Єлизавета Чавдар. Укртелефільм 2018

фільм Олега Бійми "Єлизавета Чавдар". Сценарій за участі Лідії Павлюк та Ірини Калинковицької. Укртелефільм, 2018. About ukrainian prima donna in 1950-60-ties Elyzaveta Chavdar.

[@sergiyslyzhukorganmusik7764]

унікальна співачка і педагог а голос живий і шедевральний техніка вокальна віртуозна. Дякую режисеру О. Бійми за цікавий фільм про видатних співаків

[@user-lc4xb8xl6r]

Дуже дякую!

[@myroslavagavrylyuk]

Дякую Вам Viktor! Такий запис-справжній скарб для мене, і не тільки.

[@ViktorOstafeychuk]

будь ласка, пані Мирославо. Приємно знати, що людям ще потрібні такі фільми

[@violeta_samon]

@@ViktorOstafeychuk Дуже і дуже потрібні !♥️

[@constantinethegreat3394]

Дуже Вам дякую!!!!!!!

[@user-uv7lo6en3d]

Дуже вдячна Олегу Біймі за цей фільм. За можливість ще раз насолодитися співом ВЕЛИКОЇ СПІВАЧКИ. Дякую.

[@user-jh4tb8xg8x]

Велика вдячність авторам фільму про неймовірну жінку, співачку Єлизавету Чавдар.

[@user-bf5uj6gg8r]

Это имя мне известно с детства! Мы жили в коммуналке, в комнате была радиоточка и голос ее звучал часто. Мне, еще ребенку очень нравился этот голос!!!

[@user-hg4ew2xk2q]

С 1972 по1977год была студенткой потрясающего педагога Елизаветы Ивановны ЧАвдар. Самые счастливые годы!.Светлой памяти блестящей певице и педагогу!

[@commiraid8545]

Спасибо Вам огромное за то, что вновь дали возможность насладиться ее пением.

[@user-yr9tc9lf7b]

Яка ж краса ,дякую

[@ViktorOstafeychuk]

04:14 Leonard Warren - Rigoletto, Elyzaveta Chavdar - Gilda. 07:12 Єлизавета Чавдар, Борис Пузін, Антоніна Сопова. 07:20 Єлизавета Чавдар, Михайло Гришко, Ліляна Василєва, Нікола Ніколов, ?. 16:14-16:17 Пантелеймон Норцов -Жорж Жермон, Єлизавета Чавдар - Віолетта

[@hophop-wz8zd]

спасибо

[@petrokhymych6443]

Туга за національною оперою...Цей вираз потребує пояснень. Якщо це потреба у вираженні української душі та традицій нашого народу у таких операх як, наприклад, "Наталка-Полтавка", то я теж за цим сумую. Це було, скажімо, у першому фильмі за цією оперою і кудись зникло у подальших постановках. Нажаль спів Єлізавети Чавдар я чув лише у записах, і в мене завжди виникало питання, чи то вона й справді так співала, чи то її так записували? В той же час Віолетту співала Марія Каллас. Порівняйте їх записи, і вам стане все зрозуміло. Чи варто за цим сумувати? Що було, то було, і треба йти далі. Є українська душа, але немаї української вокальної техніки. Правильна вона одна -єдина для всього світу.

[@user-zu8ho1zn8s]

Не знаю, чи можна так писати. Мені більше подобається Арія "Джильди", у виконані Євгенії Мірошніченко.

[@ViktorOstafeychuk]

про це краще було б написати під записом Мірошниченко

[@user-wg8rm2hl7b]

Творцю каналу, що це ви пишете іншим людям, що ваші відео крадуть? Типу, де тут хоч одне відео ваше?

[@sociopath9708]

Підкажіть, будь ласка, який твір вона виконує на 10:49

[@ViktorOstafeychuk]

це арія Джільди з Ріголетто

[@sociopath9708]

Дякую!

[@ViktorOstafeychuk]

@@sociopath9708 нема за що. на мій смак Чавдар була найкращою Джільдою у київській опері. Невдовзі я розміщу живий запис Ріголетто з нею, Ворвулєвим і Солов"яненко. Вона там співає українською ))

[@sociopath9708]

@@ViktorOstafeychuk Чекаю з нетерпінням,бо після цього фільму зацікавила Джильда-Чавдар (Також Розіна у неї прекрасна) Загалом дякую, що з таким ентузіазмом ви, пане Вікторе, ділитися перлами нашої культури. Ще раз дякую!

[@user-eh4hv9yz6h]

Хороший фільм. Але мені трішки не вистачило інформації, яка б розкрила моменти особистого життя співачки, наприклад, фотографії з чоловіком, рідними, друзями тощо. В основному все про роботу, але митець - теж людина!))

[@ViktorOstafeychuk]

у артистів такого рівня мистецтво зввжди на першому місці. Фото з чоловіком у сімейному колі є - 36:50. Для них було трагедією, що не мали дітей. Про це у фільмі сказано. Мабуть тому в її сім"ї її мама для неї була найближчою людиною. І про це говорилося. Єдине, про що Лукьянець сказала лише натяком - нещастя у кінці життя, коли через зараження крові їй ампутували ногу і вона до неї приходила додому співати свою Віолетту.

[@user-eh4hv9yz6h]

@@ViktorOstafeychuk ну от не погоджусь! Митець - теж людина і творчу наснагу черпає зі звичайних людських радощів. В решті-решт я це знаю по собі!)) А те, що фільм не достатньо розкриває її, як людину, жінку, напевно, є авторським почерком Бійми. На жаль, дещо сухим совдеповським. Через те сумнів... Це точно 2018 рік?

[@ViktorOstafeychuk]

так, 2018 рік - рік випуску фільму. були презентації - їх досі можна знайти в інтернеті. А, взагалі, я Бійму не вважаю "сухим совдєпівським". Саме до нього у мене зауважень нема: сценарій мені сподобався. Я не хотів в ньому бачити подробиці сімейного життя Чавдар та її чоловіка. Мене вона цікавила як митець. А от робота відеооператора фільму не подобається. Він давно з Біймою працює і скрізь дуже недбайливе ставлення до історичних фото. Звісно, це лише моя суб"єктивна оцінка.

[@user-eh4hv9yz6h]

@@ViktorOstafeychuk я теж не вважаю його "сухим". Йдеться саме про цю роботу, яка, на мою думку, надто статична. Подібні фільми, які я час від часу дивлюся, здебільшого знімалися при СРСР. І я не говорила про "подробиці сімейного життя", а про "оживлення" сюжету. Для повноцінності фільму, як на мене, не вистачає свідчень когось із її родичів (невже нікого не залишилось?), якихось фотографій. Інтерв'ю у студентів було б непогано взяти в класі консерваторії, де викладала співачка. Можливо, в театральному архіві (мені, до речі, там доводилось бувати) залишились її костюми... Можливо, хтось пам'ятає, або треба було взнати, де знаходиться гримерка артистки... Це велика робота! А так... Кінохроніка, деякі фотографії, інтерв'ю з Хрешатика і сухий текст за кадром... І, звичайно, монтаж! Для сучасної режисури цього замало! І до речі, якщо я не помиляюсь, десь там у кінці фільму мелькнула фотографія не Є. Чавдар, а М. Денець-Тессейр. Я пам'ятаю це фото (у профіль) зі своїх консерваторських років.

[@ViktorOstafeychuk]

а чим Світлана Катерноза та Вікторія Лукьянець - її останні студенетки - вас не влаштували?

[@user-vi4ju8hx5f]

Дякую,але фільм якийсь дивний. Дратують ці дифірамби радянщині і туга за старим.

[@ViktorOstafeychuk]

це не дифирамби "радянщині", а цілком заслужені дифирамби київській опері 1950-60-х років. Вірогідно ви взагалі не в курсі. в чому унікальність київської опери тих часів. І туга там за справді національною оперою (не за назвою, а за суттю), яка була втрачена нерозумними нащадками