Волоща - галицька провінція у свій своїй красі)

Рет қаралды 532

Күн бұрын

З жовтня 2020 року добровільно об'єдналася до складу Меденицької об'єднаної територіальної громади. Село розташоване у межиріччі Дністра та Бистриці на трасі з Дрогобича до Львова. Відповідно до адміністративного поділу воно є крайньою точкою Дрогобицького району на півночі. На захід від села розташований ліс та озеро. Місцевість є горбистою.
Щодо самої назви «Волоща», легенда розповідає про історію кохання між гарною українкою та італійцем (волохом). Власне на його честь, у зв'язку з поселенням етнічних волохів на території села, і названо поселення. Є також інша версія щодо назви - на честь перших мешканців, переселенців з Волошини (південної частини сучасної Румунії). Хоча, назви населених пунктів Галичини з означенням «Волоський» спричинювались впровадженням волоського права, за яким село певний час виділялося серед довколишніх сіл з руським правом.
Село Волоща засновано в XIV столітті. Перша згадка про с. Волоща датується на 1425 рік. В цьому році село передано у власність Янові Менжинові. В XVI столітті село перейменовано на містечко Коритко - на честь нового господаря і засновника містечка - Франца Коритко.
Розбудоване і розвинуте містечко у XVIII столітті занепало. Протягом наступних років воно переходило від рук до рук і було власністю: Бекерського (1725), Більського (1761), Ілінської (1802) та Левицького (1906). У ХІХ столітті громада Волоща мала печатку з новим, типовим для того часу "сільськогосподарським" гербом: перехрещені граблі, коса й вила, посередині яких покладено серп.
Станом на 1897 р. село Волоща (з присілком Зади) Самбірського повіту мало 1745 мешканців, було осередком римо-католицької та греко-католицької парафій. Станом на 1904 р. кількість мешканців збільшилася до 1995.
15 червня 1934 р. село Волоща передане з Самбірського повіту до Дрогобицького.
На 1.01.1939 в селі з 2 510 жителів було 1 740 українців, 190 поляків (переважно колоністи австрійського періоду у присілку Зади), 550 латинників і 30 євреїв.
В селі є середня школа, бібліотека, будинок культури, клуб-бар, пошта, аптека та декілька магазинів. В селі знаходиться три храми: православна Церква, греко-католицька Церква та римо - католицький костел. У минулому столітті в селі існував дерев'яний костел; комуністична влада розібрала його і спалила. Після проголошення незалежності України місцева (польська) громада збудувала новий мурований костел.
В період Радянського Союзу тут діяв колгосп "1 Травня" на чолі з Михайлом Берко - депутатом Верховної Ради СРСР. Встановлено пам'ятник полеглим у Другій світовій війні (скульптори Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, архітектор Олександр Матвіїв). В селі знаходиться дерев'яна церква Собору Св. Івана Хрестителя (1897).(drohobychyna.com.ua/section/s...)
Якщо Тобі таке подобається - тисни кнопку ПІДПИСАТИСЯ і давай знайомитися! Дякую! (:
Інформацію про наші подорожі можна також знайти за посиланнями нижче:
Instagram - /
Blogger - twohorodok.blogspot.com/
Facebook - / twohorodok
Telegram - t.me/twohorodoks
✔ Став лайк! - Це найкраща подяка автору.
✔ Жми ДЗВІНОЧОК! - І не пропустиш наступне відео.
✔ Залишилися питання? Є думка? Напиши в КОМЕНТАРЯХ! - Ми обов'язково відповімо)
✔ Підпишись на канал - це допоможе нам розвиватися, і бачити, що працюємо не даремно)
0:00 Нині у відео
0:17 Довгий вступ
1:51 Мокнемо в селі
2:12 Пробую дістатись до костелу
2:58 Деревляний храм
3:58 Знову жаліюсь
4:15 Мурований храм
4:51 Дякую за увагу)

Пікірлер: 10

@twohorodoks 10 ай бұрын

Не забудьте підписатись на канал, а також на наші спільноти в Tелеграм - t.me/twohorodoks Instagram - instagram.com/twohorodok/ та Facebook - facebook.com/twohorodok