказали "чортішо". Мені таке трошки незвично і навіть вухо трохи різонуло. Мої дід з бабусею, обоє з Сосниці, якщо вже про регіони, завжди казали "чортВішо" з наголосом на кожному складі. Воно, всеж таки зрозуміліше буде. Ну, не про нечистого "і ще щось" же йдеться. А от чи всі склади треба через девіс писати - не знаю просто. Міг би погодитись, що скорочувати можна як хочеш, але все ж, незвично. А про обіцянки: -цецянка, дурневі радість. Через чітке Е. Отак, ви як хочте.

[@OlenaVeshchykova]

а мені чортішо навпаки - дуже рідне і звичне (на Запоріжжі), але теж різонуло, бо очікувала нормативного чортзна-шо))

[@Диваннийфілософ]

Усі діалектизми є українізмами. Що зверх того, то межі стилів та сфер вжитку

[@tatianatatiana2262]

Моя свикруха з 32 року вона говорила кісто на тісто і чотирі а не чотири і проживала вона у Дпровській обл а мама говорила штири на чотири в Віницькій обл і говорила сядай а не сідай

[@vlad1945]

​@@tatianatatiana2262ті слова відображають історичне минуле тих чи інших регіонів, міст, сіл. Наприклад слова штири і сядай у поляків такі самі.

[@Chernega-lp3ps]

@@vlad1945 не розумію чому моя позиція багатьма не сприйнята... Діалекти - діалектами, але діалектизми - діалектизмами! Сила-силенна прозорих, усім зрозумілих слів, а також місцевих назв подій, предметів, явищ тощо просто треба рахувати як синоніми в загальноукраїнській лексиці, використовувати їх, а не збіднювати мову штучним її збідненням.

[@vlad1945]

@@Chernega-lp3ps просто на цьому каналі назбиралася аудиторія яка начиталася ху@ні про гуцулів. Ця аудиторія не хоче таку очивидність визнавати адже діалект це єдина за що можна причипитиси до гуцулів.

[@DmitryGordiyevsky]

Дуже дякую!

[@kayola_art]

Взагалі то, якщо використовувати фразеологізм саме в такій формі ("обІцянка-цЯцянка"), втрачається його римованість, на відміну від форми "обіцЯнка-цяцЯнка"

[@pidpilnahumanitarka]

Та є там римованість:)

[@milalakhman5656]

Дякую за цікаве відео.

[@MarichkaOglad]

Я завжди казала "обіцЯнка-цяцЯнка", як й все моє оточення. Вітання з Полтави.

[@walery-m4h]

Я теж, дніпровська область.

[@tatjanabakum1478]

І на Черкащині теж

[@missana3929]

Моя бабуся живе на Житомирщині, але все життя говорить "кісто". Дякую за цікаве відео)

[@ОлексійЮрчак]

Нечуй НЕ ЧУВ такого слова..)

[@ОксанаКовалишин-ч6з]

Який чудовий випуск. Обожнюю Нечуя-Левицького. Але в цій статті він жахливий ретроград. :)

[@VyvirkaSira]

Попередження, дане в кінці, дуже корисне! Я от останнім часом значно менше сперечаюсь про те, чи є таке слово в українській, чи нема". (Це точно Остапів вплив. 😊)

[@ЄвгенійСаленко]

Тут +

[@ЛенаС-ж9ц]

Шановне панство, щиро подякуємо хазям каналу і нашим американськім друзям ! В Німецької фірми "AUTODOC" - яка продає німецькі автозапчастини , у тому числі для елітних автівок, 80 % товару китайського походження. Продають за ціною та під маркой оригіналу. Добре, що наші любі друзі з Північної Америки трошки забрали заводики у Німеччіни. Вони ж краще за німців зможуть китайські автозапчастини для Мерсів "толкати" за шалені гроші! ОТАКОЇ !

[@artemkatelnytskyi]

Не можу ніяк придумати, що написати, щоби хоч трошки підштовхнути відео в алгоритмі. Хочу сказати тільки те, що ми мусимо просовувати ідею толерантності до мови один одного. Наша країна занадто велика, щоби в кожному її кутку розмовляли однаково. Коли ми це второпаємо, ми будемо по-справжньому єдині.

[@МихаилКвак-ц3п]

@@user-gj2vk7ct1r .....ну идеально!!!!и я и я такого мнения!!!!!!!!не верю не верю!!!!!!!!наеееееееелись до рвгачки!!!!!!!!!!галичанам_ненависть!¡!!!!

[@firestormtv8116]

​@@user-gj2vk7ct1rРузкие граждане Украины?)Не дай боже.Расскажы про бимбас 8 лет, я поржу

[@yaroslavprotsenko4116]

​@@AlbigensianЯ срав на могилу курского вдв-шника

[@yaroslavprotsenko4116]

@@Albigensian Поверь, никто ничего не сделает

[@firestormtv8116]

@@Albigensian Всё равно по поводу ошыбки.Понимаю, а также понимаю что ты несёшь бред.Наверное ходили с детекторами и искали именно русских.И как их различали с русскоговорящими украинцами?Наверное по глазам.

[@ОленаВознесенська-е7й]

Моя бабуся родом з Київщини. Завжди казала кісто)) І, так, ми кажемо обіцЯнка-цяцЯнка🙂

[@V.Zakomirnyi]

У 1977 р. студентами збирали урожай хмелю на Житомирщині, жили у селян. Сам я з Київщини. Спочатку дорослих взагалі не розумів, перекладачем виступала донька господарів, восьмикласниця. Стало легше, коли навчився правильно розпізнавати інтонації речень. Спочатку розповідні речення я сприймав, як запитальні.😊 Ще раніше у нашому селі поселилися десятки переселенців з Карпатського регіону - трудова міграція: там не було роботи, а у нас (через близькість Києва) не вистачало робочої сили. Так-ось, ці люди, молоді жінки та дівчата, були дуже галасливими, може, через те, що ніхто й слова не розумів з того, що вони говорили 😊. Нічого, заміж повиходили, освоїлися, і їхні дітки, народжені вже на новому місці, нічим не відрізнялися від інших і вчилися добре - знаю, бо моя мама була вчителькою у місцевий школі. Мій вчитель української мови та літератури був заслуженим вчителем Української СРСР. Якось, розповідаючи нам про діалекти, говірки, він запропонував нам спробувати перекласти на літературну українську наступну фразу: "Всеньки небо закундубасило, видко, буде моква". Спробуйте і ви, шановні. Може я десь і схибив - вибачайте, життя минуло відтоді.

[@АнастасияНеманич]

Не "Укр. СРСР", а " Укр. РСР". Ви схибили. Більше слів - більше помилок.

[@людмилакомаркова]

ДЯКУЮ

[@shurikusss]

"ОбіцЯнка-цяцЯнка, а дурням радість" - саме так чув не раз тут, на Запоріжжі.

[@ЄвгенійСаленко]

На Полтавщині всі так кажуть і тільки так. Ніколи в житті до цього не чув обІцянка

[@ddtt9266]

На Київщині теж

[@nadija4914]

Я теж тільки так чула, на Закарпатті.

[@ПавлоРіг]

А ще замінювати "і" на "и", в кінці слова, так аж самого тягне, на підсвідомому рівні, чув таке починаючи від прабабці і дуже старих людей, ще з дитинства..., а про те "КІСТО", то й не кажіть, чую постійно, але й досі не можу "це сприйняти"..., от тобі і парадокс!🤭😁💯

[@fifnfy888]

Діалектологія була одним з улюблених предметів. Як тоді, так і зараз здається дивним вказувати людині, як їй говорити. То ж захопливе заняття - вгадувати рідний край співбесідника за говором - просто вулична магія)))) От якби ще в університеті з таким підходом викладали старослов'янську, то (не факт, але цілком можливо) я б навіть її вивчила))) Крутий випуск! Окреме дякую за Ірину Фаріон з її "дурні баби" та бабака))

[@jymdegreez735ua4]

Пане Остапе, Ви неймовірно файний!😁👍 🇺🇦Відтепер казатиму обІцянка-цЯцянка. Дуже цікаве і інформативне відео! Привіт від низькоокого наддніпрянця😂

[@АнтонГупал]

Позорище , прогнувся , потіряв свою ідентичність і діалект, твої пращури в гробу перевертаються

[@garryrider7]

Я родом з півночі Луганської області, в нас теж можна було почути "кісто" )

[@ethnotraveller]

нічого собі. І це не переселенці з Лемківщини? Завжди думав, що "кісто", "смеркь", "ґівка" суто галицько-буковинська вимова.

[@ЄвгенійСаленко]

Цікаво, я в себе на Полтавщині такого не чув

[@ДаряХарченко-я1г]

На Харківщині теж так говорять)

[@garryrider7]

@@ДаряХарченко-я1г Харківщина недалеко від нас) через мілові гори переїхав - і вже Купянськ.

[@alexgreen5449]

В селі Сонцівка Покровського району на Доннччині мої старі кажуть кісто. Це мамина родина. Вони корінні.

[@LadyErin12]

Обіцянка-цяцянка - наголос саме на я, ніколи не чула, аби було інакше (не кажу, що так не є, просто сама ніколи з цим не стикалася, і зараз добре так різонуло по вуху). Кісто - це з лексикону моєї бабці, а вона місцева, з Херсонської області, з Бериславщини, і здивуюся, щоб колись бувала на Заході. Прабабця взагалі ЛЬ-кала, хоча сама родом звідси ж, і інакше, ніж "польний" і "мольнія" не говорила. В цілому, все любить міру і здоровий глузд. Діалект - де сформувався, там і пригодився, там він хороший і на своєму місці. Ясне діло, діалекти збагачують літературну мову, їхнє проникнення до неї - абсолютно нормальне, але тоді, коли це природний процес, а не експансія. Зараз це нагадує саме другий варіант. І це не про неправильність галицького чи будь-якого іншого діалекту, це про повзуче нав'язування, по суті. Я сумніваюся, що на Заході так само "популяризують" щось південне, північне, чи східне. Майже всюди, де мова хоч якось стосується діалектів, а особливо по ТБ, натикнешся саме на західне наріччя і західну ж місцеву культуру. Інших таке враження, що і немає зовсім. Це не зовсім про правопис, але шо є, те є.

[@ОленаЮкіш]

Ваш контент неймовірно цікавий, пане Остапе! Велика подяка. А сам ви дуже дотепний. Я завжди регочу при перегляді ваших відео. І так, у нас на Ходорівщині теж кажуть "обІцянка-цЯцянка" і покєгнути)))

[@МиколаМиколайович-м6в]

Уподобайка на підтримку каналу!

[@Сс7775упу]

Ніколи не чув щоб хтось вимовляв і ніколи не бачив написання слова СІНО як СЇНО...

[@pidpilnahumanitarka]

Пошукайте в міжвоєнній літературі Галичини)

[@pidpilnahumanitarka]

У цьому правописі "ї" не позначає звичний нам нині звук /йі/, а /і/ на місці етимологічного "ять"

[@НаталяДобровольська-х5г]

Щодо наголосу в слові обіцянка: моя бабуся 1910 року народження була з Центральної України, і вона часто вживала цю приказку: "обіцЯнка - цяцЯнка, дурному радість!" Для мене в дитинстві вона звучала як якесь магічне замовляння.😊 саме із за незрозумілості цих двох слів.

[@mykolaserdiukov3158]

Це перший ступінь у боротьбі проти слова крок :)

[@DanyjilMavrynenko]

А як? Поступ?)

[@mykolaserdiukov3158]

@@DanyjilMavrynenko автор срачу якраз пропонував ступінь)

[@ЄвгенійСаленко]

А нащо боротись з якимось словом, яке всім зрозуміле і коротке. Хіба функція мови не комунікація? Нащо це ускладнювати?

[@mykolaserdiukov3158]

@@ЄвгенійСаленко то до класика, не до мене питання :)

[@ЕваАдамович-ж6п]

УКРАЇНЦІ ПОВАЖАЙТЕ ОДНЕ ОДНОГО МИ ВСІ РІЗНІ ЖИВЕМО В РІЗНИХ РЕГІОНАХ НО УКРАЇНА У НАС ОДНА НЕПОДІЛЬНА І ЩЕ НЕ СТВОРЮЙТЕ СОБІ КУМИРІВ

[@ВарвараПр-н8д]

Слухала і переслуховувала !!! 😄😄😄👍👍👍 Розмовляймо, щоб було що вносити в той "талмут"

[@ВалентинаТабачник]

Тільки прослухала декілька аудіо книг Івана Нечуя-Левицького, рекомендую

[@yeenit7816]

Дякую, весело і цікаво! 🙏🏼 Про полтавсько-галицьку щелепу запам‘ятаю))) 😁

[@ПавлоРіг]

Не те слово..., а я то думаю, що мені Галичани такі рідні, і всі (ну принаймні багато) галицизми так "лягають"!😂🙃😉

[@АнтонГупал]

​@@ПавлоРіга мені чужі , шо робить?

[@GoiyaTahir]

Дякую за чудове відео! Щодо питання про наголоси в «обіцянка-цяцянка», то у нас в Сумах говорять саме «обіцЯнка-цяцЯнка». Якщо ж говорити саме про слово «обіцянка», то зустрічаються обидва варіанти наголосів: і «обІцянка», і «обіцЯнка».

[@ОлександрМіщенко-ф2е]

Мамина рідня родом з Томаківського району Дніпропетровської області теж казали "кісто". Мама були 1928 року народження, а їх старша сестра 1920 року. А на помідори казали "баклажани", а на баклажани казали "сині". До речі, ще казали не цукерки, а канхвети, а до того ще й хферма, Хведір замість Федір. А коли малим я не хотів їсти, то мама казали: "Вибачайте, пундиків у нас нема". А коли суперечка з мамою переходила на підвищені тони, то вони казали :" Не пащекуй на матір". Ото таке.

[@rufusungvar7254]

В селах Сумського району чула в дитинстві Кісто :)

[@ТатьянаМ-к6с]

Не цукор а сахiр! Казали

[@Julia-pw2wh]

Я з Наддніпрянщини і вважаю, що головне, щоб ми всі говорили українською, неважливо на якому діалекті. Кожен діалект додає шарму своєму регіону, робить мову живою. Схід і захід давно разом, тож треба бути більш відкритими до "незвичних" слів

[@nshkolna]

Насильно нельзя заставлять людей говорить на каком либо языке. 70 лет жизни в союзе с диктатом русского нельзя искоренить одним махом.

[@LisaPasichniuk]

​@@nshkolna,треба намагатися

[@ksushaRybakova]

Я не хочу пер ходить на украинский язык Это нельзя заставить ,потому что это насилие

[@flesh23]

​@@ksushaRybakovaда его скоро и не будет)

[@zorianapovshuk1316]

@@ksushaRybakova переїжджай на росію, там ніхто тебе не буде заставляти.

[@V.Zakomirnyi]

На Київщині - обіцЯнка-цяцЯнка, але тільки у приказці, а окремо вживане слово обІцянка - частіше, здається, з наголосом на 1-му складі. А окремо слово цяцянка не чув і сам за 65 років не вживав.

[@olewpo3380]

Дуже чудові коментарі,аж за живіт хапаюсь

[@сонясоня-щ6н]

або обІцянка або обіцЯнка але.. споріднене слово в якому наголос таки не змінюється - обІІцяного, 3 роки чекають😊🇺🇦✌

[@c9Ba.]

мені подобається те що відбувається з нашою мовою (саме незавершена дія)... вона від того якась жива, чи що :)

[@OleksaMelnyk]

Галицька щелепа. Хоч би хтось дав нагоду використати цей перл 😁

[@ЗояКлебаш]

Дуже цікаве відео. Ви чудово говорите. Нічого дивного, будь-яка мова в залежності від регіону дуже мінлива. Не тільки українська. Порівняйте російську на півночі і на півдні, в Череповці скажуть через "о": пойдёт, в Курську: пайдеть. Мене дратує суржик, бо це, по суті, російська мова з українською вимовою, суржик треба викорінювати.

[@ЄвгенійПанасенко-н2к]

Читав статтю Юрія Шевельова. Не пам'ятаю точно назву. Вплив Галичини на розвиток української літературної мови чи якось так. Він дуже цікаво описує це діло

[@сонясоня-щ6н]

"Москва. Маросейка" теж статя Ю.Шевельова 🇺🇦✌цікаве про московщину

[@serhiik5354]

Наврядчи читатиму згадуваний витвір Нечуя-Левицького, та відео виявилось цікавим. Дякую!

[@Юлия-ч9у4э]

Доброго вечора! Так і є, у нас завжди казали обіцЯнка- цяцЯнка:)

[@ВячеславНовиков-п7с]

Вподобайка за важливу працю

[@danadan1324]

ніколи не чула обІцянка-цЯцянка 0_о дуже дивно звучить:) у нас (рідня з житомирщини) завжди казали обіцЯнка-цяцЯнка

[@СвітланаХоменко-ю2з]

Ваш канал надзвичайно корисний і просвітницький

[@lastdolphin6574]

дехто намагається використовувати цю статтю НЛ як доказ "полонізції" української мови. Хоча, якщо проаналізувати претензії НЛ, то виявиться, що в сучасній українській мові переважно "перемогли" версії НЛ, або паралельно існують два варіанти. Цікаво, що "цінителі" цього твору НЛ зовсім не знадують наступний його твір. Ще в Кишиневі написав працю «Про непотрібність великоруської літератури для України та Слов'янщини». Ішлося не про те, що ця література «гірша» за нашу - цінував Лєскова, Толстого, Островського, особливо Щедріна. Але вважав: російська література потрібна для Росії, а нам потрібна своя. Гріх нашої інтелігенції, на думку Левицького, саме в тім, що вона виховалася на російській літературі, яка підмінила власну.

[@glukengold]

Так, Остапе, саме так і кажемо: ОбіцЯнка-цяцЯнка, а дурному радість. "ОбіІцянка--цЯцянка" почув оце вперше за свої понад 50 років. На Наддніпрянщині живу все життя, за винятком 2х років, які я прожив далеко за межвми України. І дуже здивувався, почувши "обІцянка", "цЯцянка. Звучить як від людини, що вивчила мову по книжках, а там не було проставлено наголоси. Слово "обІцянка" окремо чув і раніше. "ЦЯцянка" - оце вперше. І від такої вимови приказка розпадається.

[@Mykola_Lesko]

Круто, ніколи не чув про таку дискусію навколо правопису. Дякую що відкриваєте нові знання для нас, ви молодці

[@mko613]

Коли я читаю Нечуя, я згадую дитинство і нашу чудову мову! Коли ж читаю Франка, я напружуюсь, але читати Історію Грушевського взагалі дуже важко, особливо відірваність "ся", та й багато русицизмів ...

[@svetagul2708]

а я не звертаю уваги !!!! Головне що я розумію про що іде мова """""

[@vlad1945]

А для мене галицький діалект файніший за звичайну українську:) і що? Мені треба інших українців за це ненавидіти? За те що вони мовляв не так розмовляють і в них не такі звичаї.

[@hannabardzak9225]

Дякую, я посміялася :)

[@EITheN_EIN]

Шикарний випуск 😆 made my day

[@jey3770]

Левицький ще говорив, що основою для літературної мови може бути тільки мова бабці в селі, але не уточнював, в якому селі стояти з блокнотом і записувати. Та те все пусте, бо врешті-решт не завдяки цьому він увійшов в нашу історію.

[@pidpilnykkindrat7058]

То він про свою певно казав)

[@huslykmccloud3494]

Ні, він казав, бабки з якого села. Із села на землях Великої України (підросійської тоді), яка знаходилася під Російською імперією. Оскільки там жила більшість українців, він мав за зле вживати слова, не знаючи їхнього значіння та походження. Він ганив такі слова, як-от "крок", "шукати", "трапляти", "коштувати", "решта", "стосуватися", оскільки вони були геть незрозумілі для люду, що жив на землях Великої України, а вживалися тільки на Заході, у підавстрійській Україні, зокрома в Галичині. А галичани були справді наполегливими, і вони намагалися проштовхувати свої слівця в ужиток більшості, що була під Росією, і це неправильно, бо неприродно. На Заході України дійсно збереглися деякі особливості руської мови, але вони опинилися там мішма з словами чужого походження (особливо німецькі та польські). Було б добре, якби вони лишалися в говірках і їх оберігали там, як прикметні ознаки цих земель. Але витісняти слова більшості та просувати чужі, непитомі - це безглуздо. Наша мова нині має дуже багато слів, які є саме такими - нав'язаними, такими, які не мають нич спільного з природним розвитком мови через отаке-от втручання. :(

[@jey3770]

@@huslykmccloud3494 те, про що ви кажете, ніщо, в порівнянні з деяким иншим неприроднім нав'язуванням. Якби не було його, то внутрішньомовним суперечкам ми б якось дали раду. Не забувайте, що галичанам те ж нав'язують наддніпрянський говір, і подібні "нав'язування" - це норма для офіційних мов в сучасному світі. Головне освічуватись, вчити нормально мову, щоб словарний запас був не 300 слів (як в більшости людей в Україні зараз).

[@astrofilosof]

😂kzbin.info/www/bejne/p3bIaWd9lM-CmrM

[@ЕвгенияСоха]

​​@@jey3770еня смущает, что много слов в современно украинском я не могу понять и вывести из других знакомых мне украинских слов и славянских корней. Последнее моё открытие слова "турбота", "турбуватися". Я просто знаю, что они означают, как, например, слово "tree" в английском. Но оно как бы повисает в воздухе. Тоже самое с "решта". Только когда услышала как сдача по-английски, поняла в чём дело. "Кошти" - из той же серии. Нет что-ли слов обозначающих эти понятия в словенских языках? Вот и выходит, что украинский - языковой конструктор. Все читали прекрасную Лесю Украинку, а теперь прочтите её личную переписку. Такое чувство, что писали два разных человека да ещё и на разных диалектах. Следующая беда ударения. С десяток раз услышав по телевизору ударения "бу́ла", "взя́ла", "да́ла" и тому подобные чудеса, я натурально полезла в словарь, потому что начала сомневаться в том, что в школе и универе учила именно украинский. Нынешние процессы модернизации языка никак не возможно назвать нормальными и естественными. Всё приходит сверху. Искусственный язык уже есть - эсперанто. Создан по чётким правилам: пользуйтесь. Украинский - это живой язык и нормы должны просто закреплять естественные изменения в нём по мере их появления.

[@sandy0572]

З приводу "обіцЯнки-цяцЯнки" (саме так)... Мені здається, що тут справа в тому, що усталені вирази (як частина фольклору) тяжіють до рими і певного ритму - вираз, у якому більше "музичності", краще запам'ятовується... Наведу один приклад. Моя теща іноді вживає приказку " Чорт летить, ноги висять". Мені це "ріже вухо", бо природніше (на мій погляд) все ж таки казати "Чорт летить, нога висИть"... Сподіваюсь, ви зрозуміли, про що я хотів сказати :)

[@annabarabanna7668]

Дякую. Чудовий випуск.

[@polivando]

Оуглянный квасъ тепер офіційно мій улюблений термін!

[@DanyjilMavrynenko]

Аааа! Як я проволав від подвоєнь!!! Так ось чому я таки не зміг відповісти правильно на жодне питання ЗНО про подвоєння. Бо ми тут, виявляється, ІСТОРИЧНО ним противимося))) Завжди їхав дах од них. Ніколи не розрізняю, де воно має бути, а де ні.)

[@ЄвгенійСаленко]

Хахах, а нам це легко)

[@BarVick]

Дякую.

[@mikhgemi]

"обіцЯнка-цяцЯнка": південь Чернігівської області. Дякую за відео!

[@prutenb6274]

Просто потрібен нормальний правопис для галичан. А не оце нав'язане "щось".

[@Yagunitto]

так їм, цим клятим галичанам!

[@ГайЮлийЦезарь-н7и]

Ксенофоб

[@just2look]

Дякую 👍

[@dariapetrushenko1293]

Нечуй-Левицький: відкрив лінгво-щелепний зв'язок за сто років до його визнання 😎

[@danikivanik8283]

спочатку прочитайте погляди Нечуя в оригіналі, а потім висловлюйтесь

[@dariapetrushenko1293]

І залишитись без ображених коментарів? Та нізащо)