Ви чули ту пригоду? Микола Фокін і Сергій Козак Ukrainian Song

[@МурчикРижиков]

Чудова пісня, чудове виконання.

[@CopperKettle]

Дякую

[@CopperKettle]

Ви чули ту пригоду? В часі розливу рік Попав у бистру воду Нещасний чоловік. В глибокім вирі б'ється І тоне вже туй-туй, До кума, що на мості, Кричить: "Рятуй! Рятуй!" А кум, що на поруччя Поважно лікті спер, Глядить критично: ."Втоне Чи вирне ще тепер?" Вкінці махнув рукою І мовив лиш одно: "Не тратьте, куме, сили, Спускайтеся на дно". Гай-гай! Таких кумів нам Не два, не три, не п'ять В житті щодня, щохвилі Приходиться стрічать. Ти в горі, нужді б'єшся, Мов риба у саку, Працюєш, тачку тягнеш, Мов панщину важку. Тут сумнів мучить душу, Що місце, то боляк, - А він лиш критикує: "Се зле!" і "Се не так!" За поміч і пораду Він має лиш одно: "Не тратьте, куме, сили, Спускайтеся на дно!" І наш народ так б'ється В матні вже много літ. І хвилі напосілись Його розмити слід. А на безпечнім мості Фальшивії брати Стоять і ждуть - чи, може, Щоб поміч принести? Стоять і ждуть на хвилю, Що брата проковтне, Числять: тепер ще вирне, Тепер вже, чей, пірне. На крик його й благання В них слово лиш одно: "Не тратьте, куме, сили, Спускайтеся на дно!" Та що се? Він не тоне, Хапаєсь берегів, Не слухає поради Облесних ворогів І під ногами чує Вже твердший, твердший грунт, А ті на мості в репет: "Се бунт! Се бунт! Се бунт!" Під ними міст хитаєсь, І хвиля прясла рве, І з мосту крик лунає: "Рятуйте, хто живе! Рятуйте більшу власність! Рятуйте панський лан! Рятуйте трон і вівтар! Давай обложний стан!" А що як Немезіда Собі одного дня Позволить жарт зробити І ролі поміня? На своїм грунті стане Русь міцно на ногах, А супротивна хвиля Піде по ворогах? І ті, що нас із виру Спасали мило так, Самі скуштують трохи, Який-то в мокрім смак? А Русь на їх благання Їм відповість одно: "Не тратьте, братця, сили, Спускайтеся на дно!.."

[@Bronisliva]