Заняття 22. Україна в роки в десталінізації (1953-1964)

[@ВікторіяГерєєва-о3х]

Дякую! обираю ваш канал ліпше ніж інші, більш популярні. Дуже цікаво, доступно, без поспіху

[@nlu.official]

Дякуємо! Нам дуже приємно мати таку аудиторію!

[@Яна-и9р3ц]

Дякую велике! Дуже цікаво переглядати ❤

[@ivannakedich1627]

велике спасибі за етер )🥰

[@ДаряКостенко-б3ъ]

Добрий вечір. Із якою періодичністю виходять вебінари та коли чекати наступного? Дякую. Гарного дня.

[@nlu.official]

Добрий день! Ми робимо випуски по можливості. Сьогодні вже вийшло нове заняття "Україна в роки загострення кризи радянської системи (1964-1985)". Не пропустіть!

[@allloshcka]

як вас не вистачало

[@_warmaz_5699]

Ви затронули тему ГУЛАГів, та сказали що вона була не ефективна в економічному плані. Чому це саме так? Якщо там було освоєння нових земель з ресурсами, майже безкоштовна праця. Хоча можливо тому що ці люди могли б працювати на заводах, полях, та приносити більше користі

[@ДарьяЗахарова-э7т]

я думаю, что это было не выгодно в том плане, что нужно было содержать хотя бы как то заключённых за счёт государства

[@_warmaz_5699]

@@ДарьяЗахарова-э7т Ні, вони працювали безоплатно. Їжі майже не їли, працювали і в мороз. Якщо навіть подивитись деякі хроники. В 30-х, більшість зерна з України стояла на південних кордонах, та гнила, а вона повинна була піти на експорт. Так що я впевнений, що з їжею проблем не повинно було бути. Тут головна проблема в розподілі праці між здоровими людьми, замість праці на заводі, та виробутку норми 100 деталей наприклад для авто/трактора, робити продовольчі продукти, або щось інше. Вони працювали на економічно невигідних територіях СРСР де їх потрібно було освоювати, навіть зараз ті регіони не блещуть розвитком, а там лише стагнація. Можна сказати багато "якщо", але воно так і є.

[@xa1vy496]

@@_warmaz_5699 Було кілька причин, через які ГУЛАГу як масштабній системі був покладений край. По-перше, ця система була дуже дорогою і невигідною. Той факт, що ув’язнених використовували у багатьох важливих інфраструктурних проєктах, означав, що ці проєкти були повільними, неефективними і погано працювали. Уже до кінця життя Сталіна його оточення розуміло, що така економічна система, в яку вбудований ГУЛАГ, була дуже марнотратна і руйнівна. По-друге, існували ще й політичні мотиви. Група людей навколо Сталіна, в тому числі Микита Хрущов, не вірили в те, що масові арешти - це добрий спосіб підтримки порядку. Вони знали, що багато людей у системі таборів були невинуватими і не заслуговували на те, щоб опинитися у в’язниці. Але в їхньому листуванні між собою і в газетах, які виходили між 1953 роком, коли помер Сталін, і 1960-м, вони в основному говорять про економіку. Вони називали це рішення економічним, хоча я впевнений, що це було і політичним наміром.