Сьогодні вночі забрали тебе, А я вже й забула, що ти кулемет. Ти більше потрібен на першому фронті, Ніж мені... Сьогодні вночі загрюкали в двері, І я в сніжно-білій простій сорочці Стояла босоніж, у напівдрімоті, У пітьмі... Приспів: Відкриваю: Все, що ми змогли - Триста років Без війни... За очі печальні, за руки твої Я хворим нутром полюбила тебе І стала вся біла, і вже не марніла, І жила... Та в тьмяне вікно раптом впала мара, Спроможная бити у міднії дзвони, І всіх засліпила, на чорних вітрилах Повела... Приспів. Без війни... Без війни... Сьогодні вночі забрали тебе, А я вже й забула, що ти кулемет. Ти більше потрібен на першому фронті, Ніж мені...
@ВОЛОДИМИРсокІл-в9с2 жыл бұрын
далеко не всі потребують і жадають миру........по своїй природі....... і мабуть так буде завжди....
@viktoriiaiodi73282 жыл бұрын
300 Years Without War Tonight they have took you away, And I have forgot you're a machine gun. You are needed more at the first front, Then for me... Tonight they have rumble to the door, And I have stood in the snow white shirt stood barefoot, half sleepy, In the dark... I open: All, what we could - It's 300 years Without a war... For your sad eyes, for your hands I have feel in love with you by my ill self And became all white, and have not grow lean And lived... But to the blurry window a mara (creature from Ukrainian folk beliefs) fell in, One able to ring to the copper bells, And have blinded everyone, lead everyone on the black sails... Without a war... without a war... Tonight they have took you away, And I have forgot you're a machine gun. You are needed more at the first front, Then for me...